Постанова

від 13.11.2012 по справі 2а-14342/11/0170/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2012 р. Справа №2а-14342/11/0170/16

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., за участю секретаря судового засідання Павленко Н.О.,

за участю представника позивача Потапенко Б.П., довіреність №01-8/12 від 30.12.11р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кримхліб"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство "Кримхліб" (далі -позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі -відповідач), в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.11.2011 року № 0001324001, видане Спеціалізованою державною податковою інспекцєю по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим. Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки № 398/40-01/00381580 від 21.10.2011 року про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 розділу 5 Податкового кодексу України, що були покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на податковому законодавстві України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 14.11.11р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою суду від 18.01.2012 року призначено судово - економічну експертизу по справі та зупинено провадження у справі до отримання судом висновку експерта.

Ухвалою суду від 07.09.2012 року поновлено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою від 13.11.12р. замінено відповідача у справі Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим її правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

У судовому засіданні 13 листопада 2012 року представник позивач на позовних вимогах наполягав, з підстав, викладених у позовній заяві, підтримав висновки судової експертизи та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань до суду не надав, про поважність причин неявки в судове засідання суд не повідомив. У судовому засіданні 23.10.2012р. проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях від 18.01.2012р.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим ДПС є територіальним органом виконавчої влади, яка реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п. 1 ст. 3 КАС України.

Таким чином, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі у зв'язку з прийняттям такого повідомлення -рішення.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Кримхліб" є юридичною особою та зареєстровано 11.05.1998 року.

Таким чином, судом встановлено, що позивач являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що з 03.10.2011 року по 21.10.2011 року на підставі наказу СДПІ в м. Сімферополі АР Крим № 584 від 27.09.11р. та згідно пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового Кодексу України, була проведена позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Кримхліб" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "Батон і К" за період з 01.04.11р. по 30.06.11р., за результатами якої складено акт перевірки № 398/40-01/00381580 від 21.10.2011 року (далі - Акт перевірки).

Відповідно да Акту перевірки за період з 01.04.11 по 30.06.11р. позивач згідно податкової звітності, наданої до відповідача, встановлено взаємовідносини з ПП "Батон і К". Так позивачем сформовано податкового кредиту за рахунок операцій з ПП "Батон і К" на загальну суму 483182,99 грн. ( в тому числі за квітень 2011 - 161234,86 грн., травень 2011 - 150392,62 грн., червень 2011 - 171555,51 грн.).

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту за квітень - червень встановлено порушення порядку податкового обліку, а саме:

-п.п. 201.14, 201.15 ст. 201, п.14.1 ст. 14, ст. 191, 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п.187.1а п. 187 ст. 187 Податкового Кодексу, оскільки, на думку відповідача, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту (зобов'язання) та валових витрат (валових доходів). Тому господарська операція яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

В Акті перевірки зазначено:

ПП "Батон і К" не отримувало товар (роботи, послуг) у зв'язку з тим, що у нього відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності. Тобто ПП "Батон і К" зайво включено до складу податкового зобов'язання суми ПДВ з продажу товарів (робіт, послуг) по безтоварних операціях з метою одержання податкової вигоди, і відповідно відсутній факт поставки товарів (робіт, послуг) покупцям. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку є підприємництво, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Відповідно до бази даних ДПС, податкової звітності, системою автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ПП "Батон і К" та його контрагентів встановлено проведення транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди контрагентам коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту. У ПП "Батон і К", відсутні трудові ресурси для здійснення фінансово - господарської діяльності. Додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток за період з 1 квітня 2010 року по 1 кв. 2011 року були визнані як помилкові. ПП "Батон і К" за період з 1 кв. 2010 року по 1 квітня 2011 року вказувало, що на балансі є основні фонди 2 групи, з нормою амортизації 10 %, але амортизаційних відрахувань не здійснювалось, тому не можливо перевірити достовірність даних показників, додаток амортизації основних засобів до податкової декларації з податку на прибуток підприємств не надано. За результатами документів, які є в обліковій справі підприємства, податкової звітності не встановлено наявність у ПП "Батон і К" власних, орендованих по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, транспортних засобів, які суб'єкт господарювання міг б використовувати при здійсненні фінансово господарської діяльності. ПП "Батон і К" має стан "8" до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ анульовано 31.08.11р., що свідчить про неможливість та відсутність наміру для здійснення фінансово - господарської діяльності метою якої є отримання фінансової вигоди, а фактично здійснювались транзитні операції метою яких є надання податкової вигоди іншим контрагентам. Актом перевірки від 05.08.11р. №9786/23-4/33773162 встановлено, ПП "Батон і К" здійснювало взаємовідносини з позивачем на підставі договору №06-377/11 №384-11/Ю від 01.01.11р. з ПАТ "Кримхліб", згідно якого постачання продукції здійснюється на EXW Франко завод та покупець здійснює транспортування продукції своїм транспортом. Транспорт покупця повинен відповідати санітарним вимогам до перевезення продукції та мати санітарний паспорт на автомобіль. Для кондитерських виробів необхідний транспорт, який повинен відповідати вимогам "Правил перевезення харчових продуктів" та мати санітарний паспорт. ПП "Батон і К" не має на балансі транспортних засобів, складських приміщень для зберігання хлібобулочних виробів, найманих робітників та санітарних дозволів. У ПП "Батон і К" працює 1 робітник - директор Сурков М.В. Враховуючи обсяг відвантаженої продукції, відсутність складських та торгівельних приміщень, персоналу для розвантаження та навантаження продукції, транспортних засобів, строків зберігання хлібобулочних виробів, - дані операції з продажу не мають реального характеру.

Відповідач дійшов висновку, що ПП "Батон і К" декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств, наведених у п. 3.2 та продажу покупцям, наведених в п. 3.1, які фактично не відбувались, отже є нікчемними, у зв'язку з тим, що основних фондів та виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів та відсутність за податковою адресою, вказує про неможливість фактичного отримання та продажу товарів (робіт, послуг) та усі надані до перевірки документи у своїй суті не містять інформації про настання фінансової вигоди та реальних наслідків фінансово - господарських операцій. Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Оскільки на ПП "Батон і К" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь - якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

В Акті також зазначено, що перевіркою встановлено, що господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробнично - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської , економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничних активів, складських приміщень і транспортних засобів. В ході перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання - передачі товару, довіреностей, інших документів, що засвідчують транспортування, зберігання та безпосередньо факт постачання (отримання) продукції (товарів, робіт, послуг).

Таким чином, відповідач зазначив, що діяльність ПП "Батон і К" була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди третіх осіб, які не виконували своїх податкових зобов'язань. Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту (зобов'язання) та валових витрат (валових доходів). Тому господарська операція , яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

На думку відповідача позивачем порушені п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, 188.1 ст. 188, п.п. 187.1.а п. 187 ст. 187 Податкового Кодексу:

- п. 14.1.191 ст. 191 поставка товарів, будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі - продажу, міни, поставки та ін. цівільно - правовим договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання та інше.

- п. 185.1 ст. 185 Податкового Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

-п. 188.1 ст. 188 база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договорів (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, виїзного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), виключаючи податок на додану вартість, який зараховується до ціни товарів (послуг), згідно законам України з питань оподаткування.

- п.п. 187.1.а п. 187 ст. 187 Податкового Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь - яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), або дата відвантаження товарів, а для робіт, послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів та послуг;

- дата отримання платником податку товарі / послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів / послуг. У порушення п. 201.3 ст. 201 податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Вище зазначене, на думку відповідача, свідчить про те, що від укладення та виконання угод з контрагентами ПП "Батон і К", суперечать інтересам держави та суспільства, завдаються збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету податків, витрати державних коштів на користь осіб, які не мають правових підстав та права їх отримання.

Відповідач вважає, що ПП "Батон і К" не отримувало товар (роботи, послуги) та не відвантажувало товари (послуги) у зв'язку з тим, що у ПП "Батон і К" відсутні основні фонди та виробничі потужності, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами.

Таким чином, відповідно до висновку Акта перевірки по ПАТ "Кримхліб" встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України та встановлено завищення податкового кредиту у сумі 483 182,99 грн. за квітень-червень 2011р., оскільки, на думку відповідача, перевіркою встановлено, що усі операції позивача за участю ПП "Батон і К" спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

На підставі вищезазначеного, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені між позивачем та ПП "Батон і К" не спричинили реального настання юридичних наслідків в силу приписів Наказу Міністерства фінансів України „Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів" від 10.01.2007р. №2, Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

Висновки Акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення від 02.11.2011 року №0001324001, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 483183,99 грн.: за основним платежем збільшено у сумі 483182,99 грн. , за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн.

Згідно до Акту перевірки по податку на додану вартість нарахування зобов'язань обумовлено визнанням нікчемними господарських операцій з ПП "Батон і К" у квітні - червні 2011 року на поставку позивачем до ПП "Батон і К" хлібобулочних виробів, внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ на суму: за квітень 2011р. - 161234,86 грн.; за травень 2011р. - на суму 150392,62 грн.; за червень 2011р. - на суму 171555,51 грн.

Перевіряючи правомірність винесення відповідачем спірного податкового повідомлення - рішення, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що між позивачем (постачальник) та "Батон і К" (покупець) було укладено договор поставки продукції від 01.12.10р. №1068-10/ю,; договори про надання посередницьких послуг від 30.07.10р., від 01.02.11р., від 01.03.11р.; додаткові угоди до договорів № 7 від 01.04.2011р., № 8 від 29.04.2011р, угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.04.2011р., 12.05.2011р., 31.05.2011 року, 10.06.2011р.від 30.06.2011 року, 04.07.2011р., акти здачи-приймання робіт, видаткові накладні та накладні на внутрішнє переміщення товарів.

Зміст господарських операцій підлягав у реалізації ПП "Батон і К" позивачу продовольчих товарів, фактично - цукору, який він використовував у виробництві та реалізацію ПП "Батон і К" як посередником хлібобулочних виробів позивача у перевіряємий період, тобто, у квітні-червні 2011р. на загальну суму 2899097,93 грн. у т.ч. ПДВ 483182,99 грн.

Так, з довідки статистики АА № 462805 від 30.05.2011р. вбачається, що виробництво хліба та хлібопродуктів відноситься до основних видів діяльності позивача. Використання цукру та посередницьких послуг у власної господарської діяльності позивача підтверджується накладними на переміщення товару, актами здання-приймання робіт та звітами про об'єм реалізованих хлібобулочних виробів. Транспортування продукції відповідно до положень договорів постачання здійснювалося ПП "Батон і К".

Сплата позивачем за отриманий цукор згідно договору №1П (1068-10/Ю) від 01.12.2010р. була здійснена шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, що виникли за договором постачання продукції № 06-377/11 від 01.01.2011р. в загальної сумі 1867545,00 грн., в т.ч. ПДВ 311257,50 грн.

Сплата позивачем за посередницькі послуги, надані ПП "Батон і К" згідно договору № 1 ПР від 30.07.2011р. була здійснена шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, що виникли за договором постачання продукції № 06-377/11 від 01.01.2011р. на загальну суму 1031552,93 грн., в т.ч. ПДВ 171925,49 грн.

Також судом встановлено, що на підтвердження фактичного здійснення даних господарських операцій, ПП "Батон і К" були виписані податкові накладні по кожній проведеній операції № №1-9, за квітень 2011р. , №№1,2,4,5,8 за травень 2011р. та №№1-8, за червень 2011р. -а також на посередницькі послуги № 11 від 30.04.2011р. , № 7 від 31.05.2011р., № 13 від 30.06.2011р. (т.3 а.с.2-55).

Судом встановлено, що вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені діючим законодавством.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України, якою ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Нормами ст. 201 ПК України, визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Твердження відповідача про порушення вказаних норм пов'язується із висновком про безтоварність проведених господарських операцій і нікчемністю укладених угод із фірмою ПП "Батон і К" не знайшло свого підтвердження.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що "первинні документи" - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту документи, які були також досліджені відповідачем при перевірці (договори, акти здачі-прийомки виконаних робіт, рахунки, податкові накладні), суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги та збільшення за ними податкового кредиту на 483183,99 грн., оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій з ПП "Батон і К".

Крім того, як слідує з матеріалів справи, ПП "Батон і К" під час виписки вищевказаних податкових накладних та здачи-приймання послуг було зареєстроване як платники ПДВ - відповідно до Акту перевірки Свідоцтво платника ПДВ анульовано йому 31.08.2012р., тобто, після завершення господарських операцій, з яких позивачем сформовано податковий кредит.

Суд вважає, що висновки відповідача викладені в акті перевірки, щодо фіктивності господарської діяльності ПП "Батон і К" в розумінні діючого законодавства є передчасними та такими, що порушують права учасників господарських відносин.

Так, відповідно до ст. 3 ГК України під господарською операцією слід розуміти діяльність суб'єктів господарювання в сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають майнову цінність. Господарська діяльність має здійснюватися для досягнення економічних, соціальних інтересів, з метою одержання прибутку підприємством.

У якості підстави для неприйняття до уваги податкової звітності позивача як підтвердження факту здійснення торгівельної операції, відповідач зазначив, що відображенню в ній підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулася, а не та, яка відображена лише в первинних документах.

У зв'язку з чим, суд зауважує, що порушення податкового законодавства постачальниками у ланцюгу постачання є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких постачальників, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем. Суб'єкти господарювання згідно частини першої статті 19 ГК України мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, відповідач позбавлений права самостійно визнавати договори недійсними з підстав недотримання під час їх укладення вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним (нікчемним) судом не вимагається.

Позивач при проведені господарських операцій оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

У зв'язку із чим суд зазначає, що законодавство України не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Податковий орган також не подав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення названої операції з поставки товару було одержання позивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника (позивача у справі).

З Акту перевірки вбачається, що при проведенні перевірки відповідач керувався податковою інформацією.

Суд зазначає, що перелік податкової інформації та порядок ії отримання визначено ст.ст. 72,73 Податкового Кодексу, серед якої відсутнє визначення як податкової інформації "дані програмного продукту" - інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, про які зазначено в Акті перевірки від 25.01.2012 року № 631/23-4/33848871.

Програмні продукти, про які йдеться в зазначеному Акті створені для реалізації Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (п.1.3. рекомендацій):

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Вказані програмні продукти є способом обробки інформації, та розроблені для аналітичного обліку даних органами ДПС, проте їх зміст не може слугувати підтвердженням наявності порушень в сфері податкового законодавства окремих платників податків.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність та використання на час проведення перевірки позивача будь-якої належної податкової інформації про порушення позивачем податкового законодавства.

Відповідно до п. 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984 (далі -Порядок № 984). акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Тобто, Акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення, тому повинен містити вичерпні елементи його складу і підтверджуватись первинними документами. Інші докази, окрім акту перевірки, що підтверджували б факт вчинення позивачем зазначеного порушення, відповідачем не надані через їх відсутність.

Згідно із п. 6 розділу І Порядку № 984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку , що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 6.1 розділу ІІ Порядку № 984 висновок акту перевірки документальної перевірки має містити опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Судом встановлено, що в акті перевірки від 21.10.11р. №398/40-01/00381580 в порушення вищевказаних норм Порядку № 984 висновки про порушення податкового законодавства зроблені формально, без урахування первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, Акт перевірки містить численні арифметичні та методологічні помилки, сума зобов'язання в акті не відповідає сумі, визначеної у спірному податковому повідомленні-рішенні.

Сукупність наведених фактів, на думку суду, не надає підстав вважати акт відповідача від 21.10.11р. №398/40-01/00381580 належним доказом відсутності у позивача права на формування податкового кредиту за квітень-червень 2011 року за наслідками правовідносин з ПП "Батон і К".

Суд також критично оцінює доводи відповідача щодо відсутності у ПП "Батон і К" найманих працівників, необхідних умов для здійснення господарської, економічної діяльності, основних фондів та виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, оскільки вказані доводи не підтверджені належним чином і не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін -а реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними угодами або порушення позивачем правил оподаткування. Крім того відповідач не зазначає, а суд не може встановити, який мінімальний рівень забезпеченості підприємства трудовими, фінансовими та іншими ресурсами вимагається для виконання зобов'язань за укладеними договорами між між позивачем та ПП "Батон і К".

Суд також зазначає, що статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до ч. 5 статті 17 цього Закону в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Порядок внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру врегульований статтею 19 цього Закону.

Таким чином, дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи, є обов'язковими для врахування як податковим органом так і іншими особами, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду не надано доказів наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців запису про відсутність ПП "Батон і К" за його місцезнаходженням або навіть даних про внесення запису щодо не підтвердження відомостей про юридичну особу.

Тобто, висновки про нікчемність (недійсність) правочинів позивача з контрагентами зроблено відповідачем в порушення норм діючого законодавства, внаслідок припущень та суб'єктивних висновків щодо умов здійснення господарської діяльності контрагентами позивача.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України, які містять в собі посилання на правочини, які вчинено з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною першою статті 203, частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби можуть звертатися до судів з позовами про стягнення на користь держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Разом з тим, необхідною передумовою для встановлення факту нікчемності угоди є насамперед встановлення умислу сторони або сторін за такою угодою.

Відповідно до ст. 24 КК України наявність умислу визначається на підставі усвідомлення особою або особами суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Щодо наявності умислу юридичної особи, то він визначається як умисел посадової особи або особи, яка була уповноважена діяти від імені юридичної особи. Разом з тим, наявність або відсутність умислу має встановлюватися або вироком суду, або відповідними висновками, зробленими за наслідком порушення кримінальної справи, що може бути покладено в основу судового рішення про застосування наслідків нікчемної угоди, що передбачені положеннями ч. 1 ст. 208 ГК України.

Враховуючи відсутність доказів умислу позивача та контрагентів за правочином, який відповідач вважає нікчемним, суд дійшов висновку щодо безпідставності зроблених відповідачем висновків.

Зазначені висновки повністю узгоджуються з висновки проведеної у справі судової економічної експертизи.

При дослідженні Висновку експертизи №64/12 судом було встановлено наступне.

Експерт зазначає, що актом перевірки відповідача встановлено завищення ПАТ «Кримхліб» податкового кредиту на суми ПДВ у вартості товарів придбаних у ПП "Батон і К" на загальну суму 483182,99 грн., в т.ч.:

за квітень 2011 р. в сумі 161234,86 грн.;

за травень 2011 р. в сумі 150392,62 грн.;

за червень 2011 р. в сумі 171555,51 грн.

Актом перевірки СДПІ № 398/40-01/00381580 від 21.10.2011 угоди ПАТ "Кримхліб» з цим постачальником визнані нікчемними. Підставою для визнання нікчемними угод з ПП "Батон і К" стали матеріали акту перевірки від 31.09.2011 №12388/23-4/33773162 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП "Батон і К" з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за травень - червень 2011 р.", згідно якого ПП "Батон і К" не отримувало товар (роботи, послуги), та не відвантажувало товари (послуги) у зв'язку з тим, що у ПП "Батон і К" відсутні основні фонди та виробничі потужності, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами. Таким чином, при формуванні структури податкового кредиту ПП "Батон і К" за травень - червень 2011 р. встановлено завищення податкового кредиту ПДВ у сумі 1458612 грн., та податкового зобов'язання у сумі 1461782 грн.

Також ПП "Батон і К" має стан "8" (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), свідоцтво платника ПДВ анульовано 31.08.2011, що свідчить про неможливість та відсутність наміру для здійснення фінансово - господарської діяльності метою якої є отримання фінансової вигоди, а фактично здійснювались транзитні операції метою яких є надання податкової вигоди іншим контрагентам.

Однак, в результаті експертного дослідження встановлено:

Між ПП "Батон і К" (ЄДРПОУ 33773162, м. Сімферополь, Продавець) та ПАТ «Кримхліб» (ЄДРПОУ 00381580, Покупець) був укладений Договір на поставку продукції №1П (1068-10/Ю) від 01.12.2010, предметом якого є поставка продовольчих товарів (цукор, ізюм, фундук, мигдаль) у кількості та асортименті згідно накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (матеріали справи, т.1, арк. 21).

Фактичне виконання сторонами зазначеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи копіями документів (видаткові та податкові накладні ПП "Батон і К"), результати дослідження яких наведені в додатку 1 до цього висновку. Згідно дослідженим документам, постачальником ПП "Батон і К" за квітень - червень 2011 р. поставлено покупцю ПАТ «Кримхліб» 204,5 тон цукру на загальну суму 1867545,00 грн., в т.ч. ПДВ 311257,50 грн.

Транспортування продукції, відповідно до п. 3.3 названого договору на поставку продукції №1П (1068-10/Ю) від 01.12.2010, здійснював Продавець, тобто ПП "Батон і К".

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом МФ України № 291 від 30.11.1999 р.

ПАТ "Кримхліб" відображено в бухгалтерському обліку: - надходження товарно-матеріальних цінностей проводкою Дт 20.1 "Товари й матеріали" - Кт 63.1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"; - списання ТМЦ у виробництво відображено в бухгалтерському обліку проводкою Дт 23.1 "Виробництво" - Кт 20.1 "Сировина й матеріали".

Також, між ПП "Батон і К" (Виконавець) та ПАТ «Кримхліб» (Замовник) укладений Договір надання посередницьких послуг № 1ПР від 30.07.2010 (т.1, а.с. 22-23), предметом якого (п.1.1.) є виконання посередницьких послуг по просуванню товарів вироблених Замовником на внутрішньому ринку України особливо на території АРК на умовах ексклюзивності.

Відповідно до п.1.2 названого Договору, за вчинення дій, визначених у п.1.1 цього Договору, Замовник зобов'язується виплатити Виконавцю плату в розмірі визначеному в додаткової угоді, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в строк не пізніше 30 календарних днів з місяця надання послуг.

Встановлено, що у квітні 2011 р. була укладено:

- додаткова угода №7 від 01.04.2011 до договору про надання посередницьких послуг, факт виконання робіт підтверджується наявною в матеріалах справи (т. 3, а.с.19) копією акту №б/н від 30.04.2011 здачі-приймання робіт в сумі 259134,16 грн., в т.ч. ПДВ 43189,03 грн., та виписаною ПП "Батон і К" по факту надання послуг, податковою накладною №11 від 30.04.2011 на суму 259134,16 грн., в т.ч. ПДВ 43189,03 грн.

- додаткова угода №8 від 29.04.2011 до договору про надання посередницьких послуг, факт виконання робіт підтверджується наявною в матеріалах справи (т.3, а.с.33) копією акту №б/н від 31.05.2011 здачі-приймання робіт в сумі 390635,71 грн., в т.ч. ПДВ 65105,95 грн., та виписаною ПП "Батон і К" по факту надання послуг, податковою накладною №7 від 31.05.2011 на суму 390635,71грн., в т.ч. ПДВ 65105,95 грн.

- у червні 2011 р. ПП "Батон і К" були реалізовані хлібобулочні вироби позивача на загальну суму 2545220,36 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Звіту про обсяги реалізованих хлібобулочних виробів за червень 2011 р. (т.3, а.с.54). Таким чином, сума винагороди ПП "Батон і К" склала 381783,06 грн. Факт виконання робіт підтверджується наявною в матеріалах справи (т.3, а.с.53) копією акту №б/н від 30.06.2011 здачі-приймання робіт в сумі 381783,06 грн., в т.ч. ПДВ 63630,51 грн., та виписаною ПП "Батон і К" по факту надання послуг, податковою накладною №13 від 30.06.2011 на суму 381783,06грн., в т.ч. ПДВ 63630,51 грн.

- договор № 1ПР від 30.07.2010 ПАТ "Кримхліб" було отримано послуг на загальну суму 1031552,93 (259134,16 + 390635,71 + 381783,06) грн.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні, податкові накладні та акти здачі - приймання робіт відповідають нормативним вимогам до первинних документів бухгалтерського обліку, тому є належним підтвердженням фактичного здійснення господарських операцій з придбання ПАТ "Кримхліб" товарів та послуг у квітні, червні 2011 року, за договорами №1068-10/ю від 01.12.10р. та №1 ПР від 30.07.10р. укладеними з ПП "Батон і К" в загальному розмірі 2899097,93 грн., у тому числі ПДВ 483182,99 грн., транспортування придбаного товару, відповідно до п. 3.3 Договору №1 П від 01.12.12 здійснював Продавець ПП "Батон і К".

У матеріалах справи (т. 1, арк. 19) наявний договір постачання продукції (самовивіз) №06-377/11 від 01.01.2011, відповідно до умов якого ПАТ "Кримхліб" є Постачальником, а ПП "Батон і К" - Покупцем. Предметом даного Договору є постачання продукції хлібопечення та кондитерської продукції.

Встановлено, що сплата Позивачем за отриманий цукор згідно договору № 1П (1068-10/Ю) від 01.12.2010 була здійснена шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, що виникли за договором постачання продукції №06-377/11 від 01.01.2011.

Таким чином, сплата за цукор отриманий згідно договору № 1П (1068- 0) від 01.12.2010 була здійснена в загальній сумі 1867545,00 грн. 5275,00 + 511720,00 + 647550,00), в т.ч. ПДВ 311257,50 грн., це підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку ПАТ "Кримхліб" - угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Сплата за посередницькі послуги надані згідно договору №1ПР від 30.07.2010 була здійснена в загальній сумі 1031552,93 грн., в т.ч. ПДВ 171925,49 грн., це підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку ПАТ "Кримхліб" - угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Також підтверджується сплата за товар та послуги отримані від ПП "Батон і К" в загальному розмірі 2899097,93 (1867545,00 + 11552,93) грн., в т.ч. ПДВ 483182,99 грн.

Дослідженими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ «Кримхліб» підтверджується фактичне виконання зобов'язань у квітні, травні, червні 2011року по договорам №1П (1068-10/Ю) від 01.12.2010 та 1ПР від 30.07.2010, укладених з ПП "Батон і К", а саме придбання підтверджується видатковими накладними, актами здачі-приймання робіт та податковими накладними в розмірі 2899097,93 грн. в т.ч. ПДВ 483182,99 грн.; транспортування придбаного товару, відповідно до п.3.3 Договору №1П (1068- О) від 01.12.2012, здійснював Продавець - ПП "Батон і К"; використання у власній господарській діяльності товару та послуг підтверджується накладними на переміщення товару, актами здачі-приймання робіт, звітами об'єм реалізованих хлібобулочних виробів в розмірі 2899097,93 грн., в т.ч. З 483182,99 грн.; сплата за товар та послуги підтверджується Угодами про зарахування зустрічних однорідних вимог в загальному розмірі 2899097,93 , в т.ч. ПДВ 483182,99грн.

Суд вважає необхідним нагадати, що відповідно до п.198.3. Податкового кодексу України, "Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та звершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних раціях у межах господарської діяльності платника податку".

Згідно п. 198.2 Податкового кодексу, "Датою виникнення права платника віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника на оплату товарів/послуг;

- або дата отримання платником товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною".

Таким чином, ані Закон «Про ПДВ» в 2010 р., ані Податковий кодекс з 01.01.2011р. не ставлять право платника на податковий кредит в залежність від наявності у його постачальників будь-якого майна, матеріальних або трудових ресурсів. Також у Податковому кодексі України відсутні таки поняття як стан Право платника на податковий кредит обумовлено тільки двома законодавчими вимогами: зв'язок витрат на придбання товарів з господарською діяльністю платника та наявність належно оформлених податкових накладних (ВМД або чеків).

Дослідженням податкових накладних постачальника ПП "Батон і К" встановлено, що вони відповідають законодавчим вимогам до первинних документів податкового обліку, тому є належним підтвердженням права ПАТ «Кримхліб» на податковий кредит з ПДВ в загальній сумі 483182,99 грн., в т.ч. за квітень 2011 р. в сумі 161234,86 грн., травень 2011 р. в сумі 150392,62 грн., за червень 2011 р. в сумі 171555,51.

Виключення з податкового кредиту ПАТ «Кримхліб» ПДВ 483182,99 грн., ч. за квітень 2011 р. 161234,86 грн., за травень 2011 р. 150392,62 грн., за червень 2011 р. 171555,51 грн. на підставі зменшення ДПІ в м. Сімферополі податкових зобов'язань ПП "Батон і К" не підтверджується даними податкового обліку ПАТ «Кримхліб».

Висновки акта Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 21.10.2011 №398/40-01/00381580, щодо завищення податкового кредиту у сумі 483182,99 грн., в т.ч. за квітень 2011 року 161234,86 грн., за травень 2011 р. 150392,62 грн., за червень 2011 р. 171555,51 грн., не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Також, вказаний висновок обумовлює те, що штрафні санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення від 02.11.2011 №0001324001 не повинні нараховуватися.

Таким чином, судом встановлено, що висновки Акта перевірки Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 21.10.11р. №398/40-01/00381580, щодо завищення податкового кредиту у сумі 483182,99 грн., в т.ч. за квітень 2011 р. 161234, 86 грн. за травень 2011 р. 150392,62 грн., за червень 2011 р. 171555,51 грн., не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ «Кримхліб» підтверджується фактичне виконання зобов'язань у квітні, травні, червні 2011 р. по договорам №1068-10/Ю від 01.12.2010 та № 1ПР від 30.07.2010, укладених з ПП "Батон і К", а саме придбання підтверджується видатковими накладними, актами здачі- приймання робіт та податковими накладними в розмірі 2899097,93 грн. в т.ч. ПДВ 483182,99 грн.; транспортування придбаного товару , відповідно до п.3.3 Договору N21068-10/Ю від 01.12.2012, здійснював Продавець - ПП "Батон і К"; використання у власній господарській діяльності товару та послуг підтверджується накладними на переміщення товару, актами здачі-приймання робіт, звітами про об'єм реалізованих хлібобулочних виробів в загальному розмірі 2899097,93 грн., в т.ч. ПДВ 483182,99 грн.; сплата за товар та послуги підтверджується Угодами про зарахування зустрічних однорідних вимог в загальному розмірі 2899097,93 грн., в т.ч. ПДВ 483182,99 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно та безпідставно зроблений висновок, що угоди, укладені позивачем з контрагентом, суперечать інтересам держави та суспільства, не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемною.

В адміністративних справах суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Як було вище зазначено, висновки щодо фіктивності підприємницької діяльності, фінансово-господарської діяльності з метою надання податкової вигоди третім особам мають ознаки діяльності, за яку передбачена відповідальність Господарським кодексом України, Податковим кодексом України та Кримінальним кодексом України.

Разом з тим, ніхто не може бути обвинувачений в скоєні злочину до набрання обвинувальним вироком законної сили. В такому випадку, відповідні висновки відповідача є неприпустимими суб'єктивними звинуваченнями, що не належить до компетенції органів державної податкової інспекції. Відповідач, доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного законодавства, укладаючи спірні правочини, завідомо діяв з умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, із урахуванням вищенаведеного суду під час розгляду справи не надав (ч.4 ст.71 КАС України).

Навпаки, Висновком експертизи встановлено повне підтвердження здійснених операцій позивача з ПП "Батон і К".

Таким чином, висновки Акта перевірки №398/40-01/00381580 від 21.10.2011 року не відповідають вимогам чинного законодавства, викладені в ньому обставини ґрунтуються на припущеннях, основаних на суб'єктивній думці перевіряючих щодо правочину, який відбувся.

Враховуючи визнання судом необґрунтованими донарахування позивачу зобов'язань з ПДВ, застосування до позивача штрафних санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями також є необґрунтованим.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було збільшено позивачу податковий кредит з ПДВ, а тому збільшення позивачу податковим повідомленням-рішенням від 02.11.11р. №0001324001 суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 483183,99 грн., в тому числі 483182,99 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями суперечить податковому законодавству України та не ґрунтується на фактичних обставинах.

Суд також звертає увагу позивача, що у позовній заяві він просить суд визнати нечинним (недійсним) як незаконне податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Державної податкової служби від 02.02.2011 року №0001324001.

Відповідно до п. 11 ст.171 КАС України резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акту незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що лише нормативно-правовий акт може бути визнаний судом нечинним, а оскаржуване рішення не містить ознак нормативно-правового акту, внаслідок чого є актом індивідуальної дії.

Частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки акти індивідуальної дії відповідно нормам КАС України підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а не визнаються незаконними та нечинними, суд вважає за необхідне прийняти постанову про захист прав позивача саме таким способом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Державної податкової служби від 02.02.2011 року №0001324001.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" встановлено граничний розмір компенсації витрат пов'язаних із проведенням судової експертизи, який не може перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Міністерства юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 30.01.2012 року №172/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2012 року за N 153/20466 встановлена нормативна вартість однієї експертогодини у науково-дослідних установах судової експертизи Міністерства юстиції України відповідно до ступеня важкості експертизи. З урахуванням індексу споживчих цін за 2011 рік нормативна вартість однієї експертогодини у 2012 році становить: експертиза середньої складності -61,30 грн.

Згідно із наданої судовим експертом калькуляції вартості робот по проведенню економічної експертизи №64/12 експертом проведено середньої складності експертиза за нормативної вартості експертогодини 61,30 грн. і витрачено на її проведення 210 годин дослідження, що складає 12873,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за рахунком № 101/64 від 13.09.2012р. позивачем платіжним дорученням № 15815 від 13.11.2012р. до експертної установі фактично сплачено 12873,00 грн.

Отже, відповідно до ст. 94 КАС України витрати, пов'язані із проведенням судово-бухгалтерської експертизи, а також сплачений позивачем судовий збір -30,00 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Під час судового засідання, яке відбулось 13.11.2012 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено у повному обсязі 16.11.2012 року.

Керуючись ст.ст. 158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі АР Крим від 02.11.2011 року №0001324001 про збільшення Публічному акціонерному товариству "Кримхліб" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 483182,99 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних санкцій.

3.Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Кримхліб" з Державного бюджету України судовій збір в розмірі 30,00 грн. та витрати на проведення судової економічної експертизи у розмірі 12873,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.