Постанова

від 27.11.2012 по справі 5011-32/740-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. Справа№ 5011-32/740-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Рябухи В.І.

Дідиченко М.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Богуш М. К., довіреність № б/н від 03.01.2012;

Кучерявий А. Б., довіреність № 27/Д від 06.09.2012;

від відповідача - представник не прибув;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2012 у справі № 5011-32/740-2012 (суддя Підченко Ю. О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" до Закритого акціонерного товариства "Спеціальне науково- реставраційне проектно-виробниче товариство "Укрреставрація" про стягнення 793 749 грн.61 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до закритого акціонерного товариства "Спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче товариство "Укрреставрація" про стягнення 740 300 грн. 01 коп. - основного боргу, 31 832 грн. 90 коп. - інфляційних, 21 616 грн. 70 коп. - трьох відсотків річних, згідно Договору на виконання робіт з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві № 49/10 від 01.07.2010, а також 16 000 грн. 00 коп. - витрат за оплату послуг адвокату.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.2012 у справі № 5011-32/740-2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції при прийнятті даного рішення виходив з того, що строк виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором на момент звернення позивача з позовом до суду не настав, оскільки доказів на підтвердження погодження із замовником оформлених актів за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3, а також доказів отримання відповідачем коштів від замовника позивачем до суду не надано.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2012 у справі № 5011-32/740-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим що, оскільки, умовами договору визначено строк виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт вказівкою на обставини надходження коштів від замовника та погодження актів виконаних робіт останнім, то дані події не можуть бути визначені такими, що мають неминуче настати, оскільки залежать від суб'єктивної поведінки третьої особи. Отже, позивач вважає, що строк виконання відповідачем зобов'язань за договором настав.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 року у зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О. на лікарняному для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" у справі № 5011-32/740-2012 призначено нову колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Рябуха В.І., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 року розгляд справи № 5011-32/740-2012 було відкладено на 13.11.2012.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 року у зв'язку з великою завантаженістю судді Чорногуза М.Г. для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" у справі № 5011-32/740-2012 призначено нову колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Рябуха В.І., Дідиченко М.А.

У судовому засіданні 13.11.2012 року оголошено перерву до 27.11.2012.

Представники апелянта - позивача у справі у судовому засіданні 27.11.2012. підтримали вимоги за апеляційною скаргою.

Відповідач не скористався правом на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: в судовому засіданні 13.11.2012, в якому оголошувалась перерва до 27.11.2012, представник відповідача був присутній та розписався про ознайомлення з датою та часом перерви.

Крім того, явка представників сторін не визнавалася обов'язковою.

Будь-яких заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи з наданням доказів поважності неможливості участі в засіданні суду від відповідача не надійшло.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, з наступних підстав.

Між закритим акціонерним товариством "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство "Укрреставрація", як головним підрядником та товариством з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління", як субпідрядником 01.07.2010 укладено договір на виконання робіт з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві №49/10.

Згідно предмету даного договору головний підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати ремонтно-реставраційні роботи на об'єкті: "Реставрація та пристосування Маріїнського палацу по вул. Грушевського, 5-А" відповідно до проектно-кошторисної документації, Державних будівельних норм та умов цього Договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору головний підрядник бере зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 2.1 договору, орієнтовна вартість робіт згідно з розрахунком договірної ціни (додаток №1) становить 8 546 040,00 грн., крім того ПДВ 20% - 1 709 208,00 грн., разом: 10 255 248,00 грн.

Пунктом 2.7 договору сторони погодили, що субпідрядник щомісяця на підставі виконаних робіт складає акти виконаних робіт, які погоджує у замовника, та передає для підписання головному підряднику акти за формою №КБ-2в та довідку за формою №КБ-3 з усіма підтверджуючими документами не пізніше 25 числа звітного місяця. Головний підрядник на протязі 2-х робочих днів перевіряє реальність акту і підписує його, або надає мотивовану відмову.

Відповідно до п. 2.8 договору розрахунки за фактично виконані роботи здійснюються головним підрядником щомісячно протягом п'яти банківських днів після отримання коштів від замовника, за погодженим реєстром з замовником, на підставі оформлених актів за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3 з усіма підтверджуючими документами з урахуванням перерахованого авансу, за умови відсутності претензій по виконаній роботі.

Субпідрядник компенсує головному підряднику витрати пов'язані з виконанням генпідрядних функцій в розмірі 3% від розрахунку договірної ціни (п. 2.14 договору).

Положеннями пункту 3.5 договору передбачено, що приймання робіт здійснюється на підставі актів виконаних робіт за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3.

Виконання позивачем своїх обов'язків за договором підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання виконаних підрядних робіт до них (а.с. 13-141, т.1).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати підрядних робіт на суму 8 438 380,04 грн. виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 7 437 900 грн. 00 коп.

В той же час, відповідно до 2.14 договору позивачем компенсовано відповідачу витрати пов'язані з виконанням генпідрядних функцій в розмірі 3% від вартості виконаних робіт, що складає 260 180 грн. 03 коп.

Таким чином, у відповідача за виконані позивачем підрядні роботи виникла заборгованість в сумі 740 300 грн. 01 коп., яка сплачена так і не була, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Отже, обов'язок відповідача, як замовника по договору №49/10 оплатити прийняті роботи виникає згідно з положеннями закону та п. 1.2 договору.

При цьому в п. п. 2.7, 2.8 договору сторонами узгоджено не умови виникнення у замовника вказаного обов'язку, а порядок і строки здійснення розрахунків, тобто строки виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Сторони у п. п. 2.7, 2.8 договору визначили строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт вказівкою на обставини надходження коштів від Замовника. Проте така подія не може бути визнана такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб'єктивної поведінки третьої особи, визначеної в договорі як Замовник без зазначення реквізитів цієї особи.

До того ж, відповідно до ч. 2 ст. 838 ЦК України генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

У правовідносинах за договором №49/10 від 01.07.2010 головним підрядником є відповідач, тому він відповідає перед позивачем (субпідрядником) за виконання обов'язків особою, визначеною у договорі як Замовник, а також несе відповідальність перед цією особою.

Отже, п. 2.7, 2.8 договору не можуть бути підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Крім того, аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 28.02.2007 по справі № 41/437, від 03.03.2011 по справі №9/64 та від 03.03.2011 по справі №9/62.

З огляду на викладене, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором на виконання робіт з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві №49/10 від 01.07.2010 на момент звернення позивача з позовом до суду настав, проте відповідачем виконаний так і не був.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про не настання строку виконання грошового зобов'язання відповідачем, що призвело до необґрунтованої відмови у задоволенні позовних вимог.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи містяться лист № 75 від 18.04.2012 та пояснення № 174/2 від 21.11.2012 генпідрядної організації - Української спеціально науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації "Укрреставрація", які підтверджують факт перерахування замовником коштів за виконані в 2010 році роботи за договором №49/10 від 01.07.2010 в сумі 22 458 923 грн. 19 коп.

Вказані документи приймаються апеляційним судом в якості доказів, та справа розглядається з їх урахуванням, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом апеляційної інстанції визнано поважними причини не подання позивачем листа № 75 від 18.04.2012 до місцевого господарського суду, оскільки ним його було отримано лише 18.04.2012 вже після прийняття рішення по даній справі (як відповідь на запит, направлений 19.03.2012 № 19/03-12, тобто ще до ухвалення оскаржуваного рішення).

Пояснення № 174/2 від 21.11.2012 були отримані на вимогу апеляційного суду, оскільки судом першої інстанції не витребовувалось доказів перерахування замовником коштів за виконані в 2010 році роботи за договором №49/10 від 01.07.2010, що мало бути зроблено ще в порядку ст. 65 ГПК України, з огляду на те, що з'ясування цього питання мало ключове значення для правильного вирішення спору.

