Рішення

від 16.11.2012 по справі 2610/16160/2012

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2610/16160/2012

Провадження №2/2610/7363/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 листопада 2012 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді: Маліновської В.М.

при секретарях Лазоришинець К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холодильних-Термінал»про стягнення суми за несвоєчасне виконання зобов'язань, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2012 року ОСОБА_1 (далі-Позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ТОВ «Холодильних-Термінал»(далі-Відповідач) про стягнення суми за несвоєчасне виконання зобов'язань, у якому просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за прострочення виконання зобов'язань за Договорами №5, №6, та №7 від 14 вересня 2005 року за період з 01 лютого 2008 року по 30 листопада 2011 року у сумах, які з урахуванням обмежень, встановлених Договорами (20% від фактично сплачених сум), складають: за Договором №5 -404 484,80грн., за Договором№6 -222 846,40грн.; за Договором№7 -215 251,20грн., а разом стягнути 842 582, 40 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та ТОВ «Холодильних-Термінал» 14 вересня 2005 року укладено Договори № 5, № 6, № 7 про пайову участь у будівництві адміністративної будівлі по АДРЕСА_1. Відповідно до умов зазначених вище договорів Позивач на умовах авансування повинен був сплатити Відповідачу загальну суму по трьом договорам 4 212 912,00 грн, з яких: - вартість приміщення на другому поверсі будівлі, лот № 21, загальною площею 250,30 кв. м. - 2 022 424,00 грн. (договір № 5); - вартість приміщення на другому поверсі будівлі, лот № 22, загальною площею 137,9 кв.м. - 1 114 232,00 грн. (договір № 6); - вартість приміщення на другому поверсі будівлі, лот № 23, загальною площею 133, 20 кв.м. - 1 076 256, 00 грн. (договір № 7), а Відповідач мав передати Позивачу вказані приміщення до 30 жовтня 2007 року.

Позивач свої обов'язки по перерахуванню коштів здійснив у повному обсязі, що підтверджується листами Відповідача від 17 серпня 2006 року, проте Відповідач прострочив виконання зобов'язання і здійснив передачу приміщень Позивачу лише 01 грудня 2011 року.

У зв'язку з простроченням Відповідачем виконання зобов'язань за вказаними договорами він відповідно до умов п.3.2 цих договорів має сплатити Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від перерахованої у строк суми грошових коштів за кожний день прострочення, при цьому загальна сума пені не може перевищувати 20 % від загальної суми, фактично сплаченої станом на дату, зазначену в п. 2.1.6. договору, тобто на 30 жовтня 2007 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, а також стягнути на користь позивача судові витрати.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

У письмових запереченнях на позов представник відповідача зазначив, що вина відповідача у прострочені виконання зобов'язання відсутня. Також вказав, що згідно зі ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність у 1 рік, а тому по підрахунках сторони відповідача строк пред'явлення вимоги про стягнення пені виходячи з умов договорів сплинув 01 лютого 2009 року. З огляду на викладене представник Відповідача подав суду заяву про застосування позовної давності та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 вересня 2005 року між Позивачем та Відповідачем було укладено 3 (три) Договори про пайову участь у будівництві адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 за № 5, № 6 та № 7 (а.с. 4, 11, 18).

Так, за п.1.2 Договору №5 Позивачу, як пайовику, передається на праві власності приміщення другого поверху, лот № 21 (згідно доповнення №2 до даного договору), загальною площею 250,30кв. м., вартість якого складає 2 022 424,00грн., в тому числі НДС -337 070,67грн.; за п.1.2. Договору №6 - приміщення другого поверху, лот № 22 (згідно доповнення №2 до даного договору), загальною площею 137,9кв. м., вартість якого складає 1 114 232,00грн., в тому числі НДС -185 705,33грн.; за п.1.2. Договору №7 - приміщення другого поверху, лот № 23 (згідно доповнення №2 до даного договору), загальною площею 133,20кв. м., вартість якого складає 1 076 256,00грн., в тому числі НДС -179 376,00грн.

Додатковими угодами та доповненнями до вказаних Договорів від 14 вересня та 08 листопада 2005 року сторони визначили перелік робіт, які має виконати Відповідач, як Виконавець по договорах, та порядок і строки перерахування коштів, які сплачує Позивач за договорами (а.с.6,7, 13,14, 20,21).

Згідно п.п. 2.2.1. вказаних договорів від 14 вересня 2005 року № 5, № 6 та № 7, в редакції додаткових угод від 08 листопада 2005 року, Позивач повинен був перерахувати Відповідачу грошові кошти протягом 15 календарних днів з моменту отримання від нього письмового повідомлення про початок будівельних робіт.

На виконання цих умов договорів, Позивач після отримання повідомлень Відповідача про початок будівельних робіт (а.с. 8,15,22) здійснив перерахування всіх необхідних коштів за Договорами №5, №6, №7 на банківський рахунок Відповідача на загальну суму -4 212 912,00 грн., що підтверджується листами Відповідача про отримання цих коштів № 46 від 17 серпня 2006 року, № 47 від 17 серпня 2006 року та № 48 від 17 серпня 2006 року (а.с. 9, 16, 23).

Відповідач, згідно умов зазначених договорів, прийняв на себе зобов'язання у строк до 30 жовтня 2007 року виконати повний перелік робіт, зазначених у доповненнях № 1 до Договорів №5, №6, №7 та передати Позивачу перелічені в п. 1.2. договору приміщення, на підставі актів приймання -передачі.

Незважаючи на повне та своєчасне фінансування Позивачем будівництва передбачених договорами об'єктів нерухомого майна, Відповідач, прострочив виконання своїх зобов'язань по договорам, оскільки здійснив передачу приміщень по Актам прийому-передачі лише 01 грудня 2011 року, що підтверджується копіями цих актів та не заперечувалось сторонами у судовому засіданні (а.с. 10, 17, 24). Погодження питань щодо розташування перегородок в нежилих приміщеннях та необхідність проведення відповідних доплат здійснювалось Відповідачем з Позивачем теж лише у квітні,листопаді 2011 року (а.с.110,120-122).

Згідно п. 3.2. вищезазначених Договорів №5, №6, №7 про пайову участь у будівництві адміністративної будівлі, у разі прострочення виконання виконавцем по його винні зобов'язань, передбачених п. 2.1.6. договору більш ніж на три місяці, виконавець сплачує пайовику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від перерахованої у строк суми грошових коштів за кожний день прострочення, при цьому загальна сума пені не може перевищувати 20 % від загальної суми, фактично сплаченої станом на дату, зазначену в п. 2.1.6. договору, тобто на 30 жовтня 2007 року.

При цьому судом встановлено, що жодних додаткових угод, якими б продовжувався строк виконання Відповідачем зобов'язань за вказаними вище Договорами, сторонами не укладалось.

Навпаки у листі від 13 вересня 2007 року за № 08/09-07, тобто трохи більше ніж за 1,5 місяці до передбачених Договорами строків (30 жовтня 2007 року), Відповідач повідомив Позивача про те, що 11 вересня 2007 року відносно будівництва об'єкту за адресою: АДРЕСА_1, мала місце подія, яка підпадає під категорію «форс-мажорних», а саме: стихійні мітинги біля будівлі Конституційного Суду України, що блокує рух будівельного транспорту і може призвести до консервації будівництва не з вини Виконавця. Проте, у цьому ж листі, Відповідач запевнив Позивача у тому, що крім вищевказаних «форс-мажорних»обставин у нього немає жодних інших перешкод, як у фінансовому відношенні, так і у відношенні дозвільної документації, для призупинення ведення будівельних робіт. При цьому строки виконання зобов'язань за Договорами відкладаються до часу, протягом якого будуть діяти форс-мажорні обставини щодо об'єкта будівництва (а.с 130).

Слід зазначити, що у п.4.3 Договорів №5,№6, №7 сторони дали визначення «форс-мажорних»обставин, до яких віднесли таке: землетруси, повені, пожежі, епідемії, бойові дії, війни, масові безпорядки, ембарго, і дійшли згоди, що документом підтверджуючим наявність таких обставин має бути свідоцтво, видане торгово-промисловою палатою.

У судовому засіданні не встановлено наявності у Відповідача відповідних документів на підтвердження існування форс-мажорних обставин.

Поряд з цим надані представниками Відповідача документи свідчать про те, що Відповідач станом на час направлення Позивачу листа у вересні 2007 року міг передбачити можливість порушення ним умов Договорів, оскільки для того існували певні передумови.

Зокрема, з наданих документів вбачається, що 28 листопада 2006 року Держархбудконтроль м.Києва видано припис ТОВ «Холодильник-Термінал»про заборону проведення будівельних і будівельно-монтажних робіт по будівництву адміністративного будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 99), а 27 червня 2007 року виконавчим органом Київської міської ради видано розпорядження №813 «Про призупинення дії розпорядження Київської міської державної адміністрації від 24 травня 2004 року №867 «Про будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_1»(а.с.100). Крім того, були наявні інші приписи, якими обмежувалось проведення будівельних робіт, що могло вплинути на строки виконання Відповідачем умов Договорів (а.с. 101-103, 139, 140, 142,144-146).

У подальшому Відповідачем вживались заходи щодо оскарження в судовому порядку документів, якими блокувалось здійснення будівельних робіт та введення адміністративної будівлі в експлуатацію, що підтверджується копіями судових рішень, наданих представниками Відповідача (а.с.64-95, 104-106).

Зокрема, 29 листопада 2007 року Шевченківським районним судом м.Києва за позовом ТОВ «Холодильник-Термінал»було визнано нечинним розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27 червня 2007 року №813 «Про призупинення дії розпорядження Київської міської державної адміністрації від 24 травня 2004 року №867 «Про будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_1», а також припис Державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва від 10 липня 2007 року про призупинення виконання будівельно-монтажних робіт на будівництві адміністративного будинку по вул.Горького 33-В (а.с.104-106).

Останній судовий розгляд у справі за участю Відповідача, пов'язаний з будівництвом адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 у м.Києва, закінчено, як вбачається з поданих Відповідачем документів, 18 жовтня 2011 року постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 жовтня 2011 року у справі № 2а-9107/09/2670 за позовом ТОВ «Холодильник-Термінал»до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва про визнання нечинним припису від 20 липня 2009 року (а.с.93-95).

З огляду на вказані обставини, а саме на наявність судових процесів, представники Відповідача наполягали на тому, що прострочення виконання зобов'язань за Договорами №5, №6, №7 сталось не з вини Відповідача -ТОВ «Холодильник-Термінал», а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Вивчивши надані сторонами документи суд приходить до висновку, що вказані представниками Відповідача обставини не звільняють Відповідача від необхідності належного виконання взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем не вчасно виконано свої зобов'язання по договорах, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: Актом № 1/5 від 01 грудня 2011 року прийому-передачі нежитлового приміщення в новозбудованому адміністративному будинку по АДРЕСА_1 до Договору № 5 «Про пайову участь в будівництві адміністративного будинку» від 14 вересня 2005 року (а.с.10); Актом № 1/6 від 01 грудня 2011 року прийому-передачі нежитлового приміщення в новозбудованому адміністративному будинку по АДРЕСА_1 до Договору № 6 «Про пайову участь в будівництві адміністративного будинку»від 14 вересня 2005 року (а.с.17); Актом № 1/7 від 01 грудня 2011 року прийому-передачі нежитлового приміщення в новозбудованому адміністративному будинку по АДРЕСА_1 до Договору № 7 «Про пайову участь в будівництві адміністративного будинку»від 14 вересня 2005 року (а.с.24).

Посилання представників Відповідача на те, що у вказаних актах сторони зазначити про повне виконання зобов'язань за Договорами і відповідно про відсутність взаємних зобов'язань, в тому числі і фінансових та майнових, а тому позов не підлягає задоволенню, суд не приймає до уваги, оскільки право особи на звернення до суду за захистом своїх прав не може бути обмежено.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.10 ЦПК України).

Відповідно до ст.ст. 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Стороною Відповідача не доведено обставин і не надано відповідних їм доказів, які б підтверджували відсутність вини Відповідача у порушенні взятих на себе за Договорами №5, №6, №7 від 14 вересня 2005 року, зобов'язань.

Вирішуючи спір суд застосовує за заявою представника Відповідача строк позовної давності в один рік, визначений ст. 258 Цивільного кодексу України, щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), і приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з 27 червня 2011 року до 30 листопада 2011 року, тобто за прострочення виконання зобов'язання за 5 місяців і 3 дні, що дорівнює -157 днів, оскільки згідно печатки поштового відділення на конверті позов подано до суду саме 27 червня 2012 року (а.с.28).

Розраховуючи суму пені відповідно до пунктів 3.2 Договорів №5, №6, №7 у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми грошових коштів за кожен день прострочки, суд застосовує розмір облікової ставки, визначений Постановою НБУ від 09 серпня 2010 року №377, який діяв з 10 серпня 2010 року по 22 березня 2012 року включно -7,7500%, що у подвійному розмірі складає 15,50%.

Отже, сума пені за 157 днів прострочки складає: - за Договором №5-13483750,15грн.(2022424,00*15,50/365*157); - за Договором№6 -7428722,12грн (1114232,00*15,50/365*157); - за Договором №7 -7175531,44грн. (1076256,00*15,50/365*157).

При цьому згідно з вказаними вище пунктами 3.2 Договорів №5, №6, №7 сума пені, яка підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача не може перевищувати 20% від загальної суми, фактично сплаченої станом на дату, вказану у пунктах 2.1.6. Договорів, тобто на 30 жовтня 2007 року, а тому за Договором №5 підлягає стягненню -404484,80грн., за Догоаором№6 - 222846,40грн, за Договором №7 -215251,20 грн., що разом складає -842582,40грн.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що положення Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»від 25 грудня 2008 року, який набрав чинності з 14 січня 2009 року, до вказаних правовідносин, які виникли з 14 вересня 2005 року і мали бути виконаними до 30 жовтня 2007 року, застосуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 258, 509, 525, 526, 610, 614 Цивільного кодексу України, 10, 11, 60, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холодильник-Термінал»про стягнення суми за несвоєчасне виконання зобов'язань -задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Холодильник-Термінал»(ідентифікаційний код 24591945) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 842020,40грн., що складається з:

- суми пені за договором №5 від 14 вересня 2005 року у розмірі 404484,80грн.;

- суми пені за договором №6 від 14 вересня 2005 року у розмірі 222846,40грн.;

- суми пені за договором №7 від 14 вересня 2005 року у розмірі 215251,20грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Холодильник-Термінал»(ідентифікаційний код 24591945) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати, сплачені ним при зверненні до суду у розмірі 3219,00грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: