Постанова

від 20.11.2012 по справі 2а-11910/10/5/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2012 р. (12:54) Справа №2а-11910/10/5/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

за участю представників:

позивача - Герасименко Н.А., довіреність № 74 від 02.04.2012 року,

відповідача - Коверко І.С., довіреність № 16/9/10-0 від 20.08.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Партизан»

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в

частині,

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Партизан» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000952301/0 від 01.09.2010 року в частині визначення 423811,00 грн. штрафних санкцій з податку на додану вартість.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.10.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.11.2010 року у справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, у зв'язку з чим провадження по справі зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.10.2012 року провадження по справі поновлено з 18.10.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.11.2012 року первинного відповідача по справі замінено на його правонаступника - Сімферопольську міжрайонну державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.11.2012 року первинного позивача по справі замінено на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Партизан».

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 20.11.2012 року, наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись нате, що податковим органом безпідставно зроблено висновок про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» та ТОВ «Олімп Інвест 92». Позиція позивача мотивована тим, що вказані правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. За наслідками проведених господарських операцій контрагентами були виписані податкові накладні, за якими позивачем проведено оплату у повному обсязі з урахуванням податку на додану вартість. Крім того, позивачем було зазначено про те, що перевірку було проведено у 2010 році, а правочини вчинені у 2008 році. На час вчинення даних правочинів контрагенти були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість. Отже, позивач мав право на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» та ТОВ «Олімп Інвест 92».

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем необґрунтовано до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» та ТОВ «Олімп Інвест 92», оскільки вказані правочини мають ознаки нікчемності. Так, за наслідками зустрічної перевірки встановлено, що ТОВ «Олімп Інвест 92» має стан «9» (повідомлення про відсутність за місцем знаходження), а щодо ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» - рішенням суду скасовано державну реєстрацію даної юридичної особи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На час виникнення спірних правовідносин статус органів державної податкової служби було визначено Законом України «Про державну податкову службу в Україні», статтею 2 якого передбачалось, що основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Сімферопольською районною державною адміністрацією в АР Крим 28.11.1996 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Відкритого акціонерного товариства «Партизан». З 26.03.2010 року товариство перейменовано у Публічне акціонерне товариства «Паризан», відомості про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Вказані дані підтверджуються свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 441458 від 28.11.1996 року, свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 117074 від 31.08.2010 року, а також довідкою з ЄДРПОУ серії АА № 234745 від 03.09.2010 року (т.І а.с.186-187, 223).

Згідно з довідкою з ЄДРПОУ серії АА № 233401 від 14.04.2010 року (т.І, а.с.222) основним видами діяльності ВАТ «Партизан» є розведення птиці (КВЕД 01.24.0), вирощування зернових та технічних культур (КВЕД 01.11.0), розведення великої рогатої худоби (КВЕД 01.21.0), розведення інших тварин (КВЕД 01.25.0), будівництво будівель (КВЕД 45.21.1), роздрібна торгівля з лотків та на ринках (КВЕД 52.62.0).

Відповідно до п.2.1 Довідки про загальну інформацію щодо ВАТ «Партизан» та результати його діяльності за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року (т.І, а.с.106-113) ВАТ «Партизан» зареєстроване як платник ПДВ ДПІ в Сімферопольському районі та має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00713906 серії НВ 593518, дата видачі свідоцтва 16.07.1997 року. Індивідуальний податковий номер 008526401240.

ВАТ «Партизан» має свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість № 008526401240 серії НБ № 027135 від 05.02.2009 року, дата реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування 01.01.2009 року. Відповідно до даного свідоцтва ВАТ «Партизан» має право здійснювати такі види діяльності, як вирощування зернових та технічних культур, розведення великої рогатої худоби, розведення птиці та розведення інших тварин.

Повідомленням № 3531/10/23.02 від 05.07.2010 року податковим органом сповіщено позивача про проведення згідно з планом-графіком на ІІІ квартал 2010 року у період з 16.07.2010 року по 05.08.2010 року виїзної планової документальної перевірки ВАТ «Паризан» (т.І, а.с.103).

На проведення перевірки посадовим особам Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим 26.07.2010 року було видано направлення № 286/23-1, яке перед початком проведення перевірки було вручено співробітникам позивача під розписку (т.І, а.с.104).

На підставі зазначеного вище, з 26.07.2010 року по 13.08.2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Партизан» (ЄДРПОУ 00852648) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 1511/23-02/00852648 від 20.08.2010 року (т.І, а.с.119-184).

В ході перевірки встановлені ознаки нікчемності правочинів між ВАТ «Партизан» та ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія», ТОВ «Олімп Інвест 92», що призвело до порушень ч.1, с.5 ст. 203, ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійсненим ВАТ «Партизан» з ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія», ТОВ «Олімп Інвест 92».

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижений податок на додану вартість по спецдекларації (п.11.21) на суму 423811,00 грн.

Висновки перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтовані наступним.

За даними перевірки встановлені взаємовідносини ВАТ «Партизан» з ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» щодо поставки сільськогосподарської продукції (патоки цукрової, макухи, шпроту соняшника).

Відповідно до бази даних податкової інспекції встановлено, що Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 року по справі №2-а-4709/09/0470 визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» (ЄДРПОУ 35609558), припинено юридичну особу ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія», що зареєстроване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.ім. Газети «Правда», буд. 67.

Відповідно до Наказу ДПА України від 18.04.2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні роз шифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» здійснено співставлення податкових зобов'язань ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» та податкового кредиту ВАТ «Партизан». За даними співставлення встановлено, що ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» не включено до податкових зобов'язань реалізацію ТМЦ (шпрот, макуха соняшника, патока) на адресу ВАТ «Партизан».

Таким чином, в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені договори відповідно до п.п.1,2 ст. 215, п.п.1,5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відповідно до руху рахунку 26011785 АППБ «Аваль» та рахунку 2604491 АППБ «Аваль» сплата ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» за сільськогосподарську продукцію проведено на загальну суму 2540940,40 грн.

ВАТ «Партизан» надано до перевірки податкові накладні, що були видані ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» на суму 2540940,40 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що ВАТ «Партизан» придбано від ТОВ «Олімп Інвест 92» (ЄДРПОУ 35941361) товар (ТКР) на суму 1033,33 грн. та ПДВ 206,67 грн. До перевірки надано податкову накладну № 2417 від 19.12.2008 року на суму 1033,00 грн. та ПДВ - 206,67 грн.

Відповідно до інформації, отриманої від ДПІ в м. Сімферополі 18.05.2010 року за № 3320/7/23-2, провести зустрічну перевірку ТОВ «Олімп Інвест 92» не має можливості, оскільки відповідно до бази даних податкової інспекції встановлено, що підприємство має стан «9) (повідомлення про відсутність за місцем знаходження). ТОВ «Олімп Інвест 92» зареєстроване 22.05.2008 року, потім перереєстровано двічі у ТОВ «Ексім Груп» 16.06.2009 року та ТОВ «Торговий дім «Іріда Стиль» 19.04.2010 року. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 14.04.2010 року.

З огляду на зазначене податковим органом зроблено висновок про те, що укладений між ВАТ «Партизан» та ТОВ «Олімп Інвест 92» договір не спричиняє настання правових наслідків.

Виходячи з вищевикладеного, ВАТ «Партизан» у порушення п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.6, п.п.7.4.5, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. Закону України «Про податок на додану вартість» необґрунтовано завищено податковий кредит по операціям з ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» та ТОВ «Олімп Інвест 92» у сумі 423811,00 грн., у тому числі за лютий 2008 року у сумі 66753,00 грн., березень 2008 року - 41772,99 грн., квітень 2008 року - 96136,00 грн., травень 2008 року - 7925,00 грн., червень 2008 року - 40715,00 грн., липень 2008 року - 49558,00 грн., серпень 2008 року - 33593,00 грн., вересень 2008 року -30521,00 грн., жовтень 2008 року - 29902,00 грн., листопад 2008 року - 26728,00 грн., грудень 2008 року - 207,00 грн.

Акт перевірки підписаний представниками позивача із запереченнями.

На підставі даних акту перевірки № 1511/23-02/00852648 від 20.08.2010 року податковим органом 01.09.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000952301/0 про донарахування грошового зобов'язання в сумі 5696,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 443261,00 грн. (а.с.101).

Не погодившись з названим податковим повідомленням-рішенням, позивачем було його оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Під час розгляду справи судом перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства та встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону № 168 об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Статтею 81 Закону № 168 було визначено спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 Закону № 168 резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (п. 81.2 ст. 8 81 Закону № 168).

Пунктом 81.5 ст. ст. 81 Закону № 168 передбачалось, що платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари (послуги) у сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку у загальному порядку.

У відповідності до п.1.7. Закону № 168 податковим кредитом визначалась сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, загальний порядок його нарахування передбачались ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Проаналізувавши наведені вище норми податкового законодавства, суд дійшов висновку, що достатньою підставою для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Суд зауважує, що Законом України «Про податок на додану вартість» були передбачені певні обмеження щодо формування податкового кредиту. Так, згідно з п. п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 цього Закону суми, віднесені до складу податкового кредиту, мають бути обов'язково підтверджені відповідними документами, в тому числі податковими накладними. В разі недотримання цього правила платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством.

Однак, суд зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Так, згідно даних акту перевірки, позивачем необґрунтовано до складу податкового кредиту віднесені суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, що були виписані ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» та ТОВ «Олімп Інвест 92». Висновки податкового органу обґрунтовані тим, що вказані правочини мають ознаки нікчемності, а отже, не створюють правових наслідків, у тому числі щодо формування на їх підставі податкового кредиту.

Судом було перевірено доводи відповідача в зазначеній частині та було встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» (постачальник) було укладено низку угод щодо поставки сільськогосподарської продукції, а саме:

№ 2008/01-28 від 28.01.2008 року (т.І, а.с.228), предметом якого є поставка макухи та шпрот соняшника у кількості 1000 тон,

№ 2008/04-04 від 04.04.2008 року (т.І, а.с.236-237), предметом якого є поставка патоки цукрової у кількості 100 тон,

№ 2008/10-21 від 21.10.2008 року (т.І, а.с.239-240), предметом якого є поставка патоки цукрової у кількості 100 тон.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Олімп Інвест 92» (постачальник) у грудні 2008 року було укладено угоду щодо поставки

турбокомпресору ТКР 8,5 С6 у кількості 1 штука.

З метою встановлення обставин щодо дійсності правочинів, укладених ВАТ «Партизан» з ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» та ТОВ «Олімп Інвест 92», судом по справі було призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої було доручено ТОВ «Центр судових експертиз».

За наслідками проведеної експертизи ТОВ «Центр судових експертиз» складено висновок № 10/11 від 03.10.2012 року (т.ІІ, а.с.157-174), яким підтверджено:

- отримання ПАТ «Партизан» товарів (матеріалів сільськогосподарського призначення та запасних частин) загальною вартістю 2542180,40 грн., у тому числі ПДВ 423696,74 грн., від ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» та ТОВ «Олімп Інвест 92» за 2008 рік, на придбання яких вказаними постачальниками видані податкові накладні.

Всі вказані вище товари відображені в складському обліку ПАТ «Партизан», окрім макухи соняшникової у кількості 0,1 т вартістю 180,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 30,00 грн.;

- сплата грошових коштів в розмірі 2542180,40 грн., у тому числі ПДВ 423696,74 грн., на користь ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» та ТОВ «Олімп Інвест 92» за отримані товарно-матеріальні цінності;

- використання у господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей (шпроту, макухи тощо), отриманих від ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» та ТОВ «Олімп Інвест 92» на загальну суму 2542180,40 грн., у тому числі ПДВ 423696,74 грн.

Висновки щодо отримання позивачем товарів від контрагентів та оплата їх вартості зроблені експертом за наслідками вивчення первинних документів бухгалтерського та податкового обліку ПАТ «Партизан», зокрема: накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, квитанцій до прибуткових ордерів, посвідчень на відрядження водіїв, звітів про використання коштів на відрядження тощо.

Вказані документи були долучені судом до матеріалів справи та досліджені під час судового розгляду справи.

Висновки щодо використання позивачем у своїй господарській діяльності товарів, отриманих від контрагентів, зроблені експертом за наслідками вивчення первинних документів бухгалтерського та податкового обліку ПАТ «Партизан», зокрема: звітів по кормах, відомостей витрачання кормів, відомостей на внутрішнє переміщення, накладних на внутрішнє переміщення, карток кількісно-сумового обліку ТМЦ, відомостей на видачу заробітної плати у натуральній формі, відомостей на видачу орендної плати у натуральній формі, звітів РРО, касових документів), а також регістрів бухгалтерського обліку.

Розглянувши висновок експертизи № 10/11 від 03.10.2012 року, співставивши викладені в ньому дані з наявними в матеріалах справи документами, нормами законодавства, суд вважає їх обґрунтованими та приймає до уваги при прийнятті рішення у справі.

Що стосується висновків перевірки про те, що правочини, укладені позивачем з названими вище контрагентами, мають ознаки нікчемності, оскільки рішенням суду скасовано державну реєстрацію ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія», припинено його діяльність та анульовано свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ, а також до бази даних податкової інспекції внесено дані, що ТОВ «Олімп Інвест 92» має стан «9» (повідомлення про відсутність за місцем реєстрації), то суд зазначає наступне.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців представляє собою засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно з ч.2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається з даних акту перевірки № 1511/23-02/00852648 від 20.08.2010 року, рішення про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та про припинення ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» прийнято Дніпропетровським окружним адміністративним судом 22.05.2009 року.

В той час, як правочин між позивачем та ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія», наслідком якого стало формування податкового кредиту, було вчинено у 2008 році.

На час складення податкових накладних, які були виписані на адресу позивача, ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість згідно із свідоцтвом серії № 100082219 від 11.12.2007 року (т.І, а.с.231).

З огляду на зазначене, необґрунтованими є висновки податкового органу щодо відсутності у позивача права на податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія».

Крім того, за даними акту перевірки, провести зустрічну перевірку ТОВ «Олімп Інвест 92» не має можливості, оскільки відповідно до бази даних податкової інспекції встановлено, що підприємство має стан «9» (повідомлення про відсутність за місцем знаходження). ТОВ «Олімп Інвест 92» зареєстроване 22.05.2008 року, потім перереєстровано двічі у ТОВ «Ексім Груп» 16.06.2009 року та ТОВ «Торговий дім «Іріда Стиль» 19.04.2010 року. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 14.04.2010 року.

Однак, вказані відомості не мають відношення до податкової накладної № 2417, оскільки складена вона ТОВ «Олімп Інвест 92» 19.12.2008 року, тобто до внесення у базу даних податкової інспекції інформації про відсутність контрагента за місцем реєстрації та до анулювання його реєстрації в якості платника ПДВ.

Враховуючи зазначене вище, позивач мав право на включення до складу податкового кредиту грудня 2008 року суми у розмірі 207,00 грн., сплаченої відповідно до податкової накладеної № 2417 від 19.12.2008 року.

Отже, за підсумками обставин, встановлених під час розгляду справи, суд вважає необґрунтованими висновки перевірки щодо завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» та ТОВ «Олімп Інвест 92».

Приймаючи до уваги, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства спростовано, безпідставним є застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 423811,00 грн.

Застосування податковим органом до позивача штрафних фінансових санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000952301/0 від 01.09.2010 року є протиправним ще й з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції застосовані до позивача на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (чинному на момент складення оскаржуваного рішення, далі по тексту - Закон № 2181).

Згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181 у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Тобто, вказаною нормою передбачалось застосування штрафних санкцій до платника податків у випадку встановлення заниження податкового зобов'язання, яким є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п.1.2 ст. 1 Закону № 2181).

Проте, у сільськогосподарських підприємств, яким, як зазначалось вище, є позивач, відсутній обов'язок сплати до бюджету податку на додану вартість в силу положень п.11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Даною нормою було передбачено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Вказана позиція суду підтверджується також тим, що в податковому повідомленні-рішенні № 0000952301/0 від 01.09.2010 року відсутня сума донарахування податковим органом суми податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за порушення п.11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 423811,00 грн. є протиправним також з тих підстав, що штрафні санкції застосовані у розмірі 100%, в той час як у відповідності до положень п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181 максимальний розмір штрафних санкцій, що може бути застосований до платника податку, становить 50%.

Відтак, податкове повідомлення-рішення № 0000952301/0 від 01.09.2010 року в частині застосування до ВАТ «Партизан» 423811,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість є таким, що прийнято Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі АР Крим протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи те, що рішення по справі ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.11.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 26.11.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Сімферопольському районі АР Крим № 0000952301/0 від 01.09.2010 року в частині застосування до ВАТ «Партизан» 423811,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість

3.Стягнути з державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Партизан» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.