Постанова

від 25.10.2012 по справі 2а-9140/10/14/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2012 р. 14:43 Справа №2а-9140/10/14/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О.,за участю представників сторін:

від позивача - Вальваков С.В., паспорт НОМЕР_1, довіреність № 13/1700 від 12.07.2012 року;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.07.2010 року №0001024002/0,

Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з адміністративним позовом Дочірнє підприємство "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - Позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.07.2010 року №0001024002/0

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.07.2010 року відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.09.2010 року призначено по справі судово-бухгалтерську експертизу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.09.2010 року зупинено провадження по справі до одержання результатів судової-бухгалтерської експертизи. Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим суду від 05.09.2012 року поновлено провадження по справі.

У судове засідання 25.10.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 25.10.2012 р. не з'явився, про день, час та місце слухання справи був сповіщений належним чином.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ст. 128 КАС України, розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутністю представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Ленінське районне дорожнє підприємство Кримського об'єднання державних дорожніх підприємств зареєстроване рішенням Ленінської державної адміністрації № 759 від 25.09.1997 року. 03 червня 2002 року ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» перереєстровано у філію «Ленінський райавтодор» ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». Форма власності - загальнодержавна. Ідентифікаційний код юридичної особи - 03451654. Місцезнаходження підприємства: АР Крим, Ленінський район, вул.. Азовська, 12.

Підприємство взято на податковий облік 29.09.1997 року у Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим.

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим була проведена невиїзна документальна перевірка філії «Ленінський райавтодор» ДП «Кримавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», код за ЄДРПОУ - 03451654, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за еріод з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 1285/23-1/03451654 від 29.06.2010 року, у якому встановлено порушення п.п.7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), в частині завищення податкового кредиту за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року у сумі 38 164 грн. у тому числі: в квітні 2009 року у сумі 16 661 грн., в травні 2009 року у сумі 21 503, грн.

На підставі висновків зазначено акту від 29.06.2010 року ДПІ в Ленінському районі АР Крим було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001024002/0 від 08.07.2010 року про нарахування податкового зобов'язання у сумі 57 246,00 грн., у т.ч. за основним платежем 38 164,00 грн. та 19 082 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з висновками акту перевірки № 1285/23-1/03451654 від 29.06.2012 року та податковими повідомленнями - рішеннями № 0001024002/0 від 08.07.2010 року позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно матеріалів справи, між позивачем (далі - Покупець) та Колективним підприємством «Альянс» (далі-Постачальник) 12 січня 2006 року було укладено Договір постачання № 23.

Відповідно до п. 1.1 даного договору, постачальник зобов'язався поставляти і передавати у власність покупця мазут М-100, М-40, бітум, бітумну емульсію, паливо - мастильні матеріали, металеві бар'єрні огорожі для доріг та мостів, а покупець прийняти і оплатити отриманий товар.

Згідно п. 2.1 договору, доставка товару здійснюється транспортом покупця, а також за заявкою покупця транспортом постачальника.

Одержувачами товару є філії ДП «Кримавтодор» за довіреностями по товарно - транспортним і податковим накладним (п. 2.2, п. 2.3 договору).

Сторони узгодили умовами договору порядок розрахунків, а саме згідно п. 4.1 договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем в безготівковому порядку, згідно рахунку виставленого постачальником з додатком розшифровки по одержувачах - філіях Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України».

27 квітня 2009 року відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7. Закону № 168 КП «Альянс» склало та надало філії «Ленінський райавтодор» ДП «Кримавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», а філія «Ленінський райавтодор» ДП «Кримавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» отримало податкову накладну № 1116 на суму 99 964,45 грн. у тому числі ПДВ 16 660,74 грн.

Також 26 травня 2009 року КП «Альянс» було виписано на ім'я позивача податкову накладну № 1569 на суму 129 020,62 грн. у тому числі ПДВ 21 503,44 грн.

Продавець Колективне підприємство мало право на складання податкових накладних відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону №168, так як за даними офіційного сайту ДПС України був зареєстрованим платником ПДВ на момент складання податкової накладної.

Зазначені податкові накладні на суму 228 985, 07 грн., у тому числі ПДВ 38 164,18 грн. відповідає вимогам п.п. 7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168.

У листопаді 2009 року Дочірнє підприємство"Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" перерахувало КП «Альянс» у сплату вартості отриманого товару 299 287,77 грн. у тому числі 49 881,30 грн. ПДВ, що підтверджується Платіжними дорученнями №2440 від 02.11.2009 року, № 2528 від 09.11.2009 року, № 2693 від 23.11.2009 року.

Також реальність господарських операцій з поставки замовленого товару КП «Альянс» підтверджується рахунками-фактурою та товаро-транспортними накладними (т.1, а.с131-168).

Товаро матеріальні цінності придбані ДП "Кримавтодор" у КП "Альянс" в період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року використовувалися в господарській діяльності позивача, що підтверджується їх подальшим списанням в рамках основної господарської діяльності підприємства з метою реального отримання прибутку, а саме договорів № 4/08 від 11.02.2008 року, № 2/08 від 11.02.2008 року, № 1/09 від 05.02.2009 року, № 68/08 від 17.12.2008 року.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168 у квітні 2010 року та у травні 2009 року у покупця - філії «Ленінський райавтодор» ДП «Кримавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» за датою отримання від продавця - КП «Альянс» податкових накладних, що засвідчує факт отримання товару, виникло право на податковий кредит у сумі з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року у сумі 38 164 грн.

На підставі податкових накладних № 1116 та № 1569, отриманих від КП «Альянс» у квітні та травні 2009 року, відповідно п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону № 168 позивачем - було нараховане податковий кредит у сумі 38 164 грн.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 від 03.04.1997 року (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7. статті 1 Закону №168 встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Пунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону №168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є:

- транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами;

- касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно п.п. 7.5. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.1.п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

цивільно-правовою операцією.

З аналізу вищевказаних норм, суд робить висновок, що для включення суми податку на додану вартість до суми податкового кредиту необхідно дотримання двох умов:

- наявність податкової накладної чи митної декларації, заповненої відповідно до п 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість",

- придбання або виготовлення товару і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності платника податку; придбання (будівництво, спорудження) (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи) в тому числі з метою використання у виробництві або постачанні товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, умовами для включення нарахованої (сплаченої) суми ПДВ у склад податкового кредиту є наявність документального підтвердження використання витрат підприємства в його господарської діяльності та наявність належно заповнених податкових накладних.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться на підприємстві. Фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій (п.1 ст.9 Закону № 996). Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону № 996). Обов'язкові реквізити первинного документа встановлені п.2 ст.9 Закону № 996. Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення (п.1. ст.9 Закону № 996).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Для оподаткування мають значення бухгалтерські документи, що відображають господарські операції та фіксують отриманий прибуток і інші економічні показники господарської діяльності.

Бухгалтерські документі - це сукупність письмових актів, фіксуючих здійснені господарські операції відповідно до вимог законодавства.

Бухгалтерські документи в роботі суб'єкта господарювання служать, як відомо, засобом ведення обліку матеріальних цінностей і грошових коштів. На підставі бухгалтерських документів (документації) контролюється правильність здійсненних операцій, ведеться поточний аналіз виконаної роботи, встановлюються причини господарських порушень, тобто документація виконує контрольно - аналітичні функції.

Правове значення бухгалтерських документів проявляється в тому, що з їх допомогою підтверджується правильність зареєстрованих в обліку фактів. Факт наявності первинного документу не може бути проігнорований контролюючим органом, оскільки тільки аналіз первинних документів може давати об'єктивну картину господарської діяльності і, віддзеркалення її результатів у податковій звітності. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 Закону №334).

Згідно п.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.2 ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону (ст.44 Господарського кодексу України ).

Як вже було зазначено 13 січня 2006 року між позивачем (далі - Покупець) та КП «Альянс» (далі - Постачальник) було укладено Договір постачання № 23.

Покупцем було прийнято товар, відповідно до вказаного Договору, на загальну суму 228 985, 07 грн., у тому числі ПДВ 38 164,18, що підтверджується податковими накладними № 1116 від 27.04.2009 року та № 1569 від 26.05.2009 року суму 228 985, 07 грн. (т. 1 а.с. 104,106).

За період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року ДП «Кримавтодор» перерахувало КП «Альянс» у сплату вартості отриманого товару у сумі 299 287,77 грн. у тому числі 49 881,30 грн. ПДВ, що підтверджується Платіжними дорученнями №2440 від 02.11.2009 року, № 2528 від 09.11.2009 року, № 2693 від 23.11.2009 року (т. 2 а.с. 194,195,196)

Таким чином первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ДП "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (податкові накладні, платіжні доручення, декларації, акти приймання-передачі, видаткові накладні, счета-фактури), у повному обсязі підтверджуються фактичне виконання зобов'язань та їх оплата за господарською операцією з КП «Альянс» за періодз 01.04.2009 року по 31.12.2009 року, що є підтвердженням товарності цієї господарської операції підприємства і правильності нарахування суми ПДВ, яка увійшла у склад податкового кредиту за період, що перевірявся.

Суд вважає, що факт здійснення господарської операції, пов'язаних з формуванням податкового кредиту, при виконанні позивачем обов'язків по договору з його контрагентом, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку і податкової звітності.

Матеріалами справи підтверджено здійснення господарської операції по зазначеним податковим накладним.

Також, згідно до висновків експертного дослідження № 110 від 02 серпня 2012 року (за адміністративною справою № 2а-9140/10/0170/14 (судово-економічна експертиза), з якими погоджується суд, встановлено, що наданими на дослідження первинними документами податкового та бухгалтерського обліку філії «Ленінський райавтодор» ДП «Кримавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» висновки акту перевірки № 1285/23-1/013451654 від 29.06.2010 року «Про результати документальної невиїзної перевірки філії «Ленінський райавтодор» ДП «Кримавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ЄДРПОУ 03451654, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року про завищення податкового кредиту за період травень-червень 2009 року у сумі 38 164 грн. не підтверджується.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх заперечень.

Згідно з ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 25.10.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, згідно зі ст. 160 КАСУ постанова складена у повному обсязі 29.10.2012 року.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0001024002/0 від 08.07.2010 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (ЄДРПОУ 31829422) витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.