Рішення

від 20.11.2012 по справі 5011-47/13917-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/13917-2012 20.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркатор Медікаль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нінартмед"

про стягнення 144 877,20 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Мисник Н.В. -представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.11.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 144 877,20 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/13917-2012, розгляд справи було призначено на 25.10.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2012 розгляд справи було відкладено до 20.11.2012, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача, а також з метою виконання сторонами вимоги суду.

В судовому засіданні 20.11.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач згідно видаткових накладних № РН-0000728 від 03.04.2012, № РН-0000733 від 04.04.2012, № РН-0000747 від 05.04.2012, № РН-0000758 від 09.04.2012, № РН-0000764 від 10.04.2012, № РН-0000788 від 12.04.2012, № РН-0000850 від 18.04.2012, № РН-0000841 від 18.04.2012, № РН-0000864 від 19.04.2012, № РН-0000869 від 19.04.2012, № РН-0000893 від 23.04.2012, № РН-0000900 від 24.04.2012, № РН-0000895 від 24.04.2012, № РН-0000941 від 25.04.2012, № РН-0000954 від 26.04.2012, № РН-0000964 від 27.04.2012 передав відповідачу товар на загальну суму 174 903,00 грн. Проте відповідач здійснив лише часткову оплату отриманого товару, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 144 877,20 грн.

Відповідач в судові засідання 25.10.2012 та 20.11.2012 своїх представників -не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який поданий до суду позивачем. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно видаткових накладних № РН-0000728 від 03.04.2012, № РН-0000733 від 04.04.2012, № РН-0000747 від 05.04.2012, № РН-0000758 від 09.04.2012, № РН-0000764 від 10.04.2012, № РН-0000788 від 12.04.2012, № РН-0000850 від 18.04.2012, № РН-0000841 від 18.04.2012, № РН-0000864 від 19.04.2012, № РН-0000869 від 19.04.2012, № РН-0000893 від 23.04.2012, № РН-0000900 від 24.04.2012, № РН-0000895 від 24.04.2012, № РН-0000941 від 25.04.2012, № РН-0000954 від 26.04.2012, № РН-0000964 від 27.04.2012 (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача без будь-яких претензій чи зауважень, та скріплені печатками юридичних осіб, позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 174 903,00 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач здійснив лише часткові розрахунки за поставлений товар, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нінартмед" виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркатор Медікаль" в розмірі 144 877,20 грн., у зв'язку з чим 07.08.2012 позивач надіслав на адресу відповідача, разом із рахунками-фактури на оплату товару за вищенаведеними видатковими накладними, претензію № 1, в якій просив останнього сплатити існуючу заборгованості за поставлений товар. Надсилання вказаної претензії та рахунків-фактур на оплату товару підтверджується описом вкладеного у цінний лист від 08.08.2012 та фіскальним чеком поштової установи № 5936 від 08.08.2012 (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Однак, як зазначає позивач у позові, претензія № 1 від 07.08.2012 залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач у позові стверджує, що, на момент подачі позовної заяви до господарського суду, відповідач поставлений товар на суму 144 877,20 грн. так і не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення коштів в сумі 144 877,20 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з п.6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона -постачальникзобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити занього певну грошову суму.

Також цією статтею передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України .

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, на підставі ст. 181 Господарського кодексу України виникли правовідносини поставки, оскільки позивач, як постачальник, поставив відповідачу товар на загальну суму 174 903,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000728 від 03.04.2012, № РН-0000733 від 04.04.2012, № РН-0000747 від 05.04.2012, № РН-0000758 від 09.04.2012, № РН-0000764 від 10.04.2012, № РН-0000788 від 12.04.2012, № РН-0000850 від 18.04.2012, № РН-0000841 від 18.04.2012, № РН-0000864 від 19.04.2012, № РН-0000869 від 19.04.2012, № РН-0000893 від 23.04.2012, № РН-0000900 від 24.04.2012, № РН-0000895 від 24.04.2012, № РН-0000941 від 25.04.2012, № РН-0000954 від 26.04.2012, № РН-0000964 від 27.04.2012, які підписані представниками позивача та відповідача без будь-яких претензій чи зауважень, та скріплені печатками юридичних осіб. Проте, відповідач здійснив лише часткову оплату за поставлений товар, внаслідок чого у нього перед позивачем наявний непогашений борг в сумі 144 877,20 грн.

Також суд дійшов висновку, що оскільки сторонами не було визначено строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару згідно вищенаведених видаткових накладних, обов'язок негайного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару встановлений не був, а тому відповідач повинен був виконати свій обов'язок по сплаті заборгованості в сумі 144 877,20 грн.

в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якою у даному випадку судом вважається претензія № 1 від 07.08.2012.

Як встановлено судом, відповідач заборгованість в сумі 144 877,20 грн. у строк згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України -не погасив.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару згідно видаткових накладних № РН-0000728 від 03.04.2012, № РН-0000733 від 04.04.2012, № РН-0000747 від 05.04.2012, № РН-0000758 від 09.04.2012, № РН-0000764 від 10.04.2012, № РН-0000788 від 12.04.2012, № РН-0000850 від 18.04.2012, № РН-0000841 від 18.04.2012, № РН-0000864 від 19.04.2012, № РН-0000869 від 19.04.2012, № РН-0000893 від 23.04.2012, № РН-0000900 від 24.04.2012, № РН-0000895 від 24.04.2012, № РН-0000941 від 25.04.2012, № РН-0000954 від 26.04.2012, № РН-0000964 від 27.04.2012 -не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем за поставлений, товар згідно видаткових накладних № РН-0000728 від 03.04.2012, № РН-0000733 від 04.04.2012, № РН-0000747 від 05.04.2012, № РН-0000758 від 09.04.2012, № РН-0000764 від 10.04.2012, № РН-0000788 від 12.04.2012, № РН-0000850 від 18.04.2012, № РН-0000841 від 18.04.2012, № РН-0000864 від 19.04.2012, № РН-0000869 від 19.04.2012, № РН-0000893 від 23.04.2012, № РН-0000900 від 24.04.2012, № РН-0000895 від 24.04.2012, № РН-0000941 від 25.04.2012, № РН-0000954 від 26.04.2012, № РН-0000964 від 27.04.2012 існує непогашена заборгованість на суму 144 877,20 грн., а тому суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар позивачем, але не оплачений у повному обсязі відповідачем товар - законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 144 877,20 грн.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нінартмед" (код ЄДРПОУ - 37768732, місцезнаходження: 02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, буд. 21/1, кв. 153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркатор Медікаль" (код ЄДРПОУ -33228744, місцезнаходження: 02232, м. Київ, проспект Маяковського, буд. 68, офіс 233) 144 877 (сто сорок чотири тисячі вісімсот сімдесят сім) грн. 20 коп. -заборгованості та 2 897 (дві тисячі вісімсот дев'яносто сім) грн. 54 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення -22.11.2012