Рішення

від 21.11.2012 по справі 5011-32/14919-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/14919-2012 21.11.12 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, м. Київ

до відповідача Приватного підприємства "Лагуна", м. Київ

про стягнення 118 200, 23 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Бондарчук І.П. - прокурор

від позивача: Гнатюк О.В. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ : Прокурор Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Лагуна" про стягнення боргу з орендної плати в сумі 106 476, 8 грн., штрафу в сумі 3 194, 31 грн., пені в сумі 8 064, 03 грн., інфляційних в сумі 465, 01 грн. відповідно до Договору оренди № 4555 нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.11.2009 року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивачі вказують на порушення їх прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача оскільки останнім не сплачені відповідні платежі та просять суд задовольнити позовні вимоги.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання та неподання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

На адресу суду надійшло повідомлення з позначкою "за заначеною адресою не розшукано" а саме те, що підприємство відповідача не знаходиться за адресою вказаною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги позицію прокурора та доводи позивача, суд встановив:

Позовні вимоги прокурора мотивовано тим, що 09.11.2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, далі Орендодавець, та Приватним підприємством "Лагуна", далі Орендар, було укладено Договір № 4555 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, далі Договір.

Відповідно до його предмету (п. 1.1.) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежилі приміщення площею 570, 52 кв. м., далі Об'єкт оренди, які розташовані за адресою: м. Київ,, вул. Якутська, 3 на першому та другому поверсі двохповерхової будівлі корпусу № 2, що перебуває на балансі Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київприлад", далі Балансоутримувач.

З урахуванням п. 2.1. Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв Об'єкт оренди за актом приймання -передавання орендованого майна від 09.11.2009 року.

Орендна плата визначається в п. 3.1. Договору, та становить без ПДВ за базовий місяць оренди травень 2009 року -20475, 90 грн. Орендна плата за кожен наступний місяць оренди визначається з урахуванням п. п. 3.2, 3.3., 3.4, 3.5 Договору, що кореспондується з обов'язком Орендаря, викладеним у п. 5.3. Договору.

Пунктом 3.6. Договору сторони погодили, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за завітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Термін дії Договору визначений у п. 10.1. та становить до 09.10.2012 року.

В подальшому між сторонами укладено Договір про припинення Договору оренди № 4555 від 09.11.2009 року, відповідно до якого домовились про дострокове припинення дії Договору за взаємною згодою сторін з 21.05.2012 року, що кореспондується з пунктами 10.3, 10.4, 10.6 Договору. Відповідно до акту приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 21.05.2012 року Об'єкт оренди переданий на адресу позивача.

Втім, відповідачем зобов'язання за Договором не виконані, орендні платежі у повному обсязі не сплачені, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі 106 476, 88 грн., яку позивач і намагається стягнути.

Оскільки мало місце несвоєчасна сплата орендних платежів, позивач намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 8 064, 03 грн. за період прострочення грошових зобов'язань. Так, відповідно до п. 3.7 Договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному співвідношенні відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, уключаючи день оплати.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього інфляційні в сумі 465, 01 грн.

Додатково, з урахуванням положень п. 3.8. Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 3194, 31 грн.

Майно належить державі і знаходиться у комунальній власності, тому прокурор наполягає на задоволенні позову, оскільки відбувається порушення економічних інтересів держави, у зв'язку з не надходженням до бюджету грошових коштів у вигляді орендної плати несплаченої відповідачем.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди комунального майна, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", далі Закон.

Так, ст. 10 Закону чітко регламентує істотні умови договору оренди, яких сторони досягли при укладенні спірного Договору. Таким чином, відповідно до вимог вказаної статті, як спеціальної норми, та ст. ст. 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 283 ГК України, як норм загальних, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася. Статтею 19 Закону встановлений обов'язок Орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений Договором.

Фактичні обставини справи свідчать про досягнення сторонами взаємної згоди щодо припинення дії спірного Договору, що узгоджується з його п. 10.6 та не суперечить положенням статей 17, 26, 27 Закону.

В силу загальних норм, викладених у статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, прокурором доведено існування загрози порушення економічних інтересів держави у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати орендних платежів, що в свою чергу впливає на формування доходної частини державного бюджету, оскільки спірне майно перебуває у державній власності.

В процесі розгляду справи сторонами не виконано вимог ухвал суду щодо проведення між ними звірки розрахунків на час звернення позивача з позовом. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами -договором, накладними, рахунками тощо.

Договірні зобов'язання відповідача не припинилися виконанням, проведеним належним чином, останнім не надано суду належних доказів неможливості його виконання у повному обсязі, беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів в сумі 106 476, 88 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договором, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені обґрунтовані, а наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам ст. 232 ГК та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Таким чином вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача, а саме в сумі 8 064, 03 грн.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Наданий позивачем розрахунок процентів річних відповідає вказаній статті, а тому позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача штрафу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Законодавець вказує на те, що штраф -це визнана законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредитору у раніше встановленому розмірі або у відсотковому (кратному) відношенні до вартості предмету виконання. Таким чином, кваліфікуючими ознаками штрафу є, зокрема, обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 3.8. Договору сторони погодили, що при наявності заборгованості з орендної плати не менше ніж три місяці, Орендар сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Слід пам'ятати, що відповідно до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Так, наданий позивачем розрахунок штрафу відповідає вимогам вказаного пункту договору та ст. ст. 230, 231, 232 ГК України, з урахуванням чого, позовні вимоги в цій частині також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З таких обставин позовні вимоги Прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України до Приватного підприємства "Лагуна" про стягнення боргу з орендної плати в сумі 106 476, 88 грн., штрафу в сумі 3 194, 31 грн., пені в сумі 8 064, 03 грн., інфляційних в сумі 465, 01 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах ГПК: частині першій статті 80 (припинення провадження у справі).

Втім, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судові витрати, як це зазначено у другій частині статті 49 ГПК України, що кореспондується з вимогами ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та приписами ст. 80 ГПК України. Матеріали справи свідчать про порушення договірних зобов'язань з боку відповідача, що впливає на наповнення дохідної частини бюджету, оскільки останнім не вчинено дій щодо належного ставлення до виконання своїх договірних зобов'язань, в т. ч. вчасного внесення орендних платежів та не доведення спору до судового врегулювання.

З урахуванням викладеного, судовий збір, від сплати якого прокурор у встановленому порядку звільнений, за подання позовної заяви стягується з відповідача в дохід державного бюджету, згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.11.2012 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного керуючись керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 10, 17, 18, 19, 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 599, 759 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 230, 231, 232, 283 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 47, 49, 82, 82-1, , 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України до Приватного підприємства "Лагуна" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Лагуна", 03057, м. Київ, вул. Металістів, буд. 17, кв. 401, код ЄДРПОУ 30679149, на користь:

- державного бюджету заборгованість з орендної плати в сумі 106 476, 88 грн., пеню в сумі 8064, 03 грн., інфляційні в сумі 465, 01 грн., штраф в сумі 3 194, 31 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції Солом'янського району міста Києва.

- державного бюджету судовий збір в сумі 2 364, 00 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції Солом'янського району міста Києва.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -26.11.12р.

Суддя Ю.О. Підченко