КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-7035/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.
Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"22" листопада 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фермерських машин»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2012 року адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут фермерських машин»до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ
Публічне акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут фермерських машин»(надалі за текстом -«НДІ «Ферммаш») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009292301 від 23 грудня 2011 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 164 865 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі товариство з додатковою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фермерських машин», яке створено шляхом перетворення публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут фермерських машин»і є його правонаступником, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову про задоволення позову.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 28.10.2011 р. по 02.11.2011 р. посадовцями ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку НДІ «Ферммаш»з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Укрспецбудгруп»за період з 01.05.2010 р. по 31.07.2010 р.
Результати перевірки оформлено актом № 2524/2301/00239008 від 09.11.2011 р.
Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок віднесення у травні, червні та липні 2010 р. до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого ТОВ «Укрспецбудгруп»у складі вартості робіт.
Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.
За умовами договору № 6-ТО від 01.05.2010 р. ТОВ «Укрспецбудгруп»зобов'язалось проводити профілактичну очистку системи каналізації в будівлі № 62, по вул. Дегтярівській, в м. Києві, а позивач -прийняти та оплатити роботи.
Згідно договору № 7-ТО від 01.05.2010 р. ТОВ «Укрспецбудгруп»зобов'зане було виконати роботи з технічного обслуговування систем кондиціонування та вентиляції.
На підставі договору № 20 від 24.05.2010 р. ТОВ «Укрспецбудгруп»повинно було виконати роботи в будівлі позивача по наладці систем вентиляції і тепло-холодозабезпечпення.
Оплату за цими договорами НДІ «Ферммаш»здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості робіт податок на додану вартість відніс до податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних.
Разом з тим, ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укрспецбудгруп»і актом від 24.05.2011 р. встановлено нікчемність правочинів, укладених товариством з контрагентами, оскільки згідно податкової звітності у підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче, транспортне та торгівельне обладнання.
Крім того, будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що з метою здійснення підприємницької діяльності ним було придбано ТОВ «Укрспецбудгруп». Однак через брак коштів він фактично фінансово-господарською діяльністю не займався.
На думку податкового органу наведене свідчить про нікчемність укладених позивачем правочинів та незаконність формування податкового кредиту.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009292301 від 23 грудня 2011 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 164 865 грн., в тому числі 131 892 грн. за основним платежем та 32 973 грн. за штрафними санкціями.
У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит, оскільки укладені ним правочини є нікчемними.
На думку судової колегія наведений висновок окружного адміністративного суду не можна вважати таким, що зроблений на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.
На момент виникнення спірних правовідносин, питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулювались статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом -«Закон № 168/97-ВР»).
Так, підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
За змістом наведених правових норм правильність формування платником ПДВ податкового кредиту вимагає сплати податку у складі вартості товару (послуги) та підтвердження належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.
Позивачем було надано копії договорів № 6-ТО від 01.05.2010 р., № 7-ТО від 01.05.2010 р., № 20 від 24.05.2010 р. та додаткових угод до них, ліцензії ТОВ «Укрспецбудгруп»на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.
Реальність виконання робіт за договорами підтверджено копіями податкових накладних № 2505-2 від 25.05.2010 р., № 0906-1 від 09.06.2010 р., № 140702 від 14.07.2010 р., № 2505-1 від 25.05.2010 р., № 0906-2 від 09.06.2010 р., № 140703 від 14.07.2010 р., № 2805-1 від 28.05.2010 р., № 0906-3 від 09.06.2010 р., № 140704 від 14.07.2010 р., № 290705 від 29.07.2010 р., актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3105-3, № 3006-15, № 310703, № 3501-2, № 3006-16, № 310704, № 310801, локального кошторису, зведеного кошторисного розрахунку вартості налагоджувальних робіт та банківськими виписками.
Помилковим є висновок суду першої інстанції на те, що укладені позивачем договори є нікчемними.
Сам факт порушення кримінальної справи відносно керівника підприємства-контрагента НДІ «Ферммаш»не може бути доказом незаконності дій позивача та фіктивності згаданих угод.
На думку судової колегії окружний адміністративний суд, відмовляючи в задоволенні позову, помилково виходив із того, що ТОВ «Укрспецбудгруп»зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і в Реєстрі платників ПДВ від імені осіб, які заперечують свою участь у діяльності товариства, що позбавляє правового значення видані ним податкової накладні.
ТОВ «Укрспецбудгруп»включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також на час здійснення господарських операцій мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-IV установлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
В ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.
За таких обставин позивач не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про ТОВ «Укрспецбудгруп», наведених у зазначеному реєстрі.
З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фермерських машин» задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби №0009292301 від 23 грудня 2011 р.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя Лічевецький І.О.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2012 |
Оприлюднено | 29.11.2012 |
Номер документу | 27708441 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Лічевецький І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні