Постанова

від 20.11.2012 по справі 2а/2370/4012/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 року Справа № 2а/2370/4012/2012

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді -Гаращенка В.В.,

при секретарі -Шалько І.П.,

за участю:

представника позивача: Яріша А.А. -за довіреністю;

представника відповідача: Левенець А.М. -за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Ар Техно Груп»до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ар Техно Груп»звернулось до суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 жовтня 2012 року №0004702301 про застосування приватному підприємству «Ар Техно Груп»грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 76526 грн. та штрафними санкціями в сумі 7852 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення на підставі акту перевірки від 02.10.2012 року №248/22-14/36860818, проте зазначене рішення є необґрунтованим, направлене на безпідставне збільшення грошового зобов'язання, що істотно порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки підприємство не допускало порушень чинного законодавства України. Між позивачем та його контрагентом договірні зобов'язання виконані, підрядні роботи прийняті, факт виконання підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними, реєстрами отриманих податкових накладних та виписками установи банку. Всі перелічені документи надавались інспектору при проведенні перевірки, проте в акті від 02.10.2012 року №248/22-14/36860818 відповідачем зазначається про неможливість документального підтвердження права нарахування податкового кредиту.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні повністю, зазначивши, що подані на перевірку документи оформлені з порушеннями, а тому не могли бути враховані, крім того, на підставі акту документальної перевірки діяльності ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»від 17.05.2012 року №129/227/35554567, встановлено, що у ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня, а саме: відсутні працівники, будь-які автотранспортні засоби, а також складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Приватне підприємство «Ар Техно Груп»зареєстроване як юридична особа 27.11.2009 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 36860818.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»укладено договори на виконання підрядних робіт (мурування з цегли зовнішніх та внутрішніх стін, перегородок із затиранням швів). В підтвердження виконання умов договорів між «Ар Техно Груп»та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»підписано акти приймання виконаних будівельних робіт від 29.04.2011 року №1, від 31.05.2011 року №1, від 30.06.2011 року №3, від 29.07.2011 року №1, від 29.07.2011 року №4, за серпень 2011 року №2 та №5 і як наслідок виписані податкові накладні від 30.08.2011 року №595, від 30.08.2011 року №594, від 29.07.2011 року №934, від 29.07.2011 року №935, від 30.06.2011 року №794, від 31.05.2011 року №731, від 31.05.2011 року №730, від 29.04.2011 року №810, від 29.04.2011 року №1083, копії яких долучено до матеріалів справи.

Як вбачається з акту перевірки по вказаним податковим накладним позивачем включено суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту на загальну суму 76526 грн., в т.ч. за квітень 2011 року на суму 14801 грн., за травень 2011 року на суму 17147 грн., за червень 2011 року на суму 13182 грн., за липень 2011 року на суму 20713 грн., за серпень 2011 року на суму 10683 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач повністю розрахувався з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», що підтверджується банківськими виписками.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, бухгалтерські документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції і визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В свою чергу, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В свою чергу, відповідачем підставами для неможливості виконання умов спірних договорів зазначено відсутність матеріально технічної бази, як то складських приміщень, транспортних засобів та обмежена кількість працівників ТОВ «Лугпромтройсантехмонтаж», проте слід зазначити, що для виконання зазначеного виду будівельних робіт (мурування з цегли зовнішніх та внутрішніх стін, перегородок із затиранням швів) не потрібна наявність складських приміщень, транспортних засобів та значна кількість працівників, інших підстав для неможливості виконання контрагентом позивача договірних умов відповідачем не наведено.

Крім того, позивачем до матеріалів справи додано копію ліцензії ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»,відповідно до якої вказане товариство мало ліцензію на право виконання будівельних та монтажних робіт. Також до матеріалів справи додано довідки про вартість виконаних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт за період травень -серпень 2011 року.

З огляду на встановлені факти в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що зобов'язання за договором між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»фактично виконувались.

В акті перевірки позивача зазначено, що надані документи, зокрема податкові накладні, які не містять ініціалів особи, яка складала податкову накладку, та в податкових накладних прослідковується невідповідність договору, а саме у податкових накладних №934 від 29.07.11 року на суму ПДВ 7524 грн. 59 коп., №595 від 30.08.11 року на суму ПДВ 4241 грн. 70 коп. безпідставно вказаний договір №220611, таким чином, документи оформлені з порушення ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по даній адміністративній справі, врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Податковий кодекс України визначає єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку оформленої податкової накладної або митної декларації.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідач дійшов висновку про неможливість віднесення сум податкового кредиту за всіма податковими накладними, отриманими від ТОВ «Лугпромтройсантехмонтаж», хоча про недоліки в оформлені зазначає податкові накладні, зокрема, №934 від 29.07.11 року на суму ПДВ 7524 грн. 59 коп., №595 від 30.08.11 року на суму ПДВ 4241 грн. 70 коп.

Відповідно до змісту п. 201.4. та п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у встановленому порядку.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №969 від 21.12.2010 року, чинного на час виписки податкових накладних, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача (ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж») зареєстрований в якості платника податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, іншого суду не доведено.

Надані до матеріалів справи податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають Податковому кодексу України, зокрема, містять такі обов'язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної, дата виписування податкової накладної, повну назву продавця послуг, юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер, місцезнаходження юридичної особи - продавця, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг, ціна постачання без урахування податку, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні, загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку, вид цивільно-правового договору, печатку та підпис.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як свідчать матеріали справи, на момент підписання відповідних договорів, актів здачі-приймання наданих послуг та податкових накладних, юридична особа ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»не припинена.

З огляду на викладені обставини, слід зауважити, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі №К-12509/08.

З урахуванням всього вищенаведеного, оскільки позивачем під час судового розгляду справи підтверджено реальність виконання спірних договорів, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»податкових накладних є правомірним.

Отже, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 76526 грн. є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 09.10.2012 року №0004702301 є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України і позивачем доведено факт правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», а тому, виходячи з фактичних обставин, досліджених доказів та положень законодавства України, позовні вимоги приватного підприємства «Ар Техно Груп»підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 09 жовтня 2012 року за №0004702301 про застосування приватному підприємству «Ар Техно Груп»грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 76526 грн. та за штрафними санкціями в сумі 7852 грн. - скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Ар Техно Груп»844 (вісімсот сорок чотири) грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 листопада 2012 року.

Суддя В.В. Гаращенко