Постанова

від 30.10.2012 по справі 2а-6896/12/0170/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

30 жовтня 2012 р. (10:37 год.) Справа №2а-6896/12/0170/18

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Карпенко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кримгазбуд"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

представники сторін:

від позивача - Герасименко Ніна Анатоліївна, довіреність №б/н від 02.03.2012р.;

від відповідача - Мирошніченко Катерина Сергіївна, довіреність №1/10-0 від 01.03.2012р.

Суть справи: Публічне акціонерне товариство "Кримгазбуд" (далі- Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі- Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.12р. №0015532301.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом невірно застосовані норми Податкового кодексу України. Позивач зазначає, що податковим органом нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з виключенням суми податкового кредиту у квітні 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Маяк". Позивач підкреслює, що висновки відповідача про нікчемність правочину, укладеному між позивачем та постачальником позивача, не відповідає фактичним обставинам справи, реальність господарської операції підтверджується первинними бухгалтерськими документами та наступним використанням отриманого товару в господарської діяльності позивача з метою отримання прибутку, тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.07.2012 року було відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечув, просив у задоволенні позову відмовити. Правова позиція викладена відповідачем у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.96-97). Відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки оскаржуване рішення прийняте ним на підставі встановлених перевіркою порушень з боку позивача норм Податкового кодексу України, обґрунтовано та з додержанням вимог чинного законодавства.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою що здійснює свою діяльність на підставі статуту, ідентифікаційний код юридичної особи 03335681, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м. Сімферополя АР Крим, узятий на облік в органах державної податкової служби 30.06.1991р., є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер - 033356801292.

Посадовою особою податкового органу проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ВАТ "Кримгазбуд", з питань взаємовідносин з ТОВ "ТД "Маяк", код ЄДРПОУ 37334783 за квітень 2011 року, за результатами якої складено акт № 762/23-4/03335681 від 30.01.2012 р.

Перевіркою встановлено порушення ВАТ "Кримгазбуд" пунктів пп. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, встановлено завищення у квітні 2011 року сум податкового кредиту у сумі 155211,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ у м. Сімферополі АРК прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 лютого 2012 року № 0015532301, яким збільшено суму грошового зобов'язання Публічному акціонерному товариству "Кримгазбуд" по податку на додану вартість на суму 155211,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість визначення суми зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 155211,00 грн. ПАТ "Кримгазбуд", суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення - рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям такого повідомлення -рішення, яким позивачеві визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та нараховані штрафні санкції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Перевіряючи реальність виконання договору поставки №27 від 07.04.2011р., укладеного між позивачем та ТОВ "ТД "Маяк" (ЄДРПОУ 37334783), суд зазначає наступне.

Згідно з договором №27 ТОВ "ТД "Маяк" (далі- продавець) зобов'язується в порядку і на умовах даного договору поставити ПАТ "Кримгазбуд" (далі - покупець) нафтопродукти, а покупець зобов'язується прийняти їх в асортименті і кількості згідно заявці, узгодженій з продавцем і сплатити їх вартості.

Постачання здійснюється окремими партіями.

Ціна товару визначається у момент відвантаження товару згідно усної домовленості сторін, і фіксується первинними документами.

Постачання товару здійснюється на умовах FCA за правилами тлумачення міжнародних торгових термінів згідно Інкотермс 2000.

Відвантаження товару за даним договором проводитися: автомобільним транспортом продавця, можлива доставка транспортом покупця.

Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця згідно даного договору, рахунків-фактур, витратних накладних. За домовленістю сторін покупець проводить оплату товару попереднім платежем в повному об'ємі або продовж 3 робочих банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Всі витрати по транспортуванню товару від продавця до покупця несе продавець

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011 року.

На виконання умов договору ТОВ "ТД "Маяк" (ЄДРПОУ 37334783) були виписані видаткові накладні № 17 від 08.04.2011р. на суму 6174,00 грн. у т.ч. 1029,00 грн., №33 від 19.04.2011р. на суму 450006,00 грн. у т.ч. ПДВ 75001,00 грн., №17 від 11.04.2011р. на суму 46950,00 грн. у т.ч. ПДВ- 7825,00 грн., №37 від 26.04.2011р. на суму 375012,00 грн. у т.ч. ПДВ - 62502,00 грн., №48 від 28.04.2012р. на суму 46950,00 грн. у т.ч. 7825,00 грн., №34 від 28.04.2011р. на суму 6174,00 грн. у т.ч. ПДВ - 1029,00 грн., отже на загальну суму 931266,00 грн. у т.ч. ПДВ - 155211,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно платіжних доручень №439 від 08.04.2011 р. на суму 53124,00 грн. грн. у т. ч. ПДВ - 8854,00 грн., № 549 від 20.04.2011 р. на суму 53124,00 грн. у т.ч. ПДВ - 8854,00грн., №606 від 26.04.2011р. на суму 375012,00 грн. у т.ч. ПДВ - 62502,00 грн., №603 від 26.04.2012 р. на суму 450006,00 грн. у т.ч. 75001,00 грн., позивачем було сплачено за наданий товар на загальну суму 931266,00 грн. у т.ч. ПДВ 155211,00 грн.

Судом вбачається, що зазначена сума податку на додану вартість була сплачена позивачем, зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних товарів та була перерахована на розрахунковий рахунок продавця - ТОВ "ТД "Маяк".

По факту надання послуг ТОВ "ТД "Маяк" виписані податкові накладні №34 від 28.04.2011р. на суму 53124,00 грн. у т.ч. ПДВ - 8854,00 грн., №33 від 28.04.2011р. на суму 450006,00 грн. у т.ч. 75001,00 грн., №34 від 28.04.2011р. на суму 53124,00 грн. грн. у т. ч. ПДВ - 8854,00 грн., №37 від 28.04.2011р. на суму 375012,00 грн. у т.ч. ПДВ - 62502,00 грн., отже на загальну суму 931266,00 грн. у т.ч. ПДВ 155211,00 грн.

Отже, вказана сума податку на додану вартість у розмірі 155211,00 грн. була включена до складу податкового кредиту у звітному періоді квітня 2011 року.

Матеріали справи свідчать, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання товарів у ТОВ "ТД "Маяк" в квітні 2011 року.

Судом встановлено, що постачальник товарів, придбання яких є для позивача підставою для формування витрат і податкового кредиту з ПДВ, на момент вчинення відповідної господарської операції (квітень 2011р.) був зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №3014010100 (а.с. 21) та мав право видавати податкові накладні. Податковий кредит за цією операцією складається з суми податку на додану вартість, сплаченої позивачем за встановленою ставкою протягом квітня 2011р. у зв'язку з придбанням товарів, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів.

Таким чином, із врахуванням вищезазначених обставин суд приходить до висновку, що на момент складання податкової накладної контрагент (ТОВ "ТД "Маяк") позивача був юридичною особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість і тому відповідно до вимог Податкового кодексу України мав право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Суд зазначає, що згідно положень пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані товари, що підтверджено податковою накладною, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, суд приходить до висновку про додержання позивачем вимог пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Посилання відповідача на наявність ознак нікчемності правочинів, укладених між ТОВ "ТД "Маяк", з придбання останнім товарів (послуг) (ТМЦ), оскільки їх укладено з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а, отже, і моральним засадам суспільства, у судових засідання свого підтвердження не знайшли.

Суд, зауважує, що під господарською діяльністю у статті 3 Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до статті 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Так, позивач та його контрагент -ТОВ "ТД "Маяк" є суб'єктами господарювання, які з положень Конституції України та ст. 6 Господарського Кодексу, знаходяться під охороною держави, яка забороняє незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, визнаючи свободу підприємницької діяльності у межах, визначених законом та вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України.

Податкова політика, визнана державою відповідно до ст. 10 Господарського кодексу України, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Суб'єкти господарювання згідно частини першої статті 19 ГК України мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України визначає, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України є лише підставою для визнання правочинів недійсними. При чому, відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, правочин дійсність якого заперечується, або стороною, або іншою заінтересованою особою може бути визнаний недійсним тільки судом.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач позбавлений права самостійно визнавати договори недійсними з підстав недотримання під час їх укладення вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним (нікчемним) судом не вимагається.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки на те, що жодної відповіді про надання результатів проведеної зустрічної звірки, яка б підтверджувала взаємовідносини між позивачем та ТОВ "ТД "Маяк" за квітень 2011р., на дату складання акту перевірки від ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя не надходило, то суд зазначає про те, що зазначений факт не відповідає дійсності, оскільки у матеріалах справи є довідка ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя №18/23-2/37334783, яка була складена 24.11.2011р. (а.с. 106-109).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується їх вимоги чи заперечення, крім випадків, передбачених ст. 72 КАС України.

Слід зазначити, що відповідачем не доведено невідповідність виданих контрагентом позивача податкових накладних податковому законодавству України, а саме: вимогам ст. 201 Податкового кодексу України. Тому, формування позивачем податкового кредиту на підставі отриманої від контрагента податкової накладної є обґрунтованим, а відтак, зменшення податковим органом позивачу податкового кредиту з податку на додану вартість у квітні 2011 року на суму 155211,00 грн. та нарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 155211,00 грн. суд вважає безпідставним.

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою формування податкового кредиту є підставою для його формування та відображення у податковій звітності з податку на додану вартість, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 155211,00 грн., у зв'язку із виключенням суми у розмірі 155211,00 грн. з податкового кредиту квітня 2011 року.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11у резолютивній частині судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 30.10.2012 р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 05.11.2012 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №001552301 від 27.02.2012 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Кримгазбуд" 1552,11 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Панов О.І.