Постанова

від 19.11.2012 по справі 2а/1270/8178/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8178/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: Ірметової О.В.

при секретарі: Іванович К.В.

за участю сторін:

представників позивача Сергієнко Є.В., Можаєв М.О.

представника відповідача Рева Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Аверс-Вик" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток приватних підприємств , -

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного виробничо-комерційного підприємства "Аверс-Вик" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток приватних підприємств.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за результатами позапланової документальної перевірки Приватного виробничо-комерційного підприємства «Аверс - Вик», проведеної Алчевською ОДПІ в порядку п.п.78.1.1. п.78 ст.78, п.79.2. ст.79 Податкового кодексу України виписані податкові повідомлення-рішення №0001092310 та №0001102310 від 14.06.2012 на підставі акту №286/22-3/23263222 від 08.05.2012 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного виробничо-комерційного підприємства «Аверс - Вик» (код ЄДРПОУ 23263222) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ 35554567) за лютий - серпень 2011 року та ТОВ «Латифа» (код ЄДРПОУ 36810950) за вересень 2011 року.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення №0001092310 та №0001102310 від 14.06.2012 до ДПС у Луганській області. Рішенням про результати розгляду первинної скарги ДПС у Луганській області від 01.08.2012р., №12282/10-408/10/12-114 скаргу залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням про результати розгляду первинної скарги позивач звернувся з відповідною скаргою до ДПС України. Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 14.09.2012 №1927/0/61-12/10-2115 ДПС України скаргу позивача залишено без задоволення.

Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованими та такими що підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Акт перевірки мотивовано тим, що при здійсненні фінансово-господарської діяльності Позивача з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ 35554567) за лютий - серпень 2011 року, та ТОВ «Латифа» (код ЄДРПОУ 36810950) за вересень 2011 року виявлені ознаки фіктивності, що призвело до заниження податку на додану вартість та заниження податку на прибуток приватних підприємств.

З доводами податкового органу щодо ознак фіктивності фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та ТОВ «Латифа», які ґрунтуються виключно на висновках відповідача, позивач не погоджується, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних обставинах укладання і виконання фінансово-господарських зобов'язань сторін за укладеними угодами та акт перевірки не містить посилань на жодне рішення відповідного суду, що набрало законної сили і встановлює фіктивність фінансового-господарської діяльності будь-кого з учасників господарських договорів ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та ТОВ «Латифа», де такі юридичні особи припинено чи визнано їх реєстраційні документи недійсними.

Крім того, з наданих до перевірки матеріалів вбачається, що зобов'язання за договорами між Позивачем та контрагентами виконувались у повному обсязі, що підтверджується договорами, відповідними рахунками-фактурами, актами наданих послуг, видатковими накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями, які були наявні в органі державної податкової служби при перевірці. Позивач правомірно перерахував грошові кошти за отримані роботи (послуги), які використав у власній господарській діяльності та відобразив такі операції у відповідності до діючого законодавства України в бухгалтерських документах та податкових деклараціях на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних.

Таким чином, укладені між позивачем та вищевказаними контрагентами угоди є чинними і породжують для кожної із сторін правові наслідки, які є обов'язковими в силу закону.

Господарські операції, які підтверджені наданими до перевірки первинними документами, містять достатньо відомостей щодо їх здійснення, оскільки вони викликали зміни в структурі активів та зобов'язань ПВКП «АВЕРС-ВИК», а роботи та об'єкти були прийняті, введені в експлуатацію та повністю оплачені замовниками.

Таким чином, твердження податкового органу в акті про відсутність реального настання наслідків під час виконання господарських договорів є безпідставним.

На думку позивача, наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними. Розбіжності можуть виникнути у разі проведення на підприємствах-контрагентах податкових перевірок. Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб. Включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Посилання відповідача на те, що податкові накладні заповнені російською мовою є також неправомірним, оскільки на момент заповнення цих накладних діяв наказ ДПА України №969 від 21.12.2010 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», вимогами якого заповнення накладних на державній мові передбачено не було.

Позивач вважає, що висновки, зроблені в акті перевірки, ґрунтуються виключно на припущеннях, тому податкові повідомлення - рішення №0001092310 та №0001102310 від 14.06.2012 не відповідають дійсним обставинам та прийняті незаконно, отже підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0001092310 та №0001102310 від 14.06.2012 прийняті у відповідності із чинним податковим законодавством. У зв'язку із чим просив відмовити у задоволені позову за необґрунтованістю.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Приватне виробничо-комерційне підприємство "Аверс-Вик" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Алчевської міської ради 25.03.1998, номер запису 1384 120 0000 000732, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.1 а.с.23).

ПВКП "Аверс-Вик" є платником податків і зборів та перебуває на обліку в Алчевській ОДПІ.

У період з 27.04.2012 по 07.05.2012 Алчевською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного виробничо-комерційного підприємства "Аверс-Вик" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ 35554567) за лютий - серпень 2011 року та ТОВ «Латифа» (код ЄДРПОУ 36810950) за вересень 2011 року (т.1 а.с.25-57), за наслідками якої 08.05.2012 було складено акт № 286/22-3/23263222.

Під час перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення ПВКП "Аверс-Вик":

- п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. п. 138.1 ст. 138, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 28 339,00 грн., в тому числі: у 1 кварталі 2011 року на суму 19 305,00 грн., у 2 - 3 кварталах 2011 року на суму 9034,00 грн.

- п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного періоду у загальній сумі 57 421,00 грн.

На підставі акту перевірки №286/22-3/23263222 від 08.05.2012 податковою інспекцією 14.06.2012 винесено податкове повідомлення-рішення №0001092310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 28 340,00 грн., з яких за основним платежем на 28339,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 01,00 грн. (т.1 а.с.59), та податкове повідомлення-рішення №0001102310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 63 080,25 грн., з у тому числі за основним платежем 57421,00 грн., та за штрафними санкціями 5659,25 грн. (т.1 а.с.60).

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями ПВКП "Аверс-Вик" 18.06.2012 оскаржило їх у адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації України в Луганській області.

Рішенням від 01.08.2012 №12282/120-408 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (т.1 а.с.66-71).

22.08.2012 позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення до ДПС України, рішенням від 14.09.2012 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (т.1 а.с.77-80).

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягають реальність господарських операцій, укладених між ПВКП "Аверс-Вик" та його контрагентами ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та ТОВ «Латифа», що є підставою для виникнення у позивача права на податковий кредит та визначення податкових зобов'язань за вказаний період.

Судом встановлено, наявність господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та ТОВ «Латифа», за наслідками такої господарської діяльності позивачем було сформовано валові витрати.

За контрактом на виконання підрядних робіт №256-11 від 16.02.2011 та №257-11 від 01.03.2011 (том 1 а.с.81, 87) укладеними між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», підрядник - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», виконує електромонтажні роботи в межах договірної вартості та здає роботу замовнику - ПВКП «Аверс-Вик».

Відповідно до п.4.1 Договору початок робіт - після підписання контракту та отримання передплати, виконання та закінчення робіт за контрактом протягом 60 календарних днів.

Згідно п.5.2 Договору заказник сплачує Підрядчику виконаний об'єм робіт, згідно довідки про вартість виконаних робіт форми №КБ-3, яка складена на підставі актів приймання виконаних робіт №КБ-2в, які в свою чергу підписуються уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п.5.3 Договору Замовник гарантує повну оплату згідно акту виконаних робіт.

25.02.2011 було укладено додаткову угоду №1 до контракту №256-11 від 16.02.2011, яким було доповнено п.6.4, в якому зазначено, що Підрядник має право виконувати передбачені даним контрактом роботи самостійно та/або шляхом залучення третіх осіб (фізичних або юридичних) без попереднього погодження з Замовником, при цьому залишаючись відповідальним за виконання даного Контракту в повному обсязі (том 2 а.с.15).

10.03.2011 було укладено додаткову угоду №1 до контракту №257-11 від 01.03.2011, яким було доповнено п.6.4, в якому зазначено, що Підрядник має право виконувати передбачені даним контрактом роботи самостійно та/або шляхом залучення третіх осіб (фізичних або юридичних) без попереднього погодження з Замовником, при цьому залишаючись відповідальним за виконання даного Контракту в повному обсязі (том 2 а.с.16).

На виконання договору №256-11 від 16.02.2011 ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» було видано податкову накладну від 28.02.2011 №1468 на загальну суму 83400,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 13900,00 грн.), що є передплатою за умовами п.5.1 Договору (том 1 а.с.137).

Також на виконання умов договору №256-11 від 16.02.2011 ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» було видано податкову накладну від 29.04.2011 №315 на загальну суму 30000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн. (том 1 а.с.182)

Також на виконання умов договору №256-11 від 16.02.2011 були складені акти приймання виконаних будівельних робіт №КБ-2в №3 за березень 2011 року (том 1 а.с.148-155), №315 за квітень 2011 року (том 1 а.с.183-186), яке підписані уповноваженими особами сторін за договором - директорами ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та ПВКП «Аврес-ВИК».

На підставі акту №КБ-2в за березень 2011 року було складено довідку про вартість виконаних робіт на виконання п.5.2 Договору (том 1 а.с.146-147).

На виконання договору №257-11 від 01.03.2011 ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» було видано податкові накладні від 25.03.2011 №326 на загальну суму 1143,60 грн., в т.ч. ПДВ - 190,60 грн. (том 1 а.с.145), від 25.03.2011 №339 на загальну суму 81200,40 грн., в т.ч. ПДВ - 1353,40 грн. (том 1 а.с.141), від 20.04.2011 №313 на загальну суму 14537,30 грн., в т.ч. ПДВ - 2422,88 грн. (том 1 а.с.163), від 25.05.2011 №43 на загальну суму 55824,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9304,00 грн. (том 1 а.с.175), від 20.04.2011 №314 на загальну суму 11321,83 грн., в т.ч. ПДВ - 1886,97 грн. (том 1 а.с.176), від 25.05.2011 №44 на загальну суму 4380,00 грн., в т.ч. ПДВ - 730,00 грн. (том 1 а.с.194), від 26.08.2011 №250 на загальну суму 34800 грн., у т.ч. ПДВ - 5800,00 грн. (том 1 а.с.200).

Також на виконання умов договору №257-11 від 01.03.2011 були складені акти приймання виконаних будівельних робіт №КБ-2в №1 за березень 2011 року (том 1 а.с.138-140, 142-144), №313 за квітень 2011 року (том 1 а.с.164-168), №314 за квітень 2011 року (том 1 а.с.177-178), №43 за травень 2011 року (том 1 а.с.170-171), №44 за травень 2011 року (том 1 а.с.189-193), №250 за серпень 2011 року (том 1 а.с.195-197), №222 за вересень 2011 року (том 1 а.с.201-205), яке підписані уповноваженими особами сторін за договором - директорами ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та ПВКП «Аверс-ВИК».

Також позивач уклав з ТОВ «Латифа» контракт на виконання підрядних робіт №32П-11 від 01.09.2011 (том 1 а.с.125-126), за умовами якого підрядник виконує монтажні роботи на об'єктах замовника в межах договірної вартості та здає замовнику, який, в свою чергу, гарантує повну оплату згідно акту виконаних робіт.

Відповідно до п.5.1 Договору Замовник сплачує Підряднику виконаний об'єм робіт на підставі актів приймання виконаних робіт №КБ-2в, які підписуються уповноваженими особами сторін.

На виконання договору №32П-11 від 01.09.2011 ТОВ «Латифа» було видано податкову накладну від 29.09.2011 №234 на загальну суму 101000 грн., в т.ч. ПДВ - 16833,40 грн. (том 1 а.с.208).

Також на виконання умов договору №32П-11 від 01.09.2011 був складений акт приймання виконаних будівельних робіт №КБ-2в №222 за вересень 2011 року (том 1 а.с.201-207).

В матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагенти позивача не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а тому не мали права виписувати податкові накладні.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд вважає, що висновки податкової інспекції щодо ненастання реальності здійснення операцій не відповідають дійсності, оскільки належне виконання сторонами договору підтверджується податковими накладними та актами приймання виконаних робіт, які були надані представником позивача в судовому засіданні. Таким чином, у позивача були законні підстави для віднесення сум до податкового кредиту по господарським відносинам із зазначеними контрагентами. Надані позивачем документи спростовують висновки відповідача про порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в наслідок чого ПВКП "Аверс-Вик" у 1-3 кварталі 2011 року занизило різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного періоду у загальній сумі 57 421,00 грн.

Крім того, під час судового засіданні відповідачем не було доведено порушення п.198.3 ст.198 ПК України, яка визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу. Тобто, податковим органом не доведено, що позивач сформував податковий кредит за договірною ціною вищою за рівень звичайних цін.

Також податковий орган формував свої висновки щодо порушень позивачем вищезазначених норм на підставі актів перевірки контрагентів - постачальників будівельних послуг - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», акт від 11.11.2011 №803/23-3554567 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011, та ТОВ «Латифа», акт від 14.11.2011 №471/23-20/36810950 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.07.2011 по 30.09.2011.

У судовому засіданні було встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року по справі №2а-10972/11/1270, яке було залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року, позовні вимоги ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" до Ленінської МДПІ у м. Луганську були задоволені частково: визнано протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" та складання акту від 11.11.2011 №803/23-35554567.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2012 по справі №2н-1363/12 заяву ТОВ «Латифа» про перегляд постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 за ново виявленими обставинами було задоволено та ухвалено нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Латифа" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволений частково; визнані протиправними дії Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Латифа" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.07.2011 року до 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт №470/23-20/36810950 від 14.11.2011 року та за червень 2011 року, за результатами якої складено акт № 471/23-20/36810950 від 14.11.2011 року; визнані протиправними дії Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів Товариством з обмеженою відповідальністю „Латифа", викладених в акті №470/23-20/36810950 від 14.11.2011 року та в акті №471/23-20/36810950 від 14.11.2011 року за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.07.2011 року до 30.09.2011 року та за червень 2011 року.

Суд зазначає, що Верховний Суд України в своїй Постанові від 03 жовтня 2011 року погодився з висновком Вищого адміністративного суду України, що рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийняті на підставі акта, складеного за результатами перевірки, проведеної особами податкового органу без дотримання вимог закону, є протиправними, а такий акт не може братись судом до уваги як доказ вчинення позивачем правопорушення, оскільки цей доказ одержаний із порушенням закону.

З огляду на викладене, акти перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та ТОВ «Латифа», які були враховані як докази при перевірки позивача та у судовому порядку дії податкового органу щодо проведення перевірок зазначених платників податку були визнані протиправними, суд вважає, що акти перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» від 11.11.2011 №803/23-35554567 та ТОВ «Латифа» від 14.11.2011 №471/23-20/36810950 у даному випадку, не можуть бути належними доказами порушення позивачем ПВКП «Аверс-ВИК» п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. п. 138.1 ст. 138, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податоку на прибуток всього у сумі 28 339,00 грн., в тому числі: у 1 кварталі 2011 року на суму 19 305,00 грн., у 2 - 3 кварталах 2011 року на суму 9034,00 грн., та п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного періоду у загальній сумі 57 421,00 грн.

З акту перевірки ПВКП «Аверс-ВИК» вбачається, що взагалі відсутній аналіз первинних документів, які були надані позивачем для проведення перевірки. За таких підстав відповідачем зроблено помилковий висновок про порушення позивачем вищезазначених норм податкового законодавства.

Посилання відповідача на те, що податкові складені російською мовою, суд не приймає до уваги з наступних підстав.

На момент заповнення податкових накладних діяв наказ ДПА України №969 від 21.12.2010 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», яким визначались положення щодо заповнення податкових накладних.

01.11.2011 був прийнятий Наказ Міністерства фінансів України №1379, у п.2 якого зазначено, що податкова накладна заповнюється державною мовою за встановленою формою шляхом:

або видруковування такої форми з подальшим заповненням її платником податку на додану вартість розбірливим почерком ручкою з чорнилом (пастою) синього або чорного кольору без підчисток і виправлень тексту та цифрових даних;

або заповнення її в електронному вигляді з подальшим видруковуванням.

Друкована податкова накладна може бути як з клітинками, так і без них.

Податкові накладні, які видані на підтвердження здійснення господарських операцій, складена до 01.11.2012, тобто до набрання чинності наказом Міністерства фінансів України №1379, а посилання відповідача на порушення позивачем встановленого порядку заповнення накладних державною мовою є незмістовним та не заслуговують увани.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що первинними документами були спростовані висновки відповідача про порушення позивачем ПВКП «Аверс-ВИК» п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. п. 138.1 ст. 138, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податоку на прибуток всього у сумі 28 339,00 грн., в тому числі: у 1 кварталі 2011 року на суму 19 305,00 грн., у 2 - 3 кварталах 2011 року на суму 9034,00 грн., та п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного періоду у загальній сумі 57 421,00 грн., оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 914,21 грн., які сплачено згідно платіжного доручення від 15.10.2012 №394.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного виробничо-комерційного підприємства "Аверс-Вик" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток приватних підприємств задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби України №0001092310 від 14.06.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 28 340,00 грн., з яких за основним платежем на 28339,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 01,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби України №0001102310 від 14.06.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 63 080,25 грн., з у тому числі за основним платежем 57421,00 грн., та за штрафними санкціями 5659,25 грн.

Стягнути на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Аверс-Вик" з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 914,21 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 23 листопада 2012 року.

СуддяО.В. Ірметова