Рішення

від 29.11.2012 по справі 5015/4408/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.12 Справа№ 5015/4408/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка», м.Луцьк

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Веселі друзі», с.Бережниця Стрийського району Львівської області

про стягнення 692 773,11 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Мак Х.Б.

За участю представників сторін:

від позивача -Ковальчук І.С. -представник ( довіреність №1-4/645 від 23 липня 2012 року)

від відповідача - Подвірний О.М. -представник ( довіреність №03-ювід 16.10.2012 р ).

Права та обов»язким сторін , передбачені ст.ст.20,22 ГПК України , суд роз»яснив представникам сторін. Заяви про відвід судді не надходили.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехніка», м.Луцьк, звернулось з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Веселі друзі», с.Бережниця Стрийського району Львівської області, про стягнення 692 773,11 грн. заборгованості, у тому числі : 639 640,00 грн. основного боргу, 12261,49 грн. пені, 40 871,62 грн. - 50 відсотків річних; позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача понесені судові витрати.

Провадження у справі порушено ухвалою від 24.10.2012року, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 13.11.2012 року. Вимоги до сторін висвітлені в ухвалі.

12.11.2012 р за вх.№25605/12 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від відповідача Письмових пояснень від 12 листопада 2012 року (у справі №5015/4408/12 за позовом ТзОВ «Агротехніка»до ТзОВ «Веселі друзі»про стягнення заборгованості у сумі 692 773,11 грн).

В засіданні 13.11.2012 року оголошувалась перерва до 29.11.2012 року, до 12 год.40 хв., про що до відома представників сторін доводилось у письмовій формі (під розписку).

15.11.2012 року за вх.№25690/12 у канцелярії суду зареєстровано клопотання позивача №1-4/1114 від 12.11.2012 р про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, серед яких : копії податкових накладних; факсокопії письмових заявок відповідача про виготовлення товару; факсокопії листів відповідача про відвантаження товару; акт взаємних розрахунків за період з 01.01.2012 р по 09.11.2012 року.

23.11.12 р за вх.№26517/12 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від позивача Пояснення-заперечення №1-4/1149 від 20.11.2012р на пояснення Відповідача.

В судове засідання 29.11.12 р позивач забезпечив явку повноважного представника. З підстав, наведених у позовній заяві та поданому Пояснення-запереченні на пояснення відповідача, представник позивача заявлені вимоги підтримує та просить задоволити повністю. Стверджує, зокрема, що 20 березня 2012 року між ТОВ «Агротехніка»( постачальником) та ТОВ «Веселі друзі»(покупцем) було укладено договір поставки №ВЗ-Г-2-2-№29, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов»язання поставляти відповідачу комбікорм, концентрати для комбікормів, кормові суміші, а відповідач зобов»язувався приймати товар та своєчасно оплачувати його в порядку та строки , що передбачені договором. На виконання зобов»язань за договором позивач поставив відповідачу товару по видаткових накладних , перелічених у позовній заяві, на загальну суму 886 077,80 грн. Згідно умов договору відповідач повинен був розрахуватись з позивачем за отриманий товар впродовж 45 календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу позивача (п.п.3.1;3.3 договору). За отриманий товар відповідач розрахувався частково, перерахувавши позивачу 16.05.2012 р кошти в сумі 236 437,80 грн, а 19.06.2012 р -10 000,00 грн. Відтак, станом на 11.09.2012 року у відповідача перед позивачем виникла протермінована заборгованість в сумі 639 640,00 грн. Відповідно до п.5.3 договору позивач нарахував відповідачу за прострочення терміну оплати поставленого товару пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки платежу , а також - п»ятдесят відсотків річних від простроченої суми за кожен день затримки платежу, як це передбачено у зазначеному пункті договору. Просить позовні вимоги задоволити повністю.

Відповідач у Письмових від 12 листопада 2012 року поясненнях , які поступили до суду 12.11.12 р вх.№25605/12), його представники в судових засіданнях визнають факт укладення між позивачем і відповідачем договору поставки №ВЗ-Г-2-2-№29 від 29.11.12р на поставку комбікормів, концентратів для комбікормів, кормової суміші (товару), визнають факт поставки позивачем по видаткових накладних ( перелічених у позовній заяві) і отримання відповідачем товару на загальну суму 886 077,80 грн, підтверджують, що мали місце дві оплати з боку відповідача, визнають суму основного боргу 639 640,00 грн. перед позивачем, проте вважають, що позивач не надав до позовної заяви документів, перелічених у п.4.5 договору як доказів належного виконання позивачем договору поставки. Стверджують про невірно проведений позивачем розрахунок пені та 50% річних (невірне визначення періоду протермінування) , наводять свої розрахунки пені у сумі 11 855,03 грн. та 50% річних у сумі 40325,02 грн. Просять відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині нарахування 50% річних в сумі 40871,62 грн. та нарахованої пені в сумі 12 261,49 грн., у зв»язку із їх безпідставним нарахуванням.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехніка»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Веселі друзі»(покупець) 20 березня 2012 року було укладено Договір поставки №ВЗ-Г-2-2-№29.

Відповідно до пункту 1.1 Договору позивач зобов»язувався поставляти відповідачу комбікорм, концентрати для комбікормів, кормові суміші ( далі -товар), а відповідач зобов»язувався приймати товар та своєчасно оплачувати його в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

На виконання умов зазначеного договору ТзОВ «Агротехніка»було поставлено, а Товаристом з обмеженою відповідальністю «Веселі друзі»було отримано товару на загальну суму 886 077,80 грн. по наступних видаткових накладних :

1.№1061 від 20.04.2012 року, в кількості 24 240 кг., на суму 119 896,80 грн;

2. №1274 від 08.05.2012 року, в кількості 24 440 кг, на суму 116 541,00 грн.;

3. № 1544 від 30.05.2012 року, в кількості 21400 кг., на суму 102 506,00 грн.;

4. №1652 від 02.06.2012 року, в кількості 16000 кг., на суму 107 150,40 грн.;

5. №1722 від 12.06.2012 р, в кількості 31 040 кг., на суму 138128,00 грн.;

6. №1781 від 16.06.2012 р, в кількості 26000 кг., на суму 187 885,60 грн.;

7. №1855 від 21.06.2012 р, в кількості 26200 кг., на суму 113970 грн.

Згідно п.3.1, розрахунки по даному договору здійснюються у безготівковій формі, шляхом перерахування вартості товару (партії товару) на розрахунковий рахунок постачальника або у іншій формі, що не суперечить законодавству.

Згідно п.3.3, термін оплати за поставлений товар становить 45 календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу постачальника.

В порушення умов договору відповідач здійснив лише дві оплати за отриманий товар, а саме :

16.05.2012 р в сумі 236 437,80 грн (банківська виписка №64 від 16.05.2012 р ) та 19.06.2012 року в сумі 10 000 ,00 грн. (банківська виписка №79 від 19.06.2012 року).

В результаті неналежного виконання договірних зобов»язань , станом на 11.09.2012 року у відповідача перед позивачем виникла протермінована заборгованість в сумі 639 640,00 грн.

Відповідач визнає, що має перед позивачем заборгованість у сумі 639 640,00 грн. за товар, отриманий по договору поставки від 20 березня 2012 року №ВЗ-Г-2-2-№29 товар.

Згідно ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов"язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов"язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов"язано його початок.

Моментом початку спливу 45-ти денного строку, передбаченого в пункті 3.3 договору, є факт відвантаження товару зі складу постачальника. Згідно п.п.4.1.1 п.4.1 , поставка вважається виконаною з моменту передачі товару (партії товару) представнику покупця на складі покупця.

Враховуючи наведені вище умови договору щодо форми та порядку розрахунків :

по накладній № 1544 відповідач отримав товар 30.05.2012 року, останній день проплати настав 13.07.2012 року, а з 14.07.2012 року починається протермінування заборгованості;

по накладній №1652 відповідач отримав товар 02.06.2012 року, останній день проплати настав 16.07.2012 року, а з 17.07.2012 року починається протермінування заборгованості;

по накладній №1722 товар отримав відповідач 12.06.2012 р, останній день проплати настав 26.07.2012 року, а з 27.07.2012 року рахується протермінована заборгованість;

По накладній №1781 відповідач отримав товар 16.06.2012 р, останній день проплати настає 30.07.2012 року, а з 31.07.2012 року рахується протермінована заборгованість.

по накладній №1855 відповідач отримав товар 21.06.2012 р, останній день проплати настав 04.08.2012 року, а з 05.08.2012 року рахується протермінована заборгованість.

Із врахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що позивачем правильно визначений період протермінування оплати товару відповідачем, кількість днів протермінування, із врахуванням яких проведено нарахування пені та 50-ти % річних.

Згідно п.5.1, за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Згідно п.5.2, за прострочення терміну оплати поставленого товару, зазначеного в п.3.3 даного договору, покупець зобов»язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки платежу, а також вартість товару з врахуванням встановленого індексу інфляції та п»ятдесят відсотків річних від простроченої суми за кожен день затримки платежу.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, п.5.2 договору, позивач нарахував відповідачу за весь час прострочення платежу п»ятдесят відсотків річних , що становить 40871,62 грн.

Відповідно до п.5.2 договору нараховано 12 261,49 грн. пені.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ст.11 ЦК України).

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять його умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов»язковим для виконання сторонами.

20 березня 2012 року між сторонами у справі був укладений договір поставки товару №ВЗ-Г-2-2-№29. Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов»язання за договором виконав: в період дії договору поставив відповідачу товар (комбікорм, концентрати для комбікормів, кормові суміші), який визначений у видаткових накладних, на загальну суму 886 077,80 грн.

Відповідач товар прийняв, про що свідчать зазначені вище, підписані повноважними представниками сторін та завірені їх печатками видаткові накладні, довіреності на отримання товару відповідача, акт звірки взаєморозрахунків за договором станом на 13.08.2012р, у якому сторони узгодили заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 639 640,00 грн, виписки з банківського рахунку позивача в підтвердження поступлення від відповідача коштів в рахунок проведення часткового розрахунку за отриманий товар, податковими накладними. Жодних претензій щодо якості , кількості , найменування, одиниці виміру , ціни товару відповідач позивачу не пред»являв, проте отриманий товар оплатив частково.

З вищенаведеного та матеріалів справи вбачається, що факти видачі довіреностей відповідачем, підписання накладних уповноваженою особою відповідача та завіряння накладних і довіреностей печаткою відповідача, прийняття товару, часткової оплати поставленого товару на користь позивача, підписання сторонами акту звірки розрахунків станом на суму основного боргу, свідчать про те, що між позивачем та відповідачем склалися договірні, господарсько-правові відносини, згідно з якими позивач передав товар, а відповідач прийняв товар та зобов"язався його оплатити згідно умов договору.

Сторонами було досягнуто згоди щодо найменування , асортименту, кількості, вартості товару, про що свідчать матеріали справи.

Відповідач визнає суму основного боргу перед позивачем за товар, поставлений по договору, в сумі 639 640,00 грн.

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За своєю правовою природою договір від 20.03.2012 року №ВЗ-Г-2-2-№29 є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 217 ГК України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

За ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

За нормами ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; частиною 2 цієї статті прямо встановлено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України штрафними санкціями (неустойкою, штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання. За нормами ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Разом з тим, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлена вимога про стягнення пені на підставі п. 5.3 договору, із врахуванням положень п.4 ст.231 ГК України, п.6 ст.232 ГК України, ст.549 ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань».

Позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають до задоволення в сумі 12261,49 грн, відповідно до розрахунку позивача.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3 договору встановлений інший розмір процентів, а саме п»ятдесят.

Доказів того, що сторонами вносились зміни у п.5.3 договору, зокрема стосовно розміру процентів, сторони суду не надали, а навпаки, підтвердили чинність п.5.3 договору від 20.03.2012 року №ВЗ-Г-2-2-№29.

Відтак, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 40 871,62 грн - 50 відсотків річних. Відсотки річних , нараховані та заявлені позивачем до стягнення, не відносяться до неустойки ( штрафу, пені), а тому у суду відсутні правові підстави для зменшення нарахованої суми 50 % річних як із власної ініціативи, так і за клопотанням сторони.

До стягнення з відповідача підлягають 50% річних в розмірі 40871,62 грн.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач заявлені позивачем вимоги не спростував належними та допустимими доказами.

Позов підлягає задоволенню повністю.Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1,2,22,32,33,34,36,43,44, 49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

Вирішив:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Веселі друзі « (82461, с.Бережниця , вул.Січових Стрільців,39, Стрийський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 33909792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка»(43026, Волинська область, м.Луцьк, вул.Єршова, буд.11; поштова адреса : 43026, Волинська область, м.Луцьк, а/с 64, код ЄДРПОУ 21750952) 639640,00 грн. основного боргу, 12261,49 грн. пені, 40871,62 грн. -50% річних, 13855,46 грн. судового збору.

3.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 29.11.12 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.12.12 р.

Суддя Кітаєва С.Б.