донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.11.2012 р. справа №10/87пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Суддів:Малашкевича С. А. Азарової З.П., Радіонової О.О. при секретарі судового засідання Максименко Г. П. за участю представників сторін: від позивача:Кузіна Ю. В. -за довір. від відповідача: від третьої особи:Кириченко В. І. -за довір. не з`явились розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_7, м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2012р. у справі№ 10/87пн (суддя: Гриник М.М.) за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_7, м. Краматорськ Донецької області до відповідача: за участю третьої особи: Приватного акціонерного товариства «ВЕСТАСТРОЙ», м. Краматорськ Донецької області Першої Краматорської Державної нотаріальної контори, м. Краматорськ Донецької області провизнання відсутнім права та скасування свідоцтва
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.08.2012р. у справі № 10/87пн відмовлено в задоволенні позову Фізичної особи -підприємця ОСОБА_7, м. Краматорськ Донецької області до Приватного акціонерного товариства «ВЕСТАСТРОЙ», м. Краматорськ Донецької області за участю третьої особи - Першої Краматорської Державної нотаріальної контори, м. Краматорськ Донецької області про визнання відсутнім права та скасування свідоцтва.
Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що позивач не надав належним чином оформлених правовстановлюючих документів в підтвердження його права власності на недобудовану адміністративну будівлю з підвалом готовністю 70%, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та як наслідок, не довів факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача. Зокрема, суд вказав на те, що: логічним є висновок про те, що позивач не набув права власності на спірний об'єкт, оскільки договір купівлі -продажу об'єкту підлягає державній реєстрації, а право власності за вимогами ч. 4 ст. 337 ЦК України у набувача виникає з моменту державної реєстрації, проте договір купівлі -продажу від 10.06.2008р., на підставі якого позивачем придбано спірне майно, зареєстрований не був; твердження позивача про те, що об'єктом купівлі -продажу був об'єкт незавершеного будівництва, а не нерухоме майно, та який, відповідно, не підлягав державній реєстрації, є хибним; на час підписання між позивачем та ОСОБА_8 договору купівлі -продажу у простій письмовий формі від 10.06.2008р., попередній договір, укладений між ОСОБА_8 та відповідачем по даній справі про продаж спірного майна відповідачу від 28.12.2007р., був дійсним.
Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийнято в результаті порушення та неправильного застосування норм матеріального права, а висновки суду такими, що не відповідають обставинам справи. Зокрема, позивач зазначив, що право власності у нього на спірний об'єкт виникло раніше, ніж у відповідача, на підставі договору купівлі -продажу від 10.06.2008р., що факт державної реєстрації права власності ОСОБА_8 на спірне майно в БТІ м. Краматорська не є підставою для висновків суду про набуття майном статусу нерухомого із усіма наслідками щодо порядку посвідчення договорів відчуження такого майна.
У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просив скаргу задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача, який вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з мотивів, викладених у відзиві.
Представник третьої особи в судове засідання 21.11.2012р. не з`явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення апеляційного провадження явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, а також приписи ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю третьої особи.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила.
Між позивачем -Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_7, м. Краматорськ Донецької області та Фізичною особою -ОСОБА_8, м. Краматорськ Донецької області 10.06.2008р. в простій письмовій формі був укладений договір купівлі - продажу, за яким Фізична особа - ОСОБА_8 продала, а Фізична особа -підприємець ОСОБА_7 купив: об'єкт будівництва -адміністративну будівлю, готовністю 70%, «А-4», площею 3332,2 м 2 з підвалом «П/Д», площею 353,4 м 2 , загальною площею 3685,6 м 2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до Акту приймання -передачі від 10.06.2008р. вказане майно було передано позивачу.
В подальшому, рішенням Північно -Донбаського постійно діючого третейського суду від 23.07.2008р. по справі № 30-02/08, вказаний договір був визнаний дійсним і за позивачем визнано право власності на спірне майно.
Рішенням господарського суду по справі № 22/193пд від 08.09.2010р. відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «Будівельна компанія «Градас», м. Краматорськ Донецької області до ФОП -ОСОБА_7 про визнання відсутнім у ФОП -ОСОБА_7 права власності на вищевказаний об`єкт та визнання недійсним договору про спільну участь в реалізації проекту по завершенню будівництва адміністративної будівлі готовністю 70%, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений 28.07.2008 р. та задоволено зустрічні позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_7, м. Краматорськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГРАДАС»про визнання права власності за Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_7 на адміністративну будівлю готовністю 70% «А-4», площею 3332,2 м 2 з підвалом «П/Д», площею 353,4 м 2 , загальною площею 3685,6 м 2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
У зв`язку з необхідністю вчинення правочину щодо вказаного майна, позивач звернувся до КП «БТІ»про здійснення державної реєстрації права власності на адміністративну будівлю готовністю 70%, що розташована у АДРЕСА_1, однак рішенням КП «БТІ»Краматорської міської ради від 19.11.2010р. ОСОБА_7 відмовлено у здійсненні державної реєстрації права власності на вказане майно з посиланнямм на те, що заявлене право вже зареєстроване за іншим власником.
На замовлення ОСОБА_7 № 714 від 20.01.2011р., щодо проведення технічної інвентаризації об'єкту нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1, Бюро технічної інвентаризації м. Краматорськ своїм листом (а.с. 11 т. № 1) повідомило, що ОСОБА_7 не є власником об'єкта вказаного нерухомого майна, у зв'язку з чим КП «БТІ» не має правових підстав для проведення технічної інвентаризації.
Згідно Ухвали Краматорського міського суду від 29.12.2011р. по справі № 6-214/11, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 06.03.2012р., рішення Північно -Донбаського постійно діючого третейського суду від 23.07.2008р. скасовано. При цьому, Краматорським міським судом встановлено, що 28.12.2007р. між ОСОБА_8 та ПАТ «ВЕСТАСТРОЙ»був укладений та посвідчений нотаріально попередній договір про те, що в строк не пізніше 15 лютого 2008р. ОСОБА_8 зобов'язується продати ПАТ «ВЕСТАСТРОЙ», а ПАТ «ВЕСТАСТРОЙ»зобов'язується купити у ОСОБА_8 недобудовану адміністративну будівлю готовністю 70%, «А-4», площею 3332,2 м 2 з підвалом «П/Д», площею 353,4 м 2 , загальною площею 3685,6 м 2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. ЗАТ «Вестастрой»на підтвердження намірів про подальше укладення основного договору купівлі-продажу перераховано, а ОСОБА_8 -Продавцем отримано грошові кошти в розмірі 514000,00 грн.
Згідно довідки приватного нотаріуса Краматорського нотаріального округу ОСОБА_9 03.03.2008 р. підписання основного договору купівлі -продажу між ОСОБА_8 та ЗАТ «Вестастрой»не відбулося, оскільки між сторонами не врегульоване питання відносно сплати податку з доходів фізичних осіб та підписання договору купівлі-продажу було відкладено сторонами на невизначений строк
Підписання договору не відбулося з вини продавця - ОСОБА_8, що встановлено рішенням Краматорського міського суду від 18.02.2009р. № 2-6933/2008 та рішенням апеляційного суду Донецької області від 29.04.2009р. № 2-54/2009.
Таким чином, на час підписання між позивачем та ОСОБА_8 спірного договору купівлі-продажу від 10.06.2008 р., попередній договір від 28.12.2007 р., який був укладений між ОСОБА_8 та відповідачем у даній справі був дійсним.
Судом першої інстанції також встановлено, що ухвалою Краматорського міського суду від 08.08.2008 р. було накладено арешт на недобудовану адміністративну будівлю «А-4»площею 333,2 кв. м. з підвалом п/д -площею 353,4 метра готовністю 70%, загальною площею 3685,6 кв. м., розташовану в АДРЕСА_1. Заборонено нотаріальним конторам м. Краматорська та КП «БТІ м. Краматорська»проводити будь-які дії з приводу відчуження даного майна. Оскільки договір купівлі-продажу між ОСОБА_8 та відповідачем у даній справі не був укладений з вини продавця, рішенням Краматорського міського суду від 29.04.2009 р. та рішенням Апеляційного суду Донецької області по справі № 2-6933/2008, 2-54/2009 з ОСОБА_8 стягнуто на користь ПАТ «Вестастрой»авансовий платіж у сумі 514 000, 000 грн., штраф у розмірі 300 000, 00 грн., 1 700, 00 грн. судового збору та 30,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи. Через відсутність у ОСОБА_8 грошових коштів для задоволення вказаних вимог, ВДВС Краматорського міського управління юстиції винесено постанову про звернення стягнення на майно, яке належало ОСОБА_8 Оскільки торги з реалізаціії вказаного майна декілька разів не відбулися, у відповідності до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження»(у редакції, яка діяла на той час), державним виконавцем було запропоновано ПАТ «Вестастрой»залишити за собою непродане майно, та 23.11.2009р. державним виконавцем винесено постанову та акт про передачу майна ПАТ «Вестастрой», які було затверджено начальником ВДВС Краматорського міського управління юстиції.
23.11.2009р. нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 посвідчено, що ПАТ «Вестастрой»належить право власності на майно, яке складається з недобудованої адміністративної будівлі, готовністю 70%, «А-4», площею 3332,2 м 2 з підвалом «П/Д», площею 353,4 м 2 , загальною площею 3685,6 м 2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яке передано ПАТ «Вестастрой»у рахунок погашення боргу на суму 353260,00 грн, що раніше належало ОСОБА_8, про що 25.11.2009 р. видане Свідоцтво про придбання майна.
Згідно копії витягу, наявної в матеріалах справи, 13.05.2010р. Краматорським міським бюро технічної інвентаризації було зареєстровано за ПАТ «Вестастрой»право власності на недобудовану адміністративну будівлю з підвалом готовністю 70%, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, номер запису 1982-Н/Ф.
Позивач просить визнати відсутнім у ПАТ «Вестастрой»права власності на спірний об`єкт та скасувати свідоцтво, видане 25.11.2009 р. нотаріусом Краматорської Державної Нотаріальної Контори, ОСОБА_10, що засвідчує придбання ПАТ «Вестастрой»вказаної адміністративної будівлі, оскільки, на думку останнього, він набув право власності раніше відповідача і набуте ним право власності на спірний об`єкт не підлягало обов`язковій державній реєстрації, оскільки такий об`єкт є об`єктом незавершеного будівництва. Вважає, що наявність незаконного набуття та реєстрації прав власності на спірний об`єкт за відповідачем позбавило його можливості розпоряджатися своїм майном.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності відмови позивачу в задоволенні позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 20 ГК України кожен суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом визнання наявності або відсутності прав.
Статею 1 ГПК України встановлено право суб`єктів господарювання звертатися до господарського суду з позовом за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Аналогічні положення містить ст. 321 Цивільного кодексу України.
Статтею 328 цього ж Кодексу встановлені підстави набуття права власності, згідно якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Позивач вважає, що він набув право власності раніше відповідача на підставі договору купівлі-продажу від 10.06.2008р., укладеного між ним та Фізичною особою -ОСОБА_8, м. Краматорськ Донецької області та стверджує, що його право власності на вищевказаний об`єкт не підлягало обов`язковій державній реєстрації.
Відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Свої доводи позивач підтверджує наступними документами, доданими до матеріалів справи: договором купівлі-продажу б/н від 06.02.2003 р., укладеним між ПП «Північнодонецький аграрний альянс»та ОСОБА_8; рішенням Півнично-Донбаського постійно діючого третейського суду від 25.07.2008 р., яким вказаний договір визнано дійсним та визнано за ФОП -ОСОБА_7 право власності на спірний об`єкт; рішенням господарського суду Донецької області від 08.09.2010 р. по справі № 22/193пн, яким задоволено зустрічні позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_7, м. Краматорськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГРАДАС»про визнання за ФОП -ОСОБА_7 права власності на спірний об`єкт.; листом КП «БТІ м. Краматорська»(а.с. 11 т. № 1 справи), яким повідомлено позивачу, що він не є власником об`єкта нерухомого майна та відмовлено у проведенні технічної інвентаризації. При цьому, позивачем спірного договору купівлі-продажу від 10.06.2008р. до матеріалів справи не надано.
Вивчивши документи на які посилається позивач в обгрунтування свого позову та інші документи, що є в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем наявності у нього права власності на недобудовану адміністративну будівлю з підвалом готовністю 70 %, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та недоведеність порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.
Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу від 10.06.2008 р.) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
За приписами ст. 210 цього ж Кодексу правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації -з моменту державної реєстрації.
Отже, момент вчинення таких правочинів, відповідно до ст. ст. 210 та 640 Цивільного кодексу України пов`язується з державною реєстрацією.
Відповідно до Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 р. № 671 державна реєстрація правочинів проводиться відповідно до вимог ЦКУ шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру правочинів. Реєстраторами правочинів є державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.
Таким чином, державну реєстрацію договорів з відчуження нерухомого майна здійснюють нотаріуси після проведення нотаріального посвідчення таких договорів.
З огляду на наведене, право власності на нерухоме майно за договором купівлі-продажу виникає у набувача нерухомості після державної реєстрації договору державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом.
Згідно ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Отже, згідно цієї норми державній реєстрації підлягають також права на нерухоме майно, які вже виникли у набувача нерухомості на підставі певного договору. Тобто, державна реєстрація договору про відчуження майна та державна реєстрація права власності на нерухому річ є окремими видами реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу від 10.06.2008 р., на який посилається позивач, як на підставу набуття у нього права власності на спірний об`єкт, не пройшов державну реєстрацію, що свідчить про те, що позивач не набув право власності на недобудовану адміністративну будівлю, готовністю 70%, «А-4», площею 3332,2 м 2 з підвалом «П/Д», площею 353,4 м 2 , загальною площею 3685,6 м 2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Посилання позивача на те, що він не зареєстрував право власності на спірний об`єкт, оскільки у нього не виникало необхідності в укладанні правочину щодо спірного об`єкту, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки діюче законодавство не встановлює такої залежності.
Не приймаються також до уваги посилання позивача на те, що об`єктом купівлі-продажу був об`єкт незавершенного будівництва, а не нерухоме майно та відповідно такий договір не підлягав державній реєстрації, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, спірний об`єкт вже на час підписання договору купівлі-продажу від 10.06.2008 р. мав статус нерухомого майна, так як 20.12.2007 р. вже був зареєстрований в БТІ м. Краматорська в реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_8 на підставі рішення Північно-Донбаського постійно діючого третейського суду від 10.12.2007 р. у справі № 193-02/07 (номер запису 1282-н/ф в книзі № 10, реєстраційний номер об`єкту нерухомості в реєстрі прав власності на нерухоме майно № 21512964 від 20.12.2007 р.).
Таким чином, на час укладення договору купівлі-продажу від 10.06.2008 р. перехід права власності на спірне нерухоме майно від ОСОБА_8 до ФОП ОСОБА_7 підлягав обов`язковій державній реєстрації.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Краматорського міського суду від 29.12.2011р. по справі № 6-214/11 , залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 06.03.2012 р., рішення Північно-Донбаського постійно діючого третейського суду від 23.07.2008 р., яким договір купівлі-продажу від 10.06.2008 р. визнано дійсним та визнано за ФОП -ОСОБА_7 право власності на спірний об`єкт, скасовано.
Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання позивача на рішення господарського суду Донецької області від 08.09.2010 р. по справі № 22/193пн, в основу якого покладено діюче на той час рішення Північно-Донбаського постійно діючого третейського суду від 23.07.2008 р., та яким були задоволені зустрічні позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_7, м. Краматорськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГРАДАС»про визнання за ФОП -ОСОБА_7 права власності на спірний об`єкт, з огляду на те, що рішення не набрало законної сили, у зв`язку з його оскарженням в апеляційній інстанції. До того ж, за результатами його оскарження, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2012 р. по справі № 22/193пд, зазначене рішення скасовано, у задоволенні зустрічних вимог ФОП-ОСОБА_7. про визнання за ним права власності на спірний об`єкт відмовлено.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем своїх позовних вимог та факту порушення його прав з боку відповідача.
Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування чи зміни рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2012 р. у справі № 10/87пн.
Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_7, м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2012р. у справі № 10/87пн -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2012р. у справі № 10/87пн -залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.
Головуючий суддя С. А. Малашкевич
Судді: З.П. Азарова
О.О. Радіонова
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2012 |
Оприлюднено | 30.11.2012 |
Номер документу | 27724109 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Малашкевич С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні