Рішення

від 30.10.2012 по справі 5015/3739/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/3739/12 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ            30.10.12                                                                                           Справа№ 5015/3739/12 За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне підприємницьке господарство “Тетра”, с. Давидів, Пустомитівський район, Львівська обл. до відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю “Даре”, м. Львів відповідач-2: Приватне підприємство “Ексімбуд”, м. Нетішин, Хмельницька обл. про стягнення заборгованості  в сумі 35 865,01 грн.                                                                                                         Суддя Коссак С.М.                                                                                                    при секретарі Кміть М.Б. Представники: Від позивача: Мельничук –представник за довіреністю №б/н від 27.03.2012р.; Від відповідача-1: не з`явився; Від відповідача-2: не з`явився. Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємницьке господарство «Тетра»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Даре»та Приватного підприємства «Ексімбуд»про стягнення заборгованості в сумі 35 865,01 грн. Ухвалою суду від 11.09.2012 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 02.10.2012 р. В судовому засіданні 02.10.2012р. представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подав клопотання. З підстав зазначених в ухвалі суду від 02.10.2012р. розгляд справи відкладено на 16.10.2012р., а 16.10.2012 на 30.10.2012р. В судове засідання 30.10.2012р. позивач явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримує, просить позовні вимоги задоволити у зв'язку не виконанням відповідачем-1 та відповідачем-2 договірних зобов'язань, подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з ПП «Ексімбуд»пеню в сумі 2 611,13 нараховану в порядку ч. 6 ст. 232 ГК України, також  просить позов задоволити з врахуванням розрахунку позовних вимог, який поданий 16.10.2012р. вх.23163/12.           В судове засідання 30.10.2012р. відповідач-1 явки повноважного представника не забезпечив, 02.10.2012р. через канцелярію суду подав заяву вх. № 718 про розгляд справи без участі відповідача, вимоги ухвали суду від 11.09.2012р. не виконав, проти позовних вимог не заперечив, не скористатися процесуальним правом для захисту своїх інтересів. Справа слухається без участі представника за наявними у справі  матеріалами. В судове засідання 30.10.2012р. відповідач-2 явки повноважного представника не забезпечив, про причини не прибуття суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимог ухвали суду від 11.09.2012р. не виконав, відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив, не скористатися процесуальним правом для захисту своїх інтересів. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду  всіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідачів  щодо заявлених позовних вимог та представників відповідачів у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті. згідно ст.75 ГПК України. В судовому засіданні 30.10.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне. Між позивачем (за Договором  –Замовник) та відповідачем –1 (за Договором –Виконавець) укладено Договір №27/05/11 про надання пошукових та консультаційних послуг від 27.05.2011р. (надалі –Договір 1), предметом якого є надання Виконавцем Замовнику послуг з консультування з питань будівництва та інженерного обслуговування готелю у с.Давидів Пустомитівського району Львівської області, а також послуг з пошуку реалізаторів та виробників будівельних матеріалів та інженерного обладнання необхідного для функціонування готелю (п.1.1.).           Відповідно до п.7.3. Договору 1 Виконавець несе відповідальність за неналежне виконання постачальниками зобов'язань з постачання (виготовлення) будівельних матеріалів та інженерного обладнання постачальниками, які рекомендовані виконавцем в розмірі 10% від вартості таких робіт.           15.06.2011р. позивач направив відповідачу 1 замовлення №7 на виконання умов Договору1 щодо здійснення пошуку та надання рекомендації виробника (реалізатора) котлів для опалення приміщення готелю у с.Давидів Пустомитівського району Львівської області.           22.06.2011р. відповідач 1 надіслав позивачу рекомендацію за Договором 1 про те, що знайдено виробника –Відповідача 2 –і замовлення виготовлення котлів для обігріву приміщення готелю необхідно провести у цього виробника. 12 липня 2011 року між позивачем (за договором –Замовник) та відповідачем –2(за договором Виконавець) укладено договір підряду №0712 (надалі - Договір 2), предметом якого є виконання робіт по виготовленню котлів потужністю 50 кВт в кількості 2 штук по ціні 16 800,00 грн. за штуку, на загальну суму 33 600,00грн. (п.1.1.). Замовник оплачує Виконавцю виконання вищезазначених робіт, в наступному порядку: -          60% суми, вказаної у договорі –попередня оплата на протязі трьох днів з дати підписання договору; -          остаточний розрахунок після закінчення робіт по виготовленню і готовності до відгрузки в адресу Замовника (п.1.2. Договору 2). Відповідно до п.1.4. Договору 2 дата початку виконання робіт –дата отримання попередньої оплати. Термін виконання робіт два місяці (шістдесять календарних днів). Відповідно до п.3.3. Договору 2 за затримання передачі виконаних робіт в обумовлені строки Виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1% від договірної вартості за кожний день прострочення передачі. На виконання умов Договору 2 позивачем проведено попередню оплату на суму 20 160,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №513 від 20 липня 2011р. на вказану суму на підставі рахунку №РО718 від 18.07.11р. У зв'язку з невиконанням умов  Договору 1 та Договору 2 26 квітня 2012р. позивач направив відповідачу 1 вимогу –претензію про сплату 10% від вартості котлів, а саме 3 360,00грн. із суми замовлення 33 600,00грн.(п.7.3. Договору 1) та вимогу –претензію відповідачу 2 від 03.10.2011р. №19 про розірвання Договору 2, повернення сплачених коштів у сумі 20 160,00грн., сплату 3% річних –341,34грн., інфляційних витрат –1 211,60грн., що підтверджується повідомленням про вручення Відповідачу 2. При прийнятті рішення суд виходив з наступного. Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.           Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами  господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів,  є господарсько-договірними зобов'язаннями. Відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.    Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору підряду в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.           Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.           Відповідно до статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а статтею 846 цього Кодексу передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.           Згідно з умовами Договору 2 Замовник (позивач) оплачує Виконавцю (відповідачу 2) виконання вищезазначених робіт, в наступному порядку, зокрема 60% суми, вказаної у договорі –попередня оплата на протязі трьох днів з дати підписання договору. Відповідно до п.1.4. Договору 2 дата початку виконання робіт –дата отримання попередньої оплати. Термін виконання робіт два місяці (шістдесять календарних днів).           На виконання умов Договору 2 позивачем проведено попередню оплату на суму 20 160,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №513 від 20 липня 2011р. на вказану суму.           Однак відповідач 2 всупереч вимогам Договору 2 не приступив до виконання замовлення, чим порушив умови цього договору. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст  договору становлять  умови (пункти),  визначені на розсуд сторін і погоджені ними,  та умови,  які  є  обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони  мають  право  укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання  або виконання з порушенням умов, визначених  змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки  порушення  зобов'язання. Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до вимог статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 219 Господарського кодексу України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суд приходить до висновку, що в частині стягнення основного боргу за Договором 2 в сумі 20 160,00грн. вимога позивача підлягає задоволенню, оскільки підтверджується матеріалами справи.           Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.           Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача-2  3% річних в сумі 578,29 грн. за період з 18.09.2011р.( термін виконання робіт два місяці (шістдесять календарних днів)  по 31.08.2012р. Щодо нарахування інфляційних втрат, то, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Згідно з роз'ясненням Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 відповідні індекси інфляції  розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше –Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються у газеті «Урядовий кур'єр». Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України «Про інформацію»є офіційним і можуть використовуватися для визначення розміру завданих збитків. Суд, здійснюючи перерахунок інфляційних втрат,  встановив: 100,1,% *100,0% * 100,1% * 100,2% *100,2% * 100,2% * 100,3% * 100,0% * 99,7% * 99,7 % * 99,8% * 99,7 % = 99,9% Таким чином, у зв'язку з відсутністю інфляції в період, за який виникла заборгованість, відсутні інфляційні втрати позивача. Відповідно, в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 40,32 грн. слід відмовити. Відповідно до п.3.3. Договору 2 за затримання передачі виконаних робіт в обумовлені строки Виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1% від договірної вартості за кожний день прострочення передачі. Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України  нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати. Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»). Отже, яким би способом не визначався у договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний. Суд, здійснивши перерахунок пені та із врахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог від 30.10.2012р., дійшов висновку, що стягненню з відповідача -2 підлягає пеня за шість місяців з дня виникнення заборгованості, тобто за період з 18.09.2011р. по 18.03.2012р., яка відповідно становить 2 611,13грн. (33 600,00 грн.*183 дні(2*7,75%)/365 = 2 611,13 грн.) .           Підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача-1 3 360,00грн., оскільки відповідно до п.7.3. Договору 1 Виконавець несе відповідальність за неналежне виконання постачальниками зобов'язань з постачання (виготовлення) будівельних матеріалів та інженерного обладнання постачальниками, які рекомендовані виконавцем в розмірі 10% від вартості таких робіт. Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ст.34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволених позовним вимогам. Враховуючи наведене, керуючись ст..ст. 179, 193, 219, 230, 232 ГК України, ст.ст. 11, 15, 509, 526, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 628, 629, 837, 843, 846 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд – В И Р І Ш И В : 1.  Уточненні позовні вимоги задоволити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Даре»(79005, місто Львів, вулиця Івана Франка, будинок 59; ідентифікаційний код 31291683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємницьке господарство «Тетра»(81151, Львівська область, Пустомитівський район, село Давидів; ідентифікаційний код  13821431) 3 360,00 грн. заборгованості  та  208,91  грн. судового збору. 3. Стягнути з Приватного підприємства «Ексімбуд»(30100, Хмельницька область, місто Нетішин, проспект Незалежності, 9,120; ідентифікаційний код 23829391 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємницьке господарство «Тетра»(81151, Львівська область, Пустомитівський район, село Давидів; ідентифікаційний код  13821431) 20 160,00 грн. боргу,  578,29 –3% річних, 2 611,13  грн. - пені  та  1 398,15 грн. судового збору. 4. В частині стягнення 40,32 грн. інфляційних втрат - відмовити. 5. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 05.11.2012 року. Суддя                                                                                          Коссак С.М.