Постанова

від 24.10.2012 по справі 2а/0470/3670/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/3670/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяЛяшко О.Б. при секретаріСтавицькому О.В., за участю: представника позивача представника Юрескул І.А., Курченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Юридична фірма «Легіс» до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Юридична фірма «Легіс» (надалі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (надалі - Відповідач) з позовними вимогами про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0002232301 від 03.03.2012 про збільшення суми грошових зобов'язань у розмірі 105038,00 грн. та сплату штрафних санкцій в сумі 26260,00 грн. за порушення п.п.4.1.6, п.4.1 ст.4, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

В обґрунтування позову зазначено, що висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій ПП «Юридична фірма «Легіс» з контрагентами ПП «Форт-А», ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» грунтуються виключно на актах перевірки Жовтневої МДПІ м. Маріуполя №246/29-114-17 від 30.08.2010 та ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя №286/23-1/33504100, що в свою чергу свідчить про порушення ст.83 Податкового кодексу України та необ'єктивність в дослідженні первинних документів по вчинених господарських операціях, що призвело до неправомірності та незаконності винесення податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року в даній адміністративній справі було допущено заміну відповідача Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області її правонаступником Криворізькою північною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду заперечення на адміністративний позов від 18.05.2012, в якому зазначив, що оскаржуване Позивачем рішення винесене в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України, у задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, приватне підприємство «Юридична фірма «Легіс» зареєстроване як юридична особа 30.01.2001 Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області.

З 05.02.2001 ПП «Юридична фірма «Легіс» взято на податковий облік в органах державної податкової служби. Станом на 20.01.2012 перебуває на обліку в Криворізькій північній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Криворізькою північною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено позапланову виїзну документальну перевірку на підставі ст.20, п.75.1.2 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 та на виконання Постанови Генеральної прокуратури України приватного підприємства «Юридична фірма «Легіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Донбасметалоцентр» (34384314), ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» (33504100), ПП «Форт-А» (32628101) та ПП «Стек» (31054407). За результатами перевірки було складено акт від 31.01.2012 №7/231/31224219.

В акті позапланової виїзної перевірки Відповідач дійшов висновку, що у ПП «Юридична фірма «Легіс» відсутнє право на формування валових витрат по операціях з підприємствами-постачальниками послуг - ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг», ПП «Форт-А», оскільки правочини з даними контрагентами не направлені на настання реальних наслідків та мають ознаки нікчемності, а тому кошти отримані від ТОВ «Інтер-Бізнес», за перевиставлені послуги, є безповоротною фінансовою допомогою, що свідчить про безпідставність віднесення до складу валових доходів доходи отриманні від ТОВ «Інтер- Бізнес», яке призвело до заниження податку на прибуток.

На підставі вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0002232301 від 03.03.2012 про збільшення позивачу суми грошових зобов'язань у розмірі 105038,00 грн. та сплату штрафних санкцій в сумі 26260,00 грн. за порушення п.п.4.1.6, п.4.1 ст.4, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», що було виявлено під час позапланової виїзної перевірки.

12.03.2012 зазначене податкове повідомлення-рішення було отримано ПП «Юридична фірма «Легіс».

Згідно довідки з ЄДРПОУ основні види діяльності Позивача це консультування з питань комерційної діяльності та управління; надання інших комерційних послуг; діяльність агенств нерухомості; діяльність у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеорології; адвокатська діяльність.

Так, здійснюючи господарську діяльність Позивачем (Виконавець) був укладений договір №02/03-08 від 01.03.2008 з ТОВ «Інтер-Бізнес» (Замовник) про надання юридичних послуг.

На виконання умов договору Позивачем надавалися юридичні послуги ТОВ «Інтер- Бізнес», які складалися з комплексу заходів із залученням трудових та матеріальних ресурсів, направлених на проведення діяльності з отримання права власності на земельні ділянки на території Новолатівської та Розилюксембургської сільських рад Широківського району, які підпадають під планування відведення земельних ділянок для будівництва хвостосховища «Об'єднане» та зміни цільового використання.

Згідно п.4.3.1. договору Замовник щомісячно надавав Виконавцю інформацію щодо виконання зобов'язань по кожному етапу, що підтверджувалось звітами про надання послуг, затвердженими сторонами договору.

П.4.1.1. договору передбачав, що Виконавець має право залучати до виконання послуг інших осіб, залишаючись відповідальним перед Замовником за результати їхньої роботи.

Оскільки виконання послуг з відведення земельних ділянок для будівництва хвостосховища «Об'єднане» та зміни цільового використання передбачало проведення комплексу заходів з бонітування ґрунтів та розрахунку економічної ефективності при зміні агровиробничої групи, Позивач, у зв'язку з відсутністю компетентних спеціалістів у сфері бонітування ґрунтів, уклав договір з ПП «Форт-А» про надання консультаційних послуг щодо проведення робіт з бонітування ґрунтів.

Таким чином, отримані консультаційні послуги щодо бонітування ґрунтів від ПП «Форт-А» увійшли до комплексу заходів направлених на виконання договірних зобов'язань Позивачем з відведення земельних ділянок для будівництва «Об'єднане» та зміни їх цільового використання.

До Бердянської ОДПІ відповідачем направлено запит щодо проведення зустрічної звірки ПП «Форт-А» по взаємовідносинам з ПП «Юридична фірма «Легіс» (№1111/7/231 від 19.01.2012). Криворізькою північною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби отримано відповідь (№266/7/23-212 від 24.01.2012) щодо неможливості проведення звірки ПП «Форт-А», щодо документального підтвердженя господарських відносин з платником податків ПП «Юридична фірма «Легіс». А саме: Бердянська ОДПІ надіслала в електронному вигляді акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Форт - А» (код ЄДРПОУ 32628101) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Юридична фірма «Легіс» (код за ЄДРПОУ 31224219) за липень та серпень 2010 року.

Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що згідно довідки №186 від 09.06.2011 відділу податкової міліції Бердянської ОДПІ про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків ПП «Форт - А» не знаходиться за юридичною адресою (71100, м. Бердянськ, вул.Урицького, б.3 - Д кв.12). Бердянською ОДПІ до відділу державної реєстрації ВК Бердянської міської ради Запорізької області надано повідомлення №508/10/29-03 від 15.06.2011 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Відповідно баз даних Бердянської ОДПІ ПП «Форт - А» станом на момент складання акту має 8 стан до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

При цьому, в ході організації проведення зустрічної звірки з метою забезпечення підтвердження господарських відносин з ПП «Юридична фірма «Легіс» (код за ЄДРПОУ 31224219) та згідно отриманої інформації від співробітників ВПМ БОДПІ встановлено, що під час проведення перевірки ПП «Форт - А» за юридичною та фактичною адресою : Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Урицького, 3-д, к.12 підприємство не знаходиться та ніколи не знаходилось (довідка ВПМ БОДПІ №186 від 09.06.2011).

Також встановлено, що Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу №49-31/10 за фактом фіктивного підприємництва та підроблення документів за ч.2, ч.З ст.358, ч.2 ст.205 КК України. Згідно наявної інформації відомо, що в ході досудового слідства встановлено, що на території Донецької та інших областей створено ряд підприємств, в т.ч. ПП «Форт - А», з ознаками фіктивності з метою укладання фіктивних (безтоварних) правочинів для послідуючого незаконного переводу безготівкових грошових коштів в готівку та мінімізації податкових зобов'язань. Місцезнаходження директора ПП «Форт - А» Юхно Д.А. не встановлено. Місце реєстрації директора, згідно реєстраційних документів: АДРЕСА_2".

Згідно пояснення директора ПП «Юридична фірма «Легіс» Міхієнкова К.В., наданого в ході проведення перевірки, послуги по бонітуванню грунтів, отримані від ПП «Форт - А» були в подальшому реалізовані ТОВ «Інтер-Бізнес» (33098928).

Перевіркою встановлено, що ПП «Юридична фірма «Легіс» за 3 квартал 2010 року (липень-серпень 2010 року) відобразило реалізацію придбаних у ПП «Форт - А» на суму 339167,0грн. (без врахування ПДВ), до складу валових доходів було віднесено 340000,0грн., як одержану попередню сплату за послуги від ТОВ «Інтер-Бізнес». До складу валових доходів не було віднесено безповоротну фінансову допомогу у сумі 408000,0 грн.

Перевіркою правильності відображення валових доходів отриманих при реалізації послуг, придбаних у ПП «Форт-А» встановлено, що придбані у ПП «Форт-А» послуги по бонітуванню грунтів були реалізовані та віднесені до складу валових доходів на загальну суму 34000,0 грн. (без ПДВ) ТОВ «Інтер-Бізнес».

Розрахунки між ПП «Юридична фірма «Легіс» та ТОВ «Інтер-Бізнес» здійснювались через розрахунковий рахунок шляхом здійснення попередньої сплати.

Згідно рахунку №81 від 08.07.2010 на розрахунковий рахунок ПП «Юридична фірма «Легіс» надійшла попередня сплата за фінансування робіт з бонітування грунту згідно договору №02/03-08 від 01.03.08р. від ТОВ «Інтер-Бізнес» в сумі 408000,0грн. (в т.ч. ПДВ 68000,0грн.).

Враховуючи, наявну інформацію, отриману від Бердянської ОДПІ, щодо нікчемності правочинів ПП «Форт-А», який в подальшому увійшов до взаємовідносин між ПП «Юридична фірма «Легіс» та ТОВ «Інтер-Бізнес» (код ЄДРПОУ - 33098928) податковим органом встановлено наступне: в ході перевірки ПП «Юридична фірма «Легіс» по взаємовідносинам з ПП «Форт-А» не підтверджується наявність поставок товарів (послуг) від ПП «Форт-А» за період липня-серпня, що свідчить про те, що правочини між ПП «Юридична фірма «Легіс» та ПП «Форт-А» здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, на думку відповідача, зазначені правочини відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч. 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Крім того, здійснюючи господарську операцію ПП «Юридична фірма «Легіс» (Замовник) уклало договір №21/КУ від 04.03.2009, за яким ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» (Виконавець) зобов'язалося надати послуги по дослідженню характеристики підприємства Замовника, складових елементів стратегії та розвитку підприємства.

Предмет даного договору включав в себе надання послуг з: опису підприємства; визначення динаміки основних показників; місії, цілі, росту та розвитку підприємства; аналізу отриманих даних; наданні рекомендацій на стадії підготовчого етапу; розробки стратегії розвитку підприємства.

На виконання умов договору ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» були здійсненні дослідження, на підставі яких розробленні рекомендації та передані Позивачу за актами приймання-передачі. В свою чергу Позивач оплатив надані послуги згідно платіжних поручень.

Отже, метою укладення даного договору було отримання послуг для визначення основних концепцій розвитку внутрішньої політики ПП «Юридична фірма «Легіс», направленої на залучення споживачів юридичних послуг і отримання прибутку.

В розділі 3.1 акту перевірки було зазначено, що ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» є постачальником консультаційних послуг ПП «Юридична фірма «Легіс». Згідно документів, наданих до перевірки, ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» за період березня-квітня 2009 року надало послуг на загальну суму 72900,0грн. (в т.ч. ПДВ - 12150,0грн.).

До ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя надано запит, на проведення зустрічної звірки ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» по взаємовідносинам з ПП «Юридична фірма «Легіс» (№1115/7/231 від 19.01.2012).

Криворізькою північною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби 30.01.2012 отримано відповідь на запит, та надано акт про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Азов-Бізнес Трейдінг» (код за ЄДРП0У 33504100) за період з 01.01.2009 по 31.03.2010 від 29.06.2010 № 286 /23-1/ 33504100, згідно якого: «В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників за період з 01.01.2009 по 31.03.2010, що свідчить про те, що правочини між ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1,2 ст.215, ч. 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг»та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, на думку відповідача, зазначені правочини відповідно до п.п. 1, 2 ст.215, п.п. 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

За даними бухгалтерського обліку та згідно пояснень директора ПП «Юридична фірма «Легіс» Міхієнкова К.В. та головного бухгалтера Кравченко СЛ., наданих в ході проведення перевірки, від ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» отримані послуги, щодо аналізу та рекомендацій ведення фінансово-господарської діяльності ПП «Юридична фірма «Легіс».

