Ухвала

від 05.03.2013 по справі 2а-12803/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12803/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова АМ., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвестсервіс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвестсервіс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача та скасування рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо прийняття наказу №181 від 04 квітня 2012 року про призначення документальної позапланової виїзної перевірки та проведення цієї перевірки; скасувати наказ №181 від 04 квітня 2012 року про призначення документальної позапланової виїзної перевірки та проведення цієї перевірки; скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби №0003282202 від 14 травня 2012 року та №0007782202 від 14 серпня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Центрінвестсервіс» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

Так, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі направлення від 04 квітня 2012 року №227/22-2 та наказу від 04 квітня 2012 року №181 проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Центрінвестсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Виас-транс» за період з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 року, ТОВ «Лаката» за період з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року, ТОВ «Юкмас» за період з 01 вересня 2011 року по 31 жовтня 2011 року, ТОВ «Овідон» за період з 01 січня 2011 року по 28 лютого 2011 року, ТОВ «Тала груп» за період з 01 травня 2011 року по 31 серпня 2011 року, ТОВ «Таверс» за період з 01 червня 2011 року по 30 вересня 2011 року, ТОВ «Авєс-торг» за період з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року та ТОВ «Олдеко» за період з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року, за результатами якої складено акт від 18 квітня 2012 року №179/22-02/35810352.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ «Центрінвестсервіс» порушило п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого ним занижено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплати до державного бюджету за період з січня 2011 року по листопада 2011 року в сумі 14 206 904,00 грн. та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2011 року у розмірі 2 525,00 грн. Відповідачем у вищевказаному акті зроблені висновки про нікчемність правочинів, вчинених позивачем та його контрагентами за періоди, що перевірялися.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 14 травня 2012 року №0003282202, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 14 206 904,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 987 931,00 грн.

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби в м. Києві від 24 липня 2012 року №4501/10/12-114 частково задоволено скаргу позивача та скасовано оскаржуване рішення в частині.

На підставі рішення Державної податкової служби в м. Києві від 24 липня 2012 року №4501/10/12-114 відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 14 серпня 2012 року №0007782202, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 14 135 827,00 грн. з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 987 926,00 грн.

Зазначене рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення до Державної податкової служби України скарги від 02 серпня 2012 року №119/2012-юр та уточнень до неї від 21 серпня 2012 року № 121/2012-юр. За результатами розгляду даної скарги позивача Державною податковою службою України прийнято рішення від 22 серпня 2012 року № 735/0/61-12/10-2115 про залишення оскаржуваних рішень (з урахуванням рішення Державної податкової служби України у місті Києві) без змін, а скарги - без задоволення.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем направлено позивачу письмовий запит від 15 березня 2012 року № 294/10/22-210 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин із ПП «Виас-транс», ТОВ «Ліката», ТОВ «Юк мас», ТОВ «Овід он», ТОВ «Тала Груп», ТОВ «Таверс» та ТОВ «Авєс-торг», формування витрат та податкового кредиту, сум податку на доадну вартість (відповідно до виписаних контрагентами податкових накладних), актів виконаних робіт та податкових накладних.

За результатами розгляду вказаного запиту, позивач направив відповідачу повідомлення від 27 березня 2012 року № 6 разом із документами на підтвердження вказаної у ньому інформації. Дана обставина, на думку позивача, свідчить про протиправність оскаржуваного наказу від 04 квітня 2012 року №181.

Відповідно до підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75. підпункту 78.1.1 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, п. 81.1 ст. 81 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до п. 2.4 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2008 року № 355, затверджених наказом Державної податкової служби України від 14 квітня 2011 року № 213, підрозділи органу ДПС, які очолюють здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, забезпечують надсилання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Листом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16 вересня 2011 року № 7319 зазначено, що непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

З аналізу наведеного вбачається, що обов'язковими умовами проведення документальної позапланової перевірки платника податків є наявність законних підстав для її проведення та отримання платником податків наказу про проведення перевірки до початку її проведення.

Судом першої інстанції в ході розгляду справи було встановлено, що оскаржуваний наказ відповідачем прийнято на підставі підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а саме у зв'язку з отриманням результатів перевірок інших платників податків, копію якого вручено особисто під розписку представнику позивача до початку проведення перевірки. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо призначення та проведення вищевказаної перевірки позивача, а також скасування оскаржуваного наказу.

Відповідно до висновків наявних у матеріалах справи актів перевірок ПП «Виас-транс», ТОВ «Ліката», ТОВ «Юкмас», ТОВ «Овідон», ТОВ «Тала Груп», ТОВ «Таверс» та ТОВ«Авєс-торг», фінансово-господарська діяльність вказаних суб'єктів господарювання здійснювалась поза межами правового поля, тобто з метою надання податкової вигоди третім особам, а фінансово-господарські взаємовідносини між вказаними юридичними особами та їх контрагентами здійснювалась без наміру створення правових наслідків. Крім того, у ході перевірки виявлено відсутність у вказаних суб'єктів господарювання трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення господарської діяльності, що є підтвердженням відсутності у них необхідних умов для здійснення такої діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх у своїй господарській діяльності.

Підставою для виникнення такого права є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України. Здійснення господарської операції має бути підтвердженого первинними документами.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Така ж позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Вивчивши матеріалі справи, зокрема, надані позивачем як доказ здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Виас-транс», ТОВ «Ліката», ТОВ «Юк мас», ТОВ «Овід он», ТОВ «Тала Груп», ТОВ «Таверс», ТОВ «Авєс-торг», договори купівлі-продажу, банківські виписки з поточного рахунку позивача, актів зустрічних розрахунків та договору оренди складських приміщень, на думку колегії суддів, не дають підстав стверджувати про реальність господарських операцій між позивачем та даними контрагентами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість адміністративного позову та про необхідність відмовити в його задоволенні.

Суд першої інстанції дійшов правильного, внаслідок дотримання норм матеріального та процесуального права, повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвестсервіс» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст складено 11.03.13р.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.