Рішення

від 21.11.2012 по справі 5011-60/14774-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-60/14774-2012 21.11.12

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Довганюк Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "2х3 Україна", м. Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю "Київські канцтовари", м.Київ простягнення заборгованості 43 384,50 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Ракітіна Л.Д. від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "2х3 Україна" (надалі - ТОВ "2х3 Україна") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські канцтовари" (надалі -ТОВ "Київські канцтовари") 15 453,64 грн. боргу за поставлений товар, пеню у розмірі 114,31 грн., 27 816,55 грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою від 17.10.2012 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Князькова В.В. порушено провадження у справі № 5011-60/14774-2012.

06.11.2012р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача 2 000,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Представник позивача в судовому засіданні 07.11.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою від 07.11.2012р. у зв`язку із неявкою представника відповідача, приймаючи до уваги ті обставини, що не надані витребувані судом документи та у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладено до 21.11.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 21.11.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, пояснення по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду про прийняття справи до провадження від 23.10.2012р., про відкладення розгляду справи від 07.11.2012р., відправлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 03680, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 34.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 5011-60/14774-2012.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012 р. між ТОВ "2х3 Україна" (постачальник, позивач) та ТОВ "Київські канцтовари" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № ІІ-12/12, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець зобов`язався приймати і оплатити товар по цінах, в кількості, асортименті і в терміни, узгоджені сторонами і вказані в рахунках -фактурах та видаткових накладних, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування товару, що поставляється: презентаційне обладнання, канцелярські та офісні товари, рекламні носії.

Ціна договору (загальна сума договору) складається із сум, вказаних у видаткових накладних, що видаються на підставі даного договору (п. 2.1 договору).

Згідно п. 2.2. договору оплата за товар здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту прийняття товару, що підтверджується видатковою накладною.

На вимогу постачальника, покупець зобов`язаний провести фінансову звірку по договору та підписати акт звірки взаєморозрахунків. Для цього постачальник надсилає покупцеві відповідне письмове повідомлення з підписаним постачальником актом звірки взаєморозрахунків в двох примірниках. Вказаний акт має бути підписаний та примірник вказаного акту має бути направлений постачальнику не пізніше 3 (трьох) календарних днів з наступного дня за днем отримання. Покупцем вказаної вимоги від постачальника. Кожна з сторін забезпечує підписання вказаного акту посадовими особами, які мають право підпису таких документів, а сам акт звірки розрахунків сторони визнають належним підтвердженням існування або відсутності заборгованості зазначеної в акті (п. 2.6 договору).

Пунктом 5. 1 договору сторони погодили, що за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, у порядку передбаченому чинним законодавством України.

У випадку не оплати або несвоєчасної оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення платежу (включаючи день оплати), а також штраф у розмірі 10% від вартості прострочених платежів за кожний день прострочень за користування цими коштами (п.5.2 договору).

Згідно п. 5.3 договору сплата пені не позбавляє відповідну сторону від виконання своїх зобов`язань за даним договором.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в частині поставки товару до 31.12.2012р., а в частині оплати за поставлену продукцію -до повного виконання покупцем своїх зобов`язань по даному договору (п. 7.1 договору).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не у повному обсязі виконав зобов'язання щодо оплати поставленого ТОВ "2х3 Україна" товару, у зв'язку з чим у ТОВ "Київські канцтовари" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 15 453,64 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач постачає, а відповідач отримує та оплачує отриманий товар.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно видаткових накладних: №002314 від 05.09.2012р. на суму 72,24 грн.; №002315 від 05.09.2012р. на суму 9 295,44 грн.; №002316 від 05.09.2012р. на суму 2 198,40 грн.; №002323 від 17.09.2012р. на суму 4 387,56 грн.; Довіреностей на отримання матеріальних цінностей №1709 від 05.09.2012р.; №1782 від 17.09.2012р. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 15 953,64 грн.

Судом встановлено, що відповідачем отриманий товар оплачено частково, лише на суму 500,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2012р., банківською випискою від 05.10.2012р., копії яких надано до матеріалів справи та довідкою №331 від 05.11.2012р.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем не здійснено оплату в сумі 15 453,64 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Разом з тим, відповідно п. 2.2. договору оплата за товар здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту прийняття товару, що підтверджується видатковою накладною.

Отже по видатковій накладній №002314 від 05.09.2012р. на суму 72,24 грн.; №002315 від 05.09.2012р. на суму 9 295,44 грн.; №002316 від 05.09.2012р. на суму 2 198,40 грн. строк оплати настав 20.09.2012р.; №002323 від 17.09.2012р. на суму 4 387,56 грн. строк оплати настав 02.10.2012р .

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав вимоги п. 2.2 договору, а відтак порушив приписи ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено судом, в п.5.2 договору сторони передбачили відповідальність відповідача за порушення умов договору, а саме: у випадку не оплати або несвоєчасної оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення платежу (включаючи день оплати), а також штраф у розмірі 10% від вартості прострочених платежів за кожний день прострочень за користування цими коштами.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Факт наявності прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем.

ТОВ "Київські канцтовари" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "2х3 Україна" про стягнення з ТОВ "Київські канцтовари" заборгованості у розмірі 15 453,64 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 114,31 грн. за період з 06.10.2012 року до 23.10.2012 року та штраф у розмірі 10% від вартості прострочених платежів за кожний день прострочень за користування грошовими коштами зі сплати продукції, переданої за договором 03.01.2012р. -27 816,55 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем розрахунком суми штрафу в розмірі 10% від вартості прострочених платежів за кожний день прострочень за користування цими коштами на суму 27 816,55 грн. грн. та 114,31 грн. пені, які, за висновками суду, є арифметично вірними, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 000,00 грн. витрат на оплату юридичних послуг.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Згідно із п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 04.03.1998 р. № 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

18.10.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська 2х3 Україна" (замовник) укладено договір про надання адвокатських послуг №5/10, відповідного до якого виконавець зобов`язується надати замовнику наступні адвокатські послуги: 1.1.1. консультаційно-претензійна робота, підготовка позовної заяви та направлення її до суду. 1.1.2. представництво інтересів замовника в господарському суді м. Києва у справі за позовом до ТОВ «Київські канцтовари» про стягнення 43 384,50 грн. 1.1.3. представництво інтересів замовника в апеляційному суді, за умови розгляду справи у вказаній судовій інстанції. 1.1.4. представництво інтересів замовника в касаційному суді, за умови розгляду справи у вказаній судовій інстанції. 1.15. порушення виконавчого провадження, пред`явлення наказу господарського суду до виконання.

29.10.2012 р. позивач перерахував на користь ТОВ «Українська юридична компанія»за надання адвокатських послуг у розмірі 2 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 29.10.2012р.

Товариство просить стягнути із відповідача судові витрати у розмірі 2 000,00 грн., в якості витрат за надання правової допомоги адвоката.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

З огляду на обставини конкретної справи, зокрема, ціну позову, складність спору, суд може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Аналогічні норми містяться в п. 12 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 04.03.1998 р. №02-5/78.

Відповідно до п. 4.1 договору про надання адвокатських послуг сторонами погоджено, що за надання послуг згідно договору виконавцю сплачується фіксована сума в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. без ПДВ.

Тобто, вказаними положеннями договору сторонами погоджено загальну вартість надання Адвокатської правової допомоги Товариству при розгляді даної справи: в суді першої інстанції, в суді апеляційної інстанції, в суді касаційної інстанції та при виконання судового рішення, що становить 4 000,00 грн.

В даному випадку, було надано правову допомогу Товариству лише при розгляді справи в першій інстанції, про що свідчить його участь у судових засіданнях та подання додаткових доказів по справі. Таким чином, беручи до уваги наведене (в т.ч. зміст договору), а також враховуючи складність справи та той факт, що відповідачем не спростовано існування заборгованості за Договором, обґрунтованим є стягнення з відповідача 2 000,00 грн. на відшкодування понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "2х3 Україна" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські канцтовари" (03680, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34, ідентифікаційний код 37481056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "2х3 Україна" (04655, м. Київ, пр-т. Московський, 23, ідентифікаційний код 34181765) основний борг у розмірі 15 453(п`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят три) грн. 64 коп., пеню у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 31 коп., штраф у розмірі 10% за користування чужими грошовими коштами - 27 816(двадцять сім тисяч вісімсот шістнадцять) грн.. 55 коп., витрат на послуги адвоката у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -26.11.2012

Суддя В.В. Князьков