Постанова

від 22.11.2012 по справі 5011-76/10446-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2012 р. Справа№ 5011-76/10446-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Куксова В.В.

Яковлєва М.Л.

За участю представників:

від позивача: Батюсь Т.В. - представник за довіреністю,

від відповідача: Новицький М.З., Максименко А.П. - представники за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

на рішення Господарського суду м. Києва від 01.10.2012 р.

у справі №5011-76/10446-2012 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілліс»

до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

про скасування рішення.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2012 року позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення АМК) від 10.07.2012 № 49/04-П у справі № 42-04/06.12 (далі - рішення № 49/04-П).

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення № 49/04-П, яким, зокрема, визнано, що Товариство вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації відділенню АМК у встановлені головою відділення строки є незаконним, та таким, що не відповідає фактичним обставинам, прийняте з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, що відповідно до частини першої статті 59 Закону є підставою для визнання рішення № 49/04-П недійсним. Так, позивач зазначає, зокрема, про те, що відповідь на вимогу голови відділення АМК від 20.04.2012 Товариство подало 16.05.2012 (останній день визначеного вимогою 10-денного строку).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.10.2012р. у справі №5011-76/10446-2012 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.07.2012 № 49/04-П у справі № 42-04/06.12 повністю.

Присуджено до стягнення з Київського територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілліс" 1 073,00 грн. судового збору.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Ілліс" з державного бюджету України 536,50 грн. надмірно сплаченого судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наданий позивачем опис вкладення є належним доказом відправлення відповідачеві відповіді на вимогу останнього у визначений строк.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням № 49/04-П:

- визнано дії Товариства, які полягали у неподанні інформації на вимогу голови відділення АМК у встановлені ним строки, порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону, у вигляді неподання інформації відділенню АМК у встановлені головою відділення строки;

- за наведене порушення на Товариство накладено штраф у сумі 20 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Судовою колегією встановлено, що позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом про визнання недійсним рішення № 49/04-П в межах зазначеного строку (02.08.2012р.).

Частиною першою статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК, а саме:

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

В зверненні до суду з даним позовом Товариство основною підставою для визнання недійсним рішення № 49/04-П вважає те, що відповідь на вимогу голови відділення АМК від 20.04.2012 Товариство подало 16.05.2012 (останній день визначеного вимогою 10-денного строку), а отже, висновки, викладені у рішенні № 49/04-П, не відповідають обставинам справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наданий позивачем опис вкладення є належним доказом відправлення відповідачеві відповіді на вимогу останнього у визначений строк.

Судова колегія, проаналізувавши спірні правовідносини, не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення АМК) від 10.07.2012 № 49/04-П у справі № 42-04/06.12 (далі - рішення № 49/04-П), з огляду на наступне.

Пунктом п'ятим частини першої статті 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Як вбачається з матеріалів справи, головою відділення АМК надіслано Товариству вимогу від 20.04.2012 № 26-04/1994 і запропоновано в строк 10 робочих днів з дня отримання вимоги надати відділенню АМК запитувану інформацію (копії установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію, документів про право здійснювати готельну діяльність та ін.)

Вимога позивачем була отримана 27.04.2012р., про що свідчить копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0100191011516 (а.с.72).

Отже, останнім днем строку подання інформації (з урахуванням вихідних та святкових днів) було 16.05.2012р.

Як на доказ своєчасного надання інформації на вимогу від 20.04.2012 № 26-04/1994 позивач посилається на опис вкладення у цінний лист (а.с.32), відповідно до якого 16.05.2012р. Товариство надіслало на адресу відділення АМК відповідь на зазначену вимогу.

При цьому, апелянт стверджує, що станом на 22.05.2012р. інформація від позивача до нього не надходила.

У відповідності до пункту 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року N 270 у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Разом з тим, на примірнику опису вкладення у цінний лист, який позивач надав суду був відсутній номер поштового відправлення.

Таким чином, опис вкладення у цінний лист, на якому не відображено номер поштового відправлення по якому можливо відслідкувати чи дійсно направлявся даний лист 16.05.2012р., не є достатнім та належним доказом.

Позивачем відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України інших належних та допустимих доказів щодо надання інформації на вимогу відповідача у визначений строк не надано.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що з метою з'ясування дійсних обставин справи, а саме належного відправлення позивачем листа 16.05.2012р., відповідачем на адресу Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" було направлено вимогу про надання інформації від 08.10.2012 № 26-03/4313 (копія міститься в матеріалах справи).

Листом від 10.10.2012 № 303/15-А-2048 Київська міська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" повідомила, що: "опис ф.107, який був долучений до Вашого запиту не відповідає встановленим законодавством нормам та правилам, оскільки відсутні обов'язкові реквізити, а саме номер поштового відправлення тому є припущення, що лист з оголошеною цінністю та повідомленням про вручення не пересилався через мережу об'єктів поштового зв'язку".

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені обставини, сторонами не надано.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягає задоволенню, оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню; в позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Ілліс» слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судовий збір слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду м. Києва від 01.10.2012 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 01.10.2012 року у справі №5011-76/10446-2012 скасувати.

3. В позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Ілліс» відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілліс» (03179, м. Київ, проспект Перемоги, 135; ідентифікаційний код 19482310) в дохід державного бюджету України 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору.

5. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

6. Матеріали справи №5011-76/10446-2012 направити до Господарського суду м. Києва.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Авдеєв П.В.

Судді Куксов В.В.

Яковлєв М.Л.