Постанова

від 30.11.2012 по справі 2а-2690/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2012 р. Справа № 2а-2690/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Мельничуку Є.С.

за участю: представника позивача - Бабак А.В., представника відповідача - Терьохіної Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом:

приватного підприємства "Інтекс"

до відповідача: Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000692301 від 17.08.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Інтекс» звернулося в суд із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Косівському районі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000692301 від 17.08.2012р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення податкового органу винесене з порушенням закону, базується на висновках акту перевірки, які носять характер суб'єктивних припущень, зокрема, відповідач безпідставно дійшов висновку про факт нікчемності правочинів укладених з контрагентами позивача ТОВ «Компанія Аміна» та ТДВ «ШБУ-60», внаслідок чого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за грудень 2011 року на суму 57170,00 гривні за основним платежем та нараховано штрафні санкції в сумі 14293,00грн. Вважає таке податкове повідомлення - рішення необґрунтованим та просить суд визнати його недійсним.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечила з мотивів наведених у письмовому запереченні (а.с. 74-78).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні та витребувані докази, судом встановлено наступне.

В період з 01.08.2012 року по 02.08.2012 року ДПІ у Косівському районі проведено документальну невиїзну перевірку приватного підприємства «Інтекс» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, що мала правові відносини з платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Аміна».

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт за №591/22-0/32567924 від 08.08.2012 р., у відповідності до висновків якого податковим органом встановлено порушення позивачем вимог законодавства:

- ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Інтекс» при продажі товарів ТДВ «Шляхово-будівельному управлінню №60» у грудні 2011 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків;

- ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Інтекс» при придбанні товарів (послуг) в ТОВ «Компанія Аміна», які були передані в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1, п. 187.3 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 57170,00 грн. за грудень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки в зв'язку з встановленими порушеннями, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000692301 від 17.08.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 71463,00 грн. в тому числі 57170,00 грн. за основним платежем та 14293,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Актом перевірки встановлено, що ПП «Інтекс» в грудні 2011 року завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 163295,00 грн., оскільки операції із продажу товарів ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» здійснені за відсутності на думку податкового органу необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської операції.

Вказане зменшення вплинуло на розмір податкового кредиту позивача та розмір грошового зобов'язання донарахованого ДПІ в Косівському районі згідно податкового повідомлення-рішення, яке оскаржується.

Податковим органом встановлено, що ПП «Інтекс» було відвантажено товарно-матеріальні цінності (бітум, дизельне пальне) на суму 979768,38 грн., в тому числі ПДВ 163294,75 грн., однак враховуючи відсутність основних фондів, складських приміщень, резервуарів для зберігання дизпалива, технічного персоналу, засобів для транспортування податковий орган дійшов висновку про необхідність зменшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість ПП «Інтекс» в розмірі 163294,75 грн.

Однак, такі висновки ДПІ в Косівському районі є невірними, оскільки ґрунтуються на припущеннях осіб, які здійснювали перевірку, а також без врахування всіх обставин, які мали значення прийняття таких висновків.

Як встановлено судом, у відповідності до договору №135 від 28 листопада 2011 року укладеному між ПП «Інтекс» та Товариством з додатковою відповідальністю «Шляхово-будівельне управління №60» (надалі - ТДВ «ШБУ-60»), позивачем у грудні 2011 року здійснювались поставки товарно-матеріальних цінностей ТДВ «ШБУ-60».

Факт наявності у позивача видаткових накладних ПП «Інтекс» на реалізацію товарно-матеріальних цінностей для ТДВ «ШБУ-60» не заперечується податковим органом та досліджувався при проведенні перевірки, що висвітлено у розділі 3.1.1 акту (а.с. 38). Крім цього, проведення таких операцій підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, зокрема, податковими накладними виписаними ПП «Інтекс» на одержувача ТДВ «ШБУ-60» (а.с. 79-90).

При цьому, для встановлення фактичного проведення таких операцій позивачу було запропоновано подати додаткові докази, які б свідчили про реальність проведених операцій. Зокрема, суду було надано для підтвердження можливості транспортування товару належним чином завірені копії договору №ТП 21-2 від 05 вересня 2010 року, укладеного із перевізником - приватним підприємцем ОСОБА_3 Крім цього, можливість транспортування товару також підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними (а.с. 173, 178), що спростовує висновки податкового органу зазначені у акті перевірки щодо неможливості транспортування товару згідно договору №135 від 28 листопада 2011 року.

Слід зазначити, що у відповідності до довідки №78/22-2/03449775 від 11.06.2012 року «Про результати звірки ТДВ «ШБУ №60» щодо підтвердження відомостей, отриманих від ПП «Інтекс», яке мало правові відносини з платником податків за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року» перевіркою, яку проводила ДПІ у м. Чернівцях не встановлено розбіжностей з відомостями отриманими від ПП «Інтекс» за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року та встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей отриманих від ПП «Інтекс», яке мало правові відносини з платником податків (а.с. 69-71).

Вказані вище обставини свідчать про те, що податковим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0000692301 від 17.08.2012р. не взято до уваги обставини, які мають значення для встановлення правомірності формування податкового кредиту позивачем за грудень 2011 року та безпідставно зменшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 163294,75 грн.

Щодо взаємовідносин ПП «Інтекс» із контрагентом ТОВ «Компанія Аміна» слід зазначити наступне.

В акті перевірки, як на обставини, які свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства, міститься посилання на акт перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва №665/23-522-30862432 від 24.02.2012 року (а. с. 59-62), яким зафіксовано неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Аміна» щодо підтвердження господарських операцій із ПП «Інтекс» в зв'язку з відсутністю за місцем знаходження, а також інформації про непричетність ОСОБА_4 до здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Компанія Аміна». Крім цього, зазначено, що декларація з податку на додану вартість за грудень 2011 року подана ТОВ «Компанія Аміна» із нульовими показниками.

Таким чином, податковим органом зроблено висновок, що ТОВ «Компанія Аміна» не мало можливості здійснювати операції з реалізації товарів контрагентам - покупцям.

В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, відтак зроблені висновки, що зазначені договори відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Таким чином, податковим органом зроблено висновки, що правочини вчинені ТОВ «Компанія Аміна» та ПП «Інтекс» у грудні 2011 року не спричинили реальне настання наслідків, самі правочини містять ознаки нікчемності і відповідно суми податку на додану вартість в розмірі 220465,46 грн. сплачені позивачем ТОВ «Компанія Аміна» при здійснені операцій безпідставно включені позивачем до податкового кредиту за грудень 2011 року, а сума податку на додану вартість за цей період (з врахуванням зменшення суми податкового зобов'язання по взаємовідносинах із ТДВ «ШБУ-60» на 163294,75 грн.) підлягає відповідному збільшенню на 57170,00 грн.

З вказаного приводу, слід зазначити наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Аміна» зареєстровано як юридичну особу 25.04.2000 року Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією.

У відповідності до свідоцтва №35583737 від 18 травня 2000 року ТзОВ «Компанія Аміна» зареєстрована Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва, як платник податку на додану вартість.

У відповідності до укладеного договору № 12/09-1 від 11 листопада 2011 року ТОВ «Компанія Аміна» зобов'язувалось систематично постачати та передавати у власність ПП «Інтекс» товар різного асортименту.

На виконання умов договору у грудні 2011 року ТОВ «Компанія Аміна» здійснила постачання товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1524444,50 грн., в тому числі з врахування податку на додану вартість 220465,46 грн.

На підтвердження вчинення зазначених операцій представниками позивача та відповідача надано суду копії видаткових накладних ТОВ «Компанія Аміна» на реалізацію товарно-матеріальних цінностей для ПП «Інтекс», які також досліджувались податковим органом при здійсненні перевірки. Крім цього, проведення таких операцій підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними виписаними ТОВ «Компанія Аміна» (а.с. 14-19, 99-125). Також, в матеріалах справи міститься підтвердження здійснення оплати позивачем за поставлений товар (а.с. 126-128). Крім цього, на спростування тверджень відповідача щодо неможливості здійснювати транспортування товару, оскільки у сторін договору відсутні необхідні виробничі засоби, суду подано копії товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт транспортування товару згідно зазначеного договору, а тому твердження про те, що товар від продавця до покупця не передавався в зв'язку з його відсутністю є безпідставним. Також податковим органом не взято до уваги, що фактично в подальшому товар реалізовувався позивачем ТДВ «ШБУ - 60», що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи по суті.

Щодо посилання відповідача на акт перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва №665/23-522-30862432 від 24.02.2012 року щодо неможливості проведення зустрічної перевірки ТОВ «Компанія Аміна», слід зазначити, що перевірка контрагента позивача здійснена у лютому 2012 року. Відсутність за місцем знаходження ТОВ «Компанія Аміна» на момент проведення перевірки не може свідчити про таку відсутність контрагента станом на момент вчинення операцій, а саме у грудні 2011 року.

Також, необхідно вказати, що невідображення ТОВ «Компанія Аміна» у податковій звітності сум податкових зобов»язань за грудень 2011 року не є підставою для відповідальності позивача, а може тягнути негативні наслідки виключно для платника податків, який таке порушення допустив.

Слід зазначити, що на момент вчинення поставки та видачі податкових накладних, сам позивач та контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ, їм було видано відповідні свідоцтва.

Спеціальним законом, який визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету на час виникнення правовідносин був Податковий кодекс України.

Відповідно до пп.14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що на момент укладання договору та видачу податкових накладних, сам позивач та контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ, їм було видане відповідні свідоцтва, на час укладення спірних правочинів позивач та його контрагенти були зареєстровані як юридичні особи, формування податкового кредиту відбувалось на підставі належно оформлених податкових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи.

При здійсненні перевірки податковим органом безпідставно не взято до уваги та не перевірено факт виконання угод між контрагентами.

При цьому, слід зауважити, що обрання такого виду перевірки як документальна невиїзна перевірка унеможливила для податкового органу фактичне здійснення перевірки позивача, щодо наявності залишків товарно-матеріальних цінностей, які були ним отримані від контрагента. Висновки ж податкового органу щодо укладення угод без мети реального настання наслідків ґрунтуються виключно на припущеннях осіб, які здійснили таку перевірку.

Таким чином, за умови, що податковим органом не доведено, що відомості, які містяться в документах, які стали підставою для формування податкового кредиту, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також відсутності доказів, що відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за грудень 2011 року з врахуванням здійснених господарських операцій із ТОВ «Компанія Аміна». При цьому, збільшення податковим органом грошового зобов'язання позивачу за платежем податок на додану вартість в розмірі 71463,00 грн. в тому числі 57170,00 грн. за основним платежем та 14293,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями є необґрунтованим.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З врахуванням викладеного, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000692301 від 17.08.2012 р. не ґрунтується на нормах права, внаслідок чого підлягає визнанню недійсним.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в Косівському районі №0000692301 від 17.08.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "Інтекс", код 32567924, сплачений судовий збір в сумі 714 (сімсот чотирнадцять) грн. 63 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку і строки встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Григорук О.Б.