Постанова

від 24.09.2012 по справі 2а-498/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2012 р. 11:50 Справа № 2а-498/12/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. при секретарі судового засідання Тимошевській О. І. у відкритому судовому засіданні розглянувши адміністративну справу,

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Туристична база "Південний Буг", вул. Набережна, 5/20, м. Миколаїв, 54001

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54000

проскасування податкового повідомлення - рішення від 16.01.2012р. № 0000710700,

За участю представників:

від позивача: Ковширін М.М. паспорт НОМЕР_1 від 28.01.1997 року;

від відповідача: Радчич О.А. довіреність № 5/9/10-023, від 05.03.2012 року ;

прокурор: Дзюбан О.В., посвідчення № 35 , від 01.03.12;

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 16.01.12 №0000710700.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що дане рішення прийняте з порушенням закону оскільки позивач правомірно розрахував суму бюджетного відшкодування.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що позивач втратив право на частину бюджетного відшкодування, оскільки своєчасно не заявив відповідну суму до бюджетного відшкодування з суми податкового кредиту. В зв'язку з цим відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, заслухавши пояснення сторін суд, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Туристична база "Південний Буг" зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

12-27.12.11 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку ІІІ квартал 2011р.

4.01.12 за результатами перевірки було складено акт №5/07-000/32655899, у висновках якого крім іншого зазначено, що позивачем порушено п.200.1-200.6, п.200.14 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено суму бюджетного відшкодування ПДВ всього на 737 963грн., в т.ч. за І квартал 2011 на суму 668 608грн., за ІІ квартал 2011 на суму 69 335грн., та завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за ІІІ квартал 2011 на суму 737 963грн.

16.01.12 на підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №000071070, яким позивачу встановлено суму на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування -737 963грн.

Як вбачається з акту перевірки, та на цьому ж наполягає відповідач у своїх запереченнях, перевіркою встановлено, що сума бюджетного відшкодування ПДВ, на яку у позивача виникло право, за І квартал 2011 року склала 668 608грн. (за рахунок фактично сплачених залишків від'ємних значень за квітень 2010 року у сумі 4 811грн., за червень 2010 року у сумі 13 179грн., за серпень 2010 року у сумі 83грн., за вересень 2010 року у сумі 383 367грн., за жовтень 2010 року у сумі 17грн., за листопад 2010 року у сумі 266 826грн., за грудень 2010 року у сумі 325грн.), за ІІ квартал 2011 року склала 69 335грн. (за рахунок фактично сплаченого залишку від'ємного значення за І квартал 2011 року у сумі 69 335грн.), всього сума бюджетного відшкодування ПДВ за І, ІІ квартали 2011 року склала 737 963грн.

Позивач не заперечив з приводу визначення відповідачем вказаної суми, та вважає, що він мав право включити цю суму до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ у відповідних податкових періодах. При цьому позивач зазначає, що це є його правом, а не обов'язком. Крім того позивач вважає, що включення сум ПДВ до бюджетного відшкодування, не у звітний (податковий) період, коли це право у нього виникло, а у подальших періодах, не позбавляє його права на отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. "а" п.200.4 ст.200 ПК України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Згідно з п.200.6 ст.200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Виходячи з аналізу вказаних норм суд зазначає, що у разі коли частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг, ця частина підлягає відшкодуванню. Отже, п.п. "а" п.200.4 ст.200 ПК України визначені умови, за наявності яких платник податків повинен самостійно визначити суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню. При цьому суд зазначає, що у позивача є право тільки на прийняття рішення, щодо зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, як передбачає п.200.6 ст.200 ПК України.

Відповідно до п.п. "а" п.200.14 ст.200 ПК України у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Таким чином суд вважає, що оскільки позивач самостійно не визначив (занизив) за І, ІІ квартали 2010 року суму бюджетного відшкодування у розмірі 737 963грн., то відповідач правомірно застосував п.п. "а" п.200.14 ст.200 ПК України, та прийняв законне рішення.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі не підлягають присудженою на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволені позову відмовити.

2. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар

Повний текст рішення складений відповідно

до ч.3 ст. 160 КАС України та підписаний суддею 28.09.2012 р.