Ухвала

від 28.11.2012 по справі 2/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

УХВАЛА

"28" листопада 2012 р. справа № 2/21

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Деревінської Л.В. розглянув справу № 2/21 від 30.04.2010 року

за заявою кредитора - управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі, м. Кіровоград

до боржника - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гаївське", с. Гаївка Кіровоградської області

про банкрутство відсутнього боржника

ПРЕДСТАВНИКИ:

від кредитора - участі не брали;

від банкрута - ліквідатор арбітражний керуючий Сухорукова Н.М. участі не брала.

ВСТАНОВИВ:

Кредитор звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство щодо відсутнього боржника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гаївське" з причин неспроможності останнього сплатити заборгованість зі штрафу та пені в загальній сумі 1689,08 грн.

Ухвалою від 30.04.2010 року господарський суд порушив провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гаївське", з урахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

До заяви про порушення справи про банкрутство, на підтвердження боргу боржника в загальній сумі 1689,08 грн. ініціюючим кредитором надано копію рішення № 433 від 26.10.09 р. управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 11 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (зі змінами та доповненнями станом на 09.09.10 р.) рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі докази стягнення заборгованості в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" суду не надало.

Постановою господарського суду від 15.07.2010р. визнано сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Гаївське" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру на строк до 15.01.2011р., призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Сухорукову Н.М.

Ухвалою від 04.05.12 р. господарський суд продовжив строк ліквідаційної процедури банкрута до 15.07.12 р. та зобов'язав ліквідатора банкрута не пізніше 15.07.12 р. подати господарському суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, що відповідають вимогам ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст. 52 Закону, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

За приписами ч. 3 ст. 6 Закону, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що необхідними підставами порушення господарським судом справи про банкрутство є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що вимоги кредитора (кредиторів), який подав таку заяву, є безспірними.

Особливості банкрутства відсутнього боржника передбачені ст. 52 Закону, відповідно до змісту якої, у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до п. 4.5. Рекомендацій Вищого господарського суду від 04.06.2004, № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неустойка (штраф, пеня), зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, не враховуються господарськими судами у складі грошових зобов'язань при вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі не надало доказів наявності у боржника заборгованості по страховим внескам.

Оскільки, визначені кредитором грошові вимоги до боржника складаються лише з сум штрафу та пені, тому вони не зараховуються до складу грошових зобов'язань, що покладаються в основу кредиторських вимог відповідно до ст. 1 Закону.

Тобто, наявність таких грошових вимог не може бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і за ст. 52 Закону.

Вказану правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України від 11.01.2011р. у справі № П29/2139-10, від 18.01.2011р. у справі № Б24/221-10, від 02.02.2011р. у справі № 23/68.

Проаналізувавши норми Закону у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що при розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за процедурою, яка регулюється ст. 52 Закону існують дві особливості, а саме: справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону, встановленого для їх погашення. Всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі вимоги до складу вимог ініціюючого кредитора, регулюються загальними нормами Закону.

Отже, за приписами Закону для порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за процедурою банкрутства відсутнього боржника грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

В свою чергу, згідно із абз. 8 ст. 1 Закону безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Підстави списання грошових коштів з рахунка визначені статтею 1071 Цивільного кодексу України.

За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Ініціюючим кредитором не надано доказів неможливості стягнення заборгованості з боржника шляхом виконавчого провадження або списання коштів з рахунків боржника, а також шляхом звернення стягнення на майно боржника у відповідності до ст. 87 Податкового кодексу України.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Виходячи з системного аналізу положень Закону, процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 17.10.2006 р. по справі № 3/157 та Вищого господарського суду України від 10.02.2010 р. по справі № 05-5-50/26553.

Ініціюючим кредитором не надано суду доказів безспірності грошових вимог в загальній в сумі 1689,08 грн. до боржника в розумінні Закону, зокрема документів про відкриття виконавчою службою виконавчого провадження.

На підставі приписів ст. 5 Закону і ст. 4-1 ГПК України суд у справі про банкрутство застосовує норми ГПК України, які мають універсальний характер.

Відповідно до п. 36 постанови пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення провадження у справі про банкрутство, зокрема, за ст. 52 Закону та необхідність припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 5, 6, 7, 40, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 4-1, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 2/21 про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гаївське" (код 30798268) припинити.

2. Вважати закінченою дію мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника, введеного ухвалою суду від 30.04.2010 року про порушення провадження у справі.

3. Скасувати заходи щодо забезпечення вимог кредиторів у вигляді заборони сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Гаївське" і всім його органам управління відчуження у будь - який спосіб належних боржнику на праві власності основних засобів (фондів) та вчинення дій щодо ліквідації та реорганізації юридичної особи боржника, застосовані ухвалою суду про порушення провадження у справі від 30.04.10 року.

4. Ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

5. Примірники ухвали направити управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі (вул. Дарвіна, 29, м. Кіровоград, 25014), Семенову В.П. (вул. Леніна, 22, с. Гаївка, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27604), Семеновій О.М. (вул. Леніна, 22, с. Гаївка, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27604), Дайнека В.П. (вул. Леніна, 59, с. Гаївка, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27604), Ткаченко Л.М. (вул. Леніна, 49, с. Гаївка, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27604), Ткаченко М.І. (вул. Леніна, 49, с. Гаївка, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27604), банкруту (вул. Леніна, 34, с. Гаївка, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27604), ліквідатору арбітражному керуючому Сухоруковій Н.М. (вул. Тимірязєва, 62/2, к. 7, м. Кіровоград, 25006), Кіровоградській ОДПІ Кіровоградської області ДПС (вул. Глінки, 2, м. Кіровоград, 25009), відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Кіровоградській області (пл. Кірова, 1, м. Кіровоград, 25006), Кіровоградській районній державній адміністрації (вул. Дарвіна, 25, м. Кіровоград, 25014) для державного реєстратора, Головному управлінню статистики у Кіровоградській області (вул. 50 років Жовтня, 7а, м. Кіровоград, 25009), ВДВС Кіровоградського районного управління юстиції (вул. Кільцева, 3а, м. Кіровоград, 25014).

Суддя Л. В. Деревінська