Рішення

від 29.11.2012 по справі 30/5014/2494/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.12 Справа № 30/5014/2494/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квас Бевериджиз», м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукрон», м. Луганськ

про стягнення 65737 грн. 01 коп.

Суддя Голенко І.П.

в присутності представників сторін:

від позивача -Ватрушкін О.С., довіреність № 79 від 06.03.2012,

від відповідача -Близнюков В.В., довіреність б/н від 06.10.2012,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар у сумі 52836 грн. 72 коп. відповідно до умов дистриб'юторського договору № 2316 від 28.03.2012, пені у сумі 1650 грн. 24 коп., 3% річних у сумі 330 грн. 05 коп., вартості зворотної тари у сумі 3120 грн., штрафу за прострочення повернення зворотної тари у сумі 7800 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем умов укладеного сторонами у справі дистриб'юторського договору № 2316 від 28.03.2012 в частині оплати за поставлений товар.

18.10.2012 на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 31836 грн. 24 коп., пеню у розмірі 1668 грн. 49 коп., 3% річних у розмірі 333 грн. 70 коп., 10920 грн. 00 коп. -вартість зворотної тари.

У судовому засіданні 29.11.2012 позивач надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 27259 грн. 92 коп., пеню у розмірі 1650 грн. 24 коп. за період з 27.06.2012 по 10.09.2012 (включно) та 3% річних у розмірі 330 грн. 05 коп. за період з 27.06.2012 по 10.09.2012 (включно), 8400 грн. вартість зворотної тари. З текстом вказаної заяви представник відповідача ознайомився у судовому засіданні 29.11.2012.

У зв'язку з чим, позивач просить суд заяву про зменшення розміру позовних вимог від 11.10.2012 не розглядати.

З урахуванням викладеного, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, наданої суду 29.11.2012, та не розглядає заяву про зменшення розміру позовних вимог від 11.10.2012.

Новою ціною позову є стягнення 37640 грн. 21 коп. , яка складається з суми заборгованості у розмірі 27259 грн. 92 коп., пені у розмірі 1650 грн. 24 коп. за період з 27.06.2012 по 10.09.2012 (включно) та 3% річних у розмірі 330 грн. 05 коп. за період з 27.06.2012 по 10.09.2012 (включно), 8400 грн. вартості зворотної тари.

Відповідач відзивом № 295-ю від 16.10.2012 заперечує проти позовних вимог, оскільки на момент пред'явлення позову існувала заборгованість відповідача у розмірі 47836 грн. 72 коп., але протягом наступного місяця відповідач сплатив ще 16000 грн. 48 коп., отже заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи складає 31836 грн. 24 коп. Зазначена сума була притримана відповідачем у зв'язку з проведенням позивачем акції, спрямованої на збільшення об'ємів продажу товару. Витрати, понесені відповідачем на проведення акції, які повинні бути відшкодовані позивачем за умовами акції, становлять 31836 грн. 24 коп. Таким чином, між сторонами у справі виникли зустрічні зобов'язання згідно ст. 538 Цивільного кодексу України. Оскільки відповідач не порушив грошові зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення пені та 3% річних є необґрунтованими. Крім того, відповідач повернув позивачу 192 одиниці зворотної тари, що зазначено у відповідних накладних на повернення тари, посвідчених підписом та печаткою позивача, отже у відповідача знаходиться 42 одиниці зворотної тари, про що відповідач не однократно повідомляв позивача згідно п. 5.7 договору.

У судовому засіданні 13.11.2012 відповідач повідомив суд про те, що він надіслав на адресу позивача лист -повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 31836 грн. 24 коп. № 296-ю від 19.10.2012, проект угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог (лист-повідомлення з доказами направлення позивачу надані до матеріалів справи, а. с. 73-74, т. 2).

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

28.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Квас Бевериджиз»(компанія, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лукрон» (дистриб'ютор, відповідач) укладено дистриб'юторський договір № 2316, за умовами якого позивач зобов'язався поставляти та передавати у власність дистриб'ютора (відповідача) товар у строк та відповідно до інших умов, передбачених договором, а дистриб'ютор (відповідач) зобов'язався приймати та оплачувати товар відповідно до умов цього договору, здійснювати зберігання та дистрибуцію товару власною торговою командою (далі за текстом - договір).

Відповідно до п. п. 2.3. п. 2 договору назва, асортимент, номенклатура та ціна на кожний вид товару визначається сторонами договору у специфікації і також вказується у товарно-транспортній накладній. В ціну товарі входить (і) вартість товару, (її) вартість доставки товару до місця поставки. Вартість зворотної (заставної) тари не включено до ціни товару.

Згідно п. п. 4.1 п. 4 договору орієнтований обсяг замовлень на кожний календарний місяць наводиться у додатку 2 до договору. Поставка товару здійснюється певними партіями, які формуються у порядку, визначеному у пунктах 4.2-4.3 договору.

Підпунктом 4.2 п. 4 договору передбачено, що замовлення на поставку певної партії товару із зазначенням об'єму поставок на наступний тиждень, складається дистриб'ютором за формою, що міститься у Додатку 3 до Договору. В замовленні дистриб'ютор вказує кількість зворотної тари, яка готова до повернення компанії.

Підпунктом 4.3 п. 4 договору передбачено, що протягом 1 (одного) робочого дня після дати отримання замовлення компанія зобов'язана (і) прийняти замовлення до виконання або (її) не прийняти замовлення до виконання і надати дистриб'ютору коментарі щодо замовлення. Примірник замовлення надається дистриб'ютору персонально через уповноваженого представника дистриб'ютора або направляється дистриб'ютору засобами факсимільного зв'язку, або електронної пошти за реквізитами, зазначеними у п. 17.1 договору.

Відповідно до підпункту 4.4. договору та протоколу погодження розбіжностей до договору від 28.03.2012 поставка товару здійснюється на умовах DDP склад дистриб'ютора, що знаходиться за адресою: Україна, м. Луганськ, вул. Гастелло, 39. Умови поставки тлумачаться згідно з ІНКОТЕРМС у редакції 2000 року та застосовуються з урахуванням поставок в межах України.

Згідно п. п. 4.9 п. 4 договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється дистриб'ютором на підставі товарно-транспортної накладної. Підписана дистриб'ютором товарно-транспортна накладна засвідчує факт приймання товару дистриб'ютором за кількістю та якістю.

Зворотною (заставною) тарою за цим договором є: піддони, марковані відповідно до Специфікації, яка наведена у Додатку 4 до договору. Заставна вартість зворотної тари вказується в товарно-транспортній накладній. Заставна вартість піддонів становить 50,00 грн. за один піддон (п. п. 5.5, 5.6, 5.6.1 п. 5 договору).

Підпунктом 2.1 п. 2 додатку № 4 до договору передбачено, що піддон повинен мати маркування на зовнішніх шашках з обох сторін. Маркування наноситься шляхом випалення. Піддони без зазначеного вище маркування не будуть прийматися як зворотна тара.

Відповідно до п. п. 5.7. п. 5 договору з урахуванням протоколу погодження розбіжностей до договору від 28.03.2012 дистриб'ютор, що отримав товар, зобов'язаний повернути компанії (позивачу) зворотну (заставну) тару у непошкодженому стані протягом 30 календарних днів від дати поставки. Повернення зворотної (заставної) тари від дистриб'ютора проводиться силами та за рахунок компанії, за відповідним письмовим повідомленням дистриб'ютора (як це зазначено у п. 4.2 договору).

Приймання зворотної тари за кількістю здійснюється Компанією у Місці поставки. Представник Компанії зобов'язаний візуально оглянути зворотну (заставну) тару при її прийманні та підписати відповідний акт прийняття (або інший документ, який підтверджує факт прийняття зворотної тари). Приймання зворотної (заставної) тари за якістю здійснюється на складі Компанії. У разі виявлення будь-якого дефекту зворотної тари, Компанія зобов'язана задокументувати такі дефекти у відповідному акті, та направити цей акт дистриб'ютору. Сторони погодили, що дефектна зворотна тара не будуть прийматися компанією та підлягають поверненню дистриб'ютору разом із наступною поставкою. Всі витрати, пов'язані із вивозом неприйнятої Компанією зворотної тари на складі Компанії несе Дистриб'ютор.

Згідно п. п. 7.4 п. 7 договору дистриб'ютор (відповідач) зобов'язується сплачувати заставну вартість зворотної тари в строк визначений у п. 6.1.12 цього договору.

Підпункт 6.1 п. 6 договору передбачає обов'язки дистриб'ютора (відповідача у справі), а саме:

- здійснювати розрахунки за отриманий товар в строки та на умовах, визначених в п. 7.2 цього договору (п. п. 6.1.4 п. 6 договору);

- здійснювати повернення зворотної (заставної) тари компанії у строк, визначений у п. 5.7 цього договору (п. п. 6.1.11 п. 6 договору);

- у разі неповернення зворотної тари у встановлений у пункті 5.7 цього договору строк, протягом наступних 5 (п'яти) робочих днів сплатити компанії заставну вартість зворотної тари у розмірі, зазначеному у пункті 5.6 цього договору збільшену на суму ПДВ (п. п. 6.1.12 п. 6 договору).

Платежі за договором у розмірі повної вартості поставленого товару здійснюється шляхом банківського переказу коштів на рахунок позивача, протягом 14 календарних днів після дати поставки, на підставі рахунку позивача (п. 7.2. договору).

Відповідно до п. п. 13.1. п. 13 договору строк дії договору -31.12.2012, а в частині взаєморозрахунків сторонами -до повного його виконання.

17.04.2012 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, якою передбачили наступне.

1. Протягом квітня 2012 дистриб'ютор зобов'язується направити компанії замовлення на поставку товару у цей період, а компанія з 17 по 30 квітня 2012 року (включно) зобов'язується поставити згідно таких замовлень наступну кількість товару: квас «Ярило Справжній -562211 тисяч літрів».

2. У випадку, якщо кількість поставленого товару у квітні 2012 дорівнює або перевищує кількість товару зазначену у пункті 1 цієї додаткової угоди, оплата за товар, поставлений протягом квітня 2012 року, здійснюється дистриб'ютором протягом 60 календарних днів після дати поставки, на підставі рахунку компанії.

У випадку, якщо кількість поставленого товару протягом квітня 2012 є меншою, ніж кількість товару, зазначену у пункті 1 цієї додаткової угоди, оплата за товар, поставлений протягом квітня 2012 року, здійснюється дистриб'ютором протягом строку, зазначеного у пункті 7.2 договору.

3. Додаткова угода набуває чинності з дати її укладання і діє до 30.04.2012 (включно), а в частині взаєморозрахунків -до повного їх виконання сторонами.

Підпунктом 8.4 п. 8 договору передбачено, що за порушення строків оплати за цим договором, дистриб'ютор сплачує на користь компанії пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

За період з 30.03.2012 по 31.05.2012 на виконання умов договору позивач поставив відповідачу обумовлений договором товар на загальну суму 725610 грн. 24 коп., що підтверджується товарно-транспортними накладними № 43 від 30.03.2012, № 83 від 18.04.2012, № 122 від 20.04.2012, № 181 від 24.04.2012, № 186 від 24.04.2012, № 242 від 27.04.2012, № 391 від 15.05.2012, № 476 від 22.05.2012, № 593 від 31.05.2012, які підписані сторонами договору без зауважень та скріплені належним чином печатками підприємств (а. с. 24-32, т. 1).

Відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 698 350 грн. 32 коп. згідно платіжних доручень (а. с. 7-41, т. 2) та платіжне доручення № 3967 від 21.11.2012.

Станом на день розгляду справи сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 27259 грн. 92 коп.

Згідно зазначених вище товарно-транспортних накладних відповідач отримав 234 одиниць зворотної тари, з них повернуто лише 52 одиниць зворотної тари згідно п. п. 5.7 п. 5 договору, про що свідчать повернення постачальнику , які належним чином підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств (а. с. 72-74, т. 1).

Зворотна тара у кількості 140 шт. позивачем не прийнята у зв'язку з відсутністю маркування, про що складено акт про невідповідність тари від 28.05.2012 (а. с. 70, т. 2) згідно п. п. 5.7 п. 5 договору з урахуванням протоколу погодження розбіжностей від 28.03.2012. Зазначений акт був направлений відповідачу (фіскальний чек від 23.11.2012 та опис вкладення від 23.11.2012).

Під час розгляду справи відповідач повернув позивачу зворотну тару у кількості 42 одиниці, яка була прийнята позивачем згідно повернення постачальнику № ЛЛК00000599 від 22.11.2012, № ЛЛК00000600 від 22.11.2012, № ЛЛК00000598 від 22.11.2012. Викладене підтвердили як позивач, так і відповідач.

Отже 140 одиниці зворотної тари на суму 8400 грн. 00 грн. у встановленому договором строк та порядку відповідачем не повернуто позивачу.

За таких обставин, позивачем заявлено до стягнення з відповідача сума заборгованості у розмірі 27259 грн. 92 коп. згідно дистриб'юторського договору № 2316 від 28.03.2012, пеню у розмірі 1650 грн. 24 коп. за період з 27.06.2012 по 10.09.2012 (включно). Крім того, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано та заявлено до стягнення 3 % у розмірі 330 грн. 05 коп. за період з 27.06.2012 по 10.09.2012 (включно), 8400 вартості зворотної тари (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог б/н від 29.11.2012).

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність задоволення позову частково з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань. В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено виконання позивачем зобов'язань на загальну суму 725610 грн. 24 коп. за дистриб'юторським договором № 2316 від 28.03.2012, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 43 від 30.03.2012, № 83 від 18.04.2012, № 122 від 20.04.2012, № 181 від 24.04.2012, № 186 від 24.04.2012, № 242 від 27.04.2012, № 391 від 15.05.2012, № 476 від 22.05.2012, № 593 від 31.05.2012, які підписані сторонами договору без зауважень та скріплені належним чином печатками підприємств (а. с. 24-32, т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково оплатив поставлений товар на загальну суму 698 350 грн. 32 коп.

Станом на день розгляду справи сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором складає 27259 грн. 92 коп., про що також зазначив відповідач у листі № 301-ю від 28.11.2012.

Докази погашення суми заборгованості у розмірі 27259 грн. 92 коп. відповідачем до матеріалів справи не надано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення заборгованості у розмірі 27259 грн. 92 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3 % річних за період з 27.06.2012 по 10.09.2012 (включно) на суму 330 грн. 05 коп. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 29.11.2012 (за розрахунком, який доданий до позову).

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про стягнення 3% річних у розмірі 329 грн. 15 коп. за заявлений період.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі п. п. 8.4 п. 8 договору позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 1650 грн. 24 коп. за період з 27.06.2012 по 10.09.2012 (включно) з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 29.11.2012 (за розрахунком, який доданий до позову).

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про стягнення пені у розмірі 1645 грн. 73 коп. за заявлений період.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення заставної вартості зворотної тари (140 одиниці) у розмірі 8400 грн. 00 коп. на підставі п. п. 6.1.12 п. 6 договору та п. п. 5.7 п. 5 договору, враховуючи протокол погодження розбіжностей від 28.03.2012.

Підпунктом 6.1.12 п. 6 договору передбачено, що у разі неповернення зворотної тари у встановлений у пункті 5.7 цього договору строк, протягом наступних 5 (п'яти) робочих днів сплатити компанії заставну вартість зворотної тари у розмірі, зазначеному у пункті 5.6 цього договору збільшену на суму ПДВ.

Відповідно до п. п. 5.7. п. 5 договору з урахуванням протоколу погодження розбіжностей до договору від 28.03.2012 дистриб'ютор, що отримав товар, зобов'язаний повернути компанії (позивачу) зворотну (заставну) тару у непошкодженому стані протягом 30 календарних днів від дати поставки.

У разі виявлення будь-якого дефекту зворотної тари , Компанія зобов'язана задокументувати такі дефекти у відповідному акті, та направити цей акт дистриб'ютору. Сторони погодили, що дефектна зворотна тара не будуть прийматися компанією та підлягають поверненню дистриб'ютору разом із наступною поставкою.

Крім того, п. п. 2.1 п. 2 Додатку 4 до договору «Специфікація по піддонах»передбачено, що піддон повинен мати маркування на зовнішніх шашках з обох сторін; маркування наноситься шляхом випалення. Піддони без зазначеного вище маркування не будуть прийматись як зворотна тара (а. с. 20, т. 1).

Як свідчать матеріали справи, зворотна тара у кількості 140 шт. відповідачем була повернута з порушенням строку, передбаченого п. п. 5.7 п. 5 договору та протоколом погодження розбіжностей від 28.03.2012. Викладене також підтверджується даними відповідача, які містяться у листі № 301-ю від 28.11.2012.

Проте, позивачем ця тара не прийнята у зв'язку з відсутністю маркування, про що складено акт про невідповідність тари від 28.05.2012, який був направлений відповідачу згідно наданого 29.11.2012 суду опису вкладення та фіскального чеку.

Відповідач знав про те, що спірна тара не була прийнята позивачем із-за виявлення дефекту, про що свідчать надані відповідачем разом з відзивом на позовну заяву № 295-ю від 16.10.2012 накладні на повернення тари з відміткою про відсутність маркування (а. с. 75-80, т. 1).

На підставі викладеного, вимога про стягнення заставної вартості зворотної тари (140 одиниці) у розмірі 8400 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Як вже було зазначено вище, у судовому засіданні 13.11.2012 відповідач повідомив суд про те, що він надіслав на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 31836 грн. 24 коп. № 296-ю від 19.10.2012, проект угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог (лист-повідомлення з доказами направлення позивачу надані до матеріалів справи, а. с. 73-74, т. 2).

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, п. 3 ст. 203 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Позивач листом № 528 від 27.11.2012 повідомив відповідача про те, що не визнає заборгованість перед ТОВ «Лукрон»у розмірі 31836 грн. 24 коп. по відшкодуванню витрат на проведення акції за дистриб'юторським договором № 2316 від 28.03.2012.

Згідно п. 22 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.009 № 01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань; наприклад, якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору.

Крім того, на вимогу суду відповідачем не надано доказів наявності у позивача боргу перед відповідачем у розмірі 31836 грн. 24 коп. по відшкодуванню витрат на проведення акції за дистриб'юторським договором № 2316 від 28.03.2012.

Отже, зазначена у заяві про зарахування однорідних зустрічних вимог сума 31836 грн. 24 коп. є спірною та такою, що унеможливлює проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України, п. 3 ст. 203 Господарського кодексу України, оскільки позивач не визнав заборгованість перед ТОВ «Лукрон»у розмірі 31836 грн. 24 коп. по відшкодуванню витрат на проведення акції за дистриб'юторським договором № 2316 від 28.03.2012, а також враховуючи те, що відповідачем документально не доведено обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Квас Бевериджиз» перед ТОВ «Лукрон»сплатити суму заборгованості у розмірі 31836 грн. 24 коп. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11.04.2012 у справі № 33/267).

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 27259 грн. 92 коп., пені у розмірі 1645 грн. 73 коп., 3% річних у розмірі 329 грн. 15 коп., вартості зворотної тари у розмірі 8400 грн. 00 коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Питання щодо повернення судового збору у разі подання позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір»суд не вирішує, оскільки позивач при звернені до суду за подання позовної заяви майнового характеру сплатив судовий збір у розмірі мінімальної ставки.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукрон», 91047, м. Луганськ, вул. Гастелло, будинок 39, код 33923309, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квас Бевериджиз», 69057, м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, буд. 3, код 36065256, заборгованість у розмірі 27259 грн. 92 коп., пеню у розмірі 1645 грн. 73 коп., 3% річних у розмірі 329 грн. 15 коп., вартість зворотної тари у розмірі 8400 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1609 грн. 27 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 03.12.2012

Суддя І.П. Голенко