Постанова

від 29.11.2012 по справі 2а-13339/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 листопада 2012 року 11:06 № 2а-13339/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Конференс Хауз» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 14.05.2012р., за участю:

позивача -Котик А.Г.

відповідач -Цюрупа Д.А.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конференс Хауз»(далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 17.05.2012р. №0003532208 та №0003542208.

В обґрунтування позовних вимог пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Конференс Хауз»за результатами якої 03.05.2012р. складно акт №234/22-8/33234682 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання правильності обчислення, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Сібер»(код ЄДРПОУ 30264292), ТОВ «Рек Тайм»(код ЄДРПОУ 35760684), ТОВ «Постпринт»(код ЄДРПОУ 36845669), ТОВ «Лойєр»(код ЄДРПОУ 37002621), ТОВ «Едвертайзинг - Експерт»(код ЄДРПОУ 35195412), ТОВ «Вестлайн -Груп»(код ЄДРПОУ 37402660) та ТОВ «Асторія груп»(код ЄДРПОУ 37505972) за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. (далі по тексту -Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 14.1.27 статті 14, п.п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 611 892грн., в тому числі за 1 півріччя 2010 року на суму 82 445грн., за 3 квартали 2010 року на суму 260 835грн., за 2010 рік на суму 300 884грн., за 1 квартал 2011 року на суму 201 461грн., за 2 квартал 2011 року на суму 67 390грн., за 2-3 квартали 2011 року на суму 109 548грн., за 2-4 квартали 2011 року на суму 109 548грн.; п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 198.6 статті 198, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 531 988грн., в тому числі за квітень 2010 року на суму 22 747грн., травень 2010 року на суму 42 881грн., липень 2010 року на суму 22 500грн., серпень 2010 року на суму 119 502грн., листопад 2010 року на суму 25 000грн., грудень 2010 року на суму 7 004грн., січень 2011 року на суму 53 333грн., лютий 2011 року на суму 22 935грн., березень 2011 року на суму 84 900грн., квітень 2011 року на суму 5 000грн., травень 2011 року на суму 53 600грн., липень 2011 року на суму 16 666грн., серпень 2011 року на суму 55 920грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 17.05.2012р. прийняті податкові повідомлення -рішення №0003532208, яким за порушення п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 14.1.27 статті 14, п.п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 687 114грн., в тому числі -611 892грн. основний платіж та 75 222грн. -штрафні санкції та №0003542208, яким за порушення п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу збільшено ПДВ в розмірі 610 044грн., в тому числі -531 988грн. основний платіж та 78 056грн. -штрафні санкції.

В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення -рішення залишені без змін.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Сібер»(код ЄДРПОУ 30264292), ТОВ «Рек Тайм»(код ЄДРПОУ 35760684), ТОВ «Постпринт»(код ЄДРПОУ 36845669), ТОВ «Лойєр»(код ЄДРПОУ 37002621), ТОВ «Едвертайзинг -Експерт»(код ЄДРПОУ 35195412), ТОВ «Вестлайн -Груп»(код ЄДРПОУ 37402660) та ТОВ «Асторія груп»(код ЄДРПОУ 37505972).

Позивачем по складу податкового кредиту включено суму ПДВ по виписаним податковим накладним ТОВ «Рек Тайм»(код ЄДРПОУ 35760684), ТОВ «Постпринт»(код ЄДРПОУ 36845669), ТОВ «Лойєр»(код ЄДРПОУ 37002621), ТОВ «Едвертайзинг -Експерт»(код ЄДРПОУ 35195412), ТОВ «Вестлайн -Груп»(код ЄДРПОУ 37402660) та ТОВ «Асторія груп»(код ЄДРПОУ 37505972) в розмірі 531 988грн.

З Акту перевірки судом вбачається, що постановою від 02.11.11 СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва порушена кримінальна справа №79-00254 відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України, за фактом скоєння ним фіктивного підприємництва, тобто створення ТОВ «Постпринт», ТОВ «Лойєр»та придбання ТОВ «Сібер»з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого повторно.

Відповідно до Протоколу допиту підозрюваного, 22.11.11 старшим слідчим СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва майором податкової міліції Скирдою Р.В., допитано засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ «Постпринт», ТОВ «Лойєр»та ТОВ «Сібер»ОСОБА_4. Під час допиту встановлено наступне:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, за вказівкою свого знайомого ОСОБА_6, за грошову винагороду 5000 грн. в місяць, придбав ТОВ «Стар Продукт», яке потім, знову ж таки за вказівкою ОСОБА_6 перереєстрував на своє ім'я, змінивши назву на ТОВ «Сібер». Як пояснив ОСОБА_4: «... жодної фінансово-господарської діяльності на посаді директора цієї компанії я не здійснював: товари не виготовляв та не реалізовував, послуги не надавав та роботи не виконував, а лише підписував бухгалтерські та звітні документи... Створюючи ТОВ «Постпринт», ТОВ «ЮК «Лойєр»та придбаваючи ТОВ «Старт Продукт», яке потім було перейменоване на ТОВ «Сібер»я не мав наміру займатись жодним видом фінансово-господарської діяльності і мав на меті лише бажання використати ці підприємства для прикриття незаконної діяльності з мінімізації податкових зобов'язань підприємств, що користувались послугами цих фірм по транзиту грошових коштів. Я розумів, що ці підприємства використовуються для конвертації грошових коштів, оскільки працюючи в податковій міліції я сам займався виявленням таких підприємств, однак на цей крок я був змушений піти внаслідок тяжкого матеріального становища і про це дуже жалкую на даний час».

Згідно ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України «Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою».

Постановою від 02.12.11 СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України, за фактом створення невстановленими слідством особами ТОВ «Рек Тайм»(код за ЄДРПОУ 35760684), ТОВ «Едвертайзинг-Експерт»(код за ЄДРПОУ 35195412), ТОВ «Вестлайн-Груп»(код за ЄДРПОУ 37402660) та ТОВ «Асторія груп»(код за ЄДРПОУ 37505972) з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого повторно.

Відповідно до Протоколу допиту свідка, 02.12.11 старшим слідчим СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва майором податкової міліції Скирдою Р.В., допитано засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ «Вестлайн-Груп»ОСОБА_7. Під час допиту встановлено наступне:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, на пропозицію свого знайомого ОСОБА_6, за грошову винагороду 4000 грн. в місяць, зареєстрував та став директором ТОВ «Вестлайн-Груп». Як пояснив ОСОБА_7: «я підписував якісь документи ТОВ «Вестлайн-Груп»не читаючи їх... я, будучі засновником та директором ТОВ «Вестлайн-Груп»до діяльності цієї фірми ніякого відношення не мав: товари не закупав, не виготовляв та не продавав, роботи не виконував, послуги не надавав. Можливості перераховувати гроші по розрахунковому рахунку ТОВ «Вестлайн-Груп»у мене не було і як це робиться мені не відомо... Створюючи цю фірму у мене не було наміру займатись підприємницькою діяльністю, мене цікавило лише отримати обіцяні ОСОБА_6 гроші і чим фактично займалась ця фірма мені не відомо...».

Згідно акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Асторія Груп»(код за ЄДРПОУ 37505972) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.08.11 по 31.10.11 від 06.04.12 №715/22-03/37505972 ДПІ у Печерському районі м. Києва встановлено:

Оперуповноваженим ВП ФП ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС Михальчуком С.М. проведена перевірка знаходження за юридичною адресою ТОВ "АСТОРІЯ ГРУП": м. Київ. вул. Кіквідзе, 14/В. Перевіркою встановлено, що за вищевказаною адресою ТОВ "АСТОРІЯ ГРУП" не знаходиться, згідно чого було складено акт від 04.04.2012р. про не встановлення місцезнаходження СПД - юридичної особи за адресою реєстрації. Телефонні номери, вказані в реєстраційних документах та деклараціях, що подано до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, не відповідають дійсності.

Управлінням податкового контролю від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС отримано службову записку №1816/07-06/52 від 09.04.2012 року, якою направлено до розгляду висновок спеціаліста №180 від 06.04.2012 року та матеріали проведеного відпрацювання щодо наявності ознак «фіктивності»та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності підприємства: ТОВ "АСТОРІЯ ГРУП". Проведено судово - почеркознавче дослідження первинних документів та податкової звітності за серпень 2011 року старшим експертом НДЕКЦ при УМВС України на ППЗ майором міліції Бойко О.В., яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_10 в наданих на дослідження документах виконані ймовірно не ОСОБА_10 а іншою особою...».

Звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "АСТОРІЯ ГРУП" (код ЄДРПОУ 37505972) за період з 01.08.2011 року по 30.11.2011 року. Встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. 22, ст. 185 Податкового кодексу України.

В ході проведення перевірки податковим органом не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Постпринт», ТОВ «Лойєр», ТОВ «Сібер»та ТОВ «Вестлайн-Груп»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Постпринт», ТОВ «Лойєр», ТОВ «Сібер»та ТОВ «Вестлайн-Груп».

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що операції по взаємовідносинах ТОВ «Конференс Хауз»із ТОВ «Постпринт», ТОВ «Лойєр», ТОВ «Сібер»та ТОВ «Вестлайн-Груп»не мали реального характеру. Відповідно до свідчень наданих під час допиту засновників та директорів ТОВ «Постпринт», ТОВ «Лойєр», ТОВ «Сібер», ТОВ «Вестлайн-Груп», видаткові накладні вищевказаних підприємств, не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до складу валових витрат (витрат) ТОВ «Конференс Хауз»суми у розмірі 2 485 673грн. в бухгалтерському та податковому обліку. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів.

Згідно з статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Частиною 2. ст. 228 визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, відповідно до п. 1 статті 215 Цивільного кодексу України „підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу."

Відповідно до п. 2. статті 215 Цивільного кодексу України „Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається".

Згідно з частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, зазначені правочини відповідно до ст. 203, ст. 207, ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Виходячи з вимог п. 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до п. 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.6 статті 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом. Наявність належним чином виписаної податкової накладної є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів (послуг).

Згідно з п. 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 , ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011р . зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Крім того, суд бере до уваги практику, викладену в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012р. по справі за позовом ТОВ «Нафта»до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень -рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковим органом правомірно прийняті оскаржувані рішення збільшення позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 687 114грн., в тому числі -611 892грн. основний платіж та 75 222грн. -штрафні санкції та збільшення ПДВ в розмірі 610 044грн., в тому числі -531 988грн. основний платіж та 78 056грн. -штрафні санкції.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 17.05.2012р. №0003532208 та №0003542208, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Конференс Хауз»вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Конференс Хауз»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 30.11.2012р.

Суддя В.В. Амельохін