Постанова

від 31.10.2012 по справі 2а-10493/12/0170/27

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2012 р. (16:36) Справа №2а-10493/12/0170/27

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., при секретарі судового засідання Залюбовської Л.В., за участю представників сторін:

від позивача - Барахоєв Т.Х., паспорт НОМЕР_1, на підставі наказу № 0012 від 04.01.09 р.,

від відповідача - Герасимов Д.О., довіреність № 150/10/10-024 від 05.03.12р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Конвент"

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Обставини справи: Приватне підприємство "Конвент" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АРК ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002491502 і №0002501502 від 26.10.2011 року, якими донараховано податкове зобов'язання у сумі 4103 грн., зменшено суму від'ємного значення на 19 355 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача про порушення ПП "Конвент" п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України є хибними і такими, що не відповідають чинному податковому законодавству та законодавству, що діяло на момент виникнення правовідносин.

Ухвалами суду від 26.09.2012 року відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив останні задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що в порушення п.198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201розділу V Податкового кодексу України позивачем до податкового кредиту податкової декларації за березень 2011р. включено суму ПДВ, відображену в отриманій податковій накладній від 02.04.2010 р., термін виписки якої перевищує 365 днів на загальну суму поставки 140750 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні").

Статтею 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено право податкових органів приймати рішення за наслідками перевірок платників податків, яким визначається сума податкового зобов'язання з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Приватне підприємство "Конвент" зареєстроване Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим (ЄДРПОУ 20676352), на податковий облік взяте в органах Державної податкової служи м. Євпаторія АРК ДПС, зареєстровано платником ПДВ 20.08.1997 року, свідоцтво № 00280042 (а.с. 5-6).

Як вбачається з матеріалів справи, 16 вересня 2011 року посадовою особою ДПІ у м. Євпаторії АРК ДПС проведено камеральну перевірку Приватного підприємства "Конвент", за результатом якої складено акт від 16.09.2011 року № 2078/15-02/20676352 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2011 року (надалі - Акт).

В ході перевірки зафіксовано висновки щодо порушення позивачем положень пункту 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено податковий кредит по ПДВ за березень 2011 року у сумі 23 458 грн.

За результатами здійсненої перевірки та на підставі Акту податковим органом стосовно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2011 року №0002491502, №0002501502, якими позивачу донараховано податкове зобов'язання у сумі 4103 грн., зменшено суму від'ємного значення на 19 355 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

Позивач, не погоджується з вищезазначеними повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними і не обґрунтованими та такими, що повністю не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим звернувся до суду.

З Акту встановлено, що висновки податкового органу щодо порушення ПП "Конвент" вимог податкового законодавства обґрунтовані наступним чином.

ПП "Конвент" до складу податкового кредиту податкової декларації за березень 2011 р. (від 26.08.2011 р. №55800) включена сума податку 23 458,00 грн., згідно податкової накладної від 02.04.2010 р. №270/2 на загальну суму поставки 140 750,00 грн. від ТОВ "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" (ЄДРПОУ 32036829), строк виписки якої перевищує 365 днів. Згідно даних реєстру отриманих податкових накладних за березень 2011 р. зазначена податкова накладна отримана ПП "Конвент" 02.04.2010 року. Враховуючи те, що строк виписки вищезазначеної податкової накладної перевищує 365 днів, а саме, від дня виписки податкової накладної (02.04.2010р.) до дня подання податкової декларації по ПДВ за березень 2011 р. (подана 26.08.2011р.) минуло 512 днів, згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України у ПП "Конвент" відсутнє право на включення в податковий кредит суми податку.

Таке порушення призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 19 355 грн. та завищення суми податкового кредиту по ПДВ за березень 2011 р. у сумі 23 458 грн.

Судом встановлено, що ПП "Конвент" включено до податкового кредиту за березень 2011 року суми податку на додану вартість згідно із податкової накладної, отриманої від постачальника у період відмінний від дати фактичної її виписки, на підставі ст. 15 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Так, у ході розгляду справи судом встановлено, що спір між сторонами виник внаслідок різного тлумачення сторонами приписів законодавства, що регулюють питання формування податкового кредиту поточного звітного періоду, зокрема, чи правомірними є дії позивача щодо формування податкового кредиту в березні 2011 року на підставі податкової накладної, складеної контрагентом позивача у квітні 2010 року.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались Законом України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР), Законом України від 21.12.2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181-ІІІ) та Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Між тим, застосовуючи до спірних правовідносин приписи Податкового кодексу України, відповідачем не враховується, що відповідно до п.1 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" цей Кодекс набрав чинності з 01.01.2011 року, а тому застосування до спірних правовідносин, тобто до вирішення питання про можливість включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, виписаної у 2010 році, приписів Податкового кодексу України, який набрав чинності лише з 01.01.2011 року, порушує принцип дії нормативно-правових актів у часі.

Поряд з цим, порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення, встановлені п. 7.4, 7.5, 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР у редакції, чинній на час здійснення господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит.

Відповідно до п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, законодавець не встановлює, що період виникнення права платника податку на податковий кредит та дата складання податкової накладної обов'язково збігаються у часі.

Обмеження існували лише щодо строків подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, а саме, такі заяви можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п.п.15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону № 2181-ІІІ).

В силу положень п.п.7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР).

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідач не оспорює розмір суми податку на додану вартість, сплаченої позивачем своєму контрагенту у попередньому звітному періоді, та що така сума підтверджена належно оформленою податковою накладною.

Відповідачем надано копії реєстрів отриманих податкових накладних за березень 2011 року, з яких вбачається, що податкова накладна, на підставі якої сформовано спірну суму податкового кредиту, ПП "Конвент" отримано в квітні 2010 року.

Відповідно до вимог Закону № 168/97-ВР, єдиною підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця товару належним чином оформленої податкової накладної.

Тобто, можливість включення відповідної суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту пов'язується з моментом отримання платником від контрагента належно оформленої податкової накладної.

Закон № 168/97-ВР містить пряму заборону на включення до податкового кредиту витрат, пов`язаних зі сплатою податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними чи іншими документами, передбаченими підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону.

Положення № 168/97-ВР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) не містили заборони на включення сум податку на додану вартість, сплачених платником податку у минулих звітних періодах, до складу податкового кредиту майбутніх звітних періодів у разі отримання від постачальника, зареєстрованого платником податку на додану вартість, належним чином оформлених податкових накладних. Відтак, у контролюючого органу відсутні правові підстави для застосовування строку давності до правовідносин щодо формування податкового кредиту.

Таким чином, суд не бере до уваги посилання податкового органу, як на підставу правомірності прийнятого ним рішення, на положення пункту 198.6 ст. 198 ПК України, де зазначено, що, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до частини 1 статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина 2 статті 72 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, законодавець в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, саме на суб'єкта владних повноважень покладає обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів та довести його недобросовісність.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АРК ДПС №0002491502 і №0002501502 від 26.10.2011 року підлягають задоволенню, оскільки, ПП "Конвент" не порушено граничний строк для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів), який встановлено підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону №2181-ІІІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 31.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 05.11.2012 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим ДПС №0002491502 і №0002501502 від 26.10.2011 року про визначення Приватному підприємству "Конвент"(ЄДРПОУ 20676352) податкового зобов'язання у сумі 4103 грн., зменшення суми від'ємного значення на 19 355 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкції в розмірі 1 грн.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства "Конвент" (ЄДРПОУ 20676352) судовий збір у розмірі 234,58 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим ДПС.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.