Постанова

від 26.11.2012 по справі 37/5005/5106/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2012 року Справа № 37/5005/5106/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чоха Л.В., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Ненарочкін І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансторг" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2012р. у справі №37/5005/5106/2012

за позовом Державної організації "Комбінат "Дніпро" Державного агентства резерву України, м.Сміла, Черкаська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансторг", м. Дніпропетровськ

про стягнення 81 041 грн. 08 коп.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням секретаря судової палати від 23.11.2012р. дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Чоха Л.В., Чимбар Л.О.

Ухвалою від 26.11.2012р. вищезазначеною колегією суддів апеляційну скаргу ТОВ «Трансторг»прийнято до провадження.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2012р. року (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансторг" на користь Державної організації "Комбінат "Дніпро" Державного агентства резерву України 58 000 грн. боргу за надані послуги згідно договору, 4 577 грн. 69 коп. пені та 1 251 грн. 55 коп. судового збору.

Рішення суду мотивоване відсутністю з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансторг" повної оплати за надані послуги по організації та виконанню вантажних робіт, отриманих від Державної організації "Комбінат "Дніпро" Державного агентства резерву України.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі вказує, що :

- у відповідності до умов Договору №21-10 від 15.12.2009р., не визначено строк оплати за послуги, що надані Виконавцем( відповідачем), а отже обов'язки по сплаті послуг не настали;

- господарський суд не сповістив ТОВ «Трансторг»про дату, місце та час судового слухання.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав, що оскільки договором не передбачено строк оплати, то у відповідності до ст..530 ЦК України відповідач повинен був оплатити надані послуги у семиденний строк з дня отримання претензії від 29.06.2011р. Однак за пред'явленою претензією відповідачем оплачено лише 7 101,77 грн. Наявність боргу та прострочення з його оплати підтверджуються матеріалами справи, тому суд обґрунтовано стягнув пеню. Просить апеляційну скаргу відхилити в повному обсязі.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі та надав копію договору № 27-11 від 15.01.2011р. про надання послуг по організації та виконанню вантажних робіт, укладеного між сторонами. Зі строком дії з 01 січня по 31 грудня 2011 року.

Відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався. Паро час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

15.12.09р. між Державною організацією "Комбінат "Дніпро" Державного агентства резерву України (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансторг" (Замовник) укладено договір № 21-10 про надання послуг по організації та виконанню вантажних робіт.

Відповідно до п.1.1 Договору, Виконавець зобов'язується надавати послуги по організації та виконанню вантажних робіт, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити надані послуги.

Згідно з пунктами 2.1. - 2.3. Договору, Виконавець зобов'язаний надати Замовнику послуги визначені цим договором, а Замовник прийняти та оплатити їх вартість.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що за надання передбачених договором послуг Замовник виплачує Виконавцю плату згідно калькуляції - 21 грн. за 1 тону вантажу в т.ч. ПДВ в робочий день; 31 грн. за 1 тону вантажу в т.ч. ПДВ в вихідний день; за навантаження-розвантаження автомобіля з причіпом в робочий день 150 грн. в т.ч. ПДВ, 315 грн. в вихідний день в т.ч. ПДВ. Вартість послуг оплачується авансом на підставі належно оформленого платіжного документу за яким Замовник повинен звернутися до бухгалтерії Виконавця. ( п.п.31, 3.2 Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін , строк дії з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. (п.6.2.).

15.01.2011р. сторонами було укладено договір № 27-11 про надання послуг по організації та виконанню вантажних робіт, який аналогічний договору № 21-10 (той же предмет, вартість, права, обов'язки, відповідальність та інш.) із строком дії з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.

На виконання умов Договору, Позивач в період з січня 2010р. по травень 2011р. надав відповідачу послуги з виконання вантажних робіт на загальну суму 552 758,06 грн.

Факт надання послуг на вищезазначену суму підтверджується актами виконаних робіт, підписаних сторонами, рахунками.

Відповідач оплату послуг здійснював не в повному обсязі та несвоєчасно. За надані послуги відповідачем в період з січня 2010р. по вересень 2011р. сплачено 494 758,06грн., що підтверджується банківськими виписками.

Таким чином заборгованість складає 58 000 грн., доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

У зв'язку з несплатою грошових коштів позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 50 000 грн. боргу, 18 981,08 пені, 4080 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ч.1 ст. 901, ч.1 ст.903 ЦК Укураїни, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У договорі сторони обумовили, що вартість послуг оплачується авансом, але не встановили строк оплати.

Відповідно до ч.2 ст..530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З метою повернення коштів позивач звернувся до відповідача з претензією №294 від 29.06.2011р. на загальну суму заборгованості 67101,47грн.

Доказів направлення претензії позивачем не надано, тому не можливо точно встановити дату пред'явлення претензії.

Однак факт отримання претензії підтверджується діями відповідача. який 18.07.2011р. та 21.09.2011р. здійснив по два платежі на користь позивача з вказівкою у платіжному дорученні у графі «призначення платежу»- оплата в погашення претензії № 294 від 29.06.2011р.

За таких обставин господарський суд правильно дійшов висновку, що датою пред'явлення претензії є 18.07.2011р. (перший платіж по претензії), а тому прострочення боржника наступає з 26.07.2011р.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України,учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 3.6. Договору сторони встановили, що за порушення замовником строків оплати нараховується пеня в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день затримки прострочення платежів.

Розмір пені за період з 26.07.2011р. по 20.09.2011р. (56 днів) із суми боргу 60 000 грн. складає 1 426,85грн.; за період з 21.09.2011р. по 27.01.12р. (128 днів) із суми 58 000 грн. складає 3150,84 грн. А всього розмір пені складає 4 577,69 грн.

Що стосується штрафу, який позивач нарахував та просив стягнути на підставі ст..231 ГК України, то господарський суд правильно зазначив, що ч.2 ст.231 ГК України передбачає нарахування штрафу за порушення строків виконання робіт, надання послуг, тобто за не грошові зобов'язання і не розповсюджується на прострочення грошових зобов'язань, тому обґрунтовано відмовив в задоволенні цих вимог.

Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону. Підстави для його скасування відсутні.

Апеляційна скарга на підлягає задоволенню у зв'язку з вищенаведеним та наступним.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що не настав строк оплати спростовуються фактом отримання відповідачем претензій та часткової її оплати.

Що стосується не повідомлення судом відповідача про час і місце розгляду справи, то колегія суддів зазначає, що ухвали про час і місце розгляду справи направлялися відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, витяг з якого був наданий на вимогу суду.

За таких обставин рішення господарського суду слід залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансторг" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2012р. у справі №37/5005/5106/2012 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 27.11.2012р.

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

Л.В.Чоха

---

Л.О.Чимбар