Постанова

від 05.11.2012 по справі 2а-11372/12/0170/27

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2012 р. (11:55) Справа №2а-11372/12/0170/27

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., при секретарі судового засідання Залюбовської Л.В., за участю представників сторін:

від позивача - Харманська Д.О.,

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОК-ТАН"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Обставини справи. Товариства з обмеженою відповідальністю "ОК-ТАН" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004452204 від 05.10.2012 року.

Позов мотивовано протиправністю доводів відповідача, стосовно визнання укладеного правочину позивачем із контрагентом TOB "Олвін Ойл" нікчемним, а також безпідставністю застосовування наслідків цього. Крім того, позивач зазначає, що висновки податкового органу, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення є суб'єктивним припущенням, оскільки спростовуються наявними у позивача первинними документами, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій з контрагентом.

Ухвалами суду від 15.10.2012 року відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив останні задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи за їх відсутністю не надіслав, заперечення на адміністративний позов суду не надали.

Суд, приймаючи до уваги не надання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без його участі, враховуючи клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні").

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Позивач зареєстрований, як юридична особа ЄДРПОУ 33131378.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання податкового законодавства при визначенні податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Олвін Ойл" за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року, за наслідками перевірки складено акт №6201/22-1/33131378 від 28.09.2012 року.

За висновками даного акту встановлено порушення позивачем п.п.14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.138.2, п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 486 011 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 р. у сумі 486011 грн. На підставі акту, відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення №0004452204 від 05.10.2012 року.

В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини, встановлені під час проведення перевірки.

Так, перевіркою встановлено, що підставою для нарахування вказаної суми є те, що договірні зобов'язання по договору постачання нафтопродуктів №О-94-2010 від 15.12.2010 p., укладеного між позивачем та TOB "Олвін Ойл" не виконувались. У зв'язку з даними господарськими операціями позивачем у 3 кварталі 2011 року було віднесено до валових витрат суму в розмірі 2 113092 грн.

До зазначеного висновку відповідач дійшов з того, що за даними комп'ютерної бази "Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", яку використовують податкові органи для визначення "благонадійності" відповідного підприємства, контрагент позивача - ТОВ "Олвін Ойл" має стан "9", що за даними податкового органу означає відсутність за місцемзнаходження.

В акті зазначено, що перевіркою витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування ТОВ "ОК-ТАН" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Олвін Ойл" за період з 01.07.2011 по 30.09.2011, встановлено, що перевірка проводиться на підставі Акта документальної перевірки ТОВ "ОК-ТАН" від 25.01.2012р. № 614/23-4/33131378, з якого видно, що "…За період серпень 2011 року ТОВ "ОК-ТАН", згідно наданих копій документів, отримало від ТОВ "Олвін Ойл" нафтопродукти на загальну суму 2 535711 грн., у т.ч. ПДВ 422619 грн. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстраі виданих податкових накладних, які відповідають даним податку 5 до податкової декларації з ПДВ, даним декларації з ПДВ за серпень 2011 р. Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились в безготівковій формі. Товарно-транспортні накладні за серпень 2011 року до перевірки не надані."

Таким чином, підставою для винесення податкового повідомлення-рішення став висновок відповідача про те, що позивачем отримано товар від сумнівного постачальника, оскільки неможливо встановити наявність у останнього необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Тому на думку відповідача угода позивача з постачальником має ознаки нікчемності. Відповідач в акті перевірки посилається на те, що оскільки факт поставки ТОВ "Олвін Ойл" товару на адресу ТОВ "ОК-ТАН" не підтверджено, податкові накладні складені необґрунтовано, товарно-транспортні накладні до перевірки не надано, то ТОВ "Олвін Ойл" не могло поставляти продукцію на адресу ТОВ "ОК-ТАН".

Як наслідок, відповідачем зроблено висновок про те, що єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання ТОВ "ОК-ТАН" податкової вигоди. Несплата до бюджету необхідних податкових платежів є заволодіння державним майном. Таким чином, відповідач стверджує, що ТОВ "ОК-ТАН" порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Щодо встановленого за результатами перевірки порушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Так, у періоді, що перевірявся, ТОВ "ОК-ТАН" мало взаємовідносини з ТОВ "Олвін Ойл", а саме: позивач придбав у вказаного підприємства паливно-мастильні матеріали на підставі договору постачання нафтопродуктів №О-94-2010 від 15.12.2010 р., у зв'язку з чим, позивачем у 3 кварталі 2011 року було віднесено до валових витрат суму в розмірі 2 113092 грн.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочину, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальникам, в тому числі ПДВ в ціні товару, тому доводи відповідача щодо нікчемності укладеного правочину не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Так, позивачем надані первинні, бухгалтерські та інші документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання, а саме: договір поставки №О-94-2010 від 15.12.2010; додаткові угоди №11, №12, №13, №14, №15, №16, №17, №18 до укладеного договору №О-94-2010 від 15.12.2010; акти прийому-передачі №1167, №1168, №1170, 1163, №1147, №1139, №1131, №1184, №1179, №1177 від 15.12.2010; належним чином оформлені податкові накладні № 17 від 24.08.2011, № 18 від 26.08.2011, №20 від 28.08.2011, №13 від 20.08.2011, №10 від 29.07.2011, №13 від 15.09.2011, №6 від 09.09.2011, №4 від 06.09.2011, та залізничні накладні (а.с. 23-58).

Висновок контролюючого органу про завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 2 113 092 грн., у т.ч. за 3 квартал 2011 р. у сумі 2 113 092 грн., що не підтверджені відповідними розрахунковими документами, а саме відсутні товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт поставки товару ТОВ "Олвін Ойл" на адресу ТОВ "ОК-ТАН" є безпідставним, оскільки товаро-транспортні накладні не є первинними документами в розумінні вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 ст. 138 цього ж Кодексу встановлено, що витрати операційної діяльності включають:собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 ст. 138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 138.8 ст. 138 того ж Кодексу передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Також підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 Кодексу визначено, що до складу витрат не включаються зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів.

Відповідач зазначає, що проведеною перевіркою був встановлений факт вчинення позивачем нікчемного правочину, зокрема з причин того, що контрагент - ТОВ "Олвін Ойл" має стан 9 - "Направлено повідомлення про відсутність за місцемзнаходження".

Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Проте відповідачем не надано доказів на підтвердження внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про припинення юридичної особи на час здійснення господарських операцій - контргента ТОВ "Олвін Ойл", хоча відповідно до ч.2 ст.71 КАС України це є його обов'язком.

Крім того, в акті перевірки відсутні відомості про те, що ТОВ "Олвін Ойл" не звітувалось до податкового органу чи не врахувало при складанні податкової звітності документи, виписані на адресу позивача (не включило відповідні суми до складу валових доходів для визначення податку на прибуток).

ТОВ "ОК-ТАН" включило до складу валових витрат відповідні суми виключно на підставі документів первинного бухгалтерського обліку, а саме: актів приймання-передачі, які були складені позивачем та його постачальником та оформлених відповідно до законодавства, та залізничних накладних, складених відділеннями Укрзалізниці.

Позивач має та надав відповідачу для перевірки все необхідні документи: договір, залізничні накладні, податкові накладні, додаткові угоди до договору, акти приймання-передачі.

Все викладене свідчить про правомірність формування валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ "Олвін Ойл" за відповідній період.

Оскільки посилання податкового органу на порушення правил оподаткування мотивовані виключно нікчемністю укладених угод, суд відхиляє їх, як необґрунтовані.

Судом було витребувано від відповідача докази нікчемності угод, або їх безтоварності, проте незважаючи на вимоги суду, будь-яких документів, підтверджуючих зазначені обставини, відповідачем надано не було.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК України визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Висновки про наявність або відсутність ознак угоди, які відносять її до такої, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства зазначаються судом у мотивувальній частині рішення по справі за позовом органів податкової служби про застосування наслідків вчинення угод, укладених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Судом встановлено, що висновки відповідача про те, що угода, укладена між позивачем та його контрагентом є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства, є необґрунтованими, не підтверджуються матеріалами справи та не відповідають вимогам діючого законодавства України з наступних підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною першою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підстави недійсності господарського зобов'язання також встановлені ч.1ст. 207 ГК України, також до них законом віднесено вчинення угод з метою, що суперечить інтересам суспільства та держави.

На підтвердження господарських операцій, що відбулися у перевіряємий відповідачем період, позивачем були надані копії первинних документів та податкових накладних, які відповідають вимогам закону і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідачем не спростовано.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем не доведено суду правомірність та обґрунтованість свого рішення, тому позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи висновок про задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 12.11.2012 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС №0004452204 від 05.10.2012 року по донарахування податку на прибуток в сумі 486 011грн.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОК-ТАН" (ЄДРПОУ 33131378) судовий збір у розмірі 2146,00 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.