Ухвала

від 31.10.2012 по справі 2а-1870/4588/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1870/4588/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.09.2012р. по справі № 2а-1870/4588/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-Електро"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

28.05.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт-Електро" звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сумах № 0003691503 від 15.05.2012 року.

Сумський окружний адміністративний суд постановою від 06.09.2012 року позовні вимоги задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період, а твердження податкового органу про порушення при цьому норм податкового законодавства грунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

ДПІ у місті Сумах подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, у період з 23.03.12 р. по 29.03.12 р. фахівцями ДПІ у м. Суми проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2011 року.

За результатами перевірки складений акт № 12/15-319/35172285 від 29.03.2012 р., яким встановлено заниження позивачем суми податку на додану вартість за жовтень-листопад 2011 року у сумі 108333 грн. внаслідок порушення вимог п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Суми 15.05.2012 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003691503/13565, яким позивачу збільшено суму зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 108333 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 27083,25 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період, а твердження податкового органу про порушення при цьому норм податкового законодавства грунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

У відповідності до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Судовим розглядом встановлено, що 01 квітня 2011 року між ПП "Алексгрупп" - продавець і ТОВ "Контакт-Електро" - покупець укладено договір № 6/04-11, згідно з яким продавець зобов'язався поставити, а покупець придбати товар на загальну суму 700000 грн. в кількості згідно накладних. Товар вважається прийнятим покупцем по кількості згідно вантажних накладних, оплата товару здійснюється шляхом банківського перерахування або за готівкові кошти.

У виконання умов даного договору позивачем одержано від ПП "АЛЕКСГРУПП" товар (кабель, світильники, лампи) згідно накладних: видаткова накладна № 216 від 29.10.2011 р. на суму 50597,76 грн.; видаткова накладна № 217 від 29.10.2011 р. на суму 67449 грн.; видаткова накладна № 218 від 29.10.2011 р. на суму 81068,97 грн.

Перевезення товару від ПП "АЛЕКСГРУПП" до ТОВ "Контакт-Електро" підтверджується товарно - транспортними накладними: від 29.10.2011 р. на суму 41042,62 грн.; від 02.11.2011 р. на суму 134843,52 грн.; від 10.11.2011 р. на суму 74477,89 грн., згідно з якими транспортування здійснювалось ТОВ "Контакт-Сервіс", водій ОСОБА_1, автомобілем Фольксваген Транспортер д/н НОМЕР_2, з м. Херсон, вул. Укрніоз 10, до м. Суми, вул. Харківська, 28/1. Товарно-транспортні накладні містять підписи представників замовника та вантажоодержувача та відбитки їх печаток.

На відпущений товар продавцем ПП "АЛЕКСГРУПП"виписано податкові накладні: № 86 від 29.10.2011 року на 50597,76 грн., № 87 від 29.10.2011 року на 149402,24 грн.

На відпуск товару ПП "Алексгрупп" виписано рахунки: № 224 від 12.10.11 р. на суму 50000 грн.; № 208 від 20.10.11 р. на суму 50000 грн.; № 178 від 12.10.11 р. на суму 50000 грн.; № 218 від 26.10.11 р. на суму 50000 грн.; № 217 від 25.10.11 р. на суму 50000 грн.; № 221 від 21.10.11 р. на суму 50000 грн.; № 204 від 19.10.11 р. на суму 50000 грн.; № 201 від 18.10.11 р. на суму 50000 грн.; № 195 від 14.10.11 р. на суму 50000 грн.

У виконання умов договору № 6/04-11 від 01 квітня 2011 року ТОВ "Контакт - Електро" здійснило передплату за електротовари на суму 450000 грн.

Продавцем ПП "Алексгрупп" виписано податкові накладні: № 71 від 12.10.2011 року на суму 50000 грн.; № 74 від 17.10.2011 року на суму 50000 грн.; № 75 від 18.10.2011 року на суму 50000 грн.; № 76 від 19.10.2011 року на суму 50000 грн.; № 77 від 20.10.2011 року на суму 50000 грн.; № 79 від 21.10.2011 року на суму 50000 грн.; № 81 від 25.10.2011 року на суму 50000 грн.; № 82 від 26.10.2011 року на суму 50000 грн.; № 84 від 29.10.2011 року на суму 50000 грн.

Проведення позивачем оплати за поставлений товар та здійснення попередньої оплати на адресу ПП "Алексгрупп" підтверджується копіями банківських виписок, наявних в матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції, що первинні документи позивача по взаємовідносинам з ПП "Алексгрупп" , а саме: договір, рахунки, видаткові, податкові і товарно-транспортні накладні, банківські виписки, за формою та змістом відповідають вимогам законодавства, підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та їх реальність.

Отже, у ході судового розгляду встановлений реальний характер спірних фінансово-господарських операцій та наявність у позивача підстав для віднесення сум податку на додану вартість за цими операціями до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується із твердженнями суду першої інстанції про хибність висновків податкового органу щодо наявності підстав для зменшення позивачу сум податку на додану вартість, віднесених до складу податкового кредиту, через недекларування відповідних сум податкових зобов'язань його контрагентом та незнаходженням його за місцезнаходженням, та зазначає наступне.

Пунктом 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою - членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі.

Водночас відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Таким чином, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Крім того, колегією суддів критично оцінюються посилання податкового органу на ненадання для документальної перевірки в повному обсязі первинних фінансово-господарських документів по взаємовідносинах з ПП "Алексгрупп" як на підставу для висновку про безпідставне формування податкового кредиту за цими операціями, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що запит ДПІ в м. Суми від 06.03.2012 р. про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо відносин позивача з ПП "Алексгрупп" одержано позивачем 14.03.2012 р.

Листами № 3 від 16.03.12 р. позивач повідомив відповідача про обставини фінансово-господарських відносин з ПП "Алексгрупп", до вказаних листів додав копії первинних документів на 72 арк.

Однак, відповідачем не надано доказів того, що позивачем не у повному обсязі надано для перевірки фінансово-господарські документи по відносинах з ПП "Алексгрупп".

Також, слід вказати, що на запит суду першої інстанції про надання зокрема пояснень ОСОБА_2, з яких вбачається, що він лише формально виконує обов'язки директора ПП "Алексгрупп", та повідомлення причин визнання недійсною декларації з ПДВ ПП "Алексгрупп"за жовтень 2011 року, отримана відповідь з якої вбачається, що податкова декларація з податку на додану вартість ПП "Алексгрупп" за жовтень 2011 р. визнана недійсною з формальних причин - у зв'язку з порушенням порядку її заповнення: дата подання декларації 19.11.11 р. не співпадає з датою надсилання поштового відправлення 21.11.11 р.

Таким чином, колегія суддів вказує, що у ході судового розгляду встановлено правомірність включення Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт-Електро" до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у жовтні-листопаді 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 108333 грн. з вартості придбаних товарів у ПП "Алексгрупп".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сумах № 0003691503 від 15.05.2012 року прийняте на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.09.2012р. по справі № 2а-1870/4588/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.