Ухвала

від 22.11.2012 по справі 2а-2763/09/0870

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/3282/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РМБ-Запоріжжя" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харчопромсервіс" (далі -ТОВ "РМБ-Запоріжжя") звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі -ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року у задоволені позову ТОВ "РМБ-Запоріжжя" відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року апеляційну скаргу ТОВ "РМБ-Запоріжжя" задоволено, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року -скасовано. Позовні вимоги ТОВ "РМБ-Запоріжжя" задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та підтверджено матеріалами справи, ТОВ «РБМ Запоріжжя»є юридичною особою, ідентифікаційний код 34501121, зареєстроване платником загальнообов'язкових податків і зборів у ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя.

ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя з 02.02.2009 року по 20.03.2009 року ом проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «РБМ Запоріжжя за період з 05.07.2006 року по 30.09.2008 року.

За результатами перевірки складено акт №33/23-2/34501121 від 27.03.2009 року.

Згідно акту перевірки, встановлено порушення позивачем п.1.7 ст.1 пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 190 491 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначене податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 285 906,50 грн., з яких основний платіж складає - 190 491 грн. штрафні санкції 95 415,50 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що спеціальний спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України «Про ПДВ»).

Щодо питання по віднесення до податкового кредиту суми придбаних послуг, отриманих від ПП «Інко Прокредит», суд апеляційної інстанції вірно зазначив.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпункт 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»визначає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпункт 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»крім визначених обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Відповідно до пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ», суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що обов'язок по внесенню сум ПДВ, сплачених покупцем у складі ціни отриманих послуг покладається на продавця. Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про ПДВ», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про ПДВ»відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про ПДВ»).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що податкові органи не можуть до нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

Стосовно включення до складу податкового кредиту сум ПДВ щодо операцій з надання послуг на передпродажну підготовку феронікелю суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що матеріали справи підтверджують той факт, що підприємство здійснювало операції з купівлі-продажу феронікелю та долучало сторонні організації для організації передпродажної підготовки феронікелю.

Підпункт 7.4.1 п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про ПДВ»передбачає однією із умов для формування податкового кредиту віднесення витрат підприємства до валових, тобто здійснення їх у межах господарської діяльності.

Згідно п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

При цьому, законодавством передбачено обов'язок підтвердження фактів здійснення господарських операцій відповідними первинними документами.

Судом апеляційної інстанції вірно звернено увагу, що матеріалами справи підтверджено, що протягом грудня 2007 феронікель в кількості 21,2 тон оприбуткований внаслідок його переробки самостійно та на давальницьких умовах. Про факт переробки та відображення її в бухгалтерському обліку свідчать калькуляція вартості виробництва продукції № Ка-0000384 від 03.12.2007 року, а також; картки по рахунках обліку 26 «Готова продукція»за грудень 2007 року, а також прибуткові накладні на придбання сировини (брухту), яка була використана при виробництві феронікелю, копії яких також наявні в матеріалах справи.

Наявні в справі документи підтверджують той факт, що у січні 2008 року феронікель в кількості 0,671 тон оприбуткований внаслідок його переробки та на давальницьких умовах. Про факт переробки та відображення її в бухгалтерському обліку свідчить калькуляція вартості виробництва продукції № КА-000032 від 09.01.2008 року, картки по рахунках обліку 26 «Готова продукція»за січень 2008 року, а також відповідні прибуткові накладні на придбання сировини (брухту), яка використана при виробництві феронікелю.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що нарахування штрафних санкцій за заниження зобов'язання з податку на додану вартість є неправомірним.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров