Ухвала

від 22.04.2013 по справі 2а-14342/11/0170/16

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-14342/11/0170/16

22.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю.) від 13.11.12

за позовом Публічного акціонерного товариство "Кримхліб" (вул. Севастопольська, 51 А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95013)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. Мате Залкі, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.11.12 позовні вимоги Публічного акціонерного товариство "Кримхліб" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі АР Крим від 02.11.2011 року №0001324001 про збільшення Публічному акціонерному товариству "Кримхліб" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 483182,99 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних санкцій.

Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Кримхліб" з Державного бюджету України судовій збір в розмірі 30,00 грн. та витрати на проведення судової економічної експертизи у розмірі 12873,00 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.11.12 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. Від Публічного акціонерного товариство "Кримхліб" надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Публічне акціонерне товариство "Кримхліб" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2011 року № 0001324001 .

Публічне акціонерне товариство "Кримхліб" є юридичною особою та зареєстровано 11.05.1998 року.

З 03.10.2011 року по 21.10.2011 року на підставі наказу СДПІ в м. Сімферополі АР Крим № 584 від 27.09.11р. та згідно пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового Кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Кримхліб" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "Батон і К" за період з 01.04.11р. по 30.06.11р., за результатами якої складено акт перевірки № 398/40-01/00381580 від 21.10.2011 року (далі - Акт перевірки).

Відповідно да Акту перевірки за період з 01.04.11 по 30.06.11р. позивач згідно податкової звітності, наданої до відповідача, встановлено взаємовідносини з ПП "Батон і К". Так позивачем сформовано податкового кредиту за рахунок операцій з ПП "Батон і К" на загальну суму 483182,99 грн. ( в тому числі за квітень 2011 - 161234,86 грн., травень 2011 - 150392,62 грн., червень 2011 - 171555,51 грн.).

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту за квітень - червень встановлено порушення порядку податкового обліку, а саме п.п. 201.14, 201.15 ст. 201, п.14.1 ст. 14, ст. 191, 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п.187.1а п. 187 ст. 187 Податкового Кодексу, оскільки, на думку відповідача, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту (зобов'язання) та валових витрат (валових доходів). Тому господарська операція яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

З гідно акту перевірки ПП "Батон і К" не отримувало товар (роботи, послуг) у зв'язку з тим, що у нього відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності.

Відповідно до бази даних ДПС, податкової звітності, системою автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ПП "Батон і К" та його контрагентів, встановлено проведення транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди контрагентам коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту.

ПП "Батон і К" має стан "8" до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ анульовано 31.08.11р..

Актом перевірки від 05.08.11р. №9786/23-4/33773162 встановлено, ПП "Батон і К" здійснювало взаємовідносини з позивачем на підставі договору №06-377/11 №384-11/Ю від 01.01.11р. з ПАТ "Кримхліб", згідно якого постачання продукції здійснюється на EXW Франко завод та покупець здійснює транспортування продукції своїм транспортом. ПП "Батон і К" не має на балансі транспортних засобів, складських приміщень для зберігання хлібобулочних виробів, найманих робітників та санітарних дозволів. У ПП "Батон і К" працює 1 робітник - директор Сурков М.В. Враховуючи обсяг відвантаженої продукції, відсутність складських та торгівельних приміщень, персоналу для розвантаження та навантаження продукції, транспортних засобів, строків зберігання хлібобулочних виробів, - дані операції з продажу не мають реального характеру.

Також актом перевірки встановлено, що господарські операції не підтверджуються, стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробнично-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничних активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Відповідач зазначив, що діяльність ПП "Батон і К" була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди третіх осіб, які не виконували своїх податкових зобов'язань.

На думку відповідача позивачем порушені п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, 188.1 ст. 188, п.п. 187.1. п.187 ст. 187 Податкового Кодексу:

- п.14.1.191 ст.191 поставка товарів, будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі - продажу, міни, поставки та ін. цівільно-правовим договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання та інше.

- п.185.1 ст.185 Податкового Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

-п.188.1 ст.188 база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договорів (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, виїзного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), виключаючи податок на додану вартість, який зараховується до ціни товарів (послуг), згідно законам України з питань оподаткування.

- п.п. 187.1.а п. 187 ст. 187 Податкового Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь - яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), або дата відвантаження товарів, а для робіт, послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів / послуг. У порушення п. 201.3 ст. 201 податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Зазначене, на думку відповідача, свідчить про те, що укладення та виконання угод з контрагентами ПП "Батон і К", суперечать інтересам держави та суспільства, завдаються збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету податків, витрати державних коштів на користь осіб, які не мають правових підстав та права їх отримання.

Відповідач вважає, що ПП "Батон і К" не отримувало товар (роботи, послуги) та не відвантажувало товари (послуги) у зв'язку з тим, що у ПП "Батон і К" відсутні основні фонди та виробничі потужності, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами.

Відповідно до висновку Акта перевірки по ПАТ "Кримхліб" встановлено порушення п.198.1, п.198.2, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України та встановлено завищення податкового кредиту у сумі 483 182,99 грн. за квітень-червень 2011р., оскільки, на думку відповідача, перевіркою встановлено, що усі операції позивача за участю ПП "Батон і К" спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

На підставі вищезазначеного, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені між позивачем та ПП "Батон і К" не спричинили реального настання юридичних наслідків в силу приписів Наказу Міністерства фінансів України „Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів" від 10.01.2007р. №2, Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

Висновки Акту перевірки покладені в основу податкового повідомлення-рішення від 02.11.2011 року №0001324001, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 483183,99 грн.: за основним платежем збільшено у сумі 483182,99 грн. , за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн.

Згідно до Акту перевірки по податку на додану вартість нарахування зобов'язань обумовлено визнанням нікчемними господарських операцій з ПП "Батон і К" у квітні - червні 2011 року на поставку позивачем до ПП "Батон і К" хлібобулочних виробів, внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ на суму: за квітень 2011р. - 161234,86 грн.; за травень 2011р. - на суму 150392,62 грн.; за червень 2011р. - на суму 171555,51 грн.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Між позивачем (постачальник) та "Батон і К" (покупець) укладено договір поставки продукції від 01.12.10р. №1068-10/ю,; договори про надання посередницьких послуг від 30.07.10р., від 01.02.11р., від 01.03.11р.; додаткові угоди до договорів № 7 від 01.04.2011р., № 8 від 29.04.2011р, угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.04.2011р., 12.05.2011р., 31.05.2011 року, 10.06.2011р.від 30.06.2011 року, 04.07.2011р., акти здачи-приймання робіт, видаткові накладні та накладні на внутрішнє переміщення товарів.

Зміст господарських операцій підлягав у реалізації ПП "Батон і К" позивачу продовольчих товарів, фактично - цукру, який він використовував у виробництві та реалізацію ПП "Батон і К" як посередником хлібобулочних виробів позивача у перевіряємий період, тобто, у квітні-червні 2011р. на загальну суму 2899097,93 грн. у т.ч. ПДВ 483182,99 грн.

З довідки статистики АА № 462805 від 30.05.2011р. вбачається, що виробництво хліба та хлібопродуктів відноситься до основних видів діяльності позивача. Використання цукру та посередницьких послуг у власної господарської діяльності позивача підтверджується накладними на переміщення товару, актами здання-приймання робіт та звітами про об'єм реалізованих хлібобулочних виробів. Транспортування продукції відповідно до положень договорів постачання здійснювалося ПП "Батон і К".

Сплата позивачем за отриманий цукор згідно договору №1П (1068-10/Ю) від 01.12.2010р. здійснена шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, що виникли за договором постачання продукції № 06-377/11 від 01.01.2011р. в загальної сумі 1867545,00 грн., в т.ч. ПДВ 311257,50 грн.

Сплата позивачем за посередницькі послуги, надані ПП "Батон і К" згідно договору № 1 ПР від 30.07.2011р. здійснена шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, що виникли за договором постачання продукції № 06-377/11 від 01.01.2011р. на загальну суму 1031552,93 грн., в т.ч. ПДВ 171925,49 грн.

Встановлено, що на підтвердження фактичного здійснення даних господарських операцій, ПП "Батон і К" виписані податкові накладні по кожній проведеній операції № №1-9, за квітень 2011р. , №№1,2,4,5,8 за травень 2011р. та №№1-8, за червень 2011р. - а також на посередницькі послуги № 11 від 30.04.2011р. , № 7 від 31.05.2011р., № 13 від 30.06.2011р. (т.3 а.с.2-55).

Вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені діючим законодавством.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку.

Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Відповідно п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Нормами ст. 201 ПК України, визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Судова колегія зазначає, що ствердження відповідача про порушення вказаних норм, щодо безтоварності проведених господарських операцій та нікчемністю укладених угод із фірмою ПП "Батон і К" не знайшло свого підтвердження.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що "первинні документи" - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Судом досліджені надані позивачем на підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту документи, які також досліджені відповідачем при перевірці (договори, акти здачі-прийомки виконаних робіт, рахунки, податкові накладні). З урахуванням чого безпідставним є неприйняття їх відповідачем до уваги та збільшення за ними податкового кредиту на 483183,99 грн., оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій з ПП "Батон і К".

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Батон і К" під час виписки вищевказаних податкових накладних та здачи-приймання послуг було зареєстроване як платники ПДВ - відповідно до Акту перевірки Свідоцтво платника ПДВ анульовано йому 31.08.2012р., тобто, після завершення господарських операцій, з яких позивачем сформовано податковий кредит.

З урахуванням чого висновки відповідача викладені в акті перевірки, щодо фіктивності господарської діяльності ПП "Батон і К" в розумінні діючого законодавства є передчасними та такими, що порушують права учасників господарських відносин.

Так, відповідно до ст.3 ГК України під господарською операцією слід розуміти діяльність суб'єктів господарювання в сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають майнову цінність. Господарська діяльність має здійснюватися для досягнення економічних, соціальних інтересів, з метою одержання прибутку підприємством.

У якості підстави для неприйняття до уваги податкової звітності позивача як підтвердження факту здійснення торгівельної операції, відповідач зазначив, що відображенню в ній підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулася, а не та, яка відображена лише в первинних документах.

У зв'язку з чим, порушення податкового законодавства постачальниками у ланцюгу постачання є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких постачальників, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем. Суб'єкти господарювання згідно частини першої статті 19 ГК України мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Що стосується нікчемності правочину. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Ні акт перевірки ні апеляційна скарга не містять таких посилань, не доводять умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Таким чином, зміст правочину з постачальником не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги в зазначеної частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984 (далі -Порядок № 984), акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно із п. 6 розділу І Порядку № 984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку , що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.6.1 розділу ІІ Порядку №984 висновок акту перевірки документальної перевірки має містити опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Встановлено, що в акті перевірки від 21.10.11р. №398/40-01/00381580 в порушення вищевказаних норм Порядку № 984 висновки про порушення податкового законодавства зроблені формально, без урахування первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Акт перевірки містить численні арифметичні та методологічні помилки, сума зобов'язання в акті не відповідає сумі, визначеної у спірному податковому повідомленні-рішенні.

Наведене не надає підстав вважати акт відповідача від 21.10.11р. №398/40-01/00381580 належним доказом відсутності у позивача права на формування податкового кредиту за квітень-червень 2011 року за наслідками правовідносин з ПП "Батон і К".

Щодо доводів відповідача про відсутність у ПП "Батон і К" найманих працівників, необхідних умов для здійснення господарської, економічної діяльності, основних фондів та виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, судова колегія не приймає ці доводи, оскільки зазначене не підтверджено належним чином.

Відповідно до ст.18 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до ч. 5 статті 17 цього Закону в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Порядок внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру врегульований статтею 19 цього Закону.

Таким чином, дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи, є обов'язковими для врахування як податковим органом так і іншими особами, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем ані в акті перевірки, ані у апеляційній скарзі не надано доказів наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність ПП "Батон і К" за його місцезнаходженням або даних про внесення запису щодо не підтвердження відомостей про юридичну особу.

З урахування чого, висновки про нікчемність (недійсність) правочинів позивача з контрагентами зроблено відповідачем в порушення норм діючого законодавства, внаслідок припущень та суб'єктивних висновків щодо умов здійснення господарської діяльності контрагентами позивача.

Також судова колегія враховує, що зазначені висновки повністю узгоджуються з висновками проведеної у справі судової економічної експертизи №64/12 від 12.09.2012р. (т.4 а.с.12-23) судом було встановлено наступне.

Дослідженими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ «Кримхліб» підтверджується фактичне виконання зобов'язань у квітні, травні, червні 2011року по договорам №1П (1068-10/Ю) від 01.12.2010 та 1ПР від 30.07.2010, укладених з ПП "Батон і К", а саме придбання підтверджується видатковими накладними, актами здачі-приймання робіт та податковими накладними в розмірі 2899097,93 грн. в т.ч. ПДВ 483182,99 грн.; транспортування придбаного товару, відповідно до п.3.3 Договору №1П (1068- О) від 01.12.2012, здійснював Продавець - ПП "Батон і К"; використання у власній господарській діяльності товару та послуг підтверджується накладними на переміщення товару, актами здачі-приймання робіт, звітами об'єм реалізованих хлібобулочних виробів в розмірі 2899097,93 грн., в т.ч. З 483182,99 грн.; сплата за товар та послуги підтверджується Угодами про зарахування зустрічних однорідних вимог в загальному розмірі 2899097,93 , в т.ч. ПДВ 483182,99грн.

Досліджені податкові накладні постачальника ПП "Батон і К" відповідають законодавчим вимогам до первинних документів податкового обліку, тому є належним підтвердженням права ПАТ «Кримхліб» на податковий кредит з ПДВ в загальній сумі 483182,99 грн., в т.ч. за квітень 2011 р. в сумі 161234,86 грн., травень 2011 р. в сумі 150392,62 грн., за червень 2011 р. в сумі 171555,51.

Виключення з податкового кредиту ПАТ «Кримхліб» ПДВ 483182,99 грн., ч. за квітень 2011 р. 161234,86 грн., за травень 2011 р. 150392,62 грн., за червень 2011 р. 171555,51 грн. на підставі зменшення ДПІ в м. Сімферополі податкових зобов'язань ПП "Батон і К" не підтверджується даними податкового обліку ПАТ «Кримхліб».

Висновки акта Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 21.10.2011 №398/40-01/00381580, щодо завищення податкового кредиту у сумі 483182,99 грн., в т.ч. за квітень 2011 року 161234,86 грн., за травень 2011 р. 150392,62 грн., за червень 2011 р. 171555,51 грн., не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача.

З урахуванням чого штрафні санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення від 02.11.2011 №0001324001 не повинні нараховуватися.

Сумуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем неправомірно та безпідставно зроблений висновок, що угоди, укладені позивачем з контрагентом, суперечать інтересам держави та суспільства, не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемною.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Висновки акту перевірки №398/40-01/00381580 від 21.10.2011 року не відповідають вимогам чинного законодавства, ґрунтуються на припущеннях, основаних на суб'єктивній думці перевіряючих щодо правочину, який відбувся.

Враховуючи визнання судом необґрунтованими донарахування позивачу зобов'язань з ПДВ, застосування до позивача штрафних санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями також є необґрунтованим.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.11.12р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко