Постанова

від 29.06.2006 по справі 18/132

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/132

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

ПОСТАНОВА

 "29" червня 2006 р.                                                  Справа № 18/132

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі

16400, м. Борзна, вул. Леніна, 2

До Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Забілівське”

16400, с. Забілівщина Борзнянського району

про   стягнення 2011 грн. 54 коп.

                                                                                     Суддя   А.С.Сидоренко

Секретар судового засідання І.В.Морська

Представники сторін:

Від позивача в судовому засіданні 06.06.2006р.: Тарасенко Г.М. –гол. спец-т –юрис-т, дов. № 243/01 від 27.01.2006р.; від позивача в судовому засіданні 29.06.2006р.: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Управлінням Пенсійного фонду України в Борзнянському районі (надалі –позивач) заявлено позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Забілівське” (надалі –відповідач) про стягнення 2011,54 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.11.2005р. по 31.12.2005р.

До початку судового засідання 29.06.2006р., від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з'явився.

Оскільки відповідач повідомлявся належним чином про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 7264 та № 38283, неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 11.02.1991р. за № 0057.

Згідно п. 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-ІV (далі –Закон № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і  особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із  шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт,  професій,  посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за  вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому  зберігається  порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. № 400/97-ВР, в редакції чинній до 01.01.2006р. (надалі –Закон № 400/97-ВР), для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього  Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України  "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення” за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.  

Статтею 1 Закону № 400/97-ВР визначено коло платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, якими, зокрема, відповідно до пунктів 1 та 2 є:

1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку,  зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи,  розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 (надалі - Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку  пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених   відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

          Відповідно до п. 2.1.1 платниками страхових внесків є, зокрема, страхувальники:

роботодавці –підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та  господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених  підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб  - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування фіксований податок,  єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

          Пунктами 6.4 та 6.8 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду  України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих  положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються  підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства  щомісяця  до  25-го  числа вносять до Пенсійного фонду  зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку  пенсій,  призначених  на  пільгових умовах.

Згідно поданого розрахунку місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, становить: гр. Мілютіну А.С. –344,50 грн., гр. Шишці Г.М. –310,44 грн. та гр. Шульжику А.С. –350,83 грн.; всього - 1005,77 грн. Даний розрахунок отриманий Відповідачем, що підтверджується підписом бухгалтера підприємства на його копії.

Відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад –грудень 2005р. Таким чином, сума боргу, яка підлягає стягненню з Відповідача, становить 2011,54 грн. Заборгованість по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2006р.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості в повному обсязі  Відповідач не надав.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.     

Керуючись п. 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 1, 2, 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”. ст. ст. 94, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Забілівське”, с. Забілівщина Борзнянського району (р/р 260021897 в ЧОД АППБ „Аваль”, МФО 353348, код 03796040) на користь управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі, м. Борзна, вул. Леніна, 2 (р/р 2560930301265 в Борзнянському відділенні Ощадбанку, МФО 343035, код 24841460) 2011 грн. 54 коп. боргу.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів  оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко