Ухвала

від 09.04.2013 по справі 2а-9140/10/14/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-9140/10/14/0170

09.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Шереніна Ю.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В.) від 25.10.12 у справі № 2а-9140/10/14/0170

за позовом Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Кечкеметська, 184/1, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, АР Крим, 95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.07.2010 року №0001024002/0,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.10.12 позовні вимоги Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.07.2010 року №0001024002/0 - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0001024002/0 від 08.07.2010 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що працівниками Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим була проведена невиїзна документальна перевірка філії «Ленінський райавтодор» ДП «Кримавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», код за ЄДРПОУ - 03451654, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 1285/23-1/03451654 від 29.06.2010 року, у якому встановлено порушення п.п.7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), в частині завищення податкового кредиту за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року у сумі 38164 грн. у тому числі: в квітні 2009 року у сумі 16 661 грн., в травні 2009 року у сумі 21503, грн.

На підставі висновків зазначено акту від 29.06.2010 року ДПІ в Ленінському районі АР Крим було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001024002/0 від 08.07.2010 року про нарахування податкового зобов'язання у сумі 57246,00 грн., у т.ч. за основним платежем 38164,00 грн. та 19082 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з висновками акту перевірки № 1285/23-1/03451654 від 29.06.2012 року та податковими повідомленнями - рішеннями № 0001024002/0 від 08.07.2010 року позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судова колегія зазначає наступне.

Згідно матеріалів справи, між позивачем (далі - Покупець) та Колективним підприємством «Альянс» (далі-Постачальник) 12 січня 2006 року було укладено Договір постачання № 23.

Відповідно до п. 1.1 даного договору, постачальник зобов'язався поставляти і передавати у власність покупця мазут М-100, М-40, бітум, бітумну емульсію, паливо - мастильні матеріали, металеві бар'єрні огорожі для доріг та мостів, а покупець прийняти і оплатити отриманий товар.

Згідно п. 2.1 договору, доставка товару здійснюється транспортом покупця, а також за заявкою покупця транспортом постачальника.

Одержувачами товару є філії ДП «Кримавтодор» за довіреностями по товарно - транспортним і податковим накладним (п. 2.2, п. 2.3 договору).

Сторони узгодили умовами договору порядок розрахунків, а саме згідно п. 4.1 договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем в безготівковому порядку, згідно рахунку виставленого постачальником з додатком розшифровки по одержувачах - філіях Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України».

27 квітня 2009 року відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7. Закону України «Про податок на додану вартість» КП «Альянс» склало та надало філії «Ленінський райавтодор» ДП «Кримавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», а філія «Ленінський райавтодор» ДП «Кримавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» отримало податкову накладну № 1116 на суму 99 964,45 грн. у тому числі ПДВ 16660,74 грн.

Також 26 травня 2009 року КП «Альянс» було виписано на ім'я позивача податкову накладну № 1569 на суму 129 020,62 грн. у тому числі ПДВ 21503,44 грн.

Продавець Колективне підприємство мало право на складання податкових накладних відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», так як за даними офіційного сайту ДПС України був зареєстрованим платником ПДВ на момент складання податкової накладної.

Зазначені податкові накладні на суму 228985, 07 грн., у тому числі ПДВ 38164,18 грн. відповідає вимогам п.п. 7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У листопаді 2009 року Дочірнє підприємство"Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" перерахувало КП «Альянс» у сплату вартості отриманого товару 299287,77 грн. у тому числі 49881,30 грн. ПДВ, що підтверджується Платіжними дорученнями №2440 від 02.11.2009 року, № 2528 від 09.11.2009 року, № 2693 від 23.11.2009 року.

Також реальність господарських операцій з поставки замовленого товару КП «Альянс» підтверджується рахунками-фактурою та товарно - транспортними накладними (т.1, а.с131-168).

Товарно - матеріальні цінності придбані ДП "Кримавтодор" у КП "Альянс" в період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року використовувалися в господарській діяльності позивача, що підтверджується їх подальшим списанням в рамках основної господарської діяльності підприємства з метою реального отримання прибутку, а саме договорів № 4/08 від 11.02.2008 року, № 2/08 від 11.02.2008 року, № 1/09 від 05.02.2009 року, № 68/08 від 17.12.2008 року.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у квітні 2010 року та у травні 2009 року у покупця - філії «Ленінський райавтодор» ДП «Кримавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» за датою отримання від продавця - КП «Альянс» податкових накладних, що засвідчує факт отримання товару, виникло право на податковий кредит у сумі з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року у сумі 38164 грн.

На підставі податкових накладних № 1116 та № 1569, отриманих від КП «Альянс» у квітні та травні 2009 року, позивачем - було нараховане податковий кредит у сумі 38 164 грн.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Пунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є:

- транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами;

- касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно п.п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону (ст.44 Господарського кодексу України ).

Як вже було зазначено 13 січня 2006 року між позивачем (далі - Покупець) та КП «Альянс» (далі - Постачальник) було укладено Договір постачання № 23.

Покупцем було прийнято товар, відповідно до вказаного Договору, на загальну суму 228985, 07 грн., у тому числі ПДВ 38164,18, що підтверджується податковими накладними № 1116 від 27.04.2009 року та № 1569 від 26.05.2009 року суму 228985,07 грн. (т. 1 а.с. 104,106).

За період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року ДП «Кримавтодор» перерахувало КП «Альянс» у сплату вартості отриманого товару у сумі 299287,77 грн. у тому числі 49881,30 грн. ПДВ, що підтверджується Платіжними дорученнями №2440 від 02.11.2009 року, № 2528 від 09.11.2009 року, № 2693 від 23.11.2009 року (т. 2 а.с. 194,195,196)

Таким чином первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ДП "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (податкові накладні, платіжні доручення, декларації, акти приймання-передачі, видаткові накладні, рахунки - фактури), у повному обсязі підтверджуються фактичне виконання зобов'язань та їх оплата за господарською операцією з КП «Альянс» за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року, що є підтвердженням товарності цієї господарської операції підприємства і правильності нарахування суми ПДВ, яка увійшла у склад податкового кредиту за період, що перевірявся.

Таким чином, факт здійснення господарської операції, пов'язаних з формуванням податкового кредиту, при виконанні позивачем обов'язків по договору з його контрагентом, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку і податкової звітності.

Матеріалами справи підтверджено здійснення господарської операції по зазначеним податковим накладним.

Як вбачається з висновку судово-економічної експертизи № 110 від 02 серпня 2012 року, наданими на дослідження первинними документами податкового та бухгалтерського обліку філії «Ленінський райавтодор» ДП «Кримавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» висновки акту перевірки № 1285/23-1/013451654 від 29.06.2010 року «Про результати документальної невиїзної перевірки філії «Ленінський райавтодор» ДП «Кримавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ЄДРПОУ 03451654, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року про завищення податкового кредиту за період травень-червень 2009 року у сумі 38164 грн. не підтверджується.

На підставі вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним виском суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В.) від 25.10.12 у справі № 2а-9140/10/14/0170- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В.) від 25.10.12 у справі № 2а-9140/10/14/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис Ю.Л.Шеренін

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян