Ухвала

від 11.03.2013 по справі 2а-11910/10/5/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11910/10/5/0170

11.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Мунтян О.І.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Публічного акціонерного товариства "Партизан"- Герасименко Ніна Анатоліївна, довіреність б/н від 02.04.12

представник відповідача, Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - Одабаші Алі Ахтемович, довіреність № 10/9/10-0 від 10.07.12

розглянувши матеріали справи №2а-11910/10/5/0170 за апеляційною скаргою Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 20.11.12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Партизан" (вул. Мира, буд.40,Журавлівка,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97512)

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Бєлова, 2 а, Мирне, м. Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2012 року задоволено адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Партизан" до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Сімферопольському районі АР Крим № 0000952301/0 від 01.09.2010 року в частині застосування до ВАТ «Партизан» 423811,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість

Стягнуто з державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Партизан» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.11.12 та прийняти нове рішення по справі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2012 року залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засідання наполягав на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2012 року та прийнятті нового рішення.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а саме: ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.3 ч. 3 ст. 2, ч.4, ч.5 ст.11, ст.86, ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відкрите акціонерне товариство «Партизан» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000952301/0 від 01.09.2010 року в частині визначення 423811,00 грн. штрафних санкцій з податку на додану вартість.

28.11.1996 року Відкрите акціонерне товариство «Партизан» зареєстровано у якості юридичної особи. З 26.03.2010 року товариство перейменовано у Публічне акціонерне товариства «Паризан», відомості про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Вказані дані підтверджуються свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 441458 від 28.11.1996 року, свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 117074 від 31.08.2010 року, а також довідкою з ЄДРПОУ серії АА № 234745 від 03.09.2010 року (т.1 а.с.186-187, 223).

Відповідно до п.2.1 Довідки про загальну інформацію щодо ВАТ «Партизан» та результати його діяльності за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року (т.1, а.с.106-113) ВАТ «Партизан» зареєстроване як платник ПДВ ДПІ в Сімферопольському районі та має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00713906 серії НВ 593518, дата видачі свідоцтва 16.07.1997 року. Індивідуальний податковий номер 008526401240.

ВАТ «Партизан» має свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість № 008526401240 серії НБ № 027135 від 05.02.2009 року, дата реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування 01.01.2009 року. Відповідно до даного свідоцтва ВАТ «Партизан» має право здійснювати такі види діяльності, як вирощування зернових та технічних культур, розведення великої рогатої худоби, розведення птиці та розведення інших тварин.

Повідомленням № 3531/10/23.02 від 05.07.2010 року податковим органом сповіщено позивача про проведення згідно з планом-графіком на ІІІ квартал 2010 року у період з 16.07.2010 року по 05.08.2010 року виїзної планової документальної перевірки ВАТ «Паризан» (т.1, а.с.103).

На проведення перевірки видано направлення №286/23-1, яке перед початком проведення перевірки вручено співробітникам позивача під розписку (т.1, а.с.104).

З 26.07.2010 року по 13.08.2010 року посадовими особами відповідача проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Партизан» (ЄДРПОУ 00852648) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року.

За наслідками перевірки складено акт №1511/23-02/00852648 від 20.08.2010 року (т.1, а.с.119-184). Відповідно до висновків акту встановлені ознаки нікчемності правочинів між ВАТ «Партизан» та ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія», ТОВ «Олімп Інвест 92», що призвело до порушень ч.1, с.5 ст. 203, ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійсненим ВАТ «Партизан» з ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія», ТОВ «Олімп Інвест 92».

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижений податок на додану вартість по спецдекларації (п.11.21) на суму 423811,00 грн.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

За даними перевірки встановлені взаємовідносини ВАТ «Партизан» з ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» щодо поставки сільськогосподарської продукції (патоки цукрової, макухи, шпроту соняшника).

Відповідно до бази даних податкової інспекції встановлено, що Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 року по справі №2-а-4709/09/0470 визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» (ЄДРПОУ 35609558), припинено юридичну особу ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія», що зареєстроване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.ім. Газети «Правда», буд. 67.

Відповідно до Наказу ДПА України від 18.04.2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні роз шифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» здійснено співставлення податкових зобов'язань ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» та податкового кредиту ВАТ «Партизан». За даними співставлення встановлено, що ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» не включено до податкових зобов'язань реалізацію ТМЦ (шпрот, макуха соняшника, патока) на адресу ВАТ «Партизан».

Таким чином, в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. З урахуванням чого відповідачем зроблено висновок, що зазначені договори відповідно до п.п.1,2 ст. 215, п.п.1,5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відповідно до руху рахунку 26011785 АППБ «Аваль» та рахунку 2604491 АППБ «Аваль» сплата ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» за сільськогосподарську продукцію проведено на загальну суму 2540940,40 грн.

ВАТ «Партизан» надано до перевірки податкові накладні, що видані ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» на суму 2540940,40 грн.

Також перевіркою встановлено придбання позивачем у ТОВ «Олімп Інвест 92» товар (ТКР) на суму 1033,33 грн. та ПДВ 206,67 грн. До перевірки надано податкову накладну № 2417 від 19.12.2008 року на суму 1033,00 грн. та ПДВ - 206,67 грн.

Відповідно до інформації, отриманої від ДПІ в м. Сімферополі 18.05.2010 року за № 3320/7/23-2, провести зустрічну перевірку ТОВ «Олімп Інвест 92» не має можливості, оскільки відповідно до бази даних податкової інспекції встановлено, що підприємство має стан « 9) (повідомлення про відсутність за місцем знаходження). ТОВ «Олімп Інвест 92» зареєстроване 22.05.2008 року, потім перереєстровано двічі у ТОВ «Ексім Груп» 16.06.2009 року на ТОВ «Торговий дім «Іріда Стиль» 19.04.2010 року. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 14.04.2010 року.

З урахуванням чого, податковим органом зроблено висновок про те, що укладений між ВАТ «Партизан» та ТОВ «Олімп Інвест 92» договір не спричиняє настання правових наслідків.

Виходячи з вищевикладеного, ВАТ «Партизан» у порушення п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.6, п.п.7.4.5, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. Закону України «Про податок на додану вартість» необґрунтовано завищено податковий кредит по операціям з ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» та ТОВ «Олімп Інвест 92» у сумі 423811,00 грн., у тому числі за лютий 2008 року у сумі 66753,00 грн., березень 2008 року - 41772,99 грн., квітень 2008 року - 96136,00 грн., травень 2008 року - 7925,00 грн., червень 2008 року - 40715,00 грн., липень 2008 року - 49558,00 грн., серпень 2008 року - 33593,00 грн., вересень 2008 року -30521,00 грн., жовтень 2008 року - 29902,00 грн., листопад 2008 року - 26728,00 грн., грудень 2008 року - 207,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000952301/0 від 01.09.2010 р. про донарахування грошового зобов'язання в сумі 5696,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 443261,00 грн. (т.1 а.с.101).

Спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, отже слід керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Статтею 81 Закону № 168 було визначено спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.

Згідно з п.81.1 ст.81 Закону №168 резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п.81.2 ст.81 Закону №168, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Пунктом 81.5 ст. ст.81 Закону №168 передбачалось, що платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари (послуги) у сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку у загальному порядку.

У відповідності до п.1.7. Закону № 168 податковим кредитом визначалась сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону №168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, достатньою підставою для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно з п. п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168 суми, віднесені до складу податкового кредиту, мають бути обов'язково підтверджені відповідними документами, в тому числі податковими накладними. В разі недотримання цього правила платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством.

Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону №168 необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Згідно акту перевірки, на думку відповідача позивачем необґрунтовано до складу податкового кредиту віднесені суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, що виписані ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» та ТОВ «Олімп Інвест 92». Висновки податкового органу обґрунтовані тим, що вказані правочини мають ознаки нікчемності, а отже, не створюють правових наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» (постачальник) укладено низку угод щодо поставки сільськогосподарської продукції, а саме: № 2008/01-28 від 28.01.2008 року (т.1 а.с.228), предметом якого є поставка макухи та шпрот соняшника у кількості 1000 тон; № 2008/04-04 від 04.04.2008 року (т.1, а.с.236-237), предметом якого є поставка патоки цукрової у кількості 100 тон; №2008/10-21 від 21.10.2008 року (т.1, а.с.239-240), предметом якого є поставка патоки цукрової у кількості 100 тон.

Також між позивачем (покупець) та ТОВ «Олімп Інвест 92» (постачальник) у грудні 2008 року укладено угоду щодо поставки турбокомпресору ТКР 8,5 С6 у кількості 1 штука.

З метою встановлення обставин щодо дійсності правочинів, укладених ВАТ «Партизан» з ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» та ТОВ «Олімп Інвест 92», судом першої інстанції було призначено судово-бухгалтерську експертизу.

Згідно висновку експерта №10/11 від 03.10.2012 року (т.2, а.с.157-174) первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку позивача підтверджено отримання ПАТ «Партизан» товарів (матеріалів сільськогосподарського призначення та запасних частин) загальною вартістю 2 542 180,40 грн., у тому числі ПДВ 423 696,74 грн., від ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» та ТОВ «Олімп Інвест 92» за 2008 рік, на придбання яких вказаними постачальниками видані податкові накладні.

Всі вказані вище товари відображені в складському обліку ПАТ «Партизан», окрім макухи соняшникової у кількості 0,1т вартістю 180,00грн., у тому числі ПДВ в сумі 30,00грн.

Що стосується висновків перевірки про те, що правочини, укладені позивачем з названими вище контрагентами, мають ознаки нікчемності, оскільки рішенням суду скасовано державну реєстрацію ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія», припинено його діяльність та анульовано свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ, а також до бази даних податкової інспекції внесено дані, що ТОВ «Олімп Інвест 92» має стан « 9» (повідомлення про відсутність за місцем реєстрації), то суд зазначає наступне.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців представляє собою засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно з ч.2 ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається з даних акту перевірки №1511/23-02/00852648 від 20.08.2010 року, рішення про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та про припинення ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» прийнято Дніпропетровським окружним адміністративним судом 22.05.2009 року.

В той час, як правочин між позивачем та ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія», наслідком якого стало формування податкового кредиту, було вчинено у 2008 році.

На час складення податкових накладних, які були виписані на адресу позивача, ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість згідно із свідоцтвом серії № 100082219 від 11.12.2007 року (т.1, а.с.231).

Отже, необґрунтованими є висновки податкового органу щодо відсутності у позивача права на податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія».

За даними акту перевірки, провести зустрічну перевірку ТОВ «Олімп Інвест 92» не має можливості, оскільки відповідно до бази даних податкової інспекції встановлено, що підприємство має стан « 9» (повідомлення про відсутність за місцем знаходження). ТОВ «Олімп Інвест 92» зареєстроване 22.05.2008 року, потім перереєстровано двічі у ТОВ «Ексім Груп» 16.06.2009 року та ТОВ «Торговий дім «Іріда Стиль» 19.04.2010 року. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 14.04.2010 року.

Але, вказані відомості не мають відношення до податкової накладної №2417, оскільки складена вона ТОВ «Олімп Інвест 92» 19.12.2008 року, тобто до внесення у базу даних податкової інспекції інформації про відсутність контрагента за місцем реєстрації та до анулювання його реєстрації в якості платника ПДВ.

Сумуючи наведене, позивач мав право на включення до складу податкового кредиту грудня 2008 року суми у розмірі 207,00 грн., сплаченої відповідно до податкової накладеної № 2417 від 19.12.2008 року.

Отже, за підсумками обставин, встановлених під час розгляду справи, суд вважає необґрунтованими висновки перевірки щодо завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» та ТОВ «Олімп Інвест 92».

Враховуючи спростування висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства неправомірними є застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 423811,00 грн.

Також щодо застосування податковим органом до позивача штрафних фінансових санкцій слід зазначити наступне.

Як вбачається зі змісту податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції застосовані до позивача на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ.

Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181 у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Вказаною нормою передбачалось застосування штрафних санкцій до платника податків у випадку встановлення заниження податкового зобов'язання, яким є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п.1.2 ст. 1 Закону № 2181).

Але у сільськогосподарських підприємств відсутній обов'язок сплати до бюджету податку на додану вартість в силу положень п.11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Даною нормою було передбачено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Вказане також підтверджується тим, що в податковому повідомленні-рішенні №0000952301/0 від 01.09.2010 року відсутня сума донарахування податковим органом суми податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за порушення п.11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2012 року по справі №2а-11910/10/5/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 березня 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко