Постанова

від 19.11.2012 по справі 2а-12803/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19 листопада 2012 року 12 год. 50 хв. № 2а-12803/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Центрінвестсервіс" до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача та скасування рішень відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 18 вересня 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Центрінвестсервіс" (також далі за текстом - позивач) до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі за текстом - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття наказу від 04 квітня 2012 року № 181 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача (також далі за текстом - оскаржуваний наказ) та проведення вказаної перевірки, а також скасування оскаржуваного наказу та податкових повідомлень-рішень відповідача від 14 травня 2012 року № 0003282202 та від 14 серпня 2012 року № 0007782202 (також далі за текстом - оскаржувані рішення) .

В обґрунтування позову законний представник позивача, зокрема, зазначив, що оскаржуваними рішеннями відповідач протиправно збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (також далі за текстом - ПДВ) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у відповідних розмірах.

Ухвалою суду від 20 вересня відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю. Крім того, у судових засіданнях 22 та 29 жовтня 2012 року надав додаткові пояснення та докази, які судом долучено до матеріалів справи для їх подальшого розгляду та вирішення.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 01 жовтня 2012 року. Пояснив, що оскаржувані рішення є правомірними, оскільки прийняті відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірки порушень позивачем чинного податкового законодавства.

У судові засідання 22, 29 жовтня та 12 листопада 2012 року представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. До суду 12 листопада 2012 року надійшло письмове клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та залишено без задоволення у зв'язку з неповажністю причин відкладення розгляду справи, зазначених у ньому.

Враховуючи викладене, на підставі ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 12 листопада 2012 року судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 04 по 06 квітня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 18 квітня 2012 року № 179/22-02/35810352 про результати документальної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із приватним підприємством "Виас-транс" (також далі за текстом - ПП "Виас-транс") за період із 01 по 31 березня 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю "Ліката" (також далі за текстом - ТОВ "Ліката") за період із 01 по 30 листопада 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю "Юкмас" (також далі за текстом - ТОВ "Юкмас") за період із 01 вересня по 31 жовтня 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю "Овідон" (також далі за текстом - ТОВ "Овідон") за період із 01 січня по 28 лютого 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю "Тала Груп" (також далі за текстом - ТОВ "Тала Груп") за період із 01 травня по 31 серпня 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю "Таверс" (також далі за текстом - ТОВ "Таверс") за період із 01 червня по 30 вересня 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю "Авєс-торг" (також далі за текстом - ТОВ "Авєс-торг") за період із 01 по 30 листопада 2011 року та товариством з обмеженою відповідальністю "Олдеко" (також далі за текстом - ТОВ "Олдеко") за період із 01 по 30 листопада 2011 року (також далі за текстом - акт перевірки) .

Згідно з висновками акту перевірки, позивачем занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 14206904,00 грн., у тому числі за: січень 2011 року - 379904,00 грн., лютий 2011 року - 829250,00 грн., березень 2011 року - 1593174,00 грн., квітень 2011 року - 29758,00 грн., травень 2011 року - 1437680,00 грн., червень 2011 року - 1985440,00 грн., липень 2011 року - 1234252,00 грн., серпень 2011 року - 1256504,00 грн., вересень 2011 року - 1364163,00 грн., жовтень 2011 року - 1702480,00 грн., листопад 2011 року - 2394299,00 грн., чим порушено п.п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України) .

Перевірку проведено відповідно до підпунктів 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпунктів 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, на підставі направлення від 04 квітня 2012 року № 227/22-2 та оскаржуваного наказу, копії яких вручено особисто під розписку законному представнику позивача 04 квітня 2012 року.

Акт перевірки позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення до відповідача заперечень від 23 квітня 2012 року № 112/2012-юр, за результатами розгляду яких відповідачем прийнято рішення від 08 травня 2012 року № 2179/10/22-210 про залишення висновків акту перевірки без змін.

На підставі акту перевірки, 14 травня 2012 року відповідачем складено оскаржуване рішення № 0003282202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "ПДВ" у розмірі 14206904,00 грн. за основним платежем та у розмірі 1987931,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вказане рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення до Державної податкової служби у місті Києві (також далі за текстом - ДПС у місті Києві) скарги від 21 травня 2012 року № 114/2012-юр, за результатами розгляду якої ДПС у місті Києві прийнято рішення від 24 липня 2012 року № 4501/10/12-114 про часткове задоволення скарги та скасування оскаржуваного рішення в частині.

На підставі вказаного рішення ДПС у місті Києві, 14 серпня 2012 року відповідачем складено оскаржуване рішення № 0007782202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "ПДВ" у розмірі 14135827,00 грн. за основним платежем та у розмірі 1987926,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вказані рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення до Державної податкової служби України (також далі за текстом - ДПС України) скарги від 02 серпня 2012 року № 119/2012-юр та уточнень до неї від 21 серпня 2012 року № 121/2012-юр, за результатами розгляду яких ДПС України прийнято рішення від 22 серпня 2012 року № 735/0/61-12/10-2115 про залишення оскаржуваних рішень (з урахуванням рішення ДПС у місті Києві) без змін, а скарги - без задоволення.

Суд не погоджується з доводами позивача про визнання протиправними дій відповідача та скасування рішень відповідача, виходячи з наявних у матеріалах справи документів та наступних обставин.

Так, згідно з п. 73.3 ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що відповідачем направлено позивачу письмовий запит від 15 березня 2012 року № 294/10/22-210 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин із ПП "Виас-транс", ТОВ "Ліката", ТОВ "Юкмас", ТОВ "Овідон", ТОВ "Тала Груп", ТОВ "Таверс" та ТОВ "Авєс-торг" (також далі за текстом - контрагенти) , формування витрат та податкового кредиту, сум ПДВ (відповідно до виписаних контрагентами податкових накладних), актів виконаних робіт та податкових накладних.

За результатами розгляду вказаного запиту, позивач направив відповідачу повідомлення від 27 березня 2012 року № 6 разом із документами на підтвердження вказаної у ньому інформації, що, на думку представника позивача, є підтвердженням протиправності оскаржуваного наказу.

Однак, як пояснив у судовому засіданні 01 жовтня 2012 року представник відповідача, рішення про проведення перевірки відповідачем прийнято у зв'язку з отриманням результатів перевірок контрагентів позивача, а саме актів перевірок, згідно з висновками яких ПП "Виас-транс", ТОВ "Ліката", ТОВ "Юкмас", ТОВ "Овідон", ТОВ "Тала Груп", ТОВ "Таверс" та ТОВ "Авєс-торг" здійснювали свою господарську діяльність поза межами правового поля.

Відповідно до підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75. підпункту 78.1.1 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, п. 81.1 ст. 81 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно з п. 2.4 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27 травня 2008 року № 355, затверджених наказом Державної податкової служби України від 14 квітня 2011 року № 213, підрозділи органу ДПС, які очолюють здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, забезпечують надсилання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16 вересня 2011 року № 7319 зазначено, що непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

З викладених положень вбачається, що обов'язковими умовами проведення документальної позапланової перевірки платника податків є наявність законних підстав для її проведення та отримання платником податків наказу про проведення перевірки до початку її проведення.

Таким чином, враховуючи, що оскаржуваний наказ відповідачем оформлено на підставі підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а саме у зв'язку з отриманням результатів перевірок інших платників податків, копію якого вручено особисто під розписку законному представнику позивача до початку проведення перевірки, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо призначення та проведення перевірки позивача, а також скасування оскаржуваного наказу.

Стосовно правомірності складання відповідачем оскаржуваних рішень суд зазначає наступне.

Відповідно до висновків наявних у матеріалах справи актів перевірок ПП "Виас-транс", ТОВ "Ліката", ТОВ "Юкмас", ТОВ "Овідон", ТОВ "Тала Груп", ТОВ "Таверс" та ТОВ "Авєс-торг", фінансово-господарська діяльність вказаних суб'єктів господарювання здійснювалась поза межами правового поля, тобто з метою надання податкової вигоди третім особам, а фінансово-господарські взаємовідносини між ПП "Виас-транс", ТОВ "Ліката", ТОВ "Юкмас", ТОВ "Овідон", ТОВ "Тала Груп", ТОВ "Таверс", ТОВ "Авєс-торг" та їх контрагентами здійснювалась без наміру створення правових наслідків. Крім того, у ході перевірки виявлено відсутність у вказаних суб'єктів господарювання трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення господарської діяльності, що є підтвердженням відсутності у них необхідних умов для здійснення такої діяльності.

У ході судового розгляду справи з'ясовано, що викладені обставини, а також факт ненадання позивачем до перевірки документів, якими б підтверджувалось фактичне виконання господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та його контрагентами, стали підставою для висновку відповідача про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Виас-транс", ТОВ "Ліката", ТОВ "Юкмас", ТОВ "Овідон", ТОВ "Тала Груп", ТОВ "Таверс" та ТОВ "Авєс-торг".

Згідно з підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

З викладених положень вбачається, що платник податків має право сформувати податковий кредит тільки на підставі податкової накладної, яка оформлена відповідно до чинного податкового законодавства.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що наявність укладеного між учасниками господарської операції договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07 лютого 2012 року № 21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Проаналізувавши викладені положення, суд прийшов до висновку, що позивач не надав до перевірки, а представник позивача - до суду документи, на підставі яких, можна встановити реальність господарських операцій.

Зокрема, на підставі тих документів, які надано суду як доказ здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Виас-транс", ТОВ "Ліката", ТОВ "Юкмас", ТОВ "Овідон", ТОВ "Тала Груп", ТОВ "Таверс", ТОВ "Авєс-торг", а саме копій договорів купівлі-продажу, банківських виписок з поточного рахунку позивача, актів зустрічних розрахунків та договору оренди складських приміщень, за переконанням суду, неможливо встановити факт реального здійснення господарських операцій, оскільки суду не надано, зокрема, видаткових накладних, податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, а також документів на підтвердження транспортування товару, що придбавався позивачем.

Враховуючи викладені положення та обставини, суд прийшов до висновку, що фактичного здійснення господарських операцій не відбулось, а тому позивачем безпідставно занижено ПДВ за перевіряємий період загальному розмірі 14135827,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.

Представник відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Центрінвестсервіс" до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача та скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Центрінвестсервіс" до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про: визнання протиправними дій відповідача щодо оформлення наказу від 04 квітня 2012 року № 181 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" та проведення вказаної перевірки; скасування наказу відповідача від 04 квітня 2012 року № 181 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" та податкових повідомлень-рішень відповідача від 14 травня 2012 року № 0003282202, яким позивачу (ідентифікаційний код 35810352) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (код платежу 14010100) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 16194835,00 грн. (Шістнадцять мільйонів сто дев'яносто чотири тисячі вісімсот сорок п'ять гривень 00 копійок), та від 14 серпня 2012 року № 0007782202, яким позивачу (ідентифікаційний код 35810352) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (код платежу 14010100) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 16123753,00 грн. (Шістнадцять мільйонів сто двадцять три тисячі сімсот п'ятдесят три гривні 00 копійок).

2. Копії постанови направити (вручити) сторонам у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин