Ухвала

від 25.09.2012 по справі 2а-550/12/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-550/12/0170

25.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Єланської О.Е. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "М. К. Трейд"- Аброскіна Наталя Сергіївна, довіреність № б/н від 06.01.12

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 22.02.12 у справі № 2а-550/12/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М. К. Трейд" (Проспект Перемоги, 62, кв. 48,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95004)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.02.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "М. К. Трейд" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу ,- задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим №0026571501 від 13.10.2011 року, №-0026581501 від 13.10.2011 року.

Визнано протиправним та скасованорішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим №175/241 від 08.12.2011 року.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим №6553 від 06.12.2011 року.

Стягнуто з державного бюджету України (шляхом безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції в м. Сімферополі, вул. Мате Залки, 1/9, М.Сімферополь, АР Крим, 95053, код ЄДРПОУ 36822070) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М.К. Трейд"(Проспект Перемоги, 6.62, кв.48, м.Сімферополь, 95004, код ЄДРПОУ 34897448) витрати зі сплати судового збору у розмірі 32,19грн.(тридцять дві гривні 19 коп).

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.02.2012 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на відмові у задоволенні апеляційної скарги з підстав її необґрунтованості.

Правом на участь у судовому засіданні відповідач не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. Проте, неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "М.К. Трейд" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень №0026581501 від 13.10.2011 року, №0026571501 від 13.10.2011 року, податкової вимоги №6553 від 06.12.2011 року та рішення №175/241 від 08.12.2011 року про опис майна у податкову заставу.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач безпідставно зробив висновок про порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України та п.150.1 ст.150 цього Кодексу та про відсутність у позивача права на включення від'ємного об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2010рік до другого кварталу 2011року. Крім того, позивач зазначив про безпідставність направлення відповідачем податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки на момент прийняття відповідних рішень позивач не мав податкового боргу внаслідок того, що податкове повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань, у зв'язку із несплатою яких відповідач направив позивачу оскаржувані податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу, не було узгодженим.

Апеляційним розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "М.К. Трейд" зареєстровано як юридична особа виконкомом Сімферопольської міської ради 09.02.2007р. (ідентифікаційний код 36274966), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.82), та перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Сімферополі.

28.09.2011р. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складений акт №41825/10/15-1(а.с.29).

Згідно з висновками вказаного акту перевірки встановлено заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 61877грн., завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за другий квартал 2011року на 146069грн., у зв'язку з порушенням вимог пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі -ПК України).

Вказані висновки акту мотивовано тим, що у позивача в уточнюючий податковій декларації на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року об'єкт оподаткування складає "4511грн."(рядок 7), в тому числі збиток 2010р. - 415143грн., збиток 1 кварталу 2011 року - 69369грн.

На думку відповідача, позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року включати до рядку 06.6 -від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду загальну суму від'ємного значення 1 кварталу 2011 року -484511 грн., а зобов'язаний був включати лише витрати, що виникли саме у 1 кварталі 2011 року у сумі 69368грн. без врахування раніше понесених збитків.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі винесені податкові повідомлення-рішення №0026581501 від 13.10.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 61887грн., №0026711501 від 13.10.2011 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у розмірі 146069грн. (а.с.36,37).

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем у встановленому законодавством порядку, шляхом надання скарг від 24.10.2011 року №22 (а.с.38-42) та від 23.11.2011 року №25 (а.с. 48-53).

Крім того, відповідачем 06.12.2011 року направлено позивачу податкову вимогу №6553 на загальну суму 57660,98грн. (а.с.55) та прийняте рішення №175/241 від 08.12.2011 року про опис майна у податкову заставу (а.с.56).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року, оскільки до складу 2 кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за 1 квартал 2011 р. з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону №334/94-ВР передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Статтею 6 Закону №334/94-ВР було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Статтею 150 Податкового кодексу України, яка вступила в дію з 01.04.2011, передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: - якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року, тобто обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 Податкового кодексу України, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується зокрема на такому принципі як - презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Вказаний принцип знайшов відображення у п. 56.21 ст. 56 ПК України, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що збитки за 2010 рік є невід'ємною частиною збитків за підсумками 1 кварталу 2011 року, в подальшому за підсумками 2, 3, 4 кварталів 2011 року, тому відсутні порушення в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутній факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 146069 грн. А відтак збільшення позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 61877 грн. є безпідставним та таким, що не відповідає приписам податкового законодавства.

Щодо позовних вимог про скасування податкової вимоги від 06.12.2011р. №6553 та рішення від 08.12.2011р. за №175/241 про опис майна у податкову заставу, судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 59.1. ст.59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3. ст.57 ПК України).

Відповідно до п.56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

При цьому відповідно до п.56.15 ст.56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Пунктом 56.3 ст.56 ПК України встановлено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Скарги на рішення державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі подаються до Державної податкової адміністрації України.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем подано скарги на податкові повідомлення рішення від 13.10.2011 року № 0025571501 та №0026581501 (а.с. 38-42, 48-53).

Відповідно до п.56.16 ст.56 ПК України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем 13.10.2011р. На вказані рішення позивачем подана скарга до ДПА в АР Крим 25.10.2011р., про що свідчить копія поштового відправлення (а.с.43). Рішення про результати розгляду первинної скарги було прийнято ДПА в АР Крим 15.11.2011р. та отримано позивачем 19.11.2011р. про що свідчить копія конверту, відповідь на пошуковий запит на офіційному сайті Укрпошти (а.с. ). Повторна скарга подана позивачем 23.11.2011р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення(а.с.54).

Рішення про результати розгляду повторної скарги прийняте 19.12.2011 року. (а.с.57), та отримано позивачем 29.12.2011р, про що свідчить відповідь на пошуковий запит на офіційному сайті Укрпошти та копія конверту(а.с. ).

Пунктом 56.18. ст.56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Позивач звернувся до суду із цим позовом 06.01.2012року, про що свідчить штамп канцелярії на першій сторінці позовної заяви.

Відтак, з урахування того, що позивачем не пропущено десятиденний строк на оскарження податкових повідомлень-рішень від 13.10.2011 року № 0025571501 та №0026581501 в адміністративному, а потім і судовому порядку, суми грошових зобов'язань, які визначені відповідачем позивачу вказаними рішенням є неузгодженими.

Відповідно до п. 56.5 ст.56 ПК України платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Позивачем листом від 23.11.2011 року №26 повідомлено відповідача про оскарження податкових повідомлень-рішень від 13.10.2011 року №0026571501 та №0026581501 (а.с.76).

Проте, не зважаючи на цю обставину відповідач направив позивачу податкову вимогу вимога №6553 від 06.12.2011 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкова вимога №6553 від 06.12.2011 року була направлена позивачу на неузгоджену суму грошового зобов'язання, а відтак вона є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до пп.89.1.2 п.89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг -це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як зазначалося вище, сума грошового зобов'язання, яка визначена відповідачем позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, не є узгодженою, а відтак зазначена сума не є податковим боргом внаслідок чого відсутні підстави для виникнення податкової застави на майно позивача.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та постановив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.02.12 у справі № 2а-550/12/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта