Ухвала

від 15.09.2015 по справі 2а/0470/3670/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 року м. Київ К/800/37088/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Маринчак Н.Є.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Приватного підприємства «Юридична фірма «Легіс» (далі - Підприємство) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року у справі № 2а/0470/3670/12 за адміністративним позовом Підприємства до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України (далі - ДПІ),

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2012 року Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0002232301 від 3.03.2012 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення спростовується наявними в матеріалах адміністративної справи первинними документами.

24 жовтня 2012 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Підприємство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, з 16.01.2012 року до 24.01.2012 року ДПІ була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка Підприємства щодо дотримання ним вимог податкового законодавства при господарських операціях з ТОВ «Донбасметалоцентр», з ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг», з ПП «Форт-А», з ПП «Стек», за наслідками якої 31.01.2012 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Підприємством у порушення вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 , пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон №334/94-ВР) занижений податок на прибуток приватних підприємств, у розмірі 105 038,00 грн.

3 березня 2012 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002232301 щодо збільшення Підприємства грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у розмірі 131 298,00 грн.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову обґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №334/94-ВР валовий дохід-загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності,отриманого(нарахованого протягом звітного періоду в грошовій,матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1, ч. 2 ст. 3 Закону України № 996-ХІУ від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства., первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суди встановили, що 1.03.2008 року між Підприємством та ТОВ «Інтер-Бізнес» був укладений договір №02/03-08 щодо надання юридичних послуг, які складалися з комплексу заходів із залученням трудових та матеріальних ресурсів, направлених на проведення діяльності з отримання права власності на земельні ділянки на території Новолатівської та Розилюксембургської сільських рад Широківського району Дніпропетровської області, які підпадають під планування відведення земельних ділянок для будівництва хвостосховища «Об'єднане» та зміни цільового використання.

Відповідно до пункту 4.1.1 зазначеного договору Виконавець мав право залучати до виконання послуг інших осіб, залишаючись відповідальним перед Замовником за результати їхньої роботи.

4 березня 2009 року між Підприємством та ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» був укладений договір №21/КУ щодо надання консультаційних послуг з дослідження характеристики Підприємства, складових елементів стратегії та розвитку підприємства

12 травня 2010 року між Підприємством та ПП «Форт-А» був укладений договір №12/05 про надання консультаційних послуг для проведення робіт з бонітування ґрунтів земельних ділянок, що підлягали відведенню.

З повідомлення Генеральної прокуратури України вбачається, що за ознаками ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України була порушена кримінальна справа №49-31/10 за фактом фіктивного підприємництва, в тому числі ПП «Форт-А» , які створені з метою укладення фіктивних (безтоварних) правочинів для наступного незаконного переводу безготівкових коштів в готівку та мінімізації податкових зобов'язань.

Суди обґрунтовано зазначили, що Підприємством не були надані належні та достатні докази, які підтверджують реальність укладених Підприємством з ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» та ПП «Форт-А» договорів, оскільки в актах приймання-передачі та відповідних звітах за укладеними договорами відсутні дані щодо обсягів та результатів виконаних робіт.

Через відсутність господарських операцій первинні документи здійснення фінансово - господарської діяльності за взаємовідносинами з контрагентами, зокрема договори про надання послуг, рахунки, податкові накладні не можуть бути підставою для відображення цих операцій у податковому обліку Підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220 , 220-1, 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України ,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Юридична фірма «Легіс» відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Маринчак Н.Є.

Юрченко В.П.