Рішення

від 20.11.2012 по справі 5011-68/13396-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/13396-2012 20.11.12

За позовом Комунального підприємства Печерської районної у місті Києві ради

по утриманню житлового господарства «Хрещатик»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехінвест»

про стягнення заборгованості,

Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Немцева Л.Ю., за довіреністю,

від відповідача : не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехінвест»про стягнення заборгованості за Договором № 1103 від 01.01.2009 у сумі 6.161,51 грн., а саме 5.396,15 грн. основного боргу та 765,36 грн. пені, а також відшкодувати понесені витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов Договору № 1103 від 01.01.2009 було надано відповідачу комунальні послуги у період з березня 2011 року по лютий 2012 року, натомість відповідач свого грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг у зазначений період не виконав, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість згідно даного Договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2012 порушено провадження у справі №5011-68/13396-5011, розгляд справи призначено на 15.10.2012.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

У судове засідання 20.11.2012 з'явився лише представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи неодноразово відкладався, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними в матеріалах справи адресами, в т.ч. зазначеними в його реєстраційних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.11.2012 № 458563, який надано позивачем, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехінвест»є вул. Лютеранська, 15-А, № 17-18 у м. Києві, 01024 , проте станом на дату винесення рішення у даній справі, повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу суду не повернулось.

Також, у позовній заяві адресою відповідача зазначено 01010, м. Київ, вул. Московська, 24, к. 21.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до матеріалів справи, ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи скеровувалися судом відповідачу на всі повідомлені позивачем адреси, а тому суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 20.11.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 01.01.2009 між Комунальним підприємством Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик»(далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехінвест»(далі - користувач, відповідач) було укладено Договір № 1103 про експлуатаційні витрати та комунальні послуги (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався забезпечувати відповідачу обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: вул. Лютеранська, 15-А (надалі -будівля), утримання прибудинкової території (експлуатаційні витрати), а відповідач зобов'язався вчасно та у повному обсязі вносити на розрахунковий рахунок позивача плату за комунальні та інші послуги за цим Договором, брати участь у витратах позивача на утримання будинку та прибудинкової території.

Судом установлено, що відповідач є власником нежилого підвального приміщення з № 1 по № 10 загальною площею 132,60 кв.м., яке розташовано за адресою вул. Лютеранська, 15-А на підставі Договору купівлі-продажу нежилих приміщень № 1118 від 10.09.2007, копія якого містить в матеріалах справи.

Відповідно до п.2.1.2. Договору позивач зобов'язався своєчасно нараховувати відповідачу плату за комунальні послуги, послуги по обслуговуванню будинку та прибудинкової території, інші послуги по цьому Договору та додаткам до нього; направляти платіжну вимогу в термін до 10 числа наступного місяця.

Згідно з умовами п.4.1.1. Договору вартість комунальних послуг встановлюється в залежності від фактичних витрат теплової енергії (пропорційно займаній площі). Холодна вода та інше нараховується згідно тарифів, наданих позивачу підприємствами-постачальниками.

Одночасно, положеннями п.4.1.6. Договору встановлено, що розмір платежів по даному Договору та додатків до нього може змінюватись позивачем в односторонньому порядку у разі зміни цін, тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, про що відповідач ставиться до відома платіжною вимогою.

Сторонами було укладено Додаток № 1 до Договору, яким сторони погодили розрахунок оплати (приблизний) утримання будинку та прибудинкової території, вивозу сміття та визначили, що оплата за центральне опалення відбувається згідно нарахувань по табуляграмах в опалювальний період.

Відповідно до умов Договору відповідач зобов'язався дотримуватися вимог, які установлені правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями (п.2.2.1.), щомісячно вносити на розрахунковий рахунок КП УЖГ «Хрещатик»плату за комунальні послуги, обслуговування будинку та прибудинкової території, інші послуги по цьому Договору та додатками до нього (п.2.2.2.).

Відповідно до умов пункту 4.1.2 Договору відповідач сплачує КП УЖГ «Хрещатик»витрати, пов'язані з утриманням будинку та прибудинкової території, а також експлуатаційні витрати.

Відповідно до пункту 4.1.3 Договору платежі за поточний місяць, що зазначені в Додатку 1 до цього договору, вносяться відповідачем на розрахунковий рахунок КП УЖГ «Хрещатик»до 20-го числа поточного місяця. Рахунок-фактура або платіжна вимога надається відповідачу до 10-го числа поточного місяця.

Згідно з пунктом 6.1 Договору термін дії договору з 01 січня 2009 року до 01 січня 2017 року.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору № 1103 від 01.01.2009 ним було надано відповідачу комунальні послуги у період з березня 2011 року по лютий 2012 року загалом на суму 5.396,15 грн., проте відповідач свого зобов'язання по оплаті наданих послуг у зазначений період не виконав, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 5.396,15 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір про надання послуг, згідно зі ст. 901 ЦК України за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Дослідивши матеріали справи, судом установлено, що умовами п.2.2.2. Договору визначено обов'язок відповідача щомісячно вносити на розрахунковий рахунок КП УЖГ «Хрещатик»плату за комунальні послуги, обслуговування будинку та прибудинкової території, інші послуги по цьому Договору та додатками до нього.

Одночасно, суд враховує, що такий обов'язок не ставиться у залежність від отримання відповідачем платіжної вимоги від позивача, передбаченої умовами п.4.1.3. Договору.

Згідно розрахунку позивача, який наявний в матеріалах справи, відповідачу було надано комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, відповідно, нарахована плата за експлуатаційні витрати, вивіз сміття та відшкодування витрат на воду склала загалом суму в розмірі 5.396,15 грн.

Проте, відповідач, в порушення умов Договору, не виконав свої зобов'язання, встановлені п.2.2.2. Договору, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 5.396,15 грн.

Відповідач заперечень та відповідних доказів, які доводять зворотнє, суду не надав.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п.п. 2.2.2, 4.1.3 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг на суму 5.396,15 грн. за Договором на момент розгляду справи настав.

Проте, в порушення вказаних пунктів Договору, відповідач не виконав свого зобов'язання по оплаті наданих комунальних послуг у встановлений строк, у зв'язку з чим в останнього існує заборгованість перед позивачем у сумі 5.396,15 грн.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 5.396,15 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 765,36 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті послуг у сумі 5.396,15 грн., яка виникла за період з березня 2011 року по лютий 2012 року.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.4.1.4. Договору, за несвоєчасну сплату платежів нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня , коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявленої до стягнення з відповідача суми пені, яка розрахована позивачем на прострочену заборгованість по кожному окремому місяцю (з березня 2011 року по лютий 2012 року), по оплаті послуг за який така заборгованість виникла.

Зазначений розрахунок визнається судом необгрунтованим, оскільки позивачем не враховано приписи частини 6 ст. 232 ГК України, що обмежує нарахування штрафних санкцій, зокрема пені.

Згідно уточненого розрахунку суду, здійсненого окремо по кожному місяцю (з березня 2011 року по лютий 2012 року), по оплаті послуг за який існує заборгованість, з дотриманням положень ч. 6 ст. 232 ГК України, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання загалом у сумі 5.396,15 грн., сума пені підлягає стягненню з відповідача частково в розмірі 421,61 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехінвест»(01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 15-А, № 17-18; 01010, м. Київ, вул. Московська, 24, к. 21, код ЄДРПОУ 32667879) на користь Комунального підприємства Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик»(01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 28/19, код ЄДРПОУ 35534430) 5.396 (п'ять тисяч триста дев'яносто шість) грн. 15 коп. основного боргу, 421 (чотириста двадцять одну) грн. 61 коп. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.519 (одну тисячу п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 71 коп.

3. В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.11.2012.

Суддя Ониськів О.М.