Постанова

від 14.11.2012 по справі 2а-12504/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2012 року 10:32 № 2а-12504/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Мосійчук І.М., за участю представників: позивача -Дейнеки О.А., відповідача - Калашникової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОФІС ЛАЙН» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 травня 2012 року № 0002182290, № 0002172290, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12 вересня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ОФІС ЛАЙН»(далі -ТОВ «ОФІС ЛАЙН», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі -ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 травня 2012 року № 0002182290, № 0002172290.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-12504/12/2670 призначено до судового розгляду на 03 жовтня 2012 року.

03 жовтня 2012 року в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача -ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на належного відповідача - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби.

В судових засіданнях оголошувались перерви до 24 жовтня 2012 року та до 14 листопада 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОФІС ЛАЙН»(ідентифікаційний код 32560054) зареєстровано 03 липня 2003 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 008654). Вказане товариство розташоване за адресою: 04119, місто Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21.

ТОВ «ОФІС ЛАЙН»взято на податковий облік в органах державної податкової служби 22 липня 2003 року за № 17836/4052 та перебуває на обліку у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Згідно Свідоцтва № 39042964 від 20 серпня 2003 року ТОВ «ОФІС ЛАЙН»є платником податку на додану вартість з 20.08.2003 року (індивідуальний податковий номер 325600526597).

В період з 24 січня 2012 року по 25 січня 2012 року та після поновлення 26 березня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено документальну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ОФІС ЛАЙН»(код ЄДРПОУ 32560054) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено Акт № 193/22-90/32560054 від 19 квітня 2012 року.

В ході перевірки податковим органом встановлено, серед інших, порушення наступних вимог:

- пп. 14.1.27 та пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за III квартал 2011 року на суму 3 218 360 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 599 452 грн., в тому числі по періодах:

- за липень 2011 року в сумі 410 670 грн.;

- за серпень 2011 року в сумі 188 782 грн.

17 травня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 193/22-90/32560054 від 19 квітня 2012 року, прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002182290 , яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року за порушення вимог пп. 14.1.27 та пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ «ОФІС ЛАЙН»зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 218 360 грн., з якої сума завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток складає суму 3 218 360 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 0 грн.

17 травня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 193/22-90/32560054 від 19 квітня 2012 року, прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002172290 , яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року та згідно з абзацом 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року за порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 749 315 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 599 452 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -149 863 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта № 193/22-90/32560054 від 19 квітня 2012 року та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, мотивуючи свої позовні вимоги наступними обставинами.

Позивач стверджує, що ТОВ «ОФІС ЛАЙН»виконало умови договору № 260 від 25.07.2011 року, повністю розрахувавшись 31.10.2011 року за куплений товар з ПП «ПТФ «МЕТАЛ-ТРЕЙД».

Внаслідок купівлі металоконструкцій та продажу їх після переробки в якості металобрухту, ТОВ «ОФІС ЛАЙН»отримало від нерезидента -компанії «Premier Shipping and Nrading»(США) валютну виручку у сумі 371 793,24 дол. США (по курсу НБУ на дату складання ВМД становить 2 963 452,38 грн.) та включило цю суму до складу доходів від операційної діяльності у рядку 02 Декларації за 3 кв. 2011 року.

На думку позивача, оскільки товар був куплений, на нього перейшли права власності. В подальшому, реалізувавши його на експорт, платник податків отримав від нерезидента валютну виручку, що свідчить про товарність вказаних операцій.

Всі операції підтверджені первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства.

Також, на думку позивача, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства висновки податкового органу про те, ТОВ «ОФІС ЛАЙН»порушені норми Податкового кодексу України в частині заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період, що перевірявся у сумі 599 452 грн.

В своєму позові ТОВ «ОФІС ЛАЙН»просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 травня 2012 року № 0002182290, № 0002172290.

Відповідачем подані заперечення проти адміністративного позову, в яких ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС зазначає, що контрагент позивача - ПП «ПТФ «МЕТАЛ-ТРЕЙД»не має основних фондів, складських приміщень, найманих працівників, автотранспортних засобів, в зв'язку із цим, не підтверджено реальність здійснення господарських відносин даного підприємства із платниками додатків за період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року.

В своїх запереченнях відповідач просить в задоволенні позовних вимог ТОВ «ОФІС ЛАЙН» відмовити в повному обсязі.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з позовними вимогами ТОВ «ОФІС ЛАЙН», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі -Закон № 996-XIV).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

У відповідності до пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Щодо віднесення ТОВ «ОФІС ЛАЙН»до складу валових витрат вартості металоконструкцій, отриманої від контрагента - ПП «ПТФ «МЕТАЛ-ТРЕЙД», суд зазначає наступне.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що з метою здійснення господарської діяльності, 25 липня 2011 року між ТОВ «ОФІС ЛАЙН»(Покупець) та ПП «ПТФ «МЕТАЛ-ТРЕЙД»(Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу № 260 (далі -Договір № 260).

По умовам Договору № 260, Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець належним чином прийняти та оплатити наступний товар: металоконструкції (пп. 1.1.1 п. 1.1 розділу 1 Договору № 260).

Ціна за одиницю товару складає 3 510,00 грн. з ПДВ, кількість товару складає 890,00 тон, загальна вартість договору складає 3 123 900,00 грн., в т.ч. ПДВ 520 650,00 грн. (розділ 2 Договору № 260).

На виконання умов Договору № 260, позивач у липні 2011 року отримав від ПП «ПТФ «МЕТАЛ-ТРЕЙД»у власність 702 т металоконструкцій на суму 2 464 020 грн., у т.ч. ПДВ 410 670 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № РН-0000262 від 25.07.2011 року, № РН-0000263 від 26.07.2011 року, № РН-0000265 від 27.07.2011 року, № РН-0000267 від 28.07.2011 року, № РН-0000269 від 29.07.2011 року та податковими накладними: № 7 від 25.07.2011 року, № 8 від 26.07.2011 року, № 10 від 27.07.2011 року, № 12 від 28.07.2011 року, № 14 від 29.07.2011 року.

Крім того, у серпні позивач отримав від ПП «ПТФ «МЕТАЛ-ТРЕЙД»у власність 320,222 т металоконструкцій на суму 1 132 692,42 грн., у т.ч. ПДВ 188 782,07 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № РН-0000272 від 03.08.2011 року, № РН-0000277 від 03.08.2011 року, № РН-0000276 від 31.08.2011 року та податковими накладними: № 1 від 03.08.2011 року, № 2 від 03.08.2011 року, № 3 від 31.08.2011 року.

В подальшому, куплений в липні та серпні 2011 року у ПП «ПТФ «МЕТАЛ-ТРЕЙД»товар, вагою 1 022,222 т на суму 3 596 712,42 грн., у т.ч. ПДВ 599 452,07 грн. по актам приймання-передачі № 1 від 25.07.2011 року, № 2 від 26.07.2011 року, № 3 від 27.07.2011 року, № 4 від 28.07.2011 року, № 5 від 29.07.2011 року передано на комісію на виконання умов Договору комісії № 10/02 від 10 лютого 2011 року, укладеного між позивачем (Комітент) та резидентом -ПП «ПТФ «НАДІЯ ТРИ»(Комісіонер), що підтверджується, наявними в матеріалах справи, Договором, актами приймання-передачі та 31 серпня 2011 року товар (885,222 т) реалізовано на експорт відповідно до зовнішньоекономічного Контракту № 17/15 від 17 травня 2011 року компанії «Premier Shipping and Nrading»(США), що підтверджується звітом Комісіонера № 1 від 31.08.2011 року.

Факт продажу 885,222 т металобрухту підтверджується, наявною в матеріалах справи, копіює вантажної митної декларації від 31 серпня 2011 року.

Товар продано на суму 371 793,24 дол. США (по курсу НБУ 7,9707 на дату складання ВМД становить 2 963 452,38 грн.). Отримано від продажу металоконструкцій прибуток у розмірі 374 178,03 грн., за вирахуванням компенсації комісіонеру - ПП «ПТФ «НАДІЯ ТРИ», сплачених до бюджету митного збору та експортного мита у розмірі 150 394,92 грн., послуг порту 94 073,29 грн. (без врахування ПДВ), вартості послуг переробки металоконструкцій в металобрухт в сумі 88 522,20 грн. (без врахування ПДВ) та сплати комісійної винагороди 26 556,67 грн. (без врахування ПДВ), чистий прибуток становить 14 630,95 грн.

Таким чином, внаслідок купівлі металоконструкцій та продажу їх після переробки в якості металобрухту, ТОВ «ОФІС ЛАЙН»отримало від нерезидента - компанії «Premier Shipping and Nrading»(США) валютну виручку у сумі 371 793,24 дол. США (по курсу НБУ на дату складання ВМД становить 2 963 452,38 грн.) та включило цю суму до складу доходів від операційної діяльності у рядок 02 Декларації за 3 кв. 2011 pоку.

Виходячи з аналізу встановлених фактів, суд зазначає наступне.

Договір № 260 від імені ТОВ «ОФІС ЛАЙН»підписаний директором Іванченком О.В., а від імені ПП «ПТФ «МЕТАЛ-ТРЕЙД»- директором ОСОБА_3

Зазначене вище дає суду підстави стверджувати, що операції купівлі-продажу товару відповідають визначенню господарської діяльності, а отже, вони не можуть бути безтоварними.

Також, дослідивши вказані первинні документи (податкові, видаткові накладні), суд приходить до висновку про їх відповідність вимогам Закону № 996-XIV та про підтвердження факту реальності господарських операцій позивача, які є підставою виникнення права на податковий кредит.

Таким чином, включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, відображених у отриманих від ПП «ПТФ «МЕТАЛ-ТРЕЙД»податкових накладних, було здійснено ним на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства, а суми ПДВ підтверджуються належним чином оформленими податковими накладними.

Під час розгляду справи, судом оцінені доводи відповідача, викладені в запереченнях проти позовної заяви.

Так, відповідач стверджує, що гр. ОСОБА_3, окрім ПП «ПТФ «МЕТАЛ-ТРЕЙД», є ще службовою особою на ДП ХПЗП ВАТ ПСРВО «Цветмет»(код ЄДРПОУ 30893607), ДП «ХПЗП»ТОВ ПСРВО «Цветмет»(код ЄДРПОУ 36945152), ВЗ філія ВАТ ПСРВО «Цветмет»(код ЄДРПОУ 24952900), філія Запорізького ТОВ «Мачун»(код ЄДРПОУ 21286762), ПФ «Лев»(код ЄДРПОУ 24758598), а згідно наданого ним пояснення, гр. ОСОБА_3 довіреностей на ведення фінансово-господарських відносин або на право підпису та укладання договорів від свого імені ні з ким не укладав.

Виходячи із зазначеного, відповідач дійшов висновку про формальне виконання гр. ОСОБА_3 функцій директора та те, що від імені ПП «ПТФ «МЕТАЛ-ТРЕЙД»виписуються первинні бухгалтерські документи по безтоварним операціям з метою формування схемного податкового кредиту з ПДВ та валових витрат підприємствам-контрагентам, замовникам схем мінімізації.

Проте, вказане вище спростовується, наявною в матеріалах справи, нотаріально посвідченою заявою гр. ОСОБА_3 від 07 липня 2012 року, якою гр. ОСОБА_3 заявив, що він працював на посаді директора ПП «ПТФ «МЕТАЛ-ТРЕЙД»та підтвердив, що в період з 01 липня 2011 року по 31 серпня 2011 року вів фінансову діяльність підприємства та мав взаємовідносини з ТОВ «ОФІС ЛАЙН», особисто підписував всю первинну документацію.

Окрім цього, даною заявою, гр. ОСОБА_3 засвідчив, що раніше жодних пояснень працівникам податкової міліції не давав.

Також, дослідивши докази, які, на думку відповідача, свідчать про фіктивність контрагента позивача, як то: Акт ДПІ у м. Херсоні «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «ПТФ «МЕТАЛ-ТРЕЙД»(код за ЄДРПОУ 32618381) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року та з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року»від 23.09.2011 року № 39/15-2/32618381, Акт ДПІ у м. Херсоні «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «ПТФ «МЕТАЛ-ТРЕЙД»(код за ЄДРПОУ 32618381) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року»від 21.10.2011 року № 55/15-2/32618381, суд оцінює їх критично, з наступних підстав.

Верховним Судом України та Вищим адміністративним судом України неодноразово наголошувалося, що у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «добросовісний платник податків». Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Відповідно до визначення частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Суд звертає увагу на лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, в якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до статті 18 Закону № 755-IV відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу, що позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Окрім цього, відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Як вбачається з аналізу наданого відповідачем на вимогу суду супровідного листа заст. начальника УПМ - начальника СВ ПМ ДПА у Херсонській області від 06.02.12 р. № 205/10/09-015 про направлення кримінальної справи № 330205-11 в порядку ст. 225 КПК України для затвердження обвинувального висновку та подальшого направлення її за підсудністю, вона (кримінальна справа) стосуються ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Відносно гр. ОСОБА_3 відомості в даному листі відсутні.

Виходячи з аналізу вказаного вище письмового доказу, суд зазначає наступне.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 1 ст. 70 КАС України).

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що зазначений доказ не стосуються предмету доказування, а отже, є неналежним.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, в разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, з-поміж іншого, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Проте, відповідач, під час проведення перевірки, на надав належної оцінки наявним первинним документам.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Обов'язковість установлення умислу поширюється на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Суд звертає увагу, що в момент вчинення правочинів, контрагент позивача був зареєстрованим у встановленому законом порядку, його свідоцтво про реєстрацію як платника податку не було скасоване.

Згідно даних, що містяться в Акті ДПІ у м. Херсоні «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «ПТФ «МЕТАЛ-ТРЕЙД»(код за ЄДРПОУ 32618381) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року»від 21.10.2011 року № 55/15-2/32618381, свідоцтво ПП «ПТФ «МЕТАЛ-ТРЕЙД»№ 30577400 від 01.10.2003 р. анульовано лише 30.09.2011 року.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності своїх рішень покладається саме на нього, якщо він заперечує проти адміністративного позову, судового рішення про визнання правочинів недійсними та обвинувального вироку суду не надав, матеріали справи таких відомостей не містять.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби не доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що господарські операції ТОВ «ОФІС ЛАЙН»з його контрагентом ПП «ПТФ «МЕТАЛ-ТРЕЙД»здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності обох підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

В зв'язку з тим, що ТОВ «ОФІС ЛАЙН»правомірно віднесено до складу валових витрат вартість металоконструкцій, отриманих від контрагента ПП «ПТФ «МЕТАЛ-ТРЕЙД»та правомірно сформовані суми податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаним контрагентом, висновки Акту № 193/22-90/32560054 від 19 квітня 2012 року про порушення позивачем норм ПК України є помилковими.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 218 360 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 749 315 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 149 863 грн. було здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 17 травня 2012 року № 0002182290, № 0002172290, у зв'язку із чим вони підлягають скасуванню.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх рішень.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОФІС ЛАЙН»повністю задовольнити: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 17 травня 2012 року № 0002182290, № 0002172290.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 204,00 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОФІС ЛАЙН»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 17 травня 2012 року № 0002182290, № 0002172290.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОФІС ЛАЙН»понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 204,00 грн. (дві тисячі двісті чотири гривні 00 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19.11.2012 р.