Постанова

від 06.11.2012 по справі 2а-578/12/0170/4

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-578/12/0170/4

06.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

за участю сторін:

не з'явились,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 12.03.12 у справі № 2а-578/12/0170/4

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим (вул.Васильєва,буд.16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надлан-П" (Південнобережне шосе, буд.4,Алупка,Ялта, місто, Автономна Республіка Крим,98676)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.2012 у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надлан-П" про стягнення, - відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.2012 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Правом на участь у судовому засіданні відповідач не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. Проте, неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у м. Ялта АР Крим звернулась з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надлан-М" про стягнення 339,30 грн. Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості за сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), застосованими у зв'язку із неподанням податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 33136994.

Заборгованість, про стягнення якої заявлено позов складається з грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими за наслідками камеральних перевірок за податковими повідомленнями-рішеннями від 18.03.2011 року №0001041501 на суму 170,00 грн., від 11.04.2011 року №0001881501 на суму 170,00 грн., від 14.06.2011 року №0004311501 на суму 1,00 грн., з урахуванням часткового погашення.

Судом встановлено, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі актів камеральних перевірок від 27.01.2011 року №50/33136994/15-1 (а.с. 17), від 15.03.2011 року №446/33136994/15-1 (а.с. 24), від 24.05.2011 року №1280/33136994/15-1 (а.с. 30, 31), за висновками яких встановлені порушення податкового законодавства, які полягали у ненаданні документів податкової звітності (податкових декларацій) за 9 місяців 2010 року, 2010 рік та 1 квартал 2011 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в частині застосування санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 14.06.2011 року №0004311501 виходив з того, що такі санкції суперечать приписам пункту 6 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 6 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

Згідно із підпунктом 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи, що порушення податкового законодавства, за яке застосовано штрафні санкції у податковому повідомленні-рішенні від 14.06.2011 року №0004311501 допущено відповідачем у травні 2011 року (наступного дня після закінчення граничного строку подання документів податкової звітності), застосування санкцій суперечить приписам пункту 6 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Правопорушення, за яке застосовано санкції за податковим повідомленням-рішенням від 11.04.2011 року №0001881501 (ненадання податкової декларації за 2010 рік) відбулось у лютому 2011 року. Таким чином застосування за дане правопорушення санкцій у розмірі 170,00 грн., замість 1,00 грн., суперечить вимогам закону.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що є протиправним застосування санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 14.06.2011 року №0004311501, а тому в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

Стосовно відмови у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за податковим повідомленням-рішенням №0004311501 від 14.06.2011 року судова колегія зазначає наступне.

Суд першої інстанції, відмовляючи в цій частині у задоволенні позову виходив з того, що податкові органи мають право звертатися до суду про стягнення коштів за податковим боргом виключно після дотримання усіх умов, визначених ст.ст. 59,95 Податкового кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, позивачем 18.04.2011 року направлено відповідачу податкову вимогу № 227 на суму 186,30 грн.

Відповідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 3.6 п. 3 Наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1037 "Про затвердження Порядку направлення органам державної податкової служби податкових вимог платникам податків", зареєстрованого Міністерством юстиції України 30.12.2010 року № 1432/18727 у разі коли у платника податків, якому надіслано, вручено податкову вимогу сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, у разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В силу пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 59.5 ст. 95 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем зазначені вимоги законодавства було дотримано, податкова вимога 18.04.2011 року була виставлена відповідачу, однак у зв'язку із тим, що на момент звернення до суду сума податкового боргу зросла, то відповідно позовні вимоги були заявлені на всю суму боргу в тому числі і на ту, що виникла після надіслання податкової вимоги, і яка відповідно до п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України підлягає погашенню.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято у порушення норм матеріального та процесуального права, а отже підлягає скасуванню з прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1ст.198, п.1, п.4 ч.1ст.202, ч.2ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим - задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.12 у справі № 2а-578/12/0170/4 - скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

4. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим задовольнити частково.

5. Стягнути податкову заборгованість перед Державним бюджетом України з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надлан-М" у розмірі 170.30 грн на р/р 31114003700039 в дохід Держбюджету у м. Ялта, код платежу 11020300 (пдаток на прибуток) в УГК в АРК, МФО 824026, ОКПО 34740850.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта