cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" листопада 2012 р.Справа № 5023/4319/12
Господарський суд Харківської області
суддя Френдій Н.А.
при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.
розглянувши матеріали справи
за позовом прокурора Дзержинського району м. Харкова, вул. Тобольська, 55-А,
м.Харків, 61072 в інтересах держави в особі Харківської міської ради, майдан
Конституції, 7, м. Харків, 61200, код ЄДРПОУ 24134490.
до приватної фірми "Фортуна", вул. Сумська, 57, м. Харків, 61022, код
ЄДРПОУ 21199187.
про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників:
прокурора - Кріцина Н.Г. (посвідчення № 134 від 11.07.2011 р.)
позивача - Щолокова Н.О. (довіреність № 08-11/3272/2-12 від 03.09.2012 р.)
відповідача - не з`явився.
За відсутності відповідного клопотання, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
СУТЬ СПРАВИ:
Прокурор Дзержинського району міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з позовом до приватної фірми "Фортуна" про розірвання договору оренди землі укладеного між Харківською міською радою та приватною фірмою "Фортуна" від 10.03.2005 р. за № 6339/05, відповідно до якого останній було передано в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, загальною площею 0,8400 га, розташовану за адресою: м. Харків, Білгородське шосе ріг вул. Батумської, для будівництва та подальшої експлуатації спортивно - оздоровчого комплексу; та про повернення Харківській міській раді земельної ділянки по Білгородському шосе ріг вулиці Батумської у місті Харкові, із приведенням її у придатний для подальшого використання стан (з урахуванням заяви прокурора від 12.10.2012р.).
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що в результаті проведеної прокуратурою міста Харкова перевірки встановлено, що орендар приватна фірма "Фортуна" орендну плату вносить не своєчасно та не в повному обсязі, систематично порушує п. 9, 11 договору, ст. 21 Закону України "Про оренду землі", п.1 ст. 792 ЦК України, згідно яких він зобов`язаний орендну плату за ділянку сплачувати рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю»несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками -протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками. В обгрунтування вимоги про повернення позивачу орендованої земельної ділянки прокурор вказує на положення ст. 34 Закону України «Про оренду землі»якою передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором, що кореспондується з до положеннями п.21 та п.31 договору оренди землі від 10.03.2005р.
Прокурор в судовому засіданні 26.11.2012р. позовні вимоги підтримав повністю.
Представник позивача в судовому засіданні 26.11.2012р. позовні вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави, в особі позивача, підтримав в повному обсязі та просить суд позов задовольнити. В правових обґрунтуваннях позовних вимог від 13.11.2012р. позивач додатково до зазначених вище підстав позовних вимог посилається на невиконання відповідачем зобов'язань щодо використання земельної ділянки за призначенням, оскільки орендована земельна ділянка не огороджена, вільна від будівель і споруд, будівництво не розпочато, тобто відповідачем не використовується, що є порушенням ст.24 ЗУ «про оренду землі»і підставою для розірвання договору оренди.
Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов суду не надав, свого повноважного представника у судове засідання 26.11.2012р. не направив, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується відміткою про вручення 19.11.2012р. судової ухвали від 13.11.2012р. відповідачеві, яка міститься на поштовому повідомленні, яке долучено судом до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, а згідно з частиною 3 цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Також частиною 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 20 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при виявленні порушень закону наділений правом звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 року №3-рп/99 встановлено, що прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови в інтересах держави, при цьому прокурором чи його заступником у кожному конкретному випадку самостійно визначається в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" слід розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано в тому числі повноваження органу виконавчої влади (органи місцевого самоврядування).
Крім того, у вказаному рішенні визначено зміст поняття "інтереси держави" та зазначено, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Правовідносини, які стосуються предмету даного спору, регулюються Конституцією України та, насамперед, Земельним законодавством України.
Так, відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до статті 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин.
Отже, до розмежування земель державної і комунальної власності функціями виконавчої влади щодо розпорядження землями в межах населених пунктів наділені відповідні сільські, селищні та міські ради.
Оскільки предмет спору стосується землі, яка відповідно до статті 14 Конституції України є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, спір у даній справі зачіпає інтереси держави та Харківської міської ради.
Таким чином, прокурор цілком правомірно подав в інтересах держави в особі Харківської міської ради, яка наділена функціями органу виконавчої влади щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, позовну заяву про розірвання договору оренди землі та зобов'язання відповідача повернути спірну земельну ділянку Харківській міській раді із приведенням її у придатний для подальшого користування стан.
Рішенням Харківської міської ради від 28.04.2004р. №66/04 Приватному підприємству «Фортуна»надана в оренду земельна ділянка загальною площею 0,8400га по Білгородському шосе ріг вул. Батумської для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу строком до 01.12.2007 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації цього об'єкту строком до 01.12.2029 року.
На підставі вищевказаного Рішення між Харківською міською радою (орендодавець) та приватною фірмою "Фортуна" (орендар) 10.03.2005 року укладено Договір оренди землі, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) за № 6339/05, відповідно до якого орендарю передано в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, загальною площею 0,8400 га (п.2 Договору), розташовану за адресою: м. Харків, Білгородське шосе ріг вул. Батумської, для будівництва та подальшої експлуатації спортивно - оздоровчого комплексу (п.15 Договору).
Пунктом 8 Договору встановлено, що Договір укладено на період будівництва -до 01.12.2007 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) на період експлуатації -до 01.12.2029 року.
На підставі Рішення Харківської міської ради від 23.12.2009р. за №325/09 Приватній фірмі «Фортуна»продовжено строки будівництва спортивно-оздоровчого комплексу по Білгородському шосе ріг вул. Батумської до 31.12.2012р.
Пунктами 9 та 10 Договору оренди землі встановлено розмір, порядок нарахування та внесення орендарем орендної плати. Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок відділу Державного казначейства. Розмір орендної плати за земельну ділянку становить : на період будівництва -2005 рік в сумі 1400,87грн., 2006 рік в сумі 2062,40грн., з 2007 року в сумі 3891,32грн., на період експлуатації з 01.12.2007 року в сумі 12407,10грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Пунктом 14 Договору встановлено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення його сплати. Пеня нараховується разом з заборгованістю.
Як свідчать матеріали справи (розрахунок ціни позову, копія облікової картки платника станом на 13.09.2012р., а.с. 11-14), внаслідок несвоєчасного внесення орендних платежів за землю у відповідача перед позивачем утворилась сума заборгованості у розмірі 547222,50грн., і позивачем неодноразово направлялись відповідачу попередження щодо наявності заборгованості з орендної плати і можливості стягнення цієї заборгованості та звільнення земельної ділянки в судовому порядку (а.с. 63-65), які залишені відповідачем без відповідного реагування.
Крім того, в пункті 28. договору передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема використання земельної ділянки за цільовим призначенням дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень, правил забудови населених пунктів; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму та тертиорій, які особливо охороняються, своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до підпункту д) пункту 31 договору орендар (відповідач) зобов'язався використовувати земельну ділянку за цільовим призначення згідно договору.
Натомість матеріали справи свідчать про порушення відповідачем положень Договору оренди землі, а саме, згідно акту обстеження земельної ділянки за № 3025/12 від 17.09.2012 року земельна ділянка, надана в оренду ПФ «Фортуна» по Білгородському шосе ріг вул. Батумської не огороджена, будівництво не розпочато, ПФ «Фортуна»не використовується (а.с.61). Під час обстеження здійснювалась фотозйомка (а.с.62, схема ділянки на зворотній стороні с.61).
Таким чином, земельна ділянка, яка надана відповідачу в межах договору оренди не використовується за цільовим призначенням і відповідачем не виконуються зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів.
Такі обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення відповідачем умов договору оренди чим порушуються прав та охоронюваних законом інтереси держави в особі Харківської міської ради і є підставою для їх захисту у судовому порядку шляхом розірвання договору оренди землі, звільнення відповідачем земельної ділянки та приведення її у належний стан.
Відповідачем доказів на підтвердження виконання належним чином зобов'язань за Договором оренди землі від 10.03.2005р. не надано, не міститься таких доказів і в матеріалах справи.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України . За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України , господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України ).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України , господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України , договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України , частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України , одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України , зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України , зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтями 610 , ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України , до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України та ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з ст. 16 Закону України "Про оренду землі" договір оренди земельної ділянки може бути укладений лише за взаємним волевиявленням сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України ).
Отже, двостороннім правочинам притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію загальної чи самостійної мети кожної з цих осіб.
Відповідно до п. 3.4.8 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. №04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" у разі встановлення порушень, передбачених ст. 143 ЗК України , коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, який суперечить екологічним вимогам, суди, керуючись ст. 32 Закону України "Про оренду землі" , мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди. Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті.
Згідно п.2.20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин " .у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі" , у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Статтею 24 цього Закону визначені права та обов'язки орендодавця, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати. Орендодавець зобов'язаний: передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов'язані з поліпшенням стану об'єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця; попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди.
Статтею 25 цього Закону визначені права та обов'язки орендаря, а саме: орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем. Орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.
На підставі ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є об'єкт оренди, строк дії договору оренди, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об'єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, відповідальність сторін та ін.
Статтею 35 Закону України „Про охорону земель" встановлено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.
Статтею 96 Земельного кодексу України зазначені обов'язки землекористувачів, зокрема пунктом „а" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України , підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору та в інших випадках, встановлених законом або договором.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що примусове припинення договору оренди землі шляхом його дострокового розірвання за ініціативою орендаря можливе у випадках істотного порушення орендодавцем умов договору оренди або закону.
Сторонами договору оренди землі узгоджено цільове використання спірної земельної ділянки -будівництво спортивно-оздоровчого комплексу строком до 01.12.2007 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації цього об'єкту строком до 01.12.2029 року.
На підставі Рішення Харківської міської ради від 23.12.2009р. за №325/09 Приватній фірмі «Фортуна»продовжено строки будівництва спортивно-оздоровчого комплексу по Білгородському шосе ріг вул. Батумської до 31.12.2012р.
Проте, як вже зазначалось вище, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем положень Договору оренди землі щодо цільового використання земельної ділянки, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки за № 3025/12 від 17.09.2012 року земельна ділянка, надана в оренду ПФ «Фортуна» по Білгородському шосе ріг вул. Батумської не огороджена, будівництво не розпочато, ПФ «Фортуна»не використовується (а.с.61). Під час обстеження здійснювалась фотозйомка (а.с.62, схема ділянки на зворотній стороні с.61) та положень Договору щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів.
Як вбачається з договору оренди землі (п. 38, 39), договір оренди може бути достроково розірваний в односторонньому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, передачі в суборенду земельної ділянки без письмової згоди орендодавця. З урахуванням наведених правових норм, на підставі наявних у справі матеріалів, суд приходить до висновку про те, що в даному разі відповідачем порушені вимоги щодо забезпечення цільового використання землі та повної та своєчасної сплати орендних платежів, що є підставою для розірвання договору.
Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 738 Цивільного кодексу України на вимогу наймодавця (орендодавця) договір найму (оренди) підлягає розірванню у разі, якщо наймач (орендар) користується річчю всупереч договору або призначенню речі.
У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України , у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В даному разі Законом (ст. 32 Закону України „Про оренду землі") передбачена можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.
Стаття 785 Цивільного кодексу України зазначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
В п.21. договору оренди землі сторони визначили, що земельну ділянку орендар повертає орендодавцю після припинення дії цього договору у стані, не гіршому порівняно з тим, він одержав її в оренду.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що твердження прокурора про наявність в діях відповідача (ПФ «Фортуна») порушень земельного законодавства, котрі становлять підставу для розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки територіальній громаді в особі позивача з приведенням її у придатний для подальшого використання стан є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, в зв'язку з чим позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача та у зв'язку з тим, що із даним позовом до суду звернувся прокурор, який звільнений від сплати судового збору, судовий збір в сумі 1073,00грн. підлягає стягненню до Державного бюджету України.
На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6 , 8 , 19 , 55 , 124 , 129 Конституції , ст.ст. 416 , 525 , 526 , 629 , 638 , 651 , 738 , 785 , 792 Цивільного кодексу України , ст.ст. 20 , 193 Господарського кодексу України , ст.ст. 96 , 141 Земельного кодексу України , ст.ст. 13 , 15 , 24 , 25 , 32 Закону України "Про оренду землі" , ст. 35 Закону України "Про охорону земель" , керуючись ст.ст. 1 , 4 , 4-3 , 12 , 22 , 32 , 33 , 36 , 43 , 44 , 49 , 75 , 82-85 ГПК України , суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір оренди землі укладений між Харківською міською радою (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61200, код ЄДРПОУ 24134490) та приватною фірмою "Фортуна" (вул. Сумська, 57, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 21199187) від 10.03.2005 р. за № 6339/05.
3. Зобов'язати приватну фірму «Фортуна»(вул. Сумська, 57, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 21199187, р/р 26004301780349 в філії «Червонобаварського»відділення «Промінвестбанку»в м. Харкові, МФО 351287) повернути Харківській міській раді (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61200, код ЄДРПОУ 24134490, р/р 3321381280002 в УДК Харківської області м. Харкова, МФО 851011, код оплати 1305020001 одержувач: ВДУ у м. Харкові) земельну ділянку по Білгородському шосе ріг вул. Батумської у м. Харкові, привівши її у придатний для подальшого використання стан.
4. Стягнути з приватної фірми «Фортуна»(вул. Сумська, 57, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 21199187, р/р 26004301780349 в філії «Червонобаварського»відділення «Промінвестбанку»в м. Харкові, МФО 351287) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1073,00грн. судового збору.
5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 27.11.2012 р.
Суддя Френдій Н.А.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2012 |
Оприлюднено | 30.11.2012 |
Номер документу | 27723744 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Френдій Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні