Рішення

від 05.12.2008 по справі 22/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05

грудня 2008 р.  

Справа

№ 22/47  

Господарськй

суд Івано-Франківської області у складі: судді 

Малєєвої Олени Вікторівни

при

секретарі судового засідання Строїчі Петрі Петровичі,

розглянувши

матеріали справи

за

позовом  ТзОВ "Кобра",  вул. Незалежності, 6, м. Долина, Долинський

район,  Івано-Франківська область, 77500

до

відповідача-1:

підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до

відповідача-2:

Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації,  вул. Дністровська, 49, м. Івано -Франківськ,

76019

третя

особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: ОСОБА_2,

с. Грушка, Тлумацький район,  Івано-Франківська

область, 78043

третя

особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: Акціонерний комерційний банк “Форум”, м. Київ, бульвар

Верховної Ради, будинок, 7, (представник Коробчук О.О., адреса: АДРЕСА_2),

про встановлення факту невідповідності

складських приміщень на вул. Польовій, 6, що в м. Івано-Франківську, які

належать підприємцю ОСОБА_1, статусу нерухомого майна та зобов'язання

Івано-Франківського ОБТІ скасувати державну реєстрацію речового права підприємця

ОСОБА_1 на нерухоме майно складських приміщень 

на вул. Польовій, 6, що в м. Івано-Франківську, зареєстрованого в

Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 22350126,

номер запису 1486 в книзі № 7ф,

за

участю представників сторін:

від

позивача:  представник Сохан В.Є.,

(довіреність № б/н від 05.08.2008 р.)

від відповідача-1:

представник ОСОБА_3, (довіреність № 1839 від 17.10.2008р.)

від  відповідача-2:  представник Легінь Л.М., (довіреність №

5-27/06 від 27.06.08);

від

третьої особи АКБ "Форум": начальник юридичного відділу Коробчук

О.О., (довіреність №2929 від 11.05.2008 р.)

ВИРІШИВ:

          Ухвалою від 25.09.2008р. було

порушено провадження у справі за позовом ТзОВ “Кобра” до Івано-Франківського

ОБТІ про зобов'язання скасувати державну реєстрацію речового права підприємця

ОСОБА_1 на нерухоме майно складських приміщень, розташованих по вул.Польова, 6

в м.Івано-Франківську, які зареєстровані в Реєстрі прав власності на нерухоме

майно за реєстраційним номером 22350126, номер запису 1486 в книзі №7ф. Даною

ухвалою підприємець ОСОБА_1 був залучений до участі у справі в якості третьої

особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача. Ухвалою від 21.10.2008р. до участі в справі в якості третьої особи

без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача був залучений

ОСОБА_2. Ухвалою від 21.10.2008р. до участі в справі в якості третьої особи без

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача був залучений

акціонерний комерційний банк “Форум”. Згідно ухвал від 07.10.2008р.,

21.10.2008р., 13.11.2008р., 20.11.2008р., 28.11.2008р. розгляд справи

відкладався. Відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України за згодою сторін спір

вирішувався у більш тривалий строк, ніж встановлено ч.1 ст.69 ГПК України.

          Згідно заяви вх. № 12264 від

20.04.2008 року позивач уточнив позовні вимоги, а саме відповідно до ст.22 ГПК

України змінив предмет позову -просить встановити факт невідповідності

складських приміщень на вул.Польовій, 6 в м. Івано-Франківську, які належать

підприємцю ОСОБА_1, статусу нерухомого майна та зобов'язати Івано-Франківське

ОБТІ скасувати державну реєстрацію речового права підприємця ОСОБА_1. на

нерухоме майно складських приміщень на вул.Польовій, 6 в м. Івано-Франківську,

зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним

номером 22350126, номер запису 1486 в книзі №7ф. Враховуючи зміну позовних

вимог, ухвалою від 20.11.2008р. було змінено процесуальне становище підприємця

ОСОБА_1 -згідно ст.ст.21, 24 ГПК України залучено його до участі у справі в

якості відповідача.

          Заявлені позовні вимоги мотивовані

тим, що складські приміщення, розташовані по вул. Польова, 6 в

м.Івано-Франківську,  які придбані

підприємцем ОСОБА_1 у ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 27.03.2008р., не

відносяться до об'єктів нерухомого майна, право власності на яке підлягає

державній реєстрації згідно п.1.6., п.3.5 Тимчасового положення про порядок

реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства

юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 та зареєстрованого в Міністерстві

юстиції України 18.02.2002 року за №157/6445 (надалі - “Тимчасове положення”).

Вказує, що даний об'єкт представляє собою встановлені на цементно-гіпсових

блоках раніше існуючої огорожі листи шиферу, що скріплені між собою і перекриті

шифером, не має фундаменту, освітлення та інших інженерних комунікацій, замість

підлоги - земляний настил, що підтверджується експертними висновками судового

експерта-будівельникам Івано-Франківської торгово-промислової палати ОСОБА_4.

№В-208 від 18.06.2008р.та №В-290 від 11.08.2008р.  Посилається на те, що у визначеному законом

порядку право користування земельною ділянкою ОСОБА_2. не оформлялось, дозволу

на будівництво не отримувалось, об'єкт в експлуатацію державною комісією не

вводився. Також зазначає, що первинна реєстрація права власності на даний

об'єкт була здійснена за ОСОБА_2. згідно 

розпорядження Івано-Франківського міського голови №117-р (п.39 додатку

1) від 28.02.2008р. на підставі свідоцтва про право власності від 03.03.2008р.

Проте розпорядженням Івано-Франківського міського голови №585-р від

15.09.2008р. було визнано таким, що втратив чинність п.39 додатку №1

розпорядження Івано-Франківського міського голови №117-р від 28.02.2008р. у

зв'язку з невідповідністю первинних документів. Вважає, що безпідставне набуття

вказаним приміщенням статусу об'єкта нерухомого майна порушує  права позивача як орендаря земельної ділянки,

на якій воно розміщене. При захисті ТзОВ “Кобра” порушених прав не вбачає

необхідності оскаржувати свідоцтво про право власності ОСОБА_2 від

03.03.2008р., оскільки даним документом тільки було оформлено право власності.

При цьому первинна реєстрація права власності на даний об'єкт скасована

наступним записом. Це ж стосується і договору 

купівлі-продажу від 27.03.2008р. між ОСОБА_2. та підприємцем ОСОБА_1 На

думку позивача, перехід права власності на вказане приміщення може зберігати

силу і не перешкоджає вирішенню даного спору по суті; однак при встановленні

факту невідповідності об'єкта статусу нерухомого майна, сторони договору, які є

учасниками даного судового процесу, не будуть позбавлені права самостійно

вирішувати правову долю зазначеного правочину. Дані мотиви стосуються і  іпотечного договору від 08.04.2008р. між АКБ

“Форум” та  ОСОБА_1  Вказує на те, що скасування державної

реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна може мати місце за

рішенням суду, що прямо передбачено ст.27 Закону України „Про державну

реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004

року №1952-І.

          Відповідач -Івано-Франківське ОТБІ

-позов не визнало з підстав відсутності будь-яких порушень в діяльності даного

підприємства щодо спірного питання. Відмічає, що вимоги про зобов'язання

Івано-Франківського ОБТІ скасувати державну реєстрацію речового права

підприємця ОСОБА_1. на нерухоме майно мають похідний характер від вимоги про

встановлення факту невідповідності вказаних приміщень статусу нерухомого майна.

При дослідженні матеріалів інвентарної справи за №10015 пояснив, що технічна

інвентаризація об'єктів по вул.Польова,6 в м.Івано-Франківську, яка здійснена в

2001р., ще до первинної реєстрації права власності, відображає виключно

технічні характеристики споруд і не визначає їх правовий статус; такий статус

встановлюється відповідно до вимог чинного законодавства.

          Відповідач - підприємець ОСОБА_1 -

позов не визнав. Свою позицію 

обгрунтовував тим, що згідно договору купівлі-продажу від 27.03.2008р.

придбав у ОСОБА_2  нежитлові складські

приміщення, які відповідно до відомостей з реєстру права власності на нерухоме

майно №17978024 від 04.03.2008р. та технічного паспорта відносяться до

категорії капітальних споруд. Експертні висновки, подані позивачем, вважає

неналежними та недопустимими доказами у справі, які не відповідають вимогам

ст.ст.41,42 ГПК України, оскільки експерт не призначався судом, не попереджався

про кримінальну відповідальність, кандидатура експерта не узгоджувалась із

сторонами. У даних висновках не встановлено статус майна,  а визначено тільки його технічний стан.

Ставить вказані висновки під сумнів внаслідок відсутності у експертів

можливості без участі власника майна провести його огляд. Вважає, що вимога про

скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно фактично

призводить до припинення речового права даного відповідача і при її розгляді

необхідно вирішувати питання про припинення права власності та визнання

недійсними і скасування документів власності на об'єкт з підстав, визначених

ст.346 ЦК України. На думку відповідача, скасування  Івано-Франківським міським головою свого

розпорядження про оформлення права власності на об'єкт за ОСОБА_2. не впливає

на вирішення даного спору, оскільки не скасована державна реєстрація права

власності, яка здійснюється на підставі правовстановлюючих документів

-свідоцтва про про власності, договору, які не оскаржувались. З посиланням на

ч.1ст.181 ЦК України, ЗУ “Про податок з доходів фізичних осіб” стверджує, що

спірні приміщення підпадають під визначення нерухомого майна, оскільки

розташовані на земельній ділянці і їх переміщення неможливо без знецінення та

зміни цільового призначення. Покликається також на те, що  згідно даних правовстановлюючих документів та

даних реєстрації права власності ОСОБА_1 у спірних правовідносинах виступає не

як підприємець, а як фізична особа.

          Третя особи без самостійних вимог на

предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 в судові засідання не з'явився,

заперечень щодо позову не подав.

          Третя особа без самостійних вимог на

предмет спору на стороні відповідача 

акціонерний комерційний банк “Форум” вважає, що позов не підлягає

задоволенню. При цьому зазначає, що при укладенні іпотечного договору від 08.04.2008р.

з ОСОБА_1, який укладався  в забезпечення

виконання зобов'язань за  кредитним

договором №92/08/14-СL від 08.04.2008р., у банку не виникало жодних сумнівів

щодо належності вказаного нерухомого майна позичальнику на праві власності,

адже документи, які це майно характеризують, відповідають вимогам чинного

законодавства. Вважає, що подані позивачем висновки експерта не можуть бути

доказами у справі, так як  експерт

належним чином не ідентифікував приміщення, які були предметом дослідження.

Застосовуючи п.1.6. Тимчасового положення, вказує на те, що приміщення є

об'єктом нерухомого майна, оскільки пов'язано фундаментом з землею, що

підтверджується технічним паспортом будівлі. Зазначає, що позивач отримав в

оренду земельну ділянку неправомірно, що встановлено управлінням з контролю з

використання та охороною земель Державного комітету України по земельних

ресурсах в Івано-Франківській області, яким 20.08.2008р. направлено до

Івано-Франківської міської ради клопотання про усунення порушень.

          В судовому засіданні представники

учасників процесу дали аналогічні пояснення.

          Заслухавши пояснення представників

учасників процесу, дослідивши інші зібрані по справі докази, оцінивши їх

відповідно до приписів ст.43 ГПК України, суд встановив наступне.

Згідно

договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення), що перебуває у

податковій заставі, від 30.07.2004р. 

ТзОВ “Кобра” придбало на цільовому аукціоні  будівлі (без обладнання та інших основних

засобів), що належали СП “Спеціалізована автоколона  ОСС” за адресою м.Івано-Франківськ,

вул.Польова,6. Право власності на дані адміністративно-виробничі

приміщення  з  визначенням частки 1/1 було зареєстровано за

позивачем 13.08.2004р., що підтверджується витягом про реєстрацію права

власності на нерухоме майно № 4436568 від 13.08.2004р. Як власник вказаних

приміщень, ТзОВ “Кобра” отримало у користуванню земельну ділянку, призначену

для їх обслуговування, на підставі договору оренди землі від 09.11.2005р.

          Надалі, Івано-Франківським міським головою

приймається розпорядження №117-р від 28.02.2008р. (п.39 додатку 1) про

оформлення права власності на складське приміщення на вул.Польовій,6 в

м.Івано-Франківську за ОСОБА_2. Дане розпорядження прийняте на підставі заяви

ОСОБА_2, договору №5 купівлі-продажу основних засобів від 25.12.2004р.,

відповідно до якого ОСОБА_2. придбав у СП “Спеціалізована автоколона”

облспоживспілки основні засоби -складське приміщення, залишковою вартістю

2228грн.(без ПДВ) за адресою вул.Польва,6 в м.Івано-Франківську, та акта

приймання-передачі основних засобів від продавця до покупця від 04.07.2005р.

          Згідно договору купівлі-продажу від

27.03.2008р. ОСОБА_2. продав зазначені приміщення ОСОБА_1, який передав їх в

іпотекту АКБ “Форум” згідно договору від 08.04.2008р.  в забезпечення виконання зобов'язань за  кредитним договором №92/08/14-СL від

08.04.2008р.

          Суд вважає, що оформлення права

власності на вказані приміщення як на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_2.

здійснено з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до  п.6.1. Тимчасового

положення, оформлення  права власності на

об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право

власності  органами місцевого

самоврядування

у чітко визначених в даному пункті випадках, зокрема:

- фізичним  особам 

та  юридичним  особам 

на новозбудовані, перебудовані 

або  реконструйовані  об'єкти 

нерухомого  майна  за наявності 

акта  про  право 

власності  на  землю 

або рішення про відведення 

земельної  ділянки  для цієї мети та за наявності акта

комісії

про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію;

-

фізичним  та  юридичним 

особам  на  підставі 

документів, установлених 

законодавством, які підтверджують їх право власності  на об'єкти  

нерухомого   майна,   крім  

правовстановлювальних документів, 

передбачених  у  додатку 

1 до пункту 2.1 Тимчасового

положення

про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.  В додатку 

1 до пункту 2.1 Тимчасового положення наведено перелік

правовстановлювальних документів, на підставі 

яких проводиться реєстрація прав власності  на об'єкти нерухомого майна. В п.1 цього

додатку вказано договори,   за   якими  

відповідно   до   законодавства передбачається  перехід права власності,  зокрема купівлі-продажу. Таким чином,

згаданий договір №5 купівлі-продажу основних засобів від 25.12.2004р.  та акт приймання-передачі основних засобів

від 04.07.2005р. не могли бути підставою для оформлення права власності ОСОБА_2

на вказані приміщення як на об'єкт нерухомого майна з видачею свідоцтва про

право власності. Дані порушення визнані і усунуті самим органом місцевого

самоврядування, оскільки розпорядженням Івано-Франківського міського голови

№585-р від 15.09.2008р. скасовано п.39 додатку №1 розпорядження

Івано-Франківського міського голови №117-р від 28.02.2008р. у зв'язку з

невідповідністю первинних документів. 

          Не можна вважати, що ОСОБА_2. набув

право власності на зазначене приміщення як на об'єкт нерухомості  і за договором №5 купівлі-продажу основних

засобів від 25.12.2004р. Згідно ст.657 ЦК України (чинного з 01.01.2004р.)   договір  

купівлі-продажу   нерухомого  майна 

укладається  у  письмовій 

формі  і  підлягає нотаріальному посвідченню та

державній реєстрації.

          В п.2 ст.330 ЦК України визначено, що

право власності на новостворене 

нерухоме  майно  (житлові будинки,  будівлі, 

споруди  тощо)  виникає 

з  моменту завершення будівництва

(створення майна);   якщо договором або

законом передбачено  прийняття  нерухомого майна  до 

експлуатації,  право  власності 

виникає з моменту його прийняття до експлуатації; якщо право власності

на нерухоме майно відповідно  до  закону підлягає  державній реєстрації,  право власності виникає з моменту  державної реєстрації. В п.3 ст.334 ЦК України

визначено, що право  власності  на 

майно  за  договором, 

який підлягає нотаріальному посвідченню, 

виникає у набувача  з  моменту 

такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду

про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.  В силу наведених вимог закону слід вважати,

що ОСОБА_2. в установленому законом порядку не набув право власності на вказані

приміщення як на об'єкт нерухомого майна, що не виключає набуття ним права

власності на дане майно як тимчасову споруду.

          При вирішенні даного спору суд

виходить з того, що визначення  статусу

об'єкта як нерухомого майна має правовий характер і залежить від:

-

цільового, функціонального призначення земельної ділянки, відведення її з метою

будівництва;

-

зведення будівлі в порядку, передбаченому для будівництва капітальних споруд;

-

прийняття об'єкта як нерухомого майна  до

експлуатації відповідно до чинного законодавства.

          Докази того, що зазначене складське

приміщення  було зведене і прийняте в

експлуатацію як об'єкт нерухомого майна, відсутні. При цьому згідно ст. 33 ГПК

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підстави своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими

учасниками судового процесу.

          Враховуючи викладене, суд вважає, що

технічні характеристики будівлі не впливають на визначення її статусу. А тому

не приймаються до уваги як належні докази у справі експертні висновки судового

експерта-будівельника Івано-Франківської торгово-промислової палати ОСОБА_4.

№В-208 від 18.06.2008р.та №В-290 від 11.08.2008р. З цих же мотивів було

відмовлено у задоволенні клопотання представника підприємця ОСОБА_1  про призначення судової будівельно-технічної

експертизи.

          Як зазначено в п.3 рекомендацій

президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і

підсудності справ господарським судам»від 27.06.2007 № 04-5/120, господарським

судам підвідомчі справи про визнання фактів, що мають для суб'єктів

господарювання юридичне значення.  В

даному випадку визнання факту, що складські приміщення, розташовані по

вул.Польова, 6 в м.Івано-Франківську, які належать підприємцю ОСОБА_1, не мають

статусу об'єкта нерухомого майна, мають для позивача юридичне значення,

оскільки впливають на його права землекористувача згідно договору оренди землі

від 09.11.2005р. Відповідно до ст.377 ЦК України, ст.120 ЗК України, при

переході права власності на будівлю або споруду,  переходить право власності або право

користування  на земельну ділянку,  на якій вони розміщені,  без зміни її цільового призначення. 

          Твердження представника АКБ

«Форум»про те, що позивач отримав в оренду земельну ділянку неправомірно,

згідно ст. 34 ГПК України  не

підтверджено допустимими доказами. Клопотання 

Івано-Франківської облдержземінспекції №252 від 20.08.2008р. не  спростовує чинності договору оренди землі від

09.11.2005р. Тим більше, що вирішення земельних питань є похідним від

визначення статусу  вказаного приміщення.

          Таким чином, позовні вимоги про  встановлення факту невідповідності складських

приміщень на вул.Польовій, 6 в м. Івано-Франківську, які належать підприємцю

ОСОБА_1, статусу нерухомого майна, слід задоволити.

          Оскільки згідно ст.3 Закону України

„Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх

обмежень"  обов'язковій державній

реєстрації в порядку, встановленому цим законом, підлягають  речові права на нерухоме майно,  то згідно ст.27 цього закону державна

реєстрація права власності на вказане приміщення, як на об'єкт нерухомості,

підлягає скасуванню.

          Заперечення представника підприємця ОСОБА_1

про те, що вимога про скасування державної реєстрації права власності на

нерухоме майно фактично призводить до припинення речового права даного

відповідача і при її розгляді необхідно вирішувати питання про припинення права

власності та визнання недійсними і скасування документів власності на об'єкт,

не заслуговують на увагу. Внаслідок вирішення даного спору  підприємець ОСОБА_1  не позбавляється права власності на вказані

складські приміщення, він лише  не може вважатись

власником нерухомого майна.  Невірне

визначення в договорі купівлі-продажу від 27.03.2008р. статусу зазначених

приміщень, не позбавляє сторін договору на власний розсуд  вирішувати питання про його недійсність,

зміну чи застосування інших правових наслідків встановлених обставин. Це також

стосується і сторін іпотечного договору від 08.04.2008р. між ОСОБА_1 та АКБ

«Форум».

          Щодо позиції цього ж відповідача про

необхідність скасування  свідоцтва про

власності, то згідно роз'яснень, наведених в 

п.9 інформаційного листа Вищого арбітражного суду України «Про деякі

приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права

власності та його захистом»від 31.01.2001 № 01-8/98, самі лише свідоцтва про

право власності на певний об'єкт майна не є правовстановлювальними документами,

зазначені свідоцтва не можуть виступати 

предметом спору: таким може бути лише правовстановлювальний документ, на

підставі якого видано свідоцтво. Оскільки в даному випадку

правовстановлювальним документом є 

розпорядження міського голови про оформлення права власності на нерухоме

майно, яке  скасоване, то свідоцтво про

право власності не може виступати предметом спору.

          Безпідставними є твердження і про те,

що в спірних правовідносинах ОСОБА_1 виступає не як суб'єкт підприємницької

діяльності, а як фізична особа. 

Відповідно п.6.1. Тимчасового положення та  ст.4 Закону України „Про державну реєстрацію

речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"  оформлення права власності на нерухоме майно

з видачею свідоцтва про право власності та обов'язкова  державна реєстрація  речових прав на нерухоме майно  здійснюється щодо фізичних та юридичних осіб.

Як зазначено в п.12 інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від

23.10.2000 № 01-8/556 “Про деякі приписи чинного законодавства, що регулює

підприємницьку діяльність громадян”, 

чинне законодавство України не передбачає виокремлення майна, яке

використовується підприємцем для здійснення підприємницької діяльності, із

загальної маси належного цьому громадянинові майна. Згідно ст.ст.133, 134 ГК

України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання , на якій

базується господарська діяльність, становлять право власності та інші речові

права; суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі

права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається

належним йому майном. Як передбачено в ст.52 ЦК України, ч.2 ст.128 ГК України

громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном,

на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення. Тому при визначенні

підвідомчості спорів за участю даних осіб слід виходити із цільового

призначення майна. Враховуючи те, що спір стосується складських приміщень, суд

вважає, що ОСОБА_1 в даних правовідносинах виступає як суб'єкт підприємницької

діяльності.

          Згідно ст. 49 ГПК України судові

витрати покласти на відповідача -підприємця ОСОБА_1

Керуючись

ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 1, 12, 41, 43, 49, 82-85

Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Встановити

факт невідповідності складських приміщень на вул. Польовій, 6, що в м.

Івано-Франківську, які належать підприємцю Тринчуку Василю Васильовичу, статусу

нерухомого майна.

Зобов'язати

обласне комунальне підприємство "Івано-Франківське бюро технічної

інвентаризації" (вул. Дністровська, 49, м. Івано -Франківськ, 76019, код

ЄДРПОУ 03346064) скасувати державну реєстрацію речового права підприємця  ОСОБА_1 на нерухоме майно складських

приміщень  на вул. Польовій, 6 що в м.

Івано-Франківську, зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно

за реєстраційним номером 22350126, номер запису 1486 в книзі № 7ф.

Стягнути

з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в користь

товариства з обмеженою відповідальності "Кобра" (вул. Незалежності,

6, м. Долина,  Івано-Франківська

область,77500, код ЄДРПОУ 25596092) 85 грн. сплаченого державного мита та 118

грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ

видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               

Малєєва Олена Вікторівна

  Рішення прийняте, оформлене та підписане

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 

10.12.2008р.

Внесено  в АС "Діловодство суду"

судді Бандура Володимир Степанович