Постанова

від 22.11.2012 по справі 2а/1270/6020/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року справа №2а/1270/6020/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Карпушової О.В.,

суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М.,

секретар судового засідання Варчук О.М.,

за участю сторін: представник позивача Гаврилова В.О., представник відповідача Шеховцов О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альконгруп» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альконгруп» до державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення з податку на додану вартість від 25.07.2012 № 0001452310,-

В С Т А Н О В И В :

03.08.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Альконгруп» (далі - ТОВ «Альконгруп») звернулося до суду з позовом державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення з податку на додану вартість від 25.07.2012 №0001452310 з донарахування суми грошового зобов'язання на загальну суму 295669,00грн., у т.ч. за основним платежем 197112.00 грн., штрафна санкція - 98556,00 грн., яке прийнято за наслідками позапланової невиїзної документальної перевірки на підставі акту перевірки від 11.07.2012 №945/22/37057906 «Про результати документальної невиїзної документальної перевірки ТОВ «Альконгруп», код за ЄДРПОУ 37057906, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Укртехносплав», код за ЄДРПОУ 37972501 за квітень 2012 року» Позов обґрунтовано тим, що позивач не згоден з висновками податкового органу, зроблений в акті перевірки, про нереальність здійснення господарських операцій з поставки товарів від ПП «Укртехносплав» за квітень 2012 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.09.2012 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що у разі якщо розрахунки за отримані товари (послуги) здійснюються векселем, то податковий кредит за отриманим від замовника векселем не виникає, оскільки згідно пункту 189.8 ст.189 Податкового Кодексу України при передачі векселів у рахунок погашення боргу за отримані товари (послуги) податок на додану вартість не нараховується.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.09.2012 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем п.198.2 п.198.3 п.198.6 Податкового Кодексу України є необґрунтованими, оскільки позивачем надані всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження правомірного формування податкового кредиту у квітні 2012 року і податкові накладі, які належним чином оформлені. Крім того, апелянт зазначив, що в акті перевірки не наведено жодного доводу в підтвердження факту неправомірності застосування цін при укладенні ТОВ «Альконгруп» договору з ПП «Укртехносплав» та його реалізації, отже, за відсутності мотивації неправомірного застосування цін (вище звичайних) посилання в акті на порушення позивачем положень п.198.3 ПК є безпідставним. Також апелянт наголосив, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що податковий кредит за отриманим від замовника векселем не виникає, оскільки при передачі векселів у рахунок погашення боргу за отримані товари податок на додану вартість не нараховується, але податковий орган в акті перевірки посилається на завищення позивачем податкового кредиту саме через не підтвердження реальності операцій з ПП «Укртехносплав», а не у зв'язку з його формуванням за рахунок оплати векселем за одержаний товар.

У судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга частково обґрунтована, підлягає частковому задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Альконгруп» є юридичною особою, зареєстровано платником податку на додану вартість, взято на податковий облік державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби 29.04.2010 р. за № 07231(а.с. 26, 28, 29).

На підставі наказу державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби № 545 від 06.07.2012 проведено документальну позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Альконгруп» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Укртехносплав» за квітень 2012 року, за наслідками якої складено акт від 11.07.2012р. № 945/22/37057906 «Про результати документальної невиїзної документальної перевірки ТОВ «Альконгруп», код за ЄДРПОУ 37057906 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Укртехносплав», код за ЄДРПОУ 37972501 за квітень 2012 року» (а.с.51, 52).

В акті перевірки податковий орган посилається на висновки Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби зроблені в акті перевірки від 14.06.2012р. № 10/22/37972501 «Про результати зустрічної звірки ПП «Укртехноспла» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.02.2012р. по 30.04.2012р.», зокрема зазначено, що у підприємства відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідального персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ПП «Укртехносплав» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятий на себе зобов'язань. Господарські операції між ПП «Укртехносплав» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів».

У висновках акту вказано, що враховуючи вищенаведене, опираючись на результати вищевказаного акту перевірки від 14.06.2012р. № 10/22/37972501, та враховуючи відсутність достатніх підстав для підтвердження факту здійснення операцій з поставки товарів від ПП «Укртехносплав» на адресу ТОВ «Альконгруп» за квітень 2012 року, податковим органом встановлено нереальність здійснення господарських операцій з поставки товарів (робіт, послуг) від ПП «Укртехносплав» за квітень 2012 р., отже, перевіряючими зроблено висновок про порушення позивачем п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України , в результаті чого у ТОВ «Альконгруп» занижено податок на додану вартість на загальну суму 197112,00 грн., в т.ч. за квітень 2012 року на суму 197112 грн. (а.с. 48-56).

На підставі вказаного акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення з податку на додану вартість від 25.07.2012 № 0001452310 з донарахування суми грошового зобов'язання на загальну суму 295669,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 197112.00 грн., штрафна санкція - 98556,00 грн.) (а.с. 63).

Вищенаведені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

З 1 січня 2011 року основним нормативним актом, яким врегульовані відносини, що виникають у сфері оподаткування, зокрема, визначає порядок адміністрування податків т зборів, що справляються в Україні, компетенцію контролюючих органів, зокрема, органів державної податкової служби, повноваження та обов'язки посадових осіб податкової служби під час здійснення податкового контролю, є Податковий кодекс України.

Згідно підпункту 41.1.1 пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.

Згідно пункту 20.1.4. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Статтею 79 Податкового кодексу України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Підпунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, що передбачено ст.86 Податкового кодексу України.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит за отриманим від замовника векселем не виникає, оскільки при передачі векселів у рахунок погашення боргу за отримані товари податок на додану вартість не нараховується, проте, колегія суддів зазначає, що в акті перевірки податковий орган не посилається на порушення позивачем пункту 189.8 ст.189 Податкового Кодексу України. Суд першої інстанції самостійно визначив вказане як порушення, оскільки в акті перевірки податковий орган посилається на завищення позивачем податкового кредиту саме через не підтвердження реальності операцій з ПП «Укртехносплав», а не у зв'язку з його формуванням за рахунок оплати векселем за одержаний товар.

Податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість від 25.07.2012 №0001452310 було прийнято відповідачем за порушення позивачем п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України (а.с.63). Будь-яких посилань чи мотивувань про порушення підприємством пункту 189.8 ст.189 Податкового Кодексу України ні акті перевірки, ні у податковому повідомленні-рішення не має.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта про порушення відповідачем норм матеріального права заслуговують уваги.

Крім того, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом побудовані на підставі припущень, а не на перевірці факту здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення с податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст.198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

За приписами частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Без дослідження (або врахування досліджень) первинних документів податкового та бухгалтерського обліку платника податку, орган державної податкової служби не має можливості зазначати в акті перевірки висновки щодо нікчемності угод платника та неправомірного формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі - продажу № 58 від 03.04.2012 р. ТОВ «Альконгруп» придбало у ПП «Укртехносплав» товар, найменування, одиниці виміру та загальна кількість, як зазначено в п. 1.2. договору, визначаються накладними.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 30.04.2012 р. до вказаного договору-купівлі продажу договір доповнено пунктом 3.5, яким встановлено, що розрахунки по договору можуть здійснюватись шляхом видачі векселів.

Згідно акту прийому - передачі простих векселів від 30.04.2012 р. ТОВ «Альконгруп» передало, а ПП «Укртехносплав » прийняло п'ять простих векселів на суму 1182671,95 грн. (а.с. 67).

Відповідно до видаткових накладних, щодо отриманого товару за договором купівлі - продажу № 58 від 03.04.2012, позивачем отримано від ПП «Уктехносплав» відповідні податкові накладні (а.с. 68-152,176-178), які занесені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 153). Здійснення перевезення товару за договором купівлі - продажу № 58 від 03.04.2012 підтверджується договором на перевезення № 20412 від 02.04.2012 р. між ТОВ «Альконгруп» та ПП «Електрокабельпостач» (а.с. 154), податковою накладною № 249 від 30.04.2012 (а.с. 155), актом № 300401 здачі-прийняття робіт від 30.04.2012, товарно-транспортними накладними (а.с. 157-167) та платіжним дорученням (а.с. 208-209). Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 (а.с. 219-225), наданої позивачем в підтвердження оприбуткування отриманих товарів, станом на 14.09.2012 товар за договором купівлі - продажу № 58 від 03.04.2012 перебуває на балансі позивача, крім піску 300,76 м3.

З огляду на вказане, приймаючи до уваги вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що реальність господарських операцій (крім щодо купівлі піску 300,76 м3.) між позивачем та контрагентом підтверджено вищевказаними первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, що зобов'язання за договорами були виконані сторонами у повному обсязі. Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ.

Щодо здійснення господарської операції з купівлі-продажу піску колегія суддів зазначає, що дійсно в товарно-транспортній накладній від 30.04.2012 (а.с. 158) зазначено автомобіль, який здійснював перевезення, ЗИЛ 131 ВВ3706АС (загальновідома інформація - вантажопідйомність ЗИЛ 131 складає 5000кг, допустима маса причепу - 6500кг), вантаж - 320,76 метрів кубічних піску, кількість заїздів - 1 (один). Загальновідомо, що середня щільність піску складає більш 1550 кг/м3, маса 320,76 м3 піску складе близько 500 тонн (497178 кг).

Отже, правильним є висновок суду першої інстанції, що автомобіль ЗИЛ 131 (вантажопідйомність якого з причепом складає 11,5 тонн) не міг за одну поїздку перевезти 500 тонн піску. У судовому засіданні в апеляційній інстанції представник позивача не заперечувала проти вказаного висновку суду першої інстанції. Висновок податкового органу щодо нереальності господарської операції відповідно до податкової накладної від 376 від 30.04.2012р. (а.с.121) позивачем не спростовано.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач правомірно сформував суму податкового кредиту (крім щодо купівлі-продажу піску 300,76 м3.) на підставі належним чином оформлених податкових накладних та надав суду докази щодо спростування висновку податкового органу щодо нереальності здійснення господарських операції з ПП «Укртехносплав».

На підставі вказаного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги частково обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі вказаного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Повний текст постанови виготовлено 27.11.2012 року.

Відповідно до ст.94 КАС України частковому відшкодуванню підлягає сплачений позивачем судовий збір.

Керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альконгруп» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альконгруп» до державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення з податку на додану вартість від 25.07.2012 № 0001452310,скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альконгруп» до державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення з податку на додану вартість від 25.07.2012 № 0001452310, задовольнити частково.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 25.07.2012 № 0001452310 в частині нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 291521,18грн., у тому числі за основним платежем 193794,54грн., штрафна санкція 97726,64грн.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альконгруп» судові витрати у розмірі 3173,93грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення її в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.А. Василенко

М.М. Гімон