Постанова

від 29.11.2012 по справі 2а-7157/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2012 р. № 2а-7157/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого -судді: Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання: Олексяк І.Р.

представника позивача Сороки А.В.

представника відповідача Цицик О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Львові адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Агенство економічної безпеки»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

приватне акціонерне товариство «Агенство економічної безпеки»(далі - ПАТ «Агенство економічної безпеки») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС) в якому просить суд розстрочити податковий борг позивача в сумі 23 417, 91 грн. з податку на додану вартість терміном на 24 календарні місяці, починаючи з серпня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.06.2012 року на адресу ПАТ «Агенство економічної безпеки»надіслана податкова вимога № 461 про сплату податкового боргу в розмірі 23 417, 91 грн. Зважаючи на аналіз фінансових результатів та динаміку обсягів виробництва та реалізації, які підтверджують зменшення доходів позивача, та керуючись ст. 100 Податкового кодексу України та п.п.2.2., 2.3. «Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків», позивач 05.07.2012 року звернувся до голови Державної податкової служби України із заявою про розстрочення податкового боргу. До заяви було долучено пакет документів щодо надання розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість терміном на 24 місяці. Однак згідно відповіді ДПС України №13238/6/19-4015 від 25.07.2012 року позивачу відмовлено в наданні розстрочення податкового боргу без обґрунтування такої відмови. Позивач зазначає, що у разі сплати податкового боргу в повному обсязі, виникає загроза його неплатоспроможності (банкрутства), тому просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та розстрочити податковий борг позивача терміном на 24 календарні місяці, починаючи з серпня 2012 року.

22.10.2012 року за вх.№42607 представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої, позивач просить суд залучити Державну податкову службу України в якості співвідповідача та зобов'язати Державну податкову службу України та Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м.Львова розглянути в установленому законом порядку заяву ПАТ «Агентство економічної безпеки» щодо розстрочення податкового боргу.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.11.2012 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач уточнюючи позовні вимоги щодо складу осіб та прохальної частини, просить суд зобов'язати Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м.Львова розглянути в установленому законом порядку заяву ПАТ «Агентство економічної безпеки»щодо розстрочення податкового боргу.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, обгрунтовуючи обставинами, викладеними у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала, надала суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначила, що на підставі акта перевірки від 31.05.2012 ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.06.2012 року №0003611502, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 23 417, 91 грн. (основний платіж -18 734, 38 грн., штрафна (фінансова) санкція -4 683, 60 грн.). На виконання п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, податковим органом на адресу ПАТ «Агенство економічної безпеки»направлялась податкова вимога від 21.06.2012 року №461 на суму 23 417, 91 грн. На даний час суми податків та фінансових санкцій позивача є узгодженими та у встановлені строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу. На підставі вищенаведеного, інспекцією подано позов про стягнення податкового боргу з ПАТ «Агенство економічної безпеки»у судовому порядку. Оскільки на адресу ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС не надходила письмова заява ПАТ «Агенство економічної безпеки»про розстрочення податкового боргу з економічним обґрунтуванням останньої, відповідач вважає, що відсутнє порушення прав, свобод та інтересів підприємства, тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС проведено камеральну перевірку даних ПАТ «Агенство економічної безпеки», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість та складено акт від 31.05.2012 року №1128/15-20/20852449 (далі -Акт перевірки) щодо визнання умовного постачання товарних залишків та/або основних фондів, що перебувають в обліку платника податку на день анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість, та щодо яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2012 року.

Згідно висновків Акта перевірки, камеральною перевіркою встановлено, що ПАТ «Агентство економічної безпеки», не відображено операцій з визнання умовного постачання товарних залишків, що перебувають на обліку платника податку на день анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість, та щодо яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягала сплаті в бюджет за березень 2012 року в сумі 18 734, 38 грн., чим порушено п.184.7 ст.184, ст.200, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, підпункт 8.3 п.8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 01.11.2011 року №1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.11.2011 року за №1333/20071, пункт 7, пункт 9 підпункт 9.4 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджених наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1002 зареєстрованого в Міністерстві юсгипії України від 29.12.2010 року за №1402/18697.

На підставі Акта перевірки від 31.05.2012 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.06.2012 року №0003611502, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 23 417, 91 грн., в тому числі основний платіж -18 734, 38 грн. та штрафна (фінансова) санкція -4 683, 60 грн.

З метою погашення податкового боргу ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС було виставлено ПАТ «Агенство економічної безпеки»податкову вимогу форми «Ю»№461 від 21.06.2012 року на суму 23 417, 91 грн.

Генеральним директором ПАТ «Агенство економічної безпеки»Мальсаговим В.Б. на ім'я голови Державної податкової служби України надіслано заяву, згідно якої, в зв'язку з важким фінансовим становищем ПАТ «Агенство економічної безпеки» (код ЄДРПОУ 20852449) просить розтермінувати податковий борг по податку на додану вартість в сумі 23 417, 91 грн. в тому числі основний платіж 18 734, 31 грн. та штрафні санкції 4 683, 60 грн., який виник в червні 2012 року (згідно податкового повідомлення - рішення від 07.06.2012 року №0003611502) терміном на 24 календарних місяці (а.с.6).

До вказаної заяви позивачем додано графік погашення розстрочених сум (а.с.8) та таблиці аналізу фінансового стану підприємства (а.с.9-14).

Згідно відповіді Державної податкової служби України (а.с.20), позивача повідомлено, що згідно з пунктом 3.1 Порядку для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до підрозділу погашення податкового боргу органу державної податкової служби за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. Відповідно до п.2.3 Порядку рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) щодо загальнодержавних податків і зборів на строк, що виходить за межі одного бюджетного року, приймається керівником (заступником керівника) центрального органу державної податкової служби за узгодженням з Міністерством фінансів України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України (далі -ПК України) сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Відповідно до п. 100.1 ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Відповідно до положення п. 100.2 ст. 100 ПК України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.100.8 вказаної статті рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається керівником контролюючого органу (його заступником) стосовно загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 100.9 ст.100 ПК України передбачено, що рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу стосовно загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного бюджетного року, приймається керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно п.3.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1036 (далі -Порядок №1036) для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до підрозділу погашення податкового боргу органу державної податкової служби за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1 порядку), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо вказуються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

аналізу фінансового стану;

графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Згідно п.3.2. зазначеного Порядку №1056 за результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дати подання заяви: приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) яке оформлюється на бланку відповідного органу державної податкової служби; відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) в письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов'язкових вимог, визначених цим Порядком.

У разі якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається органом державної податкової служби вищого рівня, орган державної податкової служби за місцем обліку платника податків або за місцем обліку його грошових зобов'язань (податкового боргу) протягом 10 календарних днів розглядає заяву платника, здійснює аналіз його фінансового стану та формує відповідний висновок про можливість надання розстрочення (відстрочення), який разом з копіями документів, доданих платником до заяви, надсилає на адресу органу державної податкової служби вищого рівня.

У такому самому порядку здійснюється розгляд заяви платника податків у випадку, якщо рішення приймається центральним органом державної податкової служби. При цьому центральним органом державної податкової служби рішення приймається протягом 10 календарних днів.

Згідно поданих представниками сторін пояснень, судом встановлено, що на момент звернення до суду з адміністративним позовом позивач заяви про розстрочення боргу до ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС не подавав. Доказів подачі такої заяви позивач не подав.

Крім того, суд зазначає, що питання про надання розстрочення боргу є правом ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС, рішення по якому стосовно позивача відповідачем не приймалося, у зв'язку з чим суд вважає, що права позивача не були порушені ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС, а в діях відповідача відсутні ознаки порушення норм закону, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки позивач не довів суду в чому полягали протиправні дій чи бездіяльність відповідача а судом не встановлено таких, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4 ст.94 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 03 грудня 2012 року

Суддя Костецький Н.В.