Вищенаведені докази також свідчать про настання строку виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором.

Висновки суду першої інстанції стосовно не погодження субпідрядником (позивачем у справі) із замовником оформлених актів виконаних підрядник робіт за формою № КБ-2в та довідок за формою форми №КБ-3 не є вірними, враховуючи вищенаведені фактичні обставини, з наступних підстав.

Строк виконання грошового зобов'язання визначено у п. 2.8 договору.

Відлік такого строку не пов'язується вказаною договірною умовою з погодженням актів.

За будь-яких умов підписання та погодження у належному порядку актів підтверджується вказаними листами.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Враховуючи невиконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати виконаних позивачем підрядних робіт за договором №49/10 від 01.07.2010 позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 740 300 грн. 01 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення інфляційні в сумі 31 832 грн. 90 коп. 3% річних в сумі 21 616 грн. 70 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Заявлена позивачем вимога про стягнення інфляційних втрат в сумі 31 832 грн. 90 коп. задовольняються повністю, враховуючи, що її обґрунтований розмір є більшим, ніж заявлено до стягнення позивачем.

В той же час, позивачем при розрахунку трьох процентів річних не вірно визначено дату початку періоду нарахування, а саме з 06.01.2011 по 06.01.2012.

Так, виходячи з умов договору та фактичних обставин справи нарахування трьох процентів повинно проводиться починаючи з шостого банківського, а не календарного дня 2011 року, тобто з 11.01.2011.

Обґрунтований розмір 3% річних за період з 11.01.2011 по 06.01.2012 становить 21 964 грн. 62 коп. Тому, вимоги по стягненню 3 % річних у сумі 21 616 грн. 70 коп., яка є меншою від обґрунтованої суми підлягають задоволенню повністю.

Позивачем також заявлено до стягнення суму витрат за надані адвокатом послуги в розмірі 16 000 грн. 00 коп.

Статтею 49 ГПК України передбачений розподіл господарських витрат, зокрема, і витрат з оплатою послуг адвокатів.

Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, пов'язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вказаних витрат.

Так, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 740 300 грн. 01 коп. - основного боргу, 31 832 грн. 90 коп. - інфляційних, 21 616 грн. 70 коп. - трьох відсотків річних та 16 000 грн. 00 коп. - витрат за оплату послуг адвокату.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до невірних висновків в частині відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної зави та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2012 у справі № 5011-32/740-2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" до закритого акціонерного товариства "Спеціальне науково- реставраційне проектно-виробниче товариство "Укрреставрація" про стягнення 793 749 грн. 61 коп. задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2012 у справі № 5011-32/740-2012 про відмову у задоволенні позову скасувати.

3. Прийняти нове рішення по справі № 5011-32/740-2012, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" до закритого акціонерного товариства "Спеціальне науково - реставраційне проектно-виробниче товариство "Укрреставрація" про стягнення 793 749 грн. 61 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Спеціальне науково- реставраційне проектно-виробниче товариство "Укрреставрація" (м. Київ, Контрактова площа, б. 4, код за ЄДРПОУ 31244188) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" (м. Київ, вул. Фрунзе, 1-3, код за ЄДРПОУ 36335248) 740 300 грн. 01 коп. - основного боргу, 31 832 грн. 90 коп. - інфляційних, 21 616 грн. 70 коп. - трьох відсотків річних, 16 000 грн. 00 коп. - витрат за оплату послуг адвокату та 15 875 грн. 00 коп. судового збору.

4. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Спеціальне науково- реставраційне проектно-виробниче товариство "Укрреставрація" (м. Київ, Контрактова площа, б. 4, код за ЄДРПОУ 31244188) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" (м. Київ, вул. Фрунзе, 1-3, код за ЄДРПОУ 36335248) судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 7 939 грн. 08 коп.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

6. Матеріали справи № 5011-32/740-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.

Судді Рябуха В.І.

Дідиченко М.А.