Ухвала

від 04.07.2012 по справі 2270/1919/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/1919/12

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Залімського І. Г. Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального закладу культури «Хмельницький обласний краєзнавчий музей» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Комунального закладу культури «Хмельницький обласний краєзнавчий музей» до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2012 року Комунальний заклад культури «Хмельницький обласний краєзнавчий музей» звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (ДПІ у м. Хмельницькому) про скасування податкового повідомлення-рішення №0012381703/419 від 06 лютого 2012 року.

03 квітня 2012 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Позивач (апелянт) в судове засідання не з'явився. 25 червня 2012 року через канцелярію Вінницького апеляційного адміністративного суду за вхідним №30721 подав клопотання з проханням розглянути апеляційну скаргу без їх участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що позивач 03 листопада 2012 року подав до ДПІ у м.Хмельницькому податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за III квартал 2011 року.

На підставі пп. п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України (ПК України) відповідачем проведена камеральна перевірка зазначеного вище податкового розрахунку, за результатами якої складено акт №455/17-5/02224063 від 23 січня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п. 119.2 ст. 119 ПК України та пп. 3.1.4 п.3.1 наказу ДПА України "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку" від 24 грудня 2010 року №1020 (Наказ №1020) податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за III квартал 2011 року поданий позивачем з помилками, з зазначенням недійсних ідентифікаційних кодів платників податків в рядках 23 і 36 податкового розрахунку.

На підставі акта перевірки, 06 лютого 2012 року ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкове повідомлення-рішення №0012381703/419, яким позивачу нараховано штрафну санкцію в сумі 510 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням позивач оскаржив його до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції погодився з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, дії відповідача по проведенню камеральної перевірки вчиненні у відповідності до норм чинного законодавства, складений за результатами проведеної перевірки акт у відповідності до вимог ст. ст. 42, 86 Податкового кодексу України, а також те, що податкове повідомлення-рішення відповідача прийнято обґрунтовано, з урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено ст. 76 Податкового кодексу України, зокрема камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу.

Так, порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджено наказом ДПА України №1020 від 24 грудня 2010 року (Наказ №1020).

При цьому, згідно п. 3.1.13 вказаного вище Наказу у графі 2 "Податковий номер або серія та номер паспорта" відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в податковому розрахунку.

Згідно пп.3.1.4 п.3.1 Наказу №1020 в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) зазначається зокрема податковий номер юридичної особи - податкового агента, яка подає розрахунок.

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 розділу ІІ Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Враховуючи те, що позивачем уточнюючий розрахунок поданий лише 27 січня 2012 року, тоді як камеральна перевірка проводилась 23 січня 2012 року, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем допущено порушення вимог податкового законодавства щодо порядку заповнення та подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ІІІ квартал 2011 року, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Комунального закладу культури «Хмельницький обласний краєзнавчий музей», - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Залімський І. Г.

Мельник-Томенко Ж. М.