Ухвала

від 28.08.2012 по справі 2а-5468/11/0170/19

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5468/11/0170/19

28.08.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

за участю сторін:

не з'явились,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 02.11.11 у справі № 2а-5468/11/0170/19

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання частково недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.11.2011 у задоволенні адміністративного позову фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим про визнання частково недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.11.2011 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Судова колегія вважає можливим задовольнити зазначене клопотання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання частково недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 листопада 2010р. за №0065731701/1 про сплату 1668,00грн. податкового зобов'язання з податку на додану вартість та 834,00грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а саме в частині нарахування позивачу податкового зобов'язання в сумі 1472,00грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 736,00грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення висновки відповідача про завищення позивачем у серпні 2008р. податкового кредиту на суму 1472,00грн. по господарській операції з придбання запчастин у контрагента ТОВ "Супермаркет запчастин "Автек"(ЄДРПОУ 33996686) внаслідок непідтвердження цієї суми податковою накладною, є безпідставними та суперечать фактичним обставинам справи.

Апеляційним розглядом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 05.06.2002р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серія В02 № 188938 (а.с. 10).

Таким чином, судом встановлено, що позивач являється суб'єктом господарювання, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

12.07-30.07.2010 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим на підставі п. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до направлення від 12.07.2010р. № 1388/17-1 та направлення від 02.08.2010р. № 1476/17-1, проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р., за результатами якої складено Акт перевірки № 10796/17-1 від 13.08.2010р. (а.с. 11-21).

Перевіркою встановлено ряд порушень позивачем податкового законодавства, зокрема, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку до сплати всього у сумі 5752грн., у тому числі за серпень 2008р. у сумі 1684грн., за березень 2009р. у сумі 1025грн., за травень 2009р. -у сумі 239грн., за липень 2009р. -у сумі 42грн., за серпень 2009р. -у сумі 120грн., за грудень 2009р. -у сумі 2467грн., за січень 2010р. -у сумі 237грн., за березень 2010р. -у сумі 307грн., та завищення за лютий 2010р. у сумі 369грн.

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення № 0006291701/0 від 10.09.2010р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 8628,00грн.

Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до ДПІ в м. Сімферополі АРК (а.с. 22-23)

Рішенням ДПІ в м. Сімферополі АР Крим за вих. № 33547/25-017 від 18.11.2010р. відповідач скасував податкове повідомлення-рішення від 10.09.2010р. № 0006291701/0 в частині 4084,00грн. нарахованого податкового зобов'язання з ПДВ та 2042,00грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишив без змін (а.с. 25-27).

У зв'язку з цим, 25.11.2010р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було винесено податкове повідомлення-рішення № 0065731701/1, яким ф/о-підприємцю ОСОБА_2 визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 2502грн., в тому числі 1668,00грн. основного платежу та 834грн. штрафних санкцій. (а.с. 24).

Не погодившись, позивач оскаржив його до ДПА в АР Крим (а.с. 34)

Рішенням ДПА в АР Крим за вих. № 1306/Х/25-023 від 21.12.2010р. повторна скарга позивача була залишена без розгляду (а.с. 32-33)

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 25 листопада 2010р. за № 0065731701/1 в частині нарахування позивачу податкового зобов'язання у сумі 1472,00грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 736,00грн. винесено відповідачем законно та обґрунтовано.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується з огляду на наступне.

Перевіряючи правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0065731701/1 від 25.11.2010р. в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1472грн. основного платежу та 736грн. штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Як зазначено у п. 2.5.2 акту перевірки № 10796/17-1 від 13.08.2010р., перевіркою було встановлено, що позивачем, у порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", завищено податковий кредит в серпні 2008р., зокрема на суму 1472грн. внаслідок непідтвердження її податковою накладною від ТОВ "Супермаркет запчастин "Автек"(ЄДРПОУ 33996686) (а.с. 15 зворот).

Судом першої інстанції встановлено, що 05.03.20009р. ф/о-підприємець ОСОБА_2 надав до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим декларацію з податку на додану вартість за лютий 2009 року, в якій відобразив податкове зобов'язання в розмірі 4659 гривень, податковий кредит в розмірі 4147 гривень, та позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 512 гривень (а.с. 55-56)

При цьому, згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ), до податкового кредиту позивача звітного періоду -лютий 2009р. була включена сума ПДВ 1472,00грн. по взаємовідносинам з контрагентом ІПН 339966826557, де також вказано, що періодом виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит, є серпень 2008р. (а.с. 57).

Як слідує з даних офіційного сайту ДПА України, особою з ІПН 339966826557 є ТОВ "Супермаркет запчастин Автек"(код ЄДРПОУ 33996686) (а.с. 80).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами"№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Отже, як свідчать матеріали справи, позивач самостійно задекларував у декларації за лютий 2009р. суму податкового кредиту 1472,00 грн. саме по господарській операції з контрагентом ІПН 339966826557 - ТОВ "Супермаркет запчастин Автек".

За таких обставин, судова колегія не приймає до уваги доводи позивача про те, що насправді у серпні 2008р. запасних частин від вказаного постачальника він не отримував, до податкового кредиту нічого не включав, а з вказаним постачальником почав працювати тільки у січні 2009р., а також про те, що постачальником запасних частин у серпні 2008р. було ТОВ "Автек-Сервіс"(ЄДРПОУ 317750934), від якого ним були отримані запасні частини у серпні 2008р. і разом з ними була отримана і податкова накладна № 45527 від 06.08.2008р., в тому числі і ПДВ у розмірі 7519,17грн., в тому числі спірна сума 1472,00грн.

Дослідивши податкову накладну № 45527 від 06.08.2008р. на суму ПДВ 7519,17грн., судом встановлено, що вона виписана ТОВ "Автек-Сервіс"(ЄДРПОУ 317750934), а відтак не може бути доказом правомірності віднесення до складу податкового кредиту 1472грн. по операціям з іншим контрагентом - ТОВ "Супермаркет запчастин Автек"(код ЄДРПОУ 33996686).

Ч. 2 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами"№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, визначає, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач у податковій декларації за лютий 2009р. виправив показники податкового кредиту за серпень 2008р., проте, як свідчать матеріали справи, не надав до перевірки податкову накладну від ТОВ "Супермаркет запчастин Автек"(ІПН 339966826557) за серпень 2008р., що свідчить про завищення ним податкового кредиту на 1472,00грн.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", з наступними змінами і доповненнями, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, в тому числі, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

П.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з наступними змінами і доповненнями, визначає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 25 листопада 2010р. за № 0065731701/1 в частині нарахування позивачу податкового зобов'язання у сумі 1472,00грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 736,00грн. винесено відповідачем законно та обґрунтовано.

Судова колегія вважає безпідставними також посилання позивача, в обґрунтування апеляційної скарги, на акти звірення його розрахунків із бюджетом за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. з ПДВ, з яких слідує, що будь-які розбіжності між позивачем та відповідачем не виявлені та будь-які зобов'язання у позивача відсутні, адже ці акти відображають лише показники узгоджених у встановленому законом порядку податкових зобов'язань та здійснених позивачем фактичних розрахунків з бюджетом за ними.

В той же час, суми заниження чи завищення платником податків податкових зобов'язань в актах звірення розрахунків із бюджетом не відображаються, оскільки вони можуть бути виявлені виключно або перевіркою платника податків органом податкової служби, або самостійно платником податків, який в такому разі повинен їх виправити самостійно.

Разом з тим, доказів того, що вказана помилка була самостійно виявлена позивачем та виправлена до проведення спірної перевірки, заявником апеляційної скарги судовій колегії не надано.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.11.11 у справі № 2а-5468/11/0170/19 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 вересня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта