Постанова

від 26.11.2012 по справі 2а/1270/8258/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8258/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Прудника С.В.

при секретарі: Бондар Ю.М.

за участю сторін:

представника позивача Комарова Д.В.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби до Державного відкритого акціонерного Луганського ремонтно-будівельного товариства про стягнення заборгованості у розмірі 81 878,89 грн. з рахунків у банках ,-

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби до Державного відкритого акціонерного Луганського ремонтно-будівельного товариства про стягнення заборгованості у розмірі 81 878,89 грн. з рахунків у банках.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державне відкрите акціонерне Луганське ремонтно-будівельне товариство зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.02.1997, номер запису 1382 120 0000 008676. Підприємство перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в Артемівському районі у місті Луганську з 27.12.1991.

У зв'язку із несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань у відповідача станом на 04.10.2012 утворилася податкова заборгованість перед бюджетом в сумі 81 253,60 грн.:

- з податку на прибуток у розмірі 16 285,26 грн.;

- з податку на додану вартість у розмірі 64 968,03 грн.;

- збір за спеціальне використання води у розмірі 625,60 грн.

Крім того, платнику податків автоматично нараховувалася пеня у розмірі 625,29 грн., тому сума податкової заборгованості відповідача станом на 04.10.2012 була автоматично збільшена до 81 878,89 грн.

З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією було направлено відповідачу першу податкову вимогу №1/347 від 09.03.2010 та другу податкову вимогу №2/427 від 30.04.2010.

У зв'язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу позивач звернувся із позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що Державне відкрите акціонерне Луганське ремонтно-будівельне товариство зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.02.1997, номер запису 1382 120 0000 008676 (а.с.11). Підприємство перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в Артемівському районі у місті Луганську з 27.12.1991 (а.с.9).

Згідно довідки про суми податкового боргу за період з 21.02.2012 по 04.10.2012 станом на 04.10.2012 утворилася податкова заборгованість перед бюджетом в сумі 81 253,60 грн.:

- з податку на прибуток у розмірі 16 285,26 грн., що підтверджується податковими деклараціями №70379 від 25.04.2012, №90217037863 від 24.04.2012, №00024715100 від 23.05.2012, №84552 від 07.06.2012, №84557 від 07.06.2012, №74621 від 07.06.2012, №9040262991 від 13.07.2012 (а.с.17-20, 22-29).

- з податку на додану вартість у розмірі 64 968,03 грн., що підтверджується податковими деклараціями №9006827973 від 20.02.2012, №9012491571 від 19.03.2012, №9007080070 від 23.04.2012, №9007080175 від 23.04.2012, №9007080193 від 23.03.2012, №9007080205 від 23.04.2012, №9019358324 від 17.04.2012, №0001031600 від 23.04.2012, №9026224794 від 14.05.2012, №9016741744 від 11.06.2012, №9034208975 від 18.06.2012, №9040229409 від 13.07.2012, №9048396935 від 13.08.2012, №9057044866 від 19.09.2012 (а.с.30-43. 45-60).

- збір за спеціальне використання води у розмірі 625,60 грн. згідно податкового повідомлення - рішення №00010815200 від 29.03.2012, податкових декларацій від 10.04.2012 №9017809624, від 04.07.2012 №9038083290 (а.с.61, 62-71).

Платнику податків автоматично нараховувалася пеня у розмірі 625,29 грн., тому сума податкової заборгованості відповідача станом на 04.10.2012 була автоматично збільшена до 81 878,89 грн., про що свідчить розрахунок суми податкового боргу (а.с.15-16).

З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією було направлено відповідачу першу податкову вимогу №1/347 від 09.03.2010 та другу податкову вимогу №2/427 від 30.04.2010, які були отримані посадовими особами відповідача 25.03.2010 та 30.04.2010 відповідно (а.с.12,13).

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, серед інших, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.49.16 ст. 49 Кодексу платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 240 Податкового кодексу України Платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

Згідно з п. 250.1 ст. 250 Податкового кодексу України платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації:

за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами

забруднення;

скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти;

розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього

місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.

Згідно з п. 286.2. ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно п.287.3. ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено в судовому засіданні, податкова заборгованість підприємства, яка складає 81 878,89 грн., є узгодженою та відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Суд вважає, що підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби до Державного відкритого акціонерного Луганського ремонтно-будівельного товариства про стягнення заборгованості у розмірі 81 878,89 грн. з рахунків у банках підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби до Державного відкритого акціонерного Луганського ремонтно-будівельного товариства про стягнення заборгованості у розмірі 81 878,89 грн. з рахунків у банках задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного Луганського ремонтно-будівельного товариства, ідентифікаційний код 05427915, заборгованість платника податків перед бюджетом:

- з податку на прибуток підприємства у розмірі 16 285,26 грн. (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят п'ять гривень 26 копійок), стягнувши з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, код платежу 11020100, р/р 31115002700003;

- з податку на додану вартість у розмірі 64 968,03 грн. (шістдесят чотири тисячі дев'ятсот шістдесят вісім гривень 03 копійки), стягнувши з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, код плате

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 30 листопада 2012 року.

СуддяС.В. Прудник