Ухвала

від 11.02.2013 по справі 2а-6896/12/0170/18

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6896/12/0170/18

11.02.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Публічного акціонерного товариства "Кримгазбуд"- Герасименко Ніна Анатоліївна, довіреність № від 02.03.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-6896/12/0170/18 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І. ) від 30.10.12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кримгазбуд" (вул. Крилова, буд.141,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95001)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.10.12 задоволено адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кримгазбуд" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим №001552301 від 27.02.2012 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Кримгазбуд" 1552,11 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.10.12 та прийняти нове рішення по справі.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.10.12 року без змін.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності його представника.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Публічне акціонерне товариство "Кримгазбуд" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.12р. №0015532301.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Позивач є юридичною особою що здійснює свою діяльність на підставі статуту, ідентифікаційний код юридичної особи 03335681, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м. Сімферополя АР Крим, узятий на облік в органах державної податкової служби 30.06.1991р., є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер - 033356801292. (а.с.54, 55, 56-88)

Посадовою особою відповідача проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ВАТ "Кримгазбуд", з питань взаємовідносин з ТОВ "ТД "Маяк", код ЄДРПОУ 37334783 за квітень 2011 року, за результатами якої складено акт № 762/23-4/03335681 від 30.01.2012 р. (а.с.12-19)

Перевіркою встановлено порушення ВАТ "Кримгазбуд" пунктів пп. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, встановлено завищення у квітні 2011 року сум податкового кредиту у сумі 155211,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ у м.Сімферополі АРК прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 лютого 2012 року № 0015532301, яким збільшено суму грошового зобов'язання Публічному акціонерному товариству "Кримгазбуд" по податку на додану вартість на суму 155211,00 грн. (а.с.110)

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Щодо реальності виконання договору поставки №27 від 07.04.2011р. (а.с.27-29), укладеного між позивачем та ТОВ "ТД "Маяк" (ЄДРПОУ 37334783).

Згідно з договором №27 ТОВ "ТД "Маяк" (далі- продавець) зобов'язується в порядку і на умовах даного договору поставити ПАТ "Кримгазбуд" (далі - покупець) нафтопродукти, а покупець зобов'язується прийняти їх в асортименті і кількості згідно заявці, узгодженій з продавцем і сплатити їх вартості.

Постачання здійснюється окремими партіями.

Ціна товару визначається у момент відвантаження товару згідно усної домовленості сторін, і фіксується первинними документами.

Постачання товару здійснюється на умовах FCA за правилами тлумачення міжнародних торгових термінів згідно Інкотермс 2000.

Відвантаження товару за даним договором проводитися: автомобільним транспортом продавця, можлива доставка транспортом покупця.

Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця згідно даного договору, рахунків-фактур, витратних накладних. За домовленістю сторін покупець проводить оплату товару попереднім платежем в повному об'ємі або продовж 3 робочих банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Всі витрати по транспортуванню товару від продавця до покупця несе продавець

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011 року.

На виконання умов договору ТОВ "ТД "Маяк" (ЄДРПОУ 37334783) виписані видаткові накладні № 17 від 08.04.2011р. на суму 6174,00 грн. у т.ч. 1029,00 грн., №33 від 19.04.2011р. на суму 450006,00 грн. у т.ч. ПДВ 75001,00 грн., №17 від 11.04.2011р. на суму 46950,00 грн. у т.ч. ПДВ- 7825,00 грн., №37 від 26.04.2011р. на суму 375012,00 грн. у т.ч. ПДВ - 62502,00 грн., №48 від 28.04.2012р. на суму 46950,00 грн. у т.ч. 7825,00 грн., №34 від 28.04.2011р. на суму 6174,00 грн. у т.ч. ПДВ - 1029,00 грн., отже на загальну суму 931266,00 грн. у т.ч. ПДВ - 155211,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно платіжних доручень №439 від 08.04.2011 р. на суму 53124,00грн. у т. ч. ПДВ - 8854,00грн., №549 від 20.04.2011р. на суму 53124,00грн. у т.ч. ПДВ - 8854,00грн., №606 від 26.04.2011р. на суму 375012,00грн. у т.ч. ПДВ - 62502,00грн., №603 від 26.04.2012р. на суму 450006,00грн. у т.ч. 75001,00грн., позивачем сплачено за наданий товар на загальну суму 931266,00 грн. у т.ч. ПДВ 155211,00грн.

Зазначена сума податку на додану вартість сплачена позивачем та увійшла до складу ціни придбаних товарів та перерахована на розрахунковий рахунок продавця - ТОВ "ТД "Маяк".

По факту надання послуг ТОВ "ТД "Маяк" виписані податкові накладні №34 від 28.04.2011р. на суму 53124,00 грн. у т.ч. ПДВ - 8854,00 грн., №33 від 28.04.2011р. на суму 450006,00 грн. у т.ч. 75001,00 грн., №34 від 28.04.2011р. на суму 53124,00 грн. грн. у т. ч. ПДВ - 8854,00 грн., №37 від 28.04.2011р. на суму 375012,00 грн. у т.ч. ПДВ - 62502,00 грн., отже на загальну суму 931266,00 грн. у т.ч. ПДВ 155211,00 грн.

Отже, вказана сума податку на додану вартість у розмірі 155211,00 грн. була включена до складу податкового кредиту у звітному періоді квітня 2011 року.

Матеріали справи свідчать, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання товарів у ТОВ "ТД "Маяк" в квітні 2011 року.

Встановлено, що постачальник товарів, придбання яких є для позивача підставою для формування витрат і податкового кредиту з ПДВ, на момент вчинення відповідної господарської операції (квітень 2011р.) був зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №3014010100 (а.с. 21) та мав право видавати податкові накладні. Податковий кредит за цією операцією складається з суми податку на додану вартість, сплаченої позивачем за встановленою ставкою протягом квітня 2011р. у зв'язку з придбанням товарів, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів.

Таким чином, на момент складання податкової накладної контрагент (ТОВ "ТД "Маяк") позивача був юридичною особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість і тому відповідно до вимог Податкового кодексу України мав право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Згідно положень пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Сумуючи наведене, право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані товари, що підтверджено податковою накладною, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про додержання позивачем вимог пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Щодо відповідача на наявність ознак нікчемності правочинів, укладених між ТОВ "ТД "Маяк", з придбання останнім товарів (послуг) (ТМЦ), оскільки їх укладено з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а, отже, і моральним засадам суспільства, у судових засідання свого підтвердження не знайшли.

Під господарською діяльністю у статті 3 Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до статті 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Так, позивач та його контрагент -ТОВ "ТД "Маяк" є суб'єктами господарювання, які з положень Конституції України та ст. 6 Господарського Кодексу, знаходяться під охороною держави, яка забороняє незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, визнаючи свободу підприємницької діяльності у межах, визначених законом та вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України.

Податкова політика, визнана державою відповідно до ст. 10 Господарського кодексу України, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Суб'єкти господарювання згідно частини першої статті 19 ГК України мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України визначає, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України є лише підставою для визнання правочинів недійсними. При чому, відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, правочин дійсність якого заперечується, або стороною, або іншою заінтересованою особою може бути визнаний недійсним тільки судом.

Відповідач позбавлений права самостійно визнавати договори недійсними з підстав недотримання під час їх укладення вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним (нікчемним) судом не вимагається.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки на те, що жодної відповіді про надання результатів проведеної зустрічної звірки, яка б підтверджувала взаємовідносини між позивачем та ТОВ "ТД "Маяк" за квітень 2011р., на дату складання акту перевірки від ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя не надходило, то слід зазначити про те, що зазначений факт не відповідає дійсності, оскільки у матеріалах справи є довідка ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя №18/23-2/37334783, яка складена 24.11.2011р. (а.с. 106-109).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується їх вимоги чи заперечення, крім випадків, передбачених ст. 72 КАС України.

Відповідачем не доведено невідповідність виданих контрагентом позивача податкових накладних податковому законодавству України, а саме вимогам ст. 201 Податкового кодексу України. Тому, формування позивачем податкового кредиту на підставі отриманої від контрагента податкової накладної є обґрунтованим, а відтак, зменшення податковим органом позивачу податкового кредиту з податку на додану вартість у квітні 2011 року на суму 155211,00 грн. та нарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 155211,00 грн.є безпідставним.

Сумуючи наведене, надання позивачем податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою формування податкового кредиту є підставою для його формування та відображення у податковій звітності з податку на додану вартість, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Отже, у відповідача не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 155211,00 грн., у зв'язку із виключенням суми у розмірі 155211,00 грн. з податкового кредиту квітня 2011 року.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.10.12 по справі № 2а-6896/12/0170/18 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко