Постанова

від 13.08.2009 по справі 2а-2763/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м.

Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

13 серпня 2009 року                                                                         

Справа №2а-2763/09/0870

       (17 год. 40 хв.)

Запорізький

окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Щербака А.А., при

секретарі Запара О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РБМ -

Запоріжжя» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001302302/0 від 20.03.2009

року.

ВСТАНОВИВ:

До  Запорізького окружного адміністративного суду

надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «РБМ -

Запоріжжя» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001302302/0 від 20.03.2009

року.

Позовні

вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковим органом було невірно застосовано

положення Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами» та інших нормативних актів Вказує на те, що перевірка проведення

з порушенням вимог чинного законодавства, акт №33/23-2/34501121 оформлений не

чітко і не грамотно, без вказівок на норми закону та відображення

бухгалтерського обліку підприємства. Вважає посилання податкового органу на

нікчемність договору про надання послуг, укладеного між ТОВ «РБМ - Запоріжжя»

та ПП «Інко Прокредит» необґрунтованим, вказує, що у позивача наявні усі

первинні документи для віднесення ПДВ за цим договором до податкового кредиту

підприємства. Крім того, вважає необґрунтованим висновок ДПІ у Жовтневому

районі про відсутність зв'язку витрат, понесених позивачем за договором надання

послуг із завантаження, розвантажування, сортування, передпродажної підготовки

феронікелю, із господарською діяльністю підприємства. Просить скасувати податкове

повідомлення-рішення № 0001302302/0 від 20.03.2009 року, судові витрати

покласти на відповідача.

У судовому

засіданні позивачем подані уточнення до адміністративного позову, ще раз

наголошує на тому, що відповідачем порушений Порядок оформлення результатів

невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань

дотримання податкового валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом

ДПА України від 10.08.2005 року №327. Вказує, що чинним законодавством

передбачено, що юридична особа у будь-яких правовідносинах, у тому числі і

податкових несе відповідальність виключно за своїми зобов'язаннями. Просить

задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач

проти позову заперечив, вважає його безпідставним, надіслав до суду письмові

заперечення на позовну заяву, у яких вказав, що перевіркою господарської

діяльності ТОВ «РБМ - Запоріжжя», виявлено завищення податкового кредиту з

податку на додану вартість у розмірі 190 491 грн., унаслідок укладання

нікчемного правочину між позивачем та ПП «Інко Прокредит», а також віднесення

до податкового кредиту сум, сплачених за договором із завантаження,

розвантажування, сортування, передпродажної підготовки феронікелю, які є

безтоварними, оскільки їх виконання не підтверджено належно оформленими актами

здачі-прийому робіт. Вказує, що податковим органом правомірно винесене

оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Просить відмовити у задоволенні

позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши

наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані

докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом

встановлено, що ТОВ «РБМ Запоріжжя» є юридичною особою, ідентифікаційний код

34501121, зареєстроване платником загальнообов'язкових податків і зборів у ДПІ

у Жовтневому районі м. Запоріжжя.

З 02.02.2009

року по 20.03.2009 року ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя була проведена

планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства

ТОВ «РБМ Запоріжжя за період з 05.07.2006 року по 30.09.2008 року. За

результатами перевірки був складений акт №33/23-2/34501121від 27.03.2009 року

Перевіркою

встановлено порушення п. 1.7 ст. 1 пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про

податок на додану вартість», у результаті чого занижено податок на додану

вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 190 491 грн.

Унаслідок

виявлених порушень та на підставі акта перевірки ДПІ у Жовтневому районі було

винесене податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначене податкове зобов'язання

з ПДВ на загальну суму 285 906 грн. 50 коп., з яких основний платіж  складає - 19 491 грн. штрафні санкції 95 415

грн. 50 коп.

Відповідно

до пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,

податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної

(контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у

разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на

20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум

податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою

пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного

періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх

імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних

операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з

пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не

підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого

(нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені

податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами

згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли

на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми

податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не

підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе

відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством,

нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим

підпунктом документами.

Пп.7.7.1 п.

7.7 зазначеної статті визначає, що сума податку, що підлягає сплаті

(перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як

різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та

сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При

позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту,

така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені

законом для відповідного податкового періоду.

При

від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту,

така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що

виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або

відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до

складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У той же

час, наведена вище норма п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про ПДВ» крім

визначених обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий

кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й

такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум

податку.

Відповідно

до п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7  Закону «Про ПДВ»

суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та

використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану

вартість згідно з цим Законом.

Тобто,

Законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум

до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до

Державного бюджету України.

Висновок про

те, що відшкодуванню підлягають лише суми які були сплачені до бюджету

базується по самій суті поняття податку, його основної функції - формування

доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу

України), а також з поняття платника податку згідно п.1.3 ст.1 Закону «Про

ПДВ», як особи, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та

внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Судом

встановлено господарські взаємовідносини між ТОВ «РБМ Запоріжжя» та ПП «Інко

Прокредит» та віднесення до податкового кредиту суми придбаних послуг за актом

виконаних робіт у сумі 124 800 грн. за 2007 рік. Відповідно до інформаційної

довідки, наданої ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ПП «Інко Прокредит»

декларувало за листопад 2007 року податкове зобов'язання  у сумі 165 900 грн., податковий кредит ТОВ

«РБМ Запоріжжя» по придбанню послуг від ПП «Інко Прокредит» 290 700 грн.,

відхилення - 124 800 грн.

За змістом

ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований на незаконне

заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а

отже, згідно з ч. 2 зазначеної статті є нікчемним. Ч.2 ст. 215 Цивільного

кодексу України визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

А у відповідності з ч.1 ст. 216 цього Кодексу недійсний правочин не створює

юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суд вважає

необхідним зазначити що наявність у покупця належно оформлених документів, які

відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для

віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями

податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на

додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості які у таких

документах, не відповідають дійсності., як у випадку нездійснення таких

операцій.

Оскільки

контрагентом ТОВ «РБМ Запоріжжя» не задеклароване зобов'язання з ПДВ, тому і у

позивача не може виникати права на податковий кредит.

Судом

встановлено, що ТОВ «РБМ - Запоріжжя» включено до складу податкового кредиту

суми ПДВ з операцій з частини наданої послуги на передпродажну підготовку

феронікелю, відповідно до договору №149 від 30.12.2007 року, продавець ПП

«Укрсілк-ресурс» за послуги сортування, передпродажної підготовки феронікелю на

загальну суму 386 642 грн. 90 коп. та договором №9 від 29.01.2008 року,

продавець ПП «Проммет Труд» з послуги сортування, передпродажної підготовки

феронікелю на загальну суму 165 212 грн. 90 коп.

Отже,

підприємство здійснювало операції з купівлі-продажу феронікелю та долучало сторонні

організації для організації передпродажної підготовки феронікелю, але фактично

феронікель у кількості 21,2 тонни не був оприбуткованим на підприємстві.

Оскільки феронікель у зазначеній кількості не був оприбуткований на

підприємстві, то і послуги з його передпродажної підготовки не могли

надаватися.

Враховуючи

той факт, що положення пп. 7.4.1 п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на

додану вартість» передбачає однією із умов для формування податкового кредиту

віднесення витрат підприємства до валових, тобто здійснення їх у межах

господарської діяльності. Оскільки факт надання послуг, зазначених у договорах,

не підтвердився у повному обсязі, суд вважає що позивачем безпідставно

сформований податковий кредит з цих операцій.

Щодо

правомірності нарахування штрафних санкцій за заниження зобов'язання з податку

на додану вартість, необхідно зазначити наступне.

Відповідно

до пп. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами», у разі коли

контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання

платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б"

підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, (за результатами проведення

документальної перевірки) такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у

розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового

зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку,

збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який

припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає

отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого

органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати,

незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки

сума штрафних санкцій , нарахованих підприємству відповідно до податкового

повідомлення-рішення від 13.04.2009 року №0001302302/0 складає 50% суми

донарахованого податкового зобов'язання, суд приходить до висновку, що штрафні

санкції застосовані відповідно до норм чинного законодавства.

На підставі

викладено, ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У

задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного

адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом

подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання

постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів

апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної

інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга

подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне

оскарження.    

Постанова

набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне

оскарження чи апеляційної скарги.

Повне

рішення виготовлено 19 серпня  2009 року.

Суддя           (підпис)           А.А. Щербак