Постанова

від 15.11.2012 по справі 5011-4/5497-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2012 р. Справа№ 5011-4/5497-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі: Коваленко В.С.

за участю представників:

від позивача - Тупікова К.В.

від відповідача - Салмон Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні будівельні конструкції» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2012 року (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське детективно - охоронне агентство «Безпека ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні будівельні конструкції»

про стягнення 28 576,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київське детективне охоронне агентство «Безпека ЛТД» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні будівельні конструкції» (далі - відповідач) про стягнення 22 000 грн. основного боргу, 4 330 грн. пені, 1 188 грн. індексу інфляції, 1 058 грн. 3% річних, а всього 28 576 грн. заборгованості за договором № 1537/ФО від 01.11.2010 року.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.06.2012 року позов задоволено частково. Стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні будівельні конструкції» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека -ЛТД» 22 000 грн. основного боргу, 1700,33 грн. пені, 1188 грн. індексу інфляції, 1058 грн. 3% річних, 1461,33 грн. судового збору. В решті частині вимоги про стягнення пені - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Новітні будівельні конструкції» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 19.06.2012 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми процесуального права, оскільки справу розглянуто без участі представника відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Новітні будівельні конструкції» відновлено строк подання апеляційної скарги прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 16.10.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 15.11.2012 року у зв'язку з нез'явленням у призначене судове засідання представника відповідача.

Представник позивача відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

У судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

За змістом ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін встановив наступне.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно статті 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новітні будівельні конструкції» виникли на підставі укладеного 01.11.2010 року договору № 1537/ФО на охорону об'єкта (а.с. 7-11).

Предметом даного договору є те, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання щодо фізичної охорони силами одного цілодобового поста охорони об'єкта замовника, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2, (промислове приміщення).

Згідно п. 4.4. договору по закінченню поточного місяця виконавець до 1-го числа наступного місяця надає замовнику два примірники Акта приймання наданих послуг. Замовник до 5-го числа наступного місяця зобов'язаний підписати Акт і повернути один примірник виконавцю.

Як вбачається з матеріалів справи, в період роботи позивач належним чином виконував прийняті на себе зобов'язання, що не оспорюється відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що оплата за послуги охорони здійснюється замовником щомісячно шляхом перерахування визначеної у рахунку - фактурі суми на поточний рахунок виконавця до 20 числа поточного місяця.

Проте, відповідачем в порушення умов договору не сплачено суму боргу за надані послуги у розмірі 22 000 грн. за період листопад-грудень 2010 року.

31.12.2010 року дію договору було припинено у зв'язку з припинення договору оренди за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2, що підтверджується листом № 20-1/12 від 20.12.2010 року.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.ч. 1,2 ст. 193 ГК України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи що позивачем було надано відповідачу послуги на суму 22 000 грн., а відповідач в порушення умов п. 4.3. договору та наведених норм законодавства свої зобов'язання з оплати наданих послуг не виконав, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача підлягають задоволенню у розмірі 22 000 грн., оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором підтверджується листом ТОВ «Новітні будівельні конструкції» від 18.03.2011 року № 1-03/11-НБК, в якому відповідач визнав існування заборгованості (а.с. 13).

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач просив стягнути з відповідача - пеню в сумі 4 330 грн., 1 188,00 грн. інфляційних нарахувань та 1 058,00 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

У відповідності до п. 4.5 договору, у випадку ненадходження коштів за надані послуги до закінчення поточного місяця виконавцем нараховується пеня від суми заборгованості з початку наступного місяця за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла ну зазначений період.

За змістом п. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 1 700,33 грн. з урахуванням положень частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Водночас місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції щодо стягнення з відповідача 1 188 грн. індексу інфляції та 1 058 грн. 3% річних з огляду на приписи ст. 625 ЦК України за змістом якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Посилання апелянта як на підставу скасування рішення суду першої інстанції на порушення норм процесуального права у зв'язку з розглядом справи без участі представника відповідача колегією суддів визнаються необґрунтованими з огляду на наступне.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь - якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.05.2012 року розгляд справи № 5011-4/5497-2012 відкладено на 19.06.2012 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

Ухвала Господарського суду м. Києва від 24.05.2012 року була отримана представником відповідача 08.06.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 34).

Таким чином з наведеного вище вбачається, що відповідач був повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні будівельні конструкції» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 19.06.2012 року у справі № 5011-4/5497-2012 не підлягає скасуванню.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні будівельні конструкції» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 19.06.2012 року - без змін.

Матеріали справи № 5011-4/5497-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Андрієнко В.В.

Буравльов С.І.