Враховуючи, наявну інформацію, отриману від ДПІ у Іллічівському районі м.Маріуполя, щодо нікчемності правочинів ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг», встановлено, що в ході перевірки ПП «Юридична фірма «Легіс» не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» за період з 01.01.2009 по 31.03.2010, що свідчить про те, що правочини між ПП «Юридична фірма «Легіс» та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені піл час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених за товари (послуги) сум грошових коштів до складу витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій ПП «Юридична фірма «Легіс» з контрагентами ПП «Форт-А», ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» грунтуються на актах перевірки Жовтневої МДПІ м. Маріуполя №246/29-114-17 від 30.08.2010 та ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя №286/23-1/33504100 та на матеріалах первинних документів, бухгалтерської та податкової звітності.

В судових засіданнях позивачем було надано первинну документацію підприємства стосовно взаємовідносин приватного підприємства «Юридична фірма «Легіс» з ТОВ «Інтер- Бізнес», ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» (33504100) та ПП «Форт-А» (32628101).

З наданих документів позивачем підтверджено взаємовідносини з ТОВ «Інтер- Бізнес», надано договір №02/03-08 від 01.03.2008 та додатки до нього, акти приймання-передачі робіт, звіти щодо виконаних робіт.

Однак суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження реальності угод між ПП «Юридична фірма «Легіс» та ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг», ПП «Форт-А». Посилання позивача на акти приймання-передачі та відповідні звіти по укладеним договорам оцінюються судом критично, оскільки дані первинні документи не свідчать про повноту та реальність виконання робіт у зв'язку з відсутністю в них даних щодо обсягів та результатів виконаних робіт.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочнном є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статті 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК).

З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

У п. 24 Постанови Пленуму від 06.11.2009 № 9 Верховний Суд України відзначив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 2 статті 207 Господарського кодексу України встановлено, що недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Суд вважає за необхідне зазначити, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

При цьому обов'язковість установлення умислу поширюється лише на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства (частина третя статті 228 Цивільного кодексу України). Проте встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку-учасників відповідної операції (Лист Вищого адміністративного суду України N 742/11/13-11, 02.06.2011).

Під час перевірки документального підтвердження повного виконання зобов'язань щодо надання послуг ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг», ПП «Форт-А» на користь ПП «Юридична фірма «Легіс» та наявності реальних змін майнового стану позивача не надано. Що не було зроблено представником позивача й під час судового розгляду справи.

Крім того, Листом Вищого Адміністративного Суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Під час судового розгляду справи представник позивача не надав належних та достатніх доказів, які підтверджують реальність укладених позивачем угод з ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» та ПП «Форт-А», а саме: первинної документації, документів на підтвердження фактів виконаня послуг від ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» та ПП «Форт-А», які б відображали реальні зміни майнового стану платника податків, що свідчить про відсутність результатів відповідних господарських операцій.

Таким чином, відповідачем правомірно зроблені висновки, що ПП «Юридична фірма «Легіс» встановлено факт нереальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» та ПП «Форт-А», що призвело до порушення п.1.32 ст.1, п.п.4.1.1, п.п.. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 105038,0 грн., в т.ч. за півріччя 2009 року - 3038,0грн., за 3 квартал 2010 року - 102000,0грн.

Отже, виходячи з фактичних обставин справи та вищенаведених положень чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог приватного підприємства «Юридична фірма «Легіс», оскільки висновки акту від 31.01.2012 №7/231/31224219 про результати позапланової виїзної документальної перевірки приватного підприємства «Юридична фірма «Легіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Донбасметалоцентр» (34384314), ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» (33504100), ПП «Форт-А» (32628101) та ПП «Стек» (31054407), відповідають фактичним обставинам та нормами діючого законодавства, а податкове повідомлення-рішення № 0002232301 від 03.03.2012 про збільшення суми грошових зобов'язань у розмірі 105038,00 грн. та сплату штрафних санкцій в сумі 26260,00 грн. є законним та не підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Юридична фірма «Легіс» до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 29 жовтня 2012 року.

Суддя О.Б. Ляшко