Постанова

від 21.11.2012 по справі 5002-21/2954-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 року Справа № 5002-21/2954-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Балюкової К.Г.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився (публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго")

відповідача: не з'явився (Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Судака")

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 18 вересня 2012 року у справі № 5002-21/2954-2012

за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" (вул. Київська, буд. 74/6, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Судака" (вул. Механізаторів, 8, місто Судак, 98000)

про стягнення 14615,00 грн.

ВСТАНОВИВ :

29 серпня 2012 року публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Судака" про стягнення 3% річних у розмірі 10741,35 грн. та індексу інфляції у розмірі 3873,65 грн. (а.с. 3-5).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2011 року у справі № 5002-6/2034-2011 з Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Судака" на користь публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" стягнуто суму заборгованість у розмірі 399040,43 грн., у тому числі за активну електричну енергію у розмірі 387366,71 грн. Зазначене рішення залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2011 року.

Проте, відповідач зазначене рішення суду, яке набрало законної сили, не виконує, а тому позивач керуючись нормами статті 625 Цивільного кодексу України просить суд: стягнути 3% річних у розмірі 10741,35 грн. та індекс інфляці у розмірі 3873,65 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 вересня 2012 року у справі № 5002-21/2954-2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 58-61).

Рішення мотивовано тим, що 19 липня 2012 року був укладений багатосторонній договір № 517Е/56 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2012 року за № 157, сторонами якого є Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Судака" та публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго".

Відповідно до абзацу 2 пункту 14 вказаного договору сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Таким чином, сторони встановили порядок сплати заборгованості, у тому числі за активну електроенергію, тобто узгодили відстрочку сплати заборгованості, а тому позивачем безпідставно нараховано 3% річних та індекс інфляці, які пред'явленні до суду для стягнення.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, котрим задовольнити вимоги у повному обсязі (а.с. 67-70).

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а також, при прийняті рішення були невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме: статті 32, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, стаття 175 Господарського кодексу України та статті 599, 625 Цивільного кодексу України. Крім того, заявник апеляційної скарги зазначає, що діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання за наявності судового рішення чи відкритого виконавчого провадження по його примусовому виконанню, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду (головуючий суддя: Плут В.М., судді: Балюкова К.Г., Видашенко Т.С.) від 17 жовтня 2012 року у справі № 5002-21/2954-2012 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" прийнято до провадження та призначено до розгляду (а.с. 64-65).

31 жовтня 2012 року від Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Судака" надійшло заперечення, в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 21 листопада 2012 року у зв'язку з відпусткою судді Видашенко Т.С., відповідно до пунктів 3.1.6, 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2010 року та на підставі статті 2 1 Господарського процесуального кодексу України склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя -Плут В.М., судді: Балюкова К.Г., Рибіна С.А.

У судове засідання, яке призначено на 21 листопада 2012 року, сторони явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомили.

З урахуванням норм статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін та їх явка не визнавалась обов'язковою судом апеляційної інстанції, з урахуванням того, що наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення справи, судова колегія вирішила розглянути справу у відсутність нез'явившихся сторін.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а рішення скасуванню, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2011 року у справі № 5002-6/2034-2011 задоволено позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Крименерго»(найменування змінено на публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго", на підставі рішення загальних зборів акціонерів (протокол від 25 червня 2012 року) до Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міста Судака про стягнення 399040,43 грн.

Стягнуто з Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міста Судака на користь публічного акціонерного товариства «Крименерго»заборгованість за активну електроенергію в розмірі 399040,43 грн. У стягненні індексу інфляції в розмірі 2651,65 грн., 3% річних в розмірі 1472,59 грн. та пені в розмірі 7 549,48 грн. відмовлено (а.с. 30-33).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2011 року по справі № 5002-6/2034-2011 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2011 року по справі № 5002-6/2034-2011 (з урахуванням ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2011 року про виправлення описки та додаткового рішення від 05 липня 2011 року) залишено без змін.

Зазначеним судовим рішенням стягнута сума боргу, яка виникла за період з 25 січня 2010 року по 30 квітня 2011 року у зв'язку з невиконанням Виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака зобов'язань за договором №16 від 30 листопада 2005 року у частині спожитої електричної енергії.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із статтею 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 3 % річних, індексу інфляції за час невиконання відповідачем судового рішення, а саме за період з 15 вересня 2011 року по 17 серпня 2012 року - 3% річних та за період листопада 2011- березень 2012- індексу інфляції.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог посилався на умови договору № 517Е/56 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2012 року за № 157.

19 липня 2012 року між Територіальним органом казначейства в Автономної Республіці Крим (сторона перша), Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим (сторона друга), Міським фінансовим управлінням Судацької міської ради (сторона третя), Виконавчим комітетом Судацької міської ради (сторона четверта), Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака»(сторона п'ята), Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Крименерго»(сторона шоста), Державним підприємством «Енергоринок»(сторона сьома), Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпроенерго»(сторона восьма), Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит»(сторона остання) був укладений договір № 5178/56 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2012 року № 157 (а.с. 40-42).

Як визначено пунктом 1 вказаного договору - предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до статті 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»та постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2012 року № 517 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та /або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування».

Пункт 2 договору зазначає, що сторони погоджують перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору.

Відповідно пункту 8 договору сторона п'ята - Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака»перераховує: на рахунок сторони шостої (публічне акціонерне товариства «ДТЕК Крименерго») кошти у сумі 934045,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 155674,17 грн., для погашення заборгованості згідно з договором від 26 червня 2001 року № 16, від 24 грудня 2003 року № 16, від 30 листопада 2005 року № 16 за активну електроенергію 558293,64 грн. 2010-2012 року; за реактивну електроенергію 85471,99 грн. за 2004-2007 року, 290279,37 грн. за 2010-2012 року.

Суд відмовляючи у задоволенні позову посилався на абзац 2 пункту 14 вказаного договору, у якому зазначено, що сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Судова колегія не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 та 4 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 3 статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

У пункті 17 договору № 5178/56 від 19 липня 2012 року сторони встановили, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Згідно з пунктом 22 договору № 5178/56 від 19 липня 2012 року, договір вважається укладеним, якщо він підписаний сторонами без розбіжностей та інших додаткових умов.

Як вбачається з матеріалів справи, договір № 5178/56 підписаний сторонами 19 липня 2012 року, а тому з даної дати він набрав чинності та в силу вимог статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог, посилаючись на умови договору № 5178/56 від 19 липня 2012 року, оскільки саме з 19 липня 2012 року сторони зобов'язані не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору, що також виключає нарахування 3% річних та індексу інфляції.

Як зазначалось вище, позивач звернувся з вимогами про стягнення з відповідача 3 % річних, індексу інфляції за час невиконання відповідачем судового рішення, а саме за період з 15 вересня 2011 року по 17 серпня 2012 року - 3% річних та за період листопада 2011- березень 2012- індексу інфляції.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені цією нормою інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до пункту 3 інформаційний листа Вищого господарського суду України „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" від 21 листопада 2011 року за № 01-06/1624/2011, стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання. Таким чином, наявність судових актів про стягнення заборгованості, у тому числі стосовно яких є ухвала про відстрочку або розстрочку виконання, не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків (див.

постанови Вищого господарського суду України від 14 вересня 2010 року № 36/358,

від 16 лютого 2011 року № 17/177-10 та постанову Верховного Суду України від 04 липня 2011 року № 13/210/10).

Враховуючи викладене, юридична особа або фізична особа-підприємець мають право звернутись до господарського суду з позовом про стягнення 3% річних та індексу інфляції, за період невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили.

Судова колегія, розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи вирішила, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2011 року у справі № 5002-6/2034-2011, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2011 року, з Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Судака" на користь публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" стягнуто суму заборгованість у розмірі 399040,43 грн., у тому числі за активну електричну енергію у розмірі 387366,71 грн.

Вказаний факт відповідачем не оспорюється.

Підставою для звернення з даним позов є невиконання відповідачем зазначеного рішення суду, у зв'язку з чим позивачем нараховано 3% річних у розмірі 10741,35 грн. та індекс інфляції у розмірі 3873,65 грн.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, відповідачем не надано доказів виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2011 року у справі № 5002-6/2034-2011, а саме, щодо сплати суми заборгованості у розмірі 399040,43 грн., у тому числі за активну електричну енергію у розмірі 387366,71 грн.

Позивач просить стягнути 3% річних у розмірі 10741,35 грн. за період з 15 вересня 2011 року по 17 серпня 2012 року.

Проте, зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як зазначалось вище, 19 липня 2012 року набрав чинності договір № 5178/56, згідно з умовами якого сторони зобов'язались не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору. Таким чином, з 19 липня 2012 року не підлягають нарахуванню 3% річних та індекс інфляції, оскільки сторони домовились не вчиняти дій щодо погашання заборгованості.

Таким чином, 3% річних підлягають стягненню за період з 15 вересня 2011 року по 18 липня 2012 року.

Судова колегія перерахувавши 3% річних за зазначений період встановила, що до стягненню підлягає сума у розмірі 9806,21 грн. (387366,71*3%*308:365), а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% у розмірі річних у розмірі 10741,35 грн. підлягають частковому задоволенню.

Позивач також просить суд, стягнути індекс інфляції у розмірі 3873,65 грн. за період листопада 2011- березень 2012.

Судова колегія перевіривши розрахунок індексу інфляції, який наданий позивачем, встановила, що він є вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції у розмірі 3873,65 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як зазначалось вище, 31 жовтня 2012 року від Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Судака" надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначив, що під час розгляду даної справи у суді першої інстанції, зазначена заборгованість знаходилась на стадії виконання. На даний час заборгованість, а також штрафні санкції сплачені відповідачем у повному обсязі, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між публічним акціонерним товариством "ДТЕК Крименерго" та Кримським республіканським підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Судака".

Проте, дані доводи відповідача не можуть бути підставою для відмови у частковому задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного. По-перше, останнім не надано відповідного акту, як на підтвердження своїх доводів. По-друге, на дату звернення до суду, а також на дату укладення договору № 5178/56 від 19 липня 2012 року відповідачем не було виконано рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2011 року у справі № 5002-6/2034-2011, у зв'язку з чим позивачем нараховано 3% річних та індекс інфляції, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги частковому задоволенню.

Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 101, 103 (пункт 2 частини 1), 104 (пункт 4 частини 1), 05 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 вересня 2012 року у справі № 5002-21/2954-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Судака" (вул. Механізаторів, 8, місто Судак, 98000; р/р 26002261829051 у Кримському РУ ПАТ „Приватбанк" м. Сімферополь, МФО 384436, ОКПО 03332470) на користь публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" (вул. Київська, буд. 74/6, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034; МФО 324805, ОКПО 00131400)- 3% річних у розмірі 9806,21 грн. та інфляційні витрати у розмірі 3873,65 грн.

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя В.М. Плут

Судді К.Г. Балюкова

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Публічному акціонерному товариству "ДТЕК Крименерго" (вул. Київська, буд. 74/6, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

2. Кримському республіканському підприємству "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Судака" (вул. Механізаторів, 8, місто Судак, 98000)

3. до господарського суду Автономної Республіки Крим