Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-13331/11/0170/22
21.08.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кукти М.В.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Кучерука О.В.
секретар судового засідання Фокіна Ю.В.
за участю сторін:
не з'явились,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А. ) від 21.02.12 у справі № 2а-13331/11/0170/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівадія 2010" (вул. Московська, буд.1/6 оф.220-2,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)
до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.02.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівадія 2010" до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,- задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим №0006711501 від 07.10.11 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівадія 2010" судовий збір у розмірі 3,40 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим.
Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.02.2012 та прийняти нове рішення по справі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівадія 2010" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від №0006711501 від 07.10.2011 року.
Позов мотивовано помилковістю висновків за актом перевірки стосовно неправомірності віднесення до складу валових витрат у другому кварталі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року та попередні звітні податкові періоди.
Апеляційним розглядом встановлено, що позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 37209259, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м. Ялта АР Крим.
Позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, у якій визначено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток. З вказаної декларації вбачається, що позивачем вказаний показник розрахований з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх звітних періодів, а саме -1 квартал 2011 року та податковий 2010 рік.
Посадовою особою податкового органу проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача, за її наслідками складено акт від 21.09.2011 року №2717/37209259/15-1 за висновками якого встановлено порушення платником податку абзацу другого пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до завищення задекларованого від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток.
Висновки податкового органу засновані на тому, що відповідно до п.1, п.2 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, розділ ІІІ застосовується при розрахунках з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, отриманих та проведених з 01 квітня 2011 року.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0006711501 від 07.10.2011 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 16 646 грн.
На думку податкового органу, до складу об'єкта оподатковування другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що вказана позиція є хибною і такою, що не заснована на нормах діючого законодавства.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно з п. 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону №334/94-ВР передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Статтею 6 Закону №334/94-ВР було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.
Статтею 150 Податкового кодексу України, яка вступила в дію з 01.04.2011, передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: - якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року, тобто обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.
Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 Податкового кодексу України, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".
Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується зокрема на такому принципі як - презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Вказаний принцип знайшов відображення у п. 56.21 ст. 56 ПК України, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що збитки за 2010 рік є невід'ємною частиною збитків за підсумками 1 кварталу 2011 року, в подальшому за підсумками 2, 3, 4 кварталів 2011 року, тому відсутні порушення в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутній факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 16 646,00 грн. А відтак спірне податкове повідомленням-рішенням є безпідставним та таким, що не відповідає приписам податкового законодавства.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та постановив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим - залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.02.12 у справі № 2а-13331/11/0170/22 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 27 серпня 2012 р.
Головуючий суддя підпис М.В. Кукта
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.В. Кукта
Суд | Севастопольський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2012 |
Оприлюднено | 30.11.2012 |
Номер документу | 27728669 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Радчук А.А.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Радчук А.А.
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Кукта Максим Валерійович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Радчук А